|
|
Главная страница -> Технология утилизации
Опыт разработки требований по энерге опыт разработки требований по энергетике зданий для стран с различными климатическими условиями. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.Суходоля О.М., к.т.н. Заступник Голови Держкоменергозбереження E-mail: У статті приводиться законодавчі підстави та методологічні основи проведення енергетичних обстежень, викладений порядок проведення енергоаудиту. На основі систематичного аналізу проведених енергообстежень приведені найбільш загальні помилки. В подальших публікаціях буде розглянуто типові приклади проведення енергоаудиту, фінансова оцінка реалізації енергозберігаючих проектів. Світовий досвід свідчить про те, що здійснення економічно обґрунтованої енергозберігаючої політики підприємства у використанні паливно-енергетичних ресурсів є одним із найважливіших завдань підприємств у ринкових умовах. Це стало причиною поширення, в країнах з розвиненою ринковою економікою, практики проведення енергетичного аудиту підприємств для економічно обґрунтованого використання енергозберігаючих заходів та підвищення ефективності використання енергоресурсів. В ряді країн енергетичні аудити служать підставою для прийняття рішення банків про доцільність надання кредитів для підприємств. Нормативно-правові підстави енергетичних обстежень В Україні поняття про енергетичні обстеження на нормативно-методичному рівні вперше введено наказами Держкоменергозбереження [1,2]. Згідно з цими документами енергетичні обстеження проводяться спеціалізованими організаціями на договірних засадах. Спеціалізовані організації мають пройти атестацію у Держкоменергозбереження. Атестація здійснюється в обов’язковому порядку, якщо спеціалізовані організації здійснюють обстеження у бюджетній сфері [3,4]. Документами [2] також визначено порядок подання, оформлення, видачі та продовження терміну дії документів на право проведення енергетичних обстежень, єдина форма свідоцтва на право їх проведення, а також нормативні та правові вимоги щодо його отримання. Сьогодні в Україні розгорнута мережа спеціалізованих організацій з проведень енергетичних обстежень, яка включає понад 120 таких організацій. В цьому році ними розроблені та впроваджені енергозберігаючі заходи на 9083 об’єктах у бюджетній сфері, з залученням в реґіонах коштів місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, на суму понад 74 млн. грн. Вкладені в проекти кошти за попередніми оцінками окуплять себе протягом 1,5-2 років. Порядок проведення енергетичних обстежень [4] встановлює послідовність та правила організації енергетичних обстежень бюджетних установ, організацій та казенних підприємств. Наголошується, що енергоудити проводяться з метою визначення ефективності використання енергоносіїв та встановлення обґрунтованих обсягів їх споживання для визначення доцільності впровадження енергозберігаючих заходів. За допомогою проведення енергетичних обстежень та реалізації енергозберігаючих заходів заплановано скорочення енергоспоживання бюджетними установами на 25% до 2004 року [5]. Спеціалізовані організації протягом шести місяців, починаючи з дня проведення енергетичного обстеження, подають в Держкоменергозбереження звіти про проведення енергетичних обстежень. Звіти складаються у відповідності із встановленою формою та відображають роботу проведену у відповідності із прийнятим порядком. Загальні положення проведення енергетичних обстежень Методика проведення енергоаудиту базується на певному стандартному алгоритмові, який, забезпечить як найбільш ефективну роботу аудитора, так і, можливість ефективного залучення інших аудиторів на визначених етапах роботи. Загальні вимоги до стратегії енергетичного обстеження відображають: - можливість її застосування для всіх типів виробництва і господарств. - облік усіх видів енергії. - можливість визначення етапів для продовження роботи або її припинення. - можливість її використання як бази для співробітництва між різними аудиторами. Для реалізації стратегії обстеження прийнято наступний порядок проведення енергетичного обстеження: Збір документальної інформації. Збір інформації поділяють на два етапи. На попередньому етапі, при роботі безпосередньо на підприємстві, визначаються основні характеристики обстежуваного підприємства: загальні відомості про нього, організаційна структура, перелік основних підрозділів, асортимент продукції, складаються графіки помісячних обсягів споживання енергоресурсів, враховуються ціни на енергоресурси, складається баланс енергоспоживання за структурними підрозділами, оцінюється фінансовий стан підприємств. На другому етапі проводиться аналіз отриманих даних. Будується узагальнена карта енергоспоживання за окремими підрозділами та основними енергоємними технологічними процесами, попередньо оцінюється потенціал енергозбереження, визначається перелік необхідних даних, які необхідно отримати інструментальним обстеженням енерговикористовуючого обладнання. Інструментальне обстеження. Інструментальне обстеження проводиться для відтворення інформації, недостатньої для оцінки ефективності енерговикористання, або при виникненні сумнівів щодо достовірності наданої інформації. При інструментальному обстеженні застосовуються стаціонарні або переносні спеціалізовані прилади, при цьому слід максимально використовувати наявні на підприємстві системи обліку енергоресурсів. Обробка та аналіз отриманої інформації. Вся інформація, отримана з попередньо отриманих інформаційних документів та інструментального обстеження, є вихідною для аналізу ефективності енерговикористання. Під час аналізу визначається: - склад об’єктів для яких буде проводитись розробка енергозберігаючих заходів. - визначаються для кожного об’єкта фактори, які впливають на споживання енергії. - розраховується фактичне питоме енергоспоживання енергоносіїв з врахуванням обсягів випуску продукції. - фактичне значення питомого енергоспоживання порівнюється з нормативними (номінальними) значеннями, після чого робиться висновки про ефективність енергоспоживання. - визначаються прямі втрати енергоносіїв за рахунок витоків, недозавантаження, втрат, простоїв, неправильної експлуатації, невідповідності необхідним технологічним параметрам. - приймається рішення про проведення або не проведення подальшого аудиту та визначення рекомендацій з енергозбереження. Розробка рекомендацій з енергозбереження. При розробці рекомендацій необхідно: - розрахувати потенційну річну економію енергоресурсів та визначити обсяги економії коштів. - визначити технічні засоби реалізації пропонованих заходів з енергозбереження, визначити перелік обладнання необхідного для реалізації проектів, оцінити його вартість. - визначаються фінансові затрати на реалізацію енергозберігаючих проектів та термін окупності проектів. Після оцінки економічної ефективності всі рекомендації класифікуються за трьома критеріями: - безвитратні та маловитратні, які здійснюються самостійно підприємствами в порядку поточної діяльності підприємств. - середньовитратні, які здійснюються, як правило, за рахунок власних коштів підприємств. - високовитратні, що вимагають додаткових інвестицій і здійснюються, як правило, з залученням інвестицій. По закінченні аналізу формується кінцевий перелік енергозберігаючих заходів, який подається на розгляд керівництву підприємства для подальшої реалізації. Оформлення звіту. Звіт з проведення енергетичного обстеження повинен містити описову та аналітичну частину. В описовій частині надається вся інформація щодо енерговикористання обстежуваного підприємства, а також характеристика підприємства. В аналітичній частині наводяться фізичний та фінансово-економічний аналізи ефективності енерговикористання, описуються енергозберігаючі рекомендації і порядок їх виконання. Приводиться перелік обладнання, яке необхідне для реалізації енергозберігаючого проекту, приводиться розрахунок економії та терміну окупності проектів. Необхідно врахувати, що кінцевий перелік енергозберігаючих проектів з оцінкою можливої економії виноситься на початок звіту та оформлюється у вигляді загального резюме по роботі. При необхідності звіт може містити додатки, в яких можуть бути викладені детальні розрахунки, технічні характеристики обладнання та інші довідково-інформаційні матеріали. Аналіз типових помилок при проведені енергетичних обстежень Систематичний аналіз поданих Держкоменергозбереження звітів з проведених енергоаудитів дозволяє висловити ряд побажань до проведення та оформлення результатів енергетичних обстежень: Впровадження за будь-яку ціну нового обладнання не є метою реалізації енергозберігаючих проектів. Необхідно притримуватись правила: підприємство не повинно думати про інвестиції у високі технології перш ніж повністю не реалізовані всі можливості з підвищення енергоефективності існуючого обладнання. Рекомендується при проведенні енергетичних обстежень більше звертати увагу на загальний стан підприємства, його фінансовій стабільність, можливості впровадження енергозберігаючих проектів. Необхідно аналізувати споживання енергоносіїв за всіма видам. Враховувати вартість енергоносіїв та об’єми реалізації продукції, стан розрахунків за енергоносії. Необхідно також брати до уваги джерела постачання енергоресурсів та можливість їх зміни. Вище перерахована інформація необхідна для визначення які основні енергоємні підрозділи підприємства потребують першочергової уваги при проведенні обстеження та провадженні енергозберігаючих заходів, визначенні стабільності роботи підприємства та можливостей фінансування енергозберігаючих заходів. При підготовці енергозберігаючих пропозицій та оформлені звіту необхідно: Після попереднього визначення енергозберігаючих заходів необхідно проводити їх аналіз з врахуванням реального стану завантаження технологічного обладнання, фінансового стану підприємства та перспектив збільшення випуску продукції, а не відштовхуватись лише від проектних даних. Підтверджувати пропозиції необхідно розрахунками, як економії енергоресурсів так і терміну окупності на основі реально існуючих цін на енергоносії та запроваджуване обладнання. Важливо проаналізувати можливість зменшення негативного впливу на природне середовище за рахунок реалізації енергозберігаючих заходів. Особливу увагу необхідно приділити: - запровадженню організаційно-адміністративних заходів та малозатратним енергозберігаючим заходам. - при визначенні остаточних енергозберігаючих проектів, що пропонуються до реалізації, необхідно враховувати реальну економію енергоресурсів виходячи із завантаження обладнання, природних умов, стабільності виробництва а не відштовхуватись від проектних можливостей. - приділяти увагу аналізу споживання та впровадження енергозберігаючих заходів за всіма видами енергоресурсів. - проводити оформлення результатів рекомендується за традиційною схемою де короткий анотований перелік енергозберігаючих заходів приводиться на початку звіту про проведений енергоаудит. Не всі керівники від яких залежить реалізація пропозицій мають час на вивчення всього звіту. По можливості (після завершення здійснення початкового етапу реалізації енергозберігаючих проектів) спеціалізованим організаціям рекомендується підтримувати контакт з підприємством для підтвердження правильності зроблених розрахунків та оцінки потенціалу енергозбереження. Наказ Держкоменергозбереження від 12.05.97 р. №49 “Щодо Тимчасового положення про порядок проведення енергетичного обстеження та атестації спеціалізованих організацій на право його проведення”. Наказ Держкоменергозбереження від 09.04.97 №27 “Про затвердження Положення про порядок організації енергетичних обстежень”. Указ Президента України від 16.06.99 №662 “Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами”. Наказ Держкоменергозбереження від 15.09.99 №78 “Порядок організації та проведення енергетичних обстежень бюджетних установ, організацій та казенних підприємств”. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.99 №2183 “Про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами”. Наказ Держкоменергозбереження від 15.12.99 №872/4165 “Порядок організації та проведення тендерів на здійснення енергетичних обстежень бюджетних установ, організацій та казенних підприємств”.
Ю.Матросов, И. Бутовский, Д.Гольдштейн Аннотация В этой статье мы рассматриваем проблему разработки нормативных требований по энергетике зданий для регионов с большим различием климатических условий. Ключевым показателем энергетической эффективности зданий в России предложен климатически независимый параметр удельного энергопотребления на отопление здания за отопительный период. Это удельное энергопотребление, Вт/(м2 oC сут) или Вт/(м3 oC сут), которое представляет собой количество теплоты, требуемое на отопление за отопительный период 1 м2 отапливаемой площади или 1 м2 объема здания, отнесенное к градусо-суткам отопительного периода. Параметр был проверен на территории России в 486 климатических пунктах. Используя этот параметр, Государственный комитет Российской Федерации по строительству и жилищно-коммунальному комплексу (Госстрой РФ) одобрил в 1995 г. изменения в федеральные нормы Строительная теплотехника , которые обеспечивают значительно более высокий уровень теплозащиты. Основываясь на этом параметре, разработан проект новых российских норм по энергетической эффективности зданий. Девять регионов России одобрили и ввели в действие региональные нормы по теплозащите зданий , используя этот параметр, в пятнадцати других российских регионах аналогичные нормы находятся в стадии разработки. Введение Федеральный Закон “Об энергосбережении” и соответствующие постановления правительства Российской Федерации провозгласили разработку строительных стандартов и введение в них показателей энергопотребления на отопление, вентиляцию и водопотребление как приоритетный путь реализации энергопотребления. Эти показатели должны быть включены в соответствующие нормативы и не могут быть внедрены без наличия их в нормативных документах. Существующие федеральные нормы, носящие предписывающий характер по идеологии предыдущего периода развития нормирования, ограничивают внедрение новых прогрессивных технологий, материалов и технических решений в строительную практику. Чтобы устранить эти ограничения Госстрой РФ разработал и утвердил основополагающий в строительном нормировании документ СНиП 10.01 “Система нормативных документов в строительстве”, в котором установлено, что новые нормы должны содержать “потребительские” или “эксплуатационные” характеристики, которые регламентируют требования, а не пути, достижения этих требований. Действующий СНиП “Строительная теплотехника” [1] не содержит требований, которые ограничивали бы энергопотребление на отопление зданий. В связи с обостряющейся потребностью энергосбережения, возникла необходимость в разработке новых принципов стандартизации энергопотребления на отопление зданий и энергетических характеристик зданий. Установление требований, основанных на удельном энергопотреблении здания, приходящемся на одни градусо-сутки Концепция энергоэффективного строительства основана на следующих трех принципах: а) установление требований к теплозащите зданий для достижения трех основных целей - нормируемых уровней энергопотребления здания, обеспечение теплового комфорта в центре обслуживаемой зоны и на ее границах; недопустимость образования конденсата на внутренних поверхностях наружных ограждений; б) предоставление проектировщику свободы для достижения требуемого результата на основе использования различных возможностей учета и снижения энергопотребления вместо требования о достижении конкретных уровней теплозащиты; в) обеспечение возможности контроля и сертификации фактических энергетических и теплотехнических параметров здания, подтверждающих, что здание запроектировано, построено и эксплуатируется в соответствии с установленными требованиями норм. Эта концепция основана на нормировании значения удельного энергопотребления на отопление или охлаждение здания. Чтобы установить необходимые нормируемые значения, должны быть определены теплозащитные свойства совокупности ограждающих конструкций. Удельное энергопотребление здания на отопление [Вт ч/(м2 oC сут) или Вт ч/(м3 oC сут)] определяется как приходящееся на 1 градусо-сутки количество теплоты, потребляемой на отопление здания за отопительный период по отношению к общей отапливаемой площади или общему отапливаемому объему здания. Идея нормирования этого параметра возникла в 1994 [ 2 ], когда он был предложен в качестве основы для модели региональных норм по энергетической эффективности зданий России. Эта модель норм, озаглавленная “Энергетическая эффективность в зданиях. Региональные нормы по теплозащите зданий”, была разработана авторами из НИИ строительной физики (НИИСФ), Центра Энергетической Эффективности (ЦЭНЭФ) (оба в России) и Общества по защите природных ресурсов (NRDC) - природозащитной организации в США [3]. Эффективность предложенного параметра может быть проиллюстрирована на примере 9-этажного жилого здания (таблица 1), запроектированного согласно уровня “0” на рис.3, подсоединенного к системе централизованного теплоснабжения и привязанного для климатических условий различных городов России. Таблица 1 Удельное энергопотребление зданий, q, за отопительный период (На примере типового 9-этажного многоквартирного здания) Город Удельное энергопотребление кВт ч/м2 Вт ч/(м2 oC сут) Верхоянск Якутск Омск Самара Астрахань Краснодар 467 393 256 195 139 100 38 37 39 39 41 40 Стабильность этого параметра очевидна. Этот параметр был также испытан на территории России в большинстве климатических регионов, используя нормативные требования этих норм (также до внесения в них изменений). Удельное энергопотребление было рассчитано для 10 наиболее распространенных жилых зданий России (5-, 9- и 17 этажей), расположенных в 486 пунктах России. При расчетах учитывали размеры здания, нормативные значения сопротивления теплопередаче стен, окон, чердачного и цокольного перекрытий; нормативные значения кратности воздухообмена в здании; температуры внутреннего воздуха; продолжительности отопительного периода; средней скорости ветра и солнечной радиации за отопительный период - все параметры, зависящие от климатических воздействий. Полученные данные были обработаны статистически: они были отобраны по своим значениям в группы, представляющие тот или иной интервал в 10 Вт ч/(м2 oC сут) на шкале удельного энергопотребления. Гистограмма (рис.1) представляет собой распределение числа случаев нормализованного удельного энергопотребления по этой шкале. Подобные гистограммы, построенные для зданий одинаковой высоты, были использованы для определения норм годового энергопотребления обеспеченностью 0,95. В таблице 2 представлен анализ этого параметра для трех климатических зон США [4]. Данные отражают реальные результаты измерения энергопотребления в 1975-76 в 125 тыс. односемейных сблокированных домах и в 45 тыс. многоквартирных зданиях. Так же, как и в условия России, независимость этого параметра от климатических условий США очевидна. Рис.1. Число случаев, имеющих одинаковые (попавшие в какой-либо интервал 10 Вт ч/(м2 oC сут)) значения удельного энергопотребления зданий Таблица 2 Удельное энергопотребление зданий на отопление в трех климатических зонах США Тип здания Удельное энергопотребление для зон (Вт ч/(м2 oC.сут) I - 3889 oC сут II - 3472 oC сут III – 1667 oC сут Многоквартирные здания 47.1 50 49 Одноквартирные здания сблокированные 52.7 49 53.8 Федеральные стандарты нацеливают на повышение энергетической эффективности зданий Учитывая намеченные уровни энергосбережения с помощью параметра удельного энергопотребления, Госстрой РФ одобрил в 1995 г. изменения в федеральные нормы [1], которые обеспечивают значительно более высокий уровень теплозащиты в новых и реконструируемых зданиях. Новые нормативы приводят к снижению энергопотребления на отопление зданий на 20-40% по сравнению с прежним уровнем. Численные значения новых требований получены с помощью следующей методологии. Для тех же 486 пунктов Российской Федерации были использованы действующие в то время расчетные значения и нормативы СНиПов по строительной теплотехнике и строительной климатологии для определения градусо-суток и удельного энергопотребления на отопление различных типов зданий. Расчеты выполнены для 8 типов многоэтажных зданий и такого же количества одно-двухэтажных зданий с различными типами ограждающих конструкций. Новые значения удельного энергопотребления, полученные снижением на 20 и 40%, были затем использованы для расчета приведенного сопротивления теплопередаче наружных стен, чердачных и цокольных перекрытий в зависимости от числа градусо-суток соответствующих населенных пунктов. Таким образом, Госстроем РФ установлены нормативы по сопротивлению теплопередаче ограждающих конструкций для жилых зданий, обеспечивающие снижение энергопотребления зданий на: - 20% для вновь возводимых и 40% для реконструируемых зданий на первом этапе (в течение 1995 - 1999 гг.); - 40% для всех видов зданий на втором этапе (с 2000 г). На рис 2 показаны результаты установления зависимости для 486 пунктов между градусо-сутками и приведенным сопротивление теплопередаче наружных стен для первого этапа нормативного документа. Там же показано аппроксимирование по этим данным прямой линейной регрессией, которая была принята для установления табличных значений нормативов. Рис.2 Зависимость требуемого сопротивления теплопередаче от градусо-суток На рис. 3 приведено сравнение для стен уровней сопротивления теплопередаче до внесения изменений и для двух введенных этапов. Из рис. 3 видно, что уровень “0” представляет требования, установленные до внесения изменений и соответствует однослойным конструкциям. Первый этап (уровень “1”) приблизительно соответствует нормативным требованиям, для существовавшим в 1995 г. конструкций стен с использованием эффективных теплоизоляционных материалов, и второй этап (уровень “2”) соответствует существующим требованиям таких зарубежных стран, как Швеция и Канада. Рис. 3 Требуемый уровень теплозащиты зданий (на примере наружных стен Влияние региональных норм на развитие федерального нормирования Поскольку российские федеральные нормы не могут отразить все специфические особенности отдельных регионов, то они должны содержать только основные требования. Что касается региональных особенностей, то они должны найти свое отражение в территориальных строительных нормах по энергетической эффективности зданий. Упомянутый СНиП 10-01 разрешил разработку и одобрение территориальных норм региональным администрациям без формального согласования с Госстроем РФ в случае, если они не противоречат федеральным строительным нормам. Хорошим примером реализации такой возможности являются московские городские нормы по энергосбережению в зданиях, утвержденные в 1999 г., где требование по удельному энергопотреблению было установлено на основе баланса энергетических ресурсов г. Москвы и прогноза на будущие 5 лет с учетом возможных экологических и экономических последствий и технических возможностей строительной индустрии г. Москвы [5]. Суммарное энергосбережение к концу 2000 г. благодаря этим нормам составило приблизительно 0,7 ТВт ч, что уменьшило на 120 тысяч тонн выбросы СО2. Девять российских регионов разработали и ввели в действие территориальные нормы с использованием этого подхода [6]; и пятнадцать других регионов России разрабатывают в настоящее время свои нормы, используя также этот подход. Значения нормативного энергопотребления на отопление, которые не могут превышаться в территориальных нормах российских регионов, представлены в таблице 3. Таблица 3. Требуемое удельное энергопотребление на отопление зданий (qhreq) Вт ч/(м2 oC сут) [Вт ч/(м3 oC сут)] за отопительный период Типы зданий Число этажей 1-3 4-5 6-9 10 Жилые 32 26 22 19 Общеобразовательные учреждения и офисы [10 (9)] [9 (7,5)] [8 (6,5)] [--(5,5)] Поликлиники и лечебных учреждений, домов-интернатов [10] [9] [9] -- Дошкольных учреждений [12] -- -- -- Примечание: Величины qhreq, Вт ч/(м3 oC сут), в круглых скобках скобках относятся к офисам. Вследствие успешного опыта внедрения новых норм в г. Москве и в других регионах России Госстрой РФ принял решение о переносе описанных выше принципов нормирования на федеральный уровень. В настоящее время подготовлена новая редакция федеральных норм по энергетической эффективности зданий. Эти строительные нормы содержат требования по теплоизоляции зданий и ограничения по удельному энергопотреблению на отопление в течение отопительного периода. Документ основан на следующих принципах: Теплоизоляция зданий должна быть запроектирована в соответствии с требуемыми значениями сопротивления теплопередаче отдельных элементов, которые введены на втором этапе действующих федеральных норм. Проверка соответствия проектного уровня удельного энергопотребления для жилых и общественных зданий за отопительный период с нормативными значениями для различных типов зданий должна быть выполнена по стандартизованному методу расчета с помощью энергетического паспорта. Если рассчитанное значение удельного энергопотребления на отопление здания ниже нормативного значения, то сопротивление теплопередаче отдельных элементов может быть снижено по сравнению с требуемыми величинами (но не ниже, чем величины, обеспечивающие санитарные гигиенические условия и не выпадение конденсата на внутренней поверхности ограждений), до тех пор, пока рассчитанное энергопотребление не достигнет требуемого уровня. Литература [1] СНиП II-3-79*, Строительные Нормы и Правила, “Строительная теплотехника”, Госстрой РФ, Москва, 1998. [2] Ю.Матросов, И.Бутовский, Д.Гольдштейн, Новая концепция нормирования теплозащиты зданий, Энергетическая эффективность, бюллетень ЦЭНЭФ, окт.-дек., М., 1994. [3] Yu. Matrosov, L. Norford and others, Standards for Heating Energy use in Russian Buildings: A Review and a Report of Recent Progress, Energy Build., 25 (1997) 207-222. [4] Energy performance standards for new buildings, U.S. Department of Housing and Urban Development, 1978. [5] МГСН 2.01-99, Энергосбережение в зданиях, Нормативы по теплозащите и тепло- водо- электроснабжению, Москва, 1999. Вывоз мусора газель от Юнион-Информ Сергей федоренко. Проблемы внедрения новых оконных технологий. Перформанс-контракты - как обеспечить их хорошую работу. Модуль передачи данных gm 9/18 -. Тарифное регулирование в топливн. Главная страница -> Технология утилизации Экологически чистая мебель: |
