|
|
Главная страница -> Технология утилизации
Інформація. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.Б.М.Долгоносов, Институт водных проблем РАН Интенсификация производственной деятельности человечества обусловливает увеличение нагрузки на водные ресурсы, которая за последние полвека возросла более чем в 2 раза. В настоящее время суммарная масса загрязнителей гидросферы составляет 15 млрд т/год, среди которых поверхностно активные вещества составляют 2500 млн т/год, пестициды – 1200 млн т/год, минеральные удобрения – 80 млн т/год, тяжелые металлы – 3 млн т/год. Большую опасность представляют патогенные микроорганизмы. Качество воды в значительной мере определяет характер и уровень инфекционных и неинфекционных заболеваний, генетических болезней, особенности развития организма человека. О серьезности проблемы водоснабжения свидетельствует ее включение в список наиболее насущных проблем человечества. Усиление антропогенного воздействия на водоисточники также приводит к прогрессирующему ухудшению качества воды. В настоящее время в РФ только 1% поверхностных источников водоснабжения имеют 1 класс, то есть вода не требует специальной обработки, в 17% качество воды не соответствует даже 3 классу. Резко возросло микробное загрязнение водоемов: с 12,5% – в 1991 г. до 22,8% – в 1997 г. В 20% проб воды обнаруживали колифаги, что свидетельствовало о загрязнении ее вирусами, в 3,4% проб выявлены возбудители инфекционных заболеваний. В 1998 г. отмечены отклонения от норматива по органолептическим свойствам в 75% проб воды, в 20% нарушены санитарно-химические, в 11% – микробиологические показатели. Состояние многих действующих водопроводов не соответствует санитарным нормам. Нарушения санитарных норм в РФ в 1991 г. фиксировались на 16,2% водопроводов, в 1997 г. – на 30,4%. Технологические схемы, применяемые на многих водопроводах, не соответствуют уровню загрязнения источника водоснабжения и не обеспечивают требуемое качество питьевой воды. В последние годы увеличилась частота наводнений, обусловливающих значительное ухудшение качества воды. В период паводков повышается риск выноса из донных отложений водных объектов опасных загрязнений, накопленных там за многие годы антропогенного воздействия. Поверхностный сток с агроландшафтов смывает удобрения и пестициды в водные объекты. Неблагоприятная ситуация сложилась и в связи со сбросом неочищенных или недостаточно очищенных сточных вод предприятиями. Объем загрязненных сточных вод в РФ составлял в 1986, 1990 и 1994 гг. соответственно 77,9, 187,8 и 166,1 м3чел. В водные объекты попадают практически все загрязнения от любой производственной деятельности, что считается наиболее серьезной угрозой водным ресурсам. Выброс вредных веществ в атмосферу в конечном итоге также приводит к попаданию их в водные объекты. Положение усугубляется тем, что в настоящее время, несмотря на достаточно развитое водное законодательство, отсутствует эффективная система охраны качества воды в водоисточниках. По данным Госсанэпиднадзора РФ, нарушение норм качества воды часто (примерно в 50% наблюдений, по данным за 1997 г.) обусловлено отсутствием зон санитарной охраны источников водоснабжения. Таким образом, можно констатировать нарастающую антропогенную нагрузку на водные ресурсы и, как следствие, повышение угрозы не только для водных экосистем, подвергащихся жесткому химико-биологическому прессу, но и для хозяйственно-питьевого водоснабжения. Из существующего в настоящее время широкого спектра методов получения воды питьевого качества на действующих водопроводных станциях применяют только некоторые из них, что существенно ограничивает возможности использования водоисточников с прогрессирующим ухудшением качества воды. При наличии реальной угрозы попадания патогенных микроорганизмов в водоисточник необходимо предусмотреть дополнительные меры по снижению их концентрации в питьевой воде и удалению вредных продуктов обработки. Для этого используют: 1) коагулирование повышенными дозами с добавлением флокулянта для понижения мутности воды до 0,1 мг/л, поскольку частицы мутности являются носителями микроорганизмов; 2) хлорирование более высокими дозами; 3) УФ-облучение воды для инактивации патогенных микроорганизмов; 4) удаление остаточного алюминия – побочного продукта коагулирования – с помощью фильтров; 5) снижение концентрации хлорорганических соединений на сорбционных фильтрах. При угрозе загрязнения водоисточника нефтепродуктами, фенолами, диоксинами и другими органическими ксенобиотиками следует предусмотреть использование сорбционных фильтров, возможно с предозонированием. При опасности попадания тяжелых металлов в исходную воду необходимо использовать аэрацию или озонирование для перевода металлов из ионной формы в гидроксидную с последующим удалением в процессе коагуляционной очистки. При наличии органических комплексов металлов технологию дополняют углеванием перед фильтрами или стадией доочистки на фильтрах со слоем гранулированного активированного угля. С ухудшением качества воды в водоисточнике наряду с действующей технологией подключают дополнительные методы. Это увеличивает стоимость очистки, поскольку связано с крупными капиталовложениями на реконструкцию имеющихся сооружений или строительство новых. К примеру, строительство озонаторной стации требует капиталовложений до 100—150 тыс. долларов США на производство 1 кг/ч озона. При обработке воды озоном в дозе до 5 мг/л на станции с производительностью по воде 10 тыс. м3ч производство озона должно составлять 50 кг/ч, соответственно капитальные затраты увеличатся как минимум до 5 млн долларов. Больших капиталовложений требует и применение сорбционных методов: от 1200 долларов за 1 т порошкообразного активированного угля до 2500–3000 долларов за 1 т гранулированного сорбента. Увеличиваются также эксплуатационные расходы, обусловленные повышением доз реагентов: коагулянта, флокулянта, озона, активированного угля и др. Наиболее дорого обходится применение активированного угля. Если при штатной ситуации (умеренной антропогенной нагрузке на водоисточник) активированный уголь используют редко, как правило, в период паводка и цветения фитопланктона, то при увеличении содержания органических ксенобиотиков в исходной воде доза угля повышалась до 50 мг/л и более. При указанной цене порошкообразного активированного угля получим прирост стоимости обработанной воды только за счет угля до 60 долларов на 1 000 м3, что примерно в 10 раз превышает штатные расходы на реагенты (которые составляют около 20% себестоимости обработанной воды) и в 2 раза — нынешнюю себестоимость производства питьевой воды на крупных водопроводных станциях (без учета транспортировки по распределительной сети). В итоге мы имеем троекратное увеличение стоимости воды по сравнению с нынешней ситуацией. В особо неблагоприятных случаях возможно и более значительное удорожание воды. Таким образом, если не удастся предотвратить дальнейшее ухудшение качества воды в водоисточниках, неизбежно возникнет ситуация, когда цена питьевой воды возрастет настолько, что ее использование для бытовых нужд, отличных от питья, окажется экономически невыгодным. А это неизбежно приведет к необходимости коренной структурной реорганизации системы централизованного водоснабжения путем введения локальных установок доочистки, разделения сетей для технических и питьевых нужд и, в крайних случаях, даже путем отказа от централизованного распределения питьевой воды через сеть и переход к автономным системам водоснабжения отдельных объектов. Избежать столь неблагоприятной перспективы можно только в том случае, если удастся в короткие сроки создать действенную систему охраны водных ресурсов. Дилемма такова: либо будут выделены достаточные средства для быстрого создания эффективной системы мероприятий по уменьшению сброса загрязненных сточных вод, либо значительно большие средства впоследствии будут потрачены на внедрение дополнительных методов водоподготовки (углевание, сорбционные фильтры, озонирование, УФ-облучение, ультрафильтрация, нанофильтрация и т.д.), существенно повышающих стоимость питьевой воды. Последствия второго пути вполне предсказуемы: рост неплатежеспособности населения и, как следствие, исчерпание средств для поддержки централизованной инфраструктуры. Это станет, по существу, системной катастрофой в централизованном питьевом водоснабжении.
по проектах спільного впровадження (загальна вартість та очікуване скорочення викидів парникових газів) Станом на 28.08.07 № з/п Назва проекту Загальна вартість проекту (тис. євро) Очікуване скорочення викидів (тис. тонн СО2 -екв.) Примітка Всього за період 2008-2012 рр. Середньорічне скорочення ПО ВСІХ ПРОЕКТАХ: 3421765.92 83570.69 16555.59 У тому числі: Проекти спільного впровадження, яким надано лист-схвалення 1 Утилізація шахтного метану на шахті ім. О. Ф. Засядька 60 532.34 8705.00 1 741.00 2 Виробництво електроенергії з відбензиненого супутнього нафтового газу в м. Борислав 9 000.00 437.50 87.50 3 Використання полігонного газу на полігоні Дергачі, Харківська область, Україна 1 491.00 331.68 66.34 4 Зміна технології виробництва цементу на підприємстві „Подільський Цемент”, Україна з „мокрої” на „суху” 140 000.00 3100.00 620.00 5 Вилучення шахтного метану та його переробка на вуглекислий газ шляхом спалювання у факелі 350.00 263.00 52.60 6 Реконструкція системи теплопостачання Чернігівської області 8 100.00 343.75 68.75 7 Підвищення ефективності споживання енергії на ЗАТ МініМеталургійному Заводі ІСТІЛ 17 900.00 350.78 70.16 8 Проект реабілітації гідроелектростанцій 806 187.39 1300.00 260.00 9 Реконструкція системи централізованого теплопостачання Криму 14 500.00 705.04 141.01 10 Реконструкція системи теплопостачання у Донецькій області 42 700.00 886.50 177.30 ВСЬОГО: 1100760.73 16423.25 3 284.66 Проекти спільного впровадження, яким надано лист-підтримки 1 Використання полігонного газу в Донецькій області, Україна 3000.00 279.00 55.80 2 Використання полігонного газу на полігонах №1 та №5, Київ, Україна 6800.00 1244.00 248.80 3 Збір метану на одеському полігоні твердих побутових відходів 1097.70 320.00 64.00 4 Зниження викидів діоксиду вуглецю за рахунок удосконалення системи керування теплопостачання регіону 230.00 385.00 77.00 5 Утилізація соняшникового лушпиння для виробництва пари та електричної енергії на олійно-екстраційному заводі ВАТ „Кіровоградолія” 6048.94 258.00 51.60 6 Використання альтернативних видів сировини на ВАТ „Кривий Ріг Цемент” 2600.00 438.00 87.60 7 Будівництво Міні-ТЕЦ на шахті „Хрустальська” 1500.00 288.00 57.60 8 Реабілітація системи комунального теплопостачання в Рівненській області 17800.00 300.00 60.00 9 Збір та утилізація метану на полігоні твердих побутових відходів у м. Полтава 1150.50 224.50 44.90 10 Збір та утилізація метану на полігоні твердих побутових відходів у м. Ялта та у м. Алушта 1747.83 250.00 50.00 11 Будівництво вітряних електростанцій загальною потужністю 300 МВт в АР Крим 353651.00 3165.00 633.00 12 Збір та утилізація метану на полігоні твердих побутових відходів у м. Львів 696.50 545.85 109.17 13 Утилізація метану на шахті Холодна Балка в Донецькій області 2500.00 267.13 53.43 14 Утилізація соняшникового лушпиння для виробництва теплової та електричної енергії на ЗАТ „Пологівський ОЕЗ” 6500.00 322.00 64.40 15 Каталітичне видалення закису азоту з нітрозних газів у виробництві азотної кислоти на агрегатах УКЛ-7 на ВАТ „Азот”, м. Черкаси 5350.00 1795.00 359.00 16 Будівництво когенераційної установи за газотурбінними двигунами на компресорній станції-21 ЛВУМГ „Богородчани” УМГ „Прикарпаттрансгаз” загальною потужністю 25 МВт 12735.00 580.00 116.00 17 Будівництво міні-ТЕЦ для утилізації скидного тепла газокомпресорної станції в м. Рогатин 4100.00 200.00 40.00 18 Будівництво двох міні-ТЕЦ на базі котелень ДКП „Залізничнетеплоенерго” в м. Львові на вулицях Петлюри та Широка 6560.00 140.00 28.00 19 Реконструкція ТЕЦ в місті Новий Розділ 15800.00 246.00 49.20 20 Будівництво маневрової ТЕЦ у м. Севастополі 16600.00 380.00 76.00 21 Будівництво маневрової ТЕЦ у м. Червонограді 16600.00 282.00 56.40 22 Створення теплоелектроцентралі потужністю 12 МВт у м. Сміла 8300.00 190.00 38.00 23 Утилізація звалищного газу та виробництво дизельного палива з твердих побутових відходів у м. Шостка 4825.00 150.00 30.00 24 Реконструкція блоку № 9 Зміївської ТЕС компанії ВАТ „Центренерго” 85246.00 311.85 62.37 25 Збір та утилізація метану на полігоні твердих побутових відходів у м. Дніпропетровськ 1706.45 250.72 50.14 26 Збір та утилізація метану на полігоні твердих побутових відходів у м. Кременчук 1830.00 263.22 52.64 27 Проект збору газу з полігону твердих побутових відходів (ТПВ) та виробництва електроенергії в м. Луганськ, Україна 57305.00 155.00 31.00 28 Реконструкція та модернізація ВАТ „Алчевський металургійний комбінат” на основі МНЛЗ-1,2 та конвекторів –1,2 548872.18 8612.00 1722.40 29 Утилізація шахтного газу для отримання тепла та спалювання на шахті Південнодонбаська № 3 857.00 918.56 183.71 30 Проект зі збору та знищення біогазу з полігону твердих побутових відходів, що розташований на території Верхне Сировацької селищної ради Сумського району Сумської області 4288.90 203.75 40.75 31 Розширення ТЕЦ з метою використання надлишків коксового газу та виробітку електроенергії на ВАТ „Авдієвський коксохімічний завод” 9648.24 575.00 115.00 32 Утилізація шахтного метану на шахті „Щегловська Глибока” ДВАТ „Шахтоуправління Донбас” в Донецькій області 2313.50 879.00 175.80 33 Утилізація шахтного метану на шахті № 22 „Коммунарська” ДВАТ „Шахтоуправління Донбас” в Донецькій області 2830.60 865.25 173.05 34 Будівництво заводу по утилізації звалищного газу (біогазу) на полігоні твердих побутових відходів с. Макухівка Полтавського району Полтавської області 820.00 323.50 64.70 35 Дніпропетровський проект зі здійснення захоплення газу, отриманого з органічних відходів, та виробництва електроенергії в Україні 650.00 139.34 27.87 36 Реконструкція ВАТ „Алчевськкокс” на основі технології сухого гасіння коксу 26215.86 470.70 94.14 37 Витіснення виробництва електроенергії на основі видобувного палива в електроенергетичній мережі шляхом впровадження газотурбінної електроенергетичної системи комбінованого типу на Алчевському металургійному комбінаті 257000.00 6094.29 1218.86 очікуване скорочення викидів за період 2009 – 2012 рр. 38 Збір та утилізація звалищного газу на Чернігівському полігоні ТПВ 6400.00 395.70 79.14 39 Зменшення викидів СО2 за допомогою залучення когенераційних технологій 4.36 298.60 59.72 40 Зниження емісії парникових газів шляхом впровадження анаеробної технології очищення стічних вод від виробництва хлібопекарських дріжджів 5190.00 292.95 58.59 41 Зменшення витоку метану (СН4) у газорозподільних мережах концерну „Українські Розподільчі Газові Мережі”, Україна 21860.00 8050.58 1610.12 42 Зменшення витоку метану (СН4) у газорозподільних мережах ВАТ „Київгаз”, Україна 5390.00 2174.82 434.96 43 Каталітичне видалення закису азоту з нітрозних газів у виробництві азотної кислоти на агрегатах УКЛ-7, безкомпресорна подача природного газу на виробництво аміаку, реконструкція печі первинного риформінгу ППР – 600 у виробництві аміаку 8000.00 2123.14 428.45 44 Утилізація метану шляхом когенерації на ВАТ „Вугільна компанія „Шахта „Красноармійська – Західна №1” 28824.27 4544.50 908.90 45 Будівництво ТЕЦ потужністю 32 МВт на базі газових турбін у м. Іллічівськ 15148.36 325.60 65.12 46 Спорудження утилізаційних турбодетандерних установок для виробництва електроенергії на газорозподільних станціях дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз” 18000.00 833.14 166.63 47 Утилізація шахтного метану на ВАТ „Шахта „Комсомолець Донбасу” корпорації „Донбаська паливно – енергетична компанія” 9658.50 1268.78 253.76 48 Виробництво тепла на шахті „Суходільська – Східна” 475.00 930.76 186.15 49 Проект з будівництва автономних газових котелень – ТОВ „Володар – Україна” 9026.00 947.38 189.48 50 Збір та утилізація метану на полігоні твердих побутових відходів у м. Житомир 1025.33 254.57 50.91 51 Збір та утилізація метану на полігоні твердих побутових відходів у м. Біла Церква 967.79 215.98 43.20 52 Зниження емісій СО2 за рахунок впровадження технології когенерації 24608.15 1740.33 348.07 53 Каталітичне видалення закису азоту з нітрозних газів виробництва азотної кислоти на агрегатах типу УКЛ – 7 та 1/3,5 3975.74 2152.33 430.47 54 Заміна мартенівської печі і переривчастого лиття для круглої заготівки - на дугову електропіч із двома «машинами безперервного лиття заготівок» на сталеливарному виробництві 526442.00 849.07 212.27 Очікуване скорочення викидів за період 2009 – 2012 рр. 55 Запровадження заходів з підвищення ефективності споживання енергії на підприємстві ВАТ Енергомашспецсталь , м. Краматорськ 31158.44 1047.76 209.55 56 Зменшення витоку метану (СН4) у газорозподільних мережах ВАТ Донецькоблгаз 4670.00 2453.55 490.71 57 Використання звалищного газу для виробництва електричної енергії на полігоні твердих побутових відходів № 1, м. Запоріжжя 3196.24 744.30 186.08 Очікуване скорочення викидів за період 2009 – 2012 рр. 58 Утилізація відходів деревини для виробництва пари на ділянці виробництва плити ДВП та деревообробки ТзОВ Уніплит 4060.00 222.76 44.55 59 Економія палива при впровадженні в експлуатацію газопоршневих двигун-генераторів виробництва АТВТ Первомайськдизельмаш для спільного виробництва електричної та теплової енергії 2678.00 102.00 20.40 60 Каталітичне видалення азоту з нітрозних газів у виробництві азотної кислоти на агрегатах типу УКЛ-7 2510.63 1327.61 265.52 61 Утилізація коксового газу для виробництва електроенергії на підприємстві ВАТ Баглійкокс 4866.00 329.40 65.88 очікуване скорочення викидів за період 2009 – 2012 рр. 62 Реконструкція першої черги Слов'янської ТЕС із будівництвом дубль-блока 125 МВт з котлами ЦКШ 82183.09 835.12 208.78 очікуване скорочення викидів за період 2009 – 2012 рр. 63 Реконструкція ТЕЦ-3 із будівництвом нового турбогенератора 20 МВт 4911.11 375.10 75.02 ВСЬОГО: 2321005.19 67147.44 13270.93 Вывоз мусора способствуют и утилизация отходов Директива европарламента и евросовета по энергоэффективности. Методическое обеспечение. Эско №1,2002 - энергокомплекс в г. зеленограде. С нового года в москве подорожае. Большая нефть так быстро не сдае. Главная страница -> Технология утилизации Экологически чистая мебель: |
