Главная страница -> Технология утилизации

Автоматизированные системы предоплаты за электроэнергию. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.

Л. Ю. Гаманюк,
начальник Державної інспекції з енергозбереження

Стан оснащення засобами обліку споживання енергоресурсів житлово-комунальної сфери суттєво впливає на економіку цієї сфери та на економіку України в цілому.

Житлово-комунальним сектором народного господарства України споживається 25,2 % паливно-енергетичних ресурсів від загальної кількості споживання ПЕР, в т.ч. біля 8 % електроенергії від загальної кількості електроенергії, яка виробляється в Україні, відповідно 33 % тепла, 5,4 % газу, а вартість енергоресурсів тільки по газу та теплу, які споживається житлово-комунальним сектором народного господарства в рік складає біля 3,5 млд. грн.

Роздрібненість споживачів енергоресурсів, різноманітність джерел їх постачання та низький рівень оснащення об'єктів засобами обліку споживання у житлово-комунальній сфері утруднюють ефективний вплив на їх витрачання та оцінку результатів впровадження енергозберігаючих заходів.

З метою забезпечення економного споживання тепла та води, налагодження прозорої системи витрачання та споживання енергоресурсів у житлово-комунальній сфері Кабінетом Міністрів України прийнято ряд постанов, в т.ч.:

від 27.11.95 р. № 947 Про Програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996-2000 роки.

від 30.12.97 р. №1497 Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення.

від 19.10.98 р. № 1657 Про продовження Програми поетапного оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії до 2002 року.

Виконання вказаних постанов Кабінету Міністрів України дозволить зекономити понад 25 % енергоресурсів в житлово-комунальній сфері, суттєво зменшить суми сплати за комунальні послуги, в т.ч. соціальне не захищених верств населення.

Відсутність на об'єктах засобів обліку споживання води і тепла приводить до значних розбіжностей між встановленою нормою споживання води і тепла та фактичним їх споживанням. Встановлені нормативи на 30-40 % вищі фактичного споживання.

Оплата за енергоресурси по нормативам включає оплату за енергоресурси, які не споживалися, що провокує їх розкрадання, сприяє росту корупції та завищує показники фактичної потреби в них, змушує населення, в т.ч. соціальне не захищене, сплачувати за комунальні послуги, в т.ч. за ті, які їм не надані, що в свою чергу приводить до неспроможності їх оплати, росту боргів за комунальні послуги та збільшення заборгованості енергопостачаль-ним організаціям. Страждають при цьому і місцеві бюджети, за рахунок яких енергопостачальним компаніям виділяються кошти у вигляді субсидій населенню більше ніж потрібно.

Повне впровадження засобів обліку споживання енергетичних ресурсів дало б можливість навести лад в оплаті, вивести з тіні значні кошти. Крім того, відсутність контролю за споживанням енергоресурсів дає можливість безконтрольно збільшувати терміни ремонту енергомереж, безконтрольно припиняти надання послуг та інше.

Виконуючи вимоги та завдання, які передбачені постановами Кабінету Міністрів України та рішенням колегії Держкоменергозбереження з цих питань (від 24.12.98 р. № 13/1.1) та інших директивних документів, Державна інспекція з енергозбереження в порядку наданих їй повноважень здійснила вибіркову перевірку об'єктів житлово-комунальної сфери

Проведений аналіз даних по результатам вибіркових перевірок Державною інспекцією з енергозбереження об'єктів житлово-комунальної сфери та поданим Мінстату щодо ходу виконання постанов Кабінету Міністрів України від 27.11.95 № 947 та від 19.10.98 № 1657 показує, що впровадження приладів обліку води і тепла має значне відставання від завдань, передбачених постановою Кабінету Міністрів України. Фактичний стан оснащення будинків лічильниками води та тепла суттєво відстає від запланованих обсягів і станом на 1 січня 2001 року складав по обліку холодної води 16,52 %, по обліку гарячої води - 2,59 %, по обліку тепла - 2,89 %, терморегуляторів і приладів - розподілювачів тільки 0,7 % від завдання Програми. Стан оснащення квартир лічильниками теж вкрай незадовільний. Квартирних лічильників холодної води встановлено 9 %, гарячої води - 7 % від запланованих Програмою.

Кращі показники виконання програми по м. Києву (тепла 4,88 %, води 51,64 %), Сумській обл. (тепла 7,4 %, води 11,45 %). Гірші показники виконання програми по Харківській (тепла 0,76 %, води 9,84 %), Волинській обл.. (тепла 1,75 %, води 11,45 %). У додатку 2 наведені показники виконання програми по АР Крим, по усіх областях України та по м. Києву та м. Севастополю, а також вказано про наявність місцевих заходів на виконання вказаних постанов Кабінету Міністрів України. По представленим у цьому додатку показникам та по наявності заходів на виконання вказаних постанов Кабінету Міністрів України можна оцінити відношення державних адміністрацій до виконання завдань Уряду.

Наряду з низьким оснащенням об'єктів житлово-комунальної сфери засобами обліку споживання енергоресурсів ще більше погіршує ситуацію те, що досить часто при наявності лічильників розрахунки за спожиті енергоресурси проводяться по нормативам.

Значна кількість лічильників встановлена, але не приймається в експлуатацію під різними приводами. Наприклад, в Харківському районі міста Києва, ЖЕК № 1411 32 будинкових лічильників тепла не приймаються в експлуатацію під приводом відсутності проектної документації і це при тому, що будинки вводилися в експлуатацію вже оснащені засобами обліку та приймалися державними комісіями. Поширені випадки, коли після певного терміну експлуатації припиняються розрахунки по показам будинкових лічильників води та тепла із-за того, що не проводиться чергова метрологічна повірка цих лічильників та при виході лічильників з ладу вони не ремонтуються.

Вибіркові перевірки житлово-комунальних господарств та обстеження житлових багатоповерхових будинків, які проведені Державною інспекцією з енергозбереження, виявили значну кількість порушень діючих норм і правил. Таку 2000-2001 роках перевірено 57 житлово-комунальних господарств, на об'єктах яких встановлено 1151 лічильника холодної та 74 лічильників тепла. Із встановлених лічильників розрахунки проводяться за їх показами: холодної води - 261 (що складає 22,68 %), за показами лічильників тепла 22 (що складає 29,73 %). Лічильники встановлювалися за державні кошти 77,32 % коштів, які затрачені на обладнання об'єктів лічильниками холодної води та і 70,27 %, які затрачені на обладнання об'єктів лічильниками тепла викинуті на смітник , а це кошти платників податків. Наведені приклади свідчать про порушення передбаченого Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та во-довідведення порядку розрахунків з споживачами холодної і гарячої води та тепла., а саме пунктів 12 та 19 цих правил, де вказується, цитую: У разі встановлення квартирних лічильників холодної та гарячої води споживач сплачує за воду за показаннями цих лічильників /'Справляння плати за нормами при наявності засобів побудинко-вого та поквартирного обліку (без урахування показань засобів обліку) не допускається... Кінець цитати.

Негативно на процес впровадження може впливати необдумана цінова політика на енергоресурси. Значно зменшуючи нормативи (м. Феодосія, м. Білогорськ м. Керч, м. Червоноперекопськ) та підвищуючи вартість енергоресурсів, які споживаються населенням, енергопо-стачальні організації отримують ті ж кошти, але при цьому населення не зацікавлене в придбані засобів .обліку. Більше того, йде протидія їх встановленню впритул до фізичного знищення цих приладів.

Розбіжності у тарифах на споживання води в різних містах України складають від 17 копійок за 1 м3 до 88 копійок за 1 м3, пояснити таку різницю у тарифах розбіжностями чи особливостями регіонів недостатньо.

Тарифи на комунальні послуги на підставі закону Про місцеве самоврядування в Україні стверджуються (погоджуються) органами місцевого самоврядування. Матеріали на зміну діючих тарифів на комунальні послуги населенню розглядаються відділом з питань цінової політики головних управлінь економіки облдержадміністрації. Надаємо на прикладі Миколаївської області підхід зазначених служб до формування тарифів. У м. Миколаєві затверджені .тарифи, які не покривають вартості спожитих енергоресурсів, виникає ситуація, коли енергопоста-чальні організації в розрахунках нормативного споживання енергоресурсів встановлюють показники, у яких завищені обсяги відпущених енергоресурсів, але сплата за ці енергоресурси нижча за рахунок занижених тарифів. Так у будинку 9-ти поверхів, загальною площею 2051,4 м2, на опалення якого витрачається 0,17 Гкал/год., сплата за спожите тепло розрахована по тарифам за 'рік складає 18763,5 грн., а розрахована по обсягам норм споживання тепла (встановлена потужність) за цей же період складає 21536 грн. З цього прикладу випливає, що затвердження тарифів на комунальні послуги без їх наукового обґрунтування з ігноруванням економічних законів не припустимо. Прийняття тарифів на комунальні послуги на підставі волюнтаристських рішень не сприяє впровадженню енергозберігаючих заходів у житлово-комунальній сфері.

Реорганізація комунальних служб також не завжди сприяє наведенню ладу в організації обліку споживання енергоресурсів. На даний час значна частина енергопос-тачальних організацій укладає угоди безпосередньо з мешканцями квартир. В зв'язку з тим, що ЖЕК'и не мають ніякого зиску з впровадження засобів обліку, з їх боку теж відчувається гальмування процесів впровадження обліку споживання енергоресурсів. Як результат, досить часто, при розрахунках мешканців будинків на пряму з енерго-постачальними організаціями будинкові лічильники залишаються без господаря і, відповідно, без догляду.

Доцільно перенести акцент з будинкового обліку споживання енергоресурсів на квартирний (холодної та гарячої води, газу, електроенергії та тепла). Якщо будинковий облік енергоресурсів фіксує фактичне споживання енерго-ресурсу, то квартирний облік спонукає споживача до економного споживання в кінцевому варіанті змінює його свідомість. Щодо квартирного обліку споживання тепла, цю задачу вирішити можна якщо впровадити закордонний досвід впровадження електронних та на принципі випарювання розподілювачів споживання тепла. Крім того, в результаті обстежень, додатково виявлені резерви економії ресурсів, якщо:

Встановити будинкові регулятори температури то це дасть додатково економію тепла 3-5 %;

Впроваджувати в квартирах розподілювачі тепла, що дасть додатково економію тепла 15 %;

Впроваджувати квартирні лічильники води, що дасть додатково економію її на 40 %;

Впроваджувати повітряні клапани, що поліпшить теплообмін та знизить втрати при заповненні системи та дасть економію тепла 2-5 %. А при наявності будинкового обліку води та тепла, такі заходи будуть відчутні зразу. Термін окупності витрат на зазначені впровадження не перевищить 3-4 місяців.

Невиконання програми оснащення засобами обліку споживання води і тепла в житлово-комунальній сфері державними адміністраціями пояснюється відсутністю коштів. Але якщо підрахувати перевитрати за сплату не спожитих енергоресурсів, то стає очевидною недоречність такого ствердження. В цьому випадку мову слід вести про відсутність в житлово-комунальній сфері реального господаря та складну бюрократичну систему в процесі оснащення об'єктів засобами обліку споживання енергоресурсів. Так за вимогами Київжитлотеплокому-ненерго щоб здати приймальній комісії готовий до експлуатації вузол обліку тепла необхідно представити більше 20 різних документів.

За матеріалами перевірок Державною інспекцією з енергозбереження об'єктів житлово-комунальної сфери зроблений аналіз ефективності впровадження приладів обліку води та тепла, визначені чинники, що стримують їх впровадження. По результатам аналізу підготована інформація та пропозиції щодо поліпшення стану з обліком енергоресурсів, для передачі їх до Кабінету Міністрів України (лист Держкоменергозбереження України від 18.02.00р. №252-1/1).

Результати роботи Державної інспекції з енергозбереження по контролю за ходом виконання оснащення наявного житлового фонду засобами обліку паливно-енергетичних ресурсів висвітлювалися в засобах масової інформації (на телебаченні, по радіо, в пресі та на WЕВ-сторінці інспекції).

Зважаючи на незадовільний стан виконання постанов Кабінету Міністрів України від 27.11.95 № 947 та від 30.12.97 № 1497 фактори, які можуть позитивно вплинути на хід їх виконання, це:

Активізація роботи Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України:

По координації робіт з виконання Програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і тепла на 1996-2000 роки, згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.95 № 947.

По виконанню п.З постанови Кабінету Міністрів України від ЗО. 12.97 № 1497 та п. 44 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення.

Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.95 № 947 Про програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996-2000 роки щодо завдань по впровадженню засобів обліку енергоресурсів з урахуванням виконання завдань станом на 01.01.2001р.

Активізація роботи Міністерств і відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по виконанню постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.95 № 947 в відповідності з пунктами 3,5 вказаної постанови

Активізація контролю за дотриманням Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення згідно п. 44 вказаних Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 № 1497 з боку Держспоживзахисту, Держстандарту та Антимонопольному Комітету України.

Проведення розгляду стану справ по впровадженню приладів обліку на засіданні Державної міжвідомчої комісії з виробництва і впровадження приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів.

Радикальніше і значно дієвіше впливати на прискорення процесу впровадження засобів обліку споживання енергоресурсів можна та необхідно економічними заходами, які повинні стимулювати зацікавленість в обліку енергоресурсів, як споживачів, так і енергопостачальні організації.

Джерелом, з якого надходять кошти на встановлення засобів обліку споживання енергоресурсів, є споживач. Кошти на вироблення, транспортування енергоресурсів та обладнання і матеріали, які при цьому використовуються,-надходять від споживача через податки або безпосередньо при оплаті за енергоресурси. Впровадження прозорої схеми, коли споживач, сплачуючи за енергоресурси, знає, які послуги він отримає, в т.ч. засоби обліку споживання енергоресурсів, робить систему обліку споживання енергоресурсів обов'язковою.

Разом з тим, засоби обліку споживання енергоресурсів є складовою частиною системи енергопостачання (як труби, насоси, трансформатори та інше). Сплачуючи за енергоресурси споживач має право на весь комплекс послуг, пов'язаний з його постачанням, а сплату має проводити відповідно кількості спожитого енергоресурсу. З цього випливає, що оснащення засобами обліку споживання енергоресурсів (тепла, газу, електроенергії та води) має забезпечувати енергопостачальна організація.

В цілому комплекс економічних заходів має включати два дієвих важелі:

У кошторисах на енергоресурси необхідно враховувати витрати на встановлення, обслуговування, ремонти та метрологічну перевірку засобів обліку енергоресурсів і відповідно встановлення та обслуговування засобів обліку споживання енергоресурсів закріпити за енергопостачальною організацією.

При відсутності засобу обліку споживання енергоресурсу оплата із споживача стягується за нормативом. 40 % стягнутої із споживача оплати енергопостачальні організації повертають у бюджет на рахунок, з якого кошти витрачаються на встановлення засобів обліку споживання енергоресурсів та їх обслуговування.

Впровадження запропонованих економічних важелів припинить невизначеність при пошуках джерела фінансування для встановлення засобів обліку енергоресурсів, їх обслуговувані, проведені метрологічної повірки та модернізації.

Оснащення об'єктів бюджетної сфери засобами обліку споживання енергоресурсів

Зниження витрат енергоресурсів бюджетною сферою безпосередню знижує видатки бюджету України.

Визначенню фактичного споживання енергоресурсів бюджетною сферою та зниженню цього споживання Президент та Уряд України приділяють значну увагу, що знайшло своє відображення в ряді документів, це:

постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.99 р. № 139 Про оснащення об'єктів бюджетної сфери лічильниками води і теплової енергії ;

указ Президента України від 16.06.99 № 662/99 Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами ;

постанова Кабінету Міністрів України від ЗОЛ 1.99 р. № 2183 Про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами ;

постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.00 р. № 538 Про заходи щодо стабілізації становища в паливно-енергетичному комплексі ;

доручення Президента України від 02.02.2001 р. № 1-14/120 За результатами наради з питань паливно-енергетичного комплексу 23 січня 2001 року ;

доручення Прем'єр-Міністра України від 14.02.2001 р. № 120/2-4 До доручення Президента України від 16.06.99 р. № 662/99 .

На виконання зазначених документів та доручень Держкоменергозбереження Державна інспекція з енергозбереження в порядку наданих їй повноважень посилила контрольно-наглядову діяльність інспекції з цих питань.

У 2000 році Державною інспекцією з енергозбереження перевірено 555 установ та організацій бюджетної сфери. Рівень оснащення вказаних установ та організацій засобами обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів становить: тепла - 38 %, газу - 38 %, води 65,2 %. Ці показники рівня оснащення установ та організацій бюджетної сфери засобами обліку споживання паливно-енергетичних суттєво не відрізняється в цілому по Україні.

Крім того Державною інспекцією з енергозбереження у кожній області проведені обстеження трьох установ (організацій) бюджетної сфери, в т.ч. однієї установи охорони здоров'я, одного освітнього закладу та установи районної державної адміністрації з метою визначення відношення між обсягами споживання енергоресурсів установами і організаціями бюджетної сфери: фактичних (по показам лічильників), граничнодопустимих показників споживання (розрахованих по Міжгалузевих нормах споживання електричної енергії та тепла для установ і організацій бюджетної сфери, затверджених наказом Держкоменергозбереження від 25.10.2000 р. № 91) та місцевих нормативів, які затверджені обласною держадміністрацією.

В результаті проведених перевірок та обстежень встановлено, що:

Міжгалузеві норми споживання електричної енергії та тепла для установ (організацій) бюджетної сфери доведені до 25 % організацій, а 75 % організацій використовують місцеві нормативи.

Відношення нормативних обсягів тепла, яке розраховано по граничне допустимим показникам споживання по Міжгалузевим нормам споживання, які повинні бути встановлені на підставі розрахунку, до обсягів фактичного споживання тепла (по показам лічильників) складає 88 %. Відношення обсягів тепла, розрахованого по місцевим нормативам, до обсягів тепла, яке розраховано по граничнодопустимим показникам споживання по Міжгалузевим нормам споживання, складає 113,6 %. З цього випливає, що при нарахуваннях оплати по місцевих нормативах (при відсутності засобів обліку споживання енергоресурсів та ігноруванні граничне допустимих показників споживання по Міжгалузевим нормам) вартість фактично спожитого тепла перевищується на 25,6 %. Відсутність засобів обліку споживання енергоресурсів на об'єктах бюджетної сфери приводить до витрат з Бюджету України на їх покриття більше ніж це необхідно.

Зважаючи на незадовільний стан виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.99 р. № 139 Про оснащення об'єктів бюджетної сфери лічильниками води і теплової енергії' та Указу Президента України від 16.06.99 р. № 662/99 Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами фактори, які можуть позитивно вплинути на хід їх виконання, це:

Посилення вимогливості до Уряду АР Крим, обласних, м. Київ, м. Севастополь держадміністрацій щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.99 р. № 139 Про оснащення об'єктів бюджетної сфери лічильниками води і теплової енергії ;

Внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.99 р. № 139 Про оснащення об'єктів бюджетної сфери лічильниками води і теплової енергії щодо термінів її виконання;

Дієвіше впливати на прискорення процесу впровадження засобів обліку споживання енергоресурсів, як і у житлово-комунальній сфері, можна та необхідно економічними заходами, які повинні стимулювати зацікавленість в обліку енергоресурсів, як споживачів, так і енергопостачальних організацій.

Сьогодні проблемі обліку споживання енергоресурсів приділяється посилена увага Кабінету Міністрів України та народних депутатів Верховної Ради України. Так на дні уряду Верховної Ради України у виступах народних депутатів Сафонова С. О., Москвіна С. О., Ткачен-ко 1.1. та інших піднімалися питання обліку енергоресурсів у викладеному контексті.

В цілому добробут Держави та кожного громадянина окремо залежить від того на скільки споживання енергоресурсів відповідає економічним можливостям цього громадянина і Держави в цілому. Без обліку енергоресурсів впровадити ця ринкова теза не спрацює!

Передовий досвід

Із збірки Кращі практики в місцевому самоврядуванні України , 2002 рік (підготовлено спільними зусиллями ПАДКО та )

Із збірки Кращі інноваційні практики в місцевому самоврядуванні України , 2001 рік (підготовлено )

м. Хмельницький
( про газифікацію міста).
м.Оріхів Запорізької області.
(про створення об‘єднаннь співвласників багатоквартирних будинків).
м.Луганськ.

До уваги керівників міст та комунальних підприємств України

Компанія ПАДКО спільно з Асоціацією міст України працює над підготовкою збірки Кращі практики у галузі водопровідно-каналізаційного господарства та теплопостачання .

У збірці буде описано найкращий досвід в галузі тепло-, водопостачання та водовідведення, успішні приклади поліпшення якості послуг, заощадження енергоресурсів, скорочення витрат на виробництво послуг, зменшення заборгованості споживачів. Збірка включатиме опис найбільш ефективних проектів (програм), які здійснювалися в Україні за такими напрямками:
інституційні (організаційні) заходи;
впровадження енергозберігаючих технологій та інших технічних новацій;
комп'ютеризація фінансово-планової діяльності та автоматизація виробничих процесів;
рекламна та інша роз'яснювальна діяльність;
залучення населення до процесу формування тарифів на комунальні послуги. Збірка допоможе керівництву місцевих органів влади та керівникам комунальних підприємств обрати випробувані практикою методи підвищення ефективності виробництва.

Шановні керівники міст та комунальних підприємств України, запрошуємо вас взяти участь у підготовці збірки, відповівши на запитання . Надсилайте інформацію про проекти, впроваждені у вашому місті на адресу:
04070, Україна, Київ, вул. Фролівська 6/8, корпус 1,
Консультаційна фірма ПАДКО
або факсом:(044)463-76-14
або електронною поштою:
Довідки за телефонами: (044) 463 -76-15 (16…19)

Круглий стіл з енергозбереження

В рамках Програми Реформування тарифів та реструктуризація комунальних підприємств в Україні 22-23 липня 2002 року в м. Києві планується проведення Круглого столу на тему Досвід впровадження самоокупних проектів з підвищення енергоефективності та надання комплексу енергозберігаючих послуг під ключ на комунальних підприємствах тепло,- водопостачання та водовідведення в Україні .

У засіданнях візьмуть участь урядовці, мери провідних міст України, керівники комунальних підприємств, представники енергосервісних компаній. (Всього очікується запрошених в кількості 40-50 осіб.)

На круглому столі будуть розглядатися практичні моделі та методи впровадження самоокупних проектів з енергозбереження на комунальних підприємствах. Робота круглого столу спрямовуватиметься на поширення досвіду з впровадження пілотних проектів з енергозбереження та обговорення питань вдосконалення схем фінансування проектів з енергозбереження для комунальних підприємств.

Існуюча ситуація: Проекти з підвищення енергоефективності та енергозбереження (ЕЕ проекти), що сьогодні впроваджуються в Україні, не є привабливими ні для держави, ні для міста і його комунальних підприємств, ні для зовнішнього чи внутрішнього інвесторів. Вкладені до проектів гроші вкладникам, як правило, повертаються не вчасно, а державі та місту і зовсім не повертаються. Замість цього держава та інші вкладники отримують товсти звіти, які базуються на статистичних, а не на вимірюваних даних, тобто на даних, які практично неможливо перевірити.

Мета: Дані проекти мають три основні цілі: (1) стимулювання розвитку енергозбереження на комунальних підприємствах України шляхом впровадження механізму самоокупних ЕЕ проектів та залучення фінансування на підтримку цих проектів; (2) стимулювання сектору енергосервісних компаній (ЕСКО); (3) сприяння досягненню стратегічних цілей реструктуризації та реформування тарифів в комунальному господарстві України.

Теми для обговорення на засіданнях Круглого столу:
Сучасний досвід впровадження ЕЕ проектів у муніципальній сфері в Україні та країнах близького та далекого зарубіжжя, та використання кращих практик на відібраних МКП;
Конкретні результати впровадження чотирьох пілотних проектів на водоканалах (два) та теплокомуненерго (два) в м. Луцьк та м. Хмельницький;
Бізнес-схема залучення потенційних інвесторів та спонсорів до фінансування пілотних проектів та схема фінансування проектів декількома сторонами ( фінансовий пиріг проекту), що підтверджена укладеними контрактами між усіма сторонами;
Схема залучення на тендерній основі до виконання пілотних проектів енергосервісних компаній (ЕСКО), тобто компаній, які окрім виконання повного комплексу робіт під ключ , гарантують та забезпечують прибутковість проекту шляхом вкладання власних коштів;
Типові контрактні зобов'язання щодо надання енергосервісніх послуг між ЕСКО та МКП, так звані перфоманс-контракти, які гарантують виконання ЕСКО своїх зобов'язань;
Результати проведення з залученням фахівців ЕСКО та МКП енергетичних аудитів;
Роль та значення технічної допомоги МКП та ЕСКО в запровадженні системи моніторингу та верифікації (М&В) шляхом закупівлі та подальшої передачі МПК сучасного енергетичного та діагностичного обладнання;
Завдання щодо відкриття окремого енергозберігаючого рахунку на МКП, де помісячно (поквартально) будуть накопичуватись отримані шляхом ЕЕ гроші, питання узгодження норм та правил використання цих грошей з відповідними державними та місцевими органами влади;
Механізм використання накопиченого шляхом ЕЕ прибутку на подальше впровадження нових ЕЕ проектів (так званий револьверний механізм впровадження ЕЕ проектів);
Розповсюдження накопиченого досвіду реалізації ЕЕ проектів серед інших комунальних підприємств тепло,- водопостачання та водовідведення в Україні.

Учасникам семінару будуть роздані наступні матеріали: Матеріали презентацій по темі Круглого столу.

Пілотні міста - Хмельницькій та Луцьк

За результатами для впровадження проекту з питань реформування тарифів на комунальні послуги та реструктуризації комунальних підприємств в Україні, експерти АМР США зупинили свій вибір на містах Луцьку та Хмельницькому.
Саме в цих містах зосереджена основна діяльність за Проектом.

Головні напрямки роботи за проектом у пілотних містах

Впровадження нових українських стандартів бухгалтерського обліку на пілотних підприємствах
Автоматизація бухгалтерського обліку
Впровадження Типової угоди про надання послуг водопостачання та каналізації.
Покращання збору платежів за комунальні послуги на комунальних підприємствах
Розробка альтернативної методики встановлення тарифів на комунальних підприємствах
Розробка моделі фінансового аналізу для комунальних підприємств
Оцінка платоспроможного попиту населення на комунальні послуги
Створення репрезентативних дорадчих комітетів - механізму залучення громадськості до процесу прийняття рішень щодо роботи комунальних підприємств

Коротка інформація про найважливіші результати роботи за Проектом у пілотних містах На чотирьох комунальних підприємствах в пілотних містах було значно прискорено перехід на Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (НП(С)БО), розроблені відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО). Після закінчення першого етапу проекту в серпні 2002 року всі чотири комунальні підприємства зможуть готувати фінансові звіти у відповідності до (НП(С)БО). Це допоможе керівництву приймати правильні рішення з фінансових питань, при розрахунку тарифів, які дійсно прокриватимуть вартість надання послуг, а також стане базою для підготовки бізнес планів, які подаватимуться до фінансових установ з метою пошуку коштів, необхідних для впровадження проектів капітального розвитку. Протягом 6 місяців було повністю комп'ютеризовано бухгалтерський облік на комунальних підприємствах Хмельницького. Зараз аналогічна робота виконується у Луцьку. Це значно прискорює підготовку фінансових звітів у відповідності до нових (НП(С)БО), робить їх більш точними, а також надає можливість спеціалістам бухгалтерських служб приділяти час більш важливим фінансовим питанням. Всі чотири комунальні підприємства будуть повністю комп'ютеризовані до завершення першого етапу проекту в серпні 2002 року. Розроблена та детально обговорюється Типова угода про надання послуг водопостачання та каналізації, в якій визначено взаємні обов'язки та права власника-громади та їх комунальних підприємств. На пілотних підприємствах обох міст рівень збору платежів значно перевищує середній по Україні: 91% в Луцьку і 92% в Хмельницьку в 2001, що було частково досягнуто завдяки допомозі, наданій за пілотним проектом, частково завдяки тому, що у місті створено уніфіковану систему даних різних організацій міста по боржниках; міська влада веде постійну роботу по виявленню неплатників і примушенню їх платити. Здобутий досвід показує, що можна досягти успіху, незважаючи на недосконалість українського законодавства щодо застосування санкцій до неплатників. В результаті пілотних проектів економісти Хмельницького водоканалу та Теплокомуненерго, а також економісти Луцького водоканалу набули базових навичок фінансового моделювання, які їм допомагають зробити більш точні розрахунки тарифів, які б повністю відшкодували вартість послуг. Пілотні проекти допомогли зосередити увагу керівництва комунальних підприємств на економічному аспекті енергозберігаючих проектів, завдяки яким собівартість послуг може значно зменшитися, і тепер вони самі додатково впроваджують подібні проекти за свої власні кошти. Обстеження споживачів комунальних послуг, що проводилися за пілотними проектами, допомогли мерам, виконавчим органам обох пілотних міст та керівництву комунальних підприємств краще зрозуміти, наскільки споживачі задоволені/ незадоволені рівнем послуг, і чи бажають вони сплачувати більше і отримувати кращі послуги. Дані цього обстеження стануть у нагоді при підготовці стратегічних планів комунальних підприємств. Завдяки роботі за проектом в серпні 2001р було затверджено новий Порядок ціноутворення на послуги водопостачання і водовідведення , що дало змогу встановлювати на місцях економічно обгрунтовані тарифи, які допоможуть водоканалам стати фінансово спроможними. Перші спроби розрахувати і запропонувати такі тарифи для послуг водопостачання і водовідведення за новим порядком були зроблені водоканалами Хмельницька та Луцька за пілотними проектами. Альтернативні структури та типи тарифів (а саме двоставковий, життєво необхідний, тощо) були запропоновані та використовуються комунальними підприємствами в пілотних. Аналіз використання таких тарифів значно розширює вибір можливих варіантів, які комунальні підприємства можуть обрати для встановлення справедливих тарифів, які б забезпечували фінансову стабільність підприємств і заохочували б до ощадливого користування послугами. В обох пілотних містах були створені дорадчі комітети - механізм для встановлення партнерських стосунків між міською адміністрацією, комунальними підприємствами та громадою. Члени дорадчих комітетів пройшли навчання з питань залучення громадськості до процесу прийняття рішень з питань комунального обслуговування. Можна зробити висновок, що за проектом вже досягнуто значних результатів, яких буде ще більше по завершенню роботи. Досягнуті результати свідчать про те, що етап поширення досвіду матиме велике значення для розвитку всієї комунальної галузі в Україні. Більш детальну інформацію про ці та інші досягнення читайте в

Хмельницький

Луцьк

, про послуги, тарифи та інше читайте на підприємства Луцькводоканал .

Тарифи на житлово-комунальні послуги у місті Луцьку.
Доповідь заступника Луцького міського голови, координатора Проекту від м.Луцька, Леоніда Кирильчука на оперативній нараді міськвиконкому від 27.12.2001 року.

Публікації

Інформаційні бюлетені

PADCO, 2001 рік.

PADCO, Інформаційний бюлетень № 1, Жовтень 2001 року.

PADCO, Інформаційний бюлетень № 2, Грудень 2001 року.

PADCO, Інформаційний бюлетень № 3, Грудень 2001 року.
,
Інформаційний бюлетень № 4, Січень 2001 року.

PADCO, Інформаційний бюлетень № 5, Лютий 2002 року.

Аналітичні огляди

PADCO, Аналiтичний огляд № 3, грудень 2001 року.

PADCO, Аналітичний огляд № 2, Серпень 2001 року

Аналітичні огляди з питань заборгованості населення за оплату житлово-комунальних послуг

PADCO, Аналітичний огляд № 1, Червень 2001 року

PADCO, Аналітичний огляд № 35, Квітень 2000 року

PADCO, Аналітичний огляд № 33, Вересень 1999 року

PADCO, Аналітичний огляд № 30, Квітень 1999 року

PADCO, Аналітичний огляд № 28, Січень 1999 року

Спільний звіт Державного комітету статистики і ПАДКО. Вересень 1998 року.

PADCO, Аналітичний огляд № 23, Жовтень 1997 року

PADCO, Аналітичний огляд № 15, Cічень 1997 року

PADCO, Аналітичний огляд № 18, Лютий 1997 року

PADCO, Аналітичний огляд № 19, Березень 1997 року

Тексти доповідей на семінарах та конференціях

PADCO, Тези виступу на Всеукраїнській нараді Водопровідно-каналізаційне господарство. Економіка та менеджмент , Львів, 12-14 вересня 2001 року

PADCO, 1 жовтня 2001 року

PADCO, доповідь на семінарі Досвід вирішення проблем реформування комунального господарства міст України , Київ, 14-15 листопада 2001 року

Правовий аспект діяльності комунальних підприємств

PADCO, Серпень 2001 року

PADCO, Липень 2001 року

Дивіться також:

Публікації з питань енергозбереження в розділі

Про впровадження нових технологій, практик у житлово-комунальній сфері читайте у розділі

Публікації у пресі щодо подій у житлово-комунальній сфері пілотних міст у розділі

Збірник матеріалів круглого столу. МАМА-86 , Травень 2001 року.

Елисеенко А.Г., Сычев А.О.
ЗАО Симметрон Промсервис
Россия, Санкт-Петербург

Введение

Ни для кого не секрет, что для привлечения инвестиций в электроэнергетику, необходимо оптимизировать существующие рыночные отношения. Одним из вариантов решения проблемы может явиться, на наш взгляд, создание прозрачной и проверяемой системы расчетов за электричество и тепло.

Построение автоматизированных систем коммерческого учета электроэнергии (АСКУЭ), которые позволят повысить сбор денежных платежей и обеспечить регулирование энергопотребления. На сегодняшний день на балансе АО-энерго находится примерно 21 млн. однофазных электросчетчиков в основном класса точности 2.5 устаревшей конструкции. Большая часть таких электросчетчиков имеют отклонения от стандартов, за счет чего АО-энерго теряет в среднем до 12% платежей по данной группе потребителей. В соответствии с ГОСТ 6570-96 выпуск приборов учета электроэнергии класса точности 2.5 запрещен с середины 1997 года. Согласно решению НТК Госстандарта России от 01.06.99 г. указанные приборы должны быть последовательно заменены современными электросчетчиками класса точности не ниже 2.0. Необходимость введения электронных приборов учета электроэнергии обуславливается требованиями наличия современных цифровых коммуникаций, обеспечивающих возможность построения относительно дешевых и в то же время надежных автоматизированных систем коммерческого учета энергоресурсов.

Одним из наиболее естественных способов технического обеспечения для такого рода систем коммерческого учета является использование смарт-карт. Специалистами НПО Симметрон (Россия, СПб) разработана система предоплаты (регулирования) за потребляемую электроэнергию на основе смарт-карт КРЕДО-СМАРТ 500 (см. рис 1). Данный комплекс представляет собой новую концепцию построения систем предоплаты за электроэнергию. Он позволяет использовать не специализированные, а стандартные электронные счетчики электроэнергии, оснащенные как импульсным выходом, так и интерфейсом по МЭК 1107, например, ЦЭ2706 (ГОСТ 30207-94, внесен в Госреестр средств измерений России под ¦ 16636-97) и серийно выпускаемые устройства защитного отключения (УЗО). В силу этого стоимость построения такой системы незначительна, так как нет необходимости покупать и менять счетчики электроэнергии уже находящиеся в эксплуатации, а потребуется организация серийного производства лишь смарт-контроллеров, которые в свою очередь используют стандартизованную элементную базу и корпусные изделия, и их производство может быть налажено в кратчайшие сроки.

Структура и базовые принципы построения комплекса КРЕДО-СМАРТ 500

Базовые принципы построения комплекса КРЕДО-СМАРТ 500 следующие:
Модульность построения элементов системы;
Программно-аппаратная защита информации с использованием ГОСТ 28147-89;
Возможность использования в других системах предоплаты за потребленный ресурс;
Использование самых дешевых смарт-карт с открытой памятью;
h использование специализированных устройств с закрытой архитектурой в офисной части системы для обеспечения защиты информации;

Дополнительные возможности:
возможность разграничения доступа заинтересованных служб к информации о потреблении разных видов ресурсов;
возможность обмена информации как со стороны поставщика энергоресурсов или администратора, так и со стороны системы - при повреждении либо при наступлении заданного времени отсчета при потреблении;
осуществление связи по телефонной сети с помощью модема или других видов связи.

Комплекс имеет в структуре:
Блок учета электроэнергии, - который устанавливается у потребителя и обеспечивает функции учета потребляемого энергоресурса и отключения (регулирования) потребителя в случае исчерпания оплаченной суммы или перерасхода заявленной мощности. Блок состоит из электронного счетчика электроэнергии, устройства защитного отключения и смарт-контроллера.
Рабочее место оператора является центральным звеном в системе, так как именно с операторской службой наиболее часто будут взаимодействовать клиенты. Поэтому рабочее место должно быть оснащено всем необходимым оборудованием и программными средствами. В состав рабочего места оператора входит: персональный компьютер IBM PC; офисный смарт-контроллер; принтер;
Рабочее место инженера обеспечено переносным компьютером, офисным смарт-контроллером, интегрированной средой комплектации, наладки и тестирования блоков учета электроэнергии;
Администратор системы управляет и синхронизирует работу всех компонентов комплекса, проводит анализ его составных частей по предоставленным отчетным документам;

Концепция защиты информации

Для удешевления системы в целом, разработчиками принята концепция использования простейших смарт-карт. Смарт-карты представляют собой фактически схему памяти, масштаба 1К. В отличие от платежных систем на основе банковских карточек, смарт-карта не представляет собой полномасштабный эквивалент денежной единицы. Она является принадлежностью технических средств системы предоплаты и предписана к конкретному блоку учета электроэнергии при помощи соответствующего идентификатора. В силу этого снижается возможная выгода от взлома КРЕДО-СМАРТ 500 , за счет необходимости для злоумышленника контактировать с большим количеством владельцев систем предоплаты. Для защиты от банального копирования конкретной карты конкретным владельцем системы предоплаты используется монотонно возрастающий идентификатор - номер транзакции, что не позволяет использовать дважды одну и ту же карту.

Система КРЕДО-СМАРТ 500 содержит криптографическую защиту данных (сравнительно недавно рассекреченный ГОСТ 128147-89).

Для защиты от возможного хищения всего офисного комплекта и последующим выпуском карточек предусмотрена возможность изменения ключей шифрации в режиме администрирования системы.

Технология работы системы

Комплекс обеспечивает весь технологический цикл работы системы предоплаты за электроэнергию. При потреблении клиентом электроэнергии блок учета автоматически производит вычитание суммы потребленной электроэнергии в соответствии с тарифами, установленными в блоке учета, из общей оплаченной клиентом суммы. Если уровень оплаты составляет критический минимум, то клиент извещается об этом звуковой сигнализацией. Отключить сигнал можно только нажатием на единственную кнопку на блоке учета. При этом клиент подтверждает тот факт, что он был извещен о критическом уровне остаточной суммы оплаченной электроэнергии. Это событие регистрируется блоком учета и может быть использовано для выяснения спорных обстоятельств, касающихся необоснованного отключения клиента от электросети.

В случае, когда оплаченная сумма истрачена, а доплата не произведена, блок учета произведет автоматическое отключение потребителя от электросети при помощи устройства защитного отключения.

В принципе, возможно построение системы как кредитной за счет того, что клиенту отпускается некий энергетический кредит ( например, масштаба расчетной месячной потребности ), величина которого определяется соответствующим подразделением энергоснабжающей организации, и администратором системы заносится в базу данных платежной истории клиента в центральном офисе компании продавца. Таким образом платежная история клиента начинается с некоего ненулевого уровня.

Заключение

В настоящее время реализовано несколько маркетинговых образцов системы, которые позволили подтвердить жизнеспособность предлагаемой концепции. КРЕДО-СМАРТ 500 может послужить основой ведомственных, и региональных систем предоплаты за энергоресурсы. Важно отметить тот факт, что вся разработка выполнена в Санкт-Петербурге и в случае необходимости в нее могут быть внесены требуемые усовершенствования в кратчайшие сроки.

Предлагаемая система может быть использована как в жилищно-коммунальном хозяйстве, так и для учета и контроля над потреблением электроэнергии промышленных предприятий.

Система на базе комплекса КРЕДО-СМАРТ 500 готова к прохождению сертификации утверждения типа и метрологической аттестации.

Вывоз мусора разрешений и утилизация отходов

Реализация и опыт эксплуатации информационно-аналитической системы. Трубы с тепловой изоляцией из пенополиуретана. Оптимизация энергобаланса меткомбината на основе программно. Заседание рабочей группы по энер. Этанол против нефти – геополитич.

Главная страница -> Технология утилизации

Экологически чистая мебель:

Сайт об утилизации отходов: