|
|
√лавна¤ страница -> “ехнологи¤ утилизации
ѕравительство рф отменило госрегулирование цен на†нефт¤ной попутный газ. ¬ывоз мусора. ѕереработка мусора. ¬ывоз отходов.Ўановний пане ѕрезидент! —ьогодн≥ склалас¤ надзвичайно складна ситуац≥¤ в енергетиц≥ ”крањни, а це спричин¤Ї негативн≥ насл≥дки на економ≥чному, соц≥альному та еколог≥чному р≥вн¤х. Ќаш≥ дв≥ ф≥нансов≥ установи, прагнучи запропонувати конструктивне вир≥шенн¤ цих проблем, працювали разом прот¤гом останн≥х дек≥лькох м≥с¤ц≥в, ≥ в результат≥ такоњ сп≥впрац≥ та на основ≥ даних глибокого анал≥зу ситуац≥њ було розроблено ѕлан сп≥льних д≥й. ” ѕлан≥ сп≥льних д≥й, коп≥¤ ¤кого подаЇтьс¤ дл¤ ¬ашого ознайомленн¤, викладено дл¤ розгл¤ду низку конкретних заход≥в, ¤к≥ дозвол¤ть зд≥йснити ≥нвестиц≥њ в ≥нфраструктуру за умови створенн¤ вдосконаленоњ ≥ сучасноњ нормативно-правовоњ та ≥нституц≥йноњ бази. ќбидва ≥нститути готов≥ надати ф≥нансов≥ ресурси, необх≥дн≥ дл¤ впровадженн¤ ѕлану заход≥в, природно, в контекст≥ згоди та п≥дтримки орган≥в влади ”крањни. —под≥ваЇмос¤ найближчим часом отримати будь-¤к≥ зауваженн¤, що виникнуть у ¬ас щодо запропонованого ѕлану д≥й ≥ хочемо висловити ¬ам нашу щиру пошану. ∆ак де Ћарозьер ѕрезидент ™вропейського банку реконструкц≥њ та розвитку ƒжеймс ¬улфенсон ѕрезидент —в≥тового банку ѕлан заход≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ споживанн¤ енерг≥њ, розроблений сп≥льно ™Ѕ–– “ј —в≥товим Ѕанком 23 с≥чн¤ 1998 р. ¬ступ 1.™Ѕ–– та —в≥товий банк сп≥льно розробили цей ѕлан заход≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ споживанн¤ енерг≥њ з метою надати ур¤дов≥ ”крањни допомогу у п≥двищенн≥ споживанн¤ енерг≥њ в ”крањн≥. ” ѕлан≥ поЇднано державн≥ та приватн≥ джерела, ф≥нансов≥ ≥ техн≥чн≥ ресурси та зм≥ни нормативно-правовоњ бази, ¤к≥ п≥дтримуютьс¤ ур¤дом зг≥дно ≥з погодженою пол≥тикою. ” ѕлан≥ визначено заходи, ¤к≥, на думку ™Ѕ–– та —в≥тового Ѕанку, необх≥дно зд≥йснити дл¤ створенн¤ спри¤тливого середовища дл¤ проект≥в, спр¤мованих на п≥двищенн¤ ефективност≥ споживанн¤ енерг≥њ. “ут також пропонуютьс¤ конкретн≥ проекти, ¤к≥ будуть впроваджуватис¤ найближчим часом з метою п≥двищенн¤ ефективност≥ споживанн¤ енерг≥њ ¤к з боку пропозиц≥њ, так ≥ з боку попиту. ≈нергетика та економ≥ка 2.≈нергетика визначила напр¤мки економ≥ки ”крањни таким чином, що сьогодн≥ њй важко усп≥шно пристосуватись до ринкових умов. Ќизка факт≥в, ¤к по¤снюЇтьс¤ у наступних параграфах, ≥люструЇ це твердженн¤. 3.ƒо проголошенн¤ незалежност≥ ”крањна мала один ≥з найвищих показник≥в енергоЇмност≥ у св≥т≥ у розм≥р≥ 3.25 к≥лограми екв≥валенту нафти (кен) на $ ¬¬ѕ, пор≥вн¤но з 0.6 кен на $ ¬¬ѕ дл¤ верхньоњ частини перел≥ку крањн ≥з середн≥м р≥внем доходу та 0.27 кен на $ ¬¬ѕ в крањнах ќ≈—–. “акий високий р≥вень енергоЇмност≥ частково по¤снюЇтьс¤ традиц≥йно дуже низькими ц≥нами на енерг≥ю та структурою промисловост≥, у ¤к≥й дом≥нуючу роль в≥д≥гравала важка енергоЇмна промислов≥сть (зал≥зо, сталь, х≥м≥чна промислов≥сть). —пад офиц≥йного ¬¬ѕ разом з не таким значним спадом споживанн¤ енерг≥њ призв≥в до п≥двищенн¤ ≥нтенсивност≥ споживанн¤ енерг≥њ прот¤гом перех≥дного пер≥оду. 4.ѕромислов≥сть Ї найб≥льшим споживачем енерг≥њ в ”крањн≥. ѕочинаючи з 1990 року њњ споживанн¤ скоротилос¤ б≥льш н≥ж на третину, причому частка к≥нцевого споживанн¤ енерг≥њ знизилас¤ з 56% у 1992 роц≥ до 48% у 1995 роц≥. 5.Ѕлизько 55% первинноњ енерг≥њ (енергонос≥њв) ”крањна вимушена ≥мпортувати (1996 р≥к). ћайже 85% необх≥дноњ к≥лькост≥ нафти ≥мпортуЇтьс¤ з –ос≥њ, а 80% потреб газу перекриваютьс¤ за рахунок ≥мпорту з –ос≥њ та “уркмен≥стану. ¬арт≥сть ≥мпорту покупних енергонос≥њв дос¤гла майже 8.7 м≥льйард≥в долар≥в —Ўј в 1996 роц≥. ѕочинаючи з 1991 року ц≥ни на ≥мпорт енергонос≥њв стр≥мко зросли ≥ зараз наближаютьс¤ до р≥вн¤ св≥тового ринку. ѕри тому, що обс¤г ≥мпорту енергонос≥њв знизивс¤, њх варт≥сть значно зросла, що призвело до деф≥циту торгового балансу та поточного рахунку. «аборгован≥сть по платежах часом призводила до перебоњв у постачанн≥ газу з –ос≥њ. 6.÷≥ни на енергонос≥њ дл¤ к≥нцевих споживач≥в поступово зросли з дуже низького р≥вн¤ майже до р≥вн¤ ц≥н св≥тового ринку. ¬ ц≥лому ц≥ни дл¤ промислових споживач≥в нараз≥ аналог≥чн≥ р≥вню ц≥н в крањнах ќ≈—–. ÷≥ни дл¤ населенн¤ все ще дотуютьс¤, причому ц≥ни дл¤ ц≥Їњ групи споживач≥в покривають 60-80% вартост≥ електроенерг≥њ, газу та опаленн¤. 7.¬ крањн≥ п≥двищенн¤ ц≥н на енергонос≥њ до р≥вн¤ ц≥н св≥тового ринку створило серйозн≥ проблеми на соц≥альному р≥вн≥, причому с≥м'њ з низьким доходом не можуть оплатити рахунки за енерг≥ю, оск≥льки реальна зароб≥тна плата з 1990 року знизилас¤ на дв≥ третини, а на р≥вн≥ п≥дприЇмств прибутки перетворюютьс¤ в збитки ≥ накопичуЇтьс¤ заборгован≥сть по платежах постачальникам теплоенерг≥њ, газу та електроенерг≥њ. 8.ѕочинаючи з 1994 року основною проблемою постачальник≥в електроенерг≥њ, газу та теплоенерг≥њ стало ненадходженн¤ платеж≥в в≥д споживач≥в, що послаблюЇ ф≥нансову позиц≥ю цих п≥дприЇмств. ” 1995 роц≥ було прийн¤то постанову, ¤ка передбачаЇ в≥дключенн¤ тих споживач≥в, ¤к≥ не оплатили своњ рахунки. “ого ж року ур¤д ”крањни розпочав виконанн¤ ѕрограми наданн¤ дотац≥й на житло та комунальн≥ послуги, ¤ка дозвол¤Ї с≥м'¤м, у ¤ких м≥с¤чна плата за житло, опаленн¤ та ≥нш≥ комунальн≥ послуги перевищюЇ 15% м≥с¤чного доходу, звертатис¤ з проханн¤м про наданн¤ субсид≥њ у сум≥ р≥зниц≥. ÷≥ ≥н≥ц≥ативи не дали значних результат≥в у план≥ скороченн¤ заборгованост≥. ¬ результат≥ комунальн≥ п≥дприЇмства переживають серйозн≥ проблеми з надходженн¤м грошей ≥, таким чином, не можуть вчасно платити своњм постачальникам. 9.¬иробництво енерг≥њ, перетворенн¤ р≥зних вид≥в енерг≥њ, та њњ транспортуванн¤ та споживанн¤ значно ускладнюють еколог≥чн≥ проблеми, особливо забрудненн¤ пов≥тр¤ у де¤ких промислових центрах. Ќайб≥льше забрудненн¤ спричин¤Їть виробництво енерг≥њ з використанн¤м вуг≥лл¤, очистка нафти, металург≥йна та х≥м≥чнав промислов≥сть, “≈÷, що працюють на вуг≥лл≥, та ≥нд≥в≥дуальн≥ опалювальн≥ системи. 10.÷≥ факти св≥дчать, що ”крањна маЇ широк≥ можливост≥ дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ енергонос≥њв та збереженн¤ природного середовища в ”крањн≥. ѕри величезному потенц≥ал≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ енергонос≥њв нин≥шнЇ пол≥тичне, юридичне, ≥нституц≥йне та економ≥чне середовище в ”крањн≥ не завжди спри¤тливе дл¤ њх впровадженн¤. 11.”сп≥х заход≥в, спр¤мованих на п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ енерг≥њ, значною м≥рою залежить в≥д спри¤тливого макроеконом≥чного середовища, а також в≥д ≥нституц≥йноњ та галузевоњ структури. якщо њх немаЇ, конкретна пол≥тика п≥двищенн¤ ефективност≥ використаноњ енерг≥њ може дати незначн≥ за тривал≥стю результати. Ѕ≥льш того, нав≥ть ¤кщо економ≥ка в ц≥лому ≥ галузев≥ структури були спри¤тлив≥ дл¤ впровадженн¤ цих проект≥в, в≥дпов≥дн≥ ≥нвестиц≥њ ≥ надал≥ натикатимутьс¤ на бар'Їри, ¤ки стримують њх реал≥зац≥ю, ¤к у багатьох ≥нших крањнах св≥ту, оск≥льки (а) ≥нформац≥¤ щодо варт≥ст≥ пол≥пшень неадекватна; (b) механ≥зми зм≥ни технолог≥й на перших етапах розвитку ринку обмежен≥; (c) приватн≥ ≥нвестори оц≥нюють р≥вень риску ¤к високий; (d) варт≥сть операц≥й висока; (e) ≥нститути, ¤к≥ можуть впроваджувати проекти, слабк≥; (f) важко зд≥йснювати контроль та перев≥рку економ≥њ ≥ (g) багато вид≥в ≥нвестиц≥й ведуть конкуренц≥ю за обмежену к≥льк≥сть ресурс≥в. 12.Ѕагато ¤к≥ з цих бар'Їр≥в можна подолати шл¤хом створенн¤ в≥дпов≥дноњ ≥нфраструктури, ¤ка зможе забезпечити ≥нфомац≥ю, визначати проекти ≥ зв'¤зувати њх м≥ж собою, а також створювати механ≥зми доставки, ф≥нансуванн¤ та розпод≥лу ризик≥в. 13.≤ ™Ѕ––, ≥ —в≥товий банк готов≥ працювати ¤к з приватним, так ≥ з державним сектором ”крањни з метою створенн¤ умов дл¤ ринковоњ економ≥ки, на ¤ких п≥двищуютьс¤ р≥вн≥ доходу ≥ зростуть темпи Їконом≥чного розвитку, ≥ зрештою наблиз¤тьс¤ до р≥вн≥в зах≥дних крањн. ќсновн≥ положенн¤ стратег≥њ в ”крањн≥ 14.ƒл¤ того, щоб приватний сектор, ¤кий щойно створюЇтьс¤, зм≥г спри¤ти в≥дновленню економ≥ки, необх≥дно стаб≥льне спри¤тливе середовище. ј дл¤ цього потр≥бно, щоб ц≥ни в≥дображали справжню в≥дносну ц≥нн≥сть товар≥в та послуг, ≥ щоби п≥дприЇмства мали реальн≥ стимули ¤к дл¤ виробництва того, що вимагаЇ ринок, так ≥ до ≥нвестуванн¤ в≥дпов≥дно. 15.”р¤д ”крањни багато зробив на шл¤ху л≥берал≥зац≥њ ц≥н ≥ послуг. –егулюванн¤ ц≥н на первинну енерг≥ю (енергонос≥њ) до р≥вн≥в св≥тового ринку призвело до значного п≥двищенн¤ ц≥н на основн≥ послуги. Ќаприклад, у 1993-1996 рр. середн≥ тарифи та електроенерг≥ю та газ зросли у с≥м-дес¤ть раз≥в. ѕоступ приватизац≥њ дос¤г свого найвищого р≥вн¤, починаючи з 1994 року, ≥ сьогодн≥ 56% промислових товар≥в виробл¤ютьс¤ у приватному сектор≥. —корочено перел≥к державних п≥дприЇмств, що не п≥дл¤гають приватизац≥њ. “≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ все ≥ще вход¤ть до цього списку - це комунальн≥ господарства, нафто- та газопроводи та де¤к≥ ≥нш≥, ¤к≥ вважаютьс¤ п≥дприЇмствами стратег≥чного значенн¤. 16.¬изначено низку реформ, ¤к≥ необх≥дно зд≥йснити з тим, щоби п≥двищити участь приватного сектору в економ≥ц≥. ÷е, серед ≥нших: (а) запровадженн¤ вир≥шенн¤ у судовому пор¤дку питанн¤ про банкрутство збиткових п≥дприЇмств; (b) розробка механ≥зм≥в застави та боргового свопу; (с) рац≥онал≥зац≥¤ багатор≥вневоњ системи податк≥в та (d) реформа системи бухгалтерського обл≥ку, ¤ка вимагатиме поданн¤ зв≥тн≥ст≥ про результати ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ зг≥дно з м≥жнародними стандартами бухгалтерського обл≥ку. 17.«аруб≥жн≥ ≥нвестори найчаст≥ше скаржатьс¤ на те, що нормативно-правова база зм≥нюЇтьс¤ надто швидко, що законодавству та регулюванню, ¤к≥ визначають пор¤док зд≥йсненн¤ заруб≥жних ≥нвестиц≥й, бракуЇ прозорост≥, що правила часто трактуютьс¤ дов≥льно. ѕрикладом може бути скасуванн¤ задн≥м числом зв≥льненн¤ близько 11000 сп≥льних п≥дприЇмств в≥д податку та мита та п'¤ть рок≥в. ¬нутр≥шн≥ ф≥нансов≥ ринки все ще лишаютьс¤ недорозвиненими. ≤снують бар'Їри, ¤к≥ обмежують кредитуванн¤ приватного сектора, так≥, ¤к обмежене визначенн¤ того, що може служити заставою. ѕол≥тика ≥ стратег≥¤ в галуз≥ енергетики 18.ƒл¤ вир≥шенн¤ складних завдань, що сто¤ть перед енергетикою, ур¤д ”крањни розробив чотирискладову стратег≥ю в енергетиц≥. —юди включаютьс¤ запровадженн¤ ринкових механ≥зм≥в, в тому числ≥ регулюванн¤ ц≥н та конкуренц≥¤ у попит≥ та пропозиц≥њ, що спри¤тиме б≥льш ефективному розм≥щенню поставок електроенерг≥њ ≥ п≥двищенню ефективного використанн¤ енергоресурс≥в. ÷¤ стратег≥¤ також особливу роль в≥дводить ≥нституц≥йн≥й реструктуризац≥њ, комерц≥ал≥зац≥њ енергоп≥дприЇмств, перевизначенню рол≥ ур¤ду ≥ в≥дведенн¤ йому функц≥й визначенн¤ пол≥тики, регулюванн¤ та форм власност≥, та створенн¤ ринкового середовища, спри¤тливого дл¤ участ≥ приватного сектора. “рет≥м елементом Ї розумне управл≥нн¤ станом навкол≥шнього середовища через механ≥зм, ¤кий спонукаЇ дотриманн¤ еколог≥чноњ безпеки споживачами та постачальниками енерг≥њ. ≤ нарешт≥, ур¤д спри¤Ї першочерговим ≥нвестиц≥¤м, ¤к≥ п≥двищують безпеку та над≥йн≥сть енергопоставок з найменшими витратами. 19.Ѕагато елемент≥в стратег≥њ вже впроваджуютьс¤ за п≥дтримки ™Ѕ–– та —в≥тового банку у таких галуз¤х: (а) енергетики, завд¤ки створенню оптового обл≥ку електроенерг≥њ та автономного та профес≥йного регул¤тивного органу; (b) вуг≥льноњ промисловост≥, завд¤ки л≥берал≥зац≥њ ринку вуг≥лл¤ та закритт¤ нерентабельних шахт; та (с) газового сектора, шл¤хом демонопол≥зац≥њ та л≥берал≥зац≥њ ≥мпорту газу, виробництва, збер≥ганн¤ та поставок, а також створенн¤ в≥дкритого доступу до системи передач≥ газа та послуг по його розпод≥лу. 20.ќднак, необх≥дна подальша робота дл¤ стимулюванн¤ ≥нвестиц≥й у ефективне використанн¤ енергонос≥њв. —л≥д скоротити перехресн≥ субсид≥њ промислових споживач≥в населенню за газ та центральне опаленн¤ з метою забезпечити надходженн¤ належних сигнал≥в дл¤ економ≥њ електроенерг≥њ. ѕ≥двищенн¤ тариф≥в, ¤ке повн≥стю покриватиме соб≥варт≥сть постачанн¤ газу та нецентрал≥зованого опаленн¤ населенню, в≥дкладалос¤ дек≥лька рок≥в, але зараз плануЇтьс¤ зд≥йснити у 1998 роц≥. 21.ѕодальше п≥двищенн¤ тариф≥в за енерг≥ю дл¤ населенн¤ призведе до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ с≥мей, ¤к≥ мають право на отриманн¤ житлових та комунальних субсид≥й. —л≥д вдосконалити запровадженн¤ ѕрограми житлових та комунальних субсид≥й з тим, щоб вона була б≥льш Їфективною ≥, таким чином, уникнути п≥двищенн¤ заборгованост≥, що виникаЇ у побутовому сектор≥, де значно важче запроваджувати заходи щодо збору податк≥в. 22.ƒл¤ ≥нших споживач≥в енерг≥њ сл≥д запровадити б≥льш коротк≥ бюджетн≥ обмеженн¤ ≥ розробити та реал≥зувати д≥Їв≥ санкц≥њ за неплатеж≥ за енерг≥ю. —л≥д ч≥тко визначити роль м≥сцевих орган≥в влади ¤к у рол≥ власник≥в, так ≥ у рол≥ споживач≥в централ≥зованоњ мереж≥ опаленн¤ з тим, щоби скоротити обс¤ги неплатеж≥в споживач≥в системи опаленн¤. ≤нституц≥йна база ефективност≥ споживанн¤ енерг≥њ 23.Ќа початку 1994 року ¬ерховна –ада прийн¤ла «акон ѕро енергозбереженн¤ , ¤кий передбачаЇ стимули дл¤ ≥нвестиц≥й у економ≥ю енерг≥њ. ¬≥н закликаЇ до створенн¤ нац≥онального та позабюджетного фонд≥в, ¤к≥ формуватимутьс¤ за рахунок спец≥альних податк≥в на вуг≥лл¤, а також штраф≥в за неефективне використанн¤ енерг≥њ на промислових п≥дприЇмствах. ” 1995 роц≥ з метою п≥дготовки необх≥дних постанов та координац≥њ впровадженн¤ «акону було створено ƒержавний ком≥тет з енергозбереженн¤. ” 1996 роц≥ ур¤д ”крањни затвердив постанови про д≥¤льн≥сть национального позабюджетного фонду ефективного використанн¤ енерг≥њ. Ќа сьогодн≥, однак, надходженн¤ до цього фонду в≥дносно незначн≥. 24.“ого ж року була проголошена довгострокова загальнодержавна програма збереженн¤ енерг≥њ, мета ¤коњ - дос¤гти до 2010 року показника р≥чноњ економ≥њ енерг≥њ близько 109 м≥льйон≥в тон екв≥валенту вуг≥лл¤, б≥льш н≥ж загальний обс¤г видобутку вуг≥лл¤, газу та нафти в ”крањн≥ у 1996 роц≥, або близько одн≥Їњ третини загального споживанн¤ енерг≥њ в крањн≥ у 1996 роц≥. Ќайб≥льший потенц≥ал економ≥њ енерг≥њ - понад 50% загального обс¤гу - визначений у виробничому сектор≥, за ¤ким йде енергетична галузь, комунальн≥ послуги, транспорт та с≥льське господарство. ” програм≥ збереженн¤ енерг≥њ в≥дсутн≥сть ≥нвестиц≥йних кошт≥в визначено ¤к основна перешкода дл¤ впровадженн¤ заход≥в щодо ефективного використанн¤ енерг≥њ. 25.Ќин≥шн¤ система ефективного використанн¤ енерг≥њ значною м≥рою покладаЇтьс¤ на командний та контрольний п≥дх≥д, а також на ≥н≥ц≥ативи державного сектора. « огл¤ду на величезн≥ можливост≥ ефективного використанн¤ енерг≥њ та в≥дпов≥дн≥ ф≥нансов≥ вимоги, необх≥дно б≥льше спонукати участь приватного сектора, ¤кий щойно створюЇтьс¤. —творенн¤ омпан≥й енергопослуг, ¤к описано дал≥, Ї першим кроком у цьому напр¤мку. Ѕудь-¤ке п≥дтриманн¤ ц≥Їњ ≥н≥ц≥ативи вимагатиме пол≥пшенн¤ д≥лового середовища, в тому числ≥ покращенн¤ ≥нструмент≥в виконанн¤ контракт≥в та розвитку м≥сцевих ф≥нансових ринк≥в. –оль ™Ѕ–– та —в≥тового банку у п≥двищенн≥ ефективност≥ використанн¤ енерг≥≥ 26.ѕ≥дтримуючи ≥н≥ц≥ативи щодо ефективного використанн¤ енерг≥њ в ”крањн≥, ™Ѕ–– та —в≥товий банк могли би допомогти п≥дтримати завданн¤ реформи сектора енергетики, викладен≥ вище, спр¤мован≥ на створенн¤ ринкового середовища, спри¤тливого дл¤ участ≥ приватного сектора, прискорити впровадженн¤ економ≥чно та ф≥нансово обгрунтованих ≥нвестиц≥й у п≥двищенн≥ ефективност≥ використанн¤ енерг≥њ, пом'¤кшенн¤ еколог≥чних насл≥дк≥в та послабленн¤ ≥нвестиц≥йних обмежень. 27.ќбидва ≥нститути можуть надати кредитуванн¤, а також послуги некредитного характеру, безпосередньо дл¤ сектора енергетики, а також дл¤ в≥дпов≥дних операц≥й у ≥нших пов'¤заних видах д¤≥льност≥, таких ¤к приватизац≥¤ та рестуктуризац≥¤, захист навколишнього природного середовища, юридична реформа, структурна перебудова ф≥нансового сектора та розвиток експорту. 28.ѕерш≥ проекти ™Ѕ–– та —в≥тового банку нададуть ф≥нансуванн¤ дл¤ того, щоб розпочати зд≥йсненн¤ ѕрограми збереженн¤ енерг≥њ, водночас допомогти учасникам зд≥йсненн¤ цих проект≥в з украњнськоњ сторони запровадити обгрунтовану ц≥нову пол≥тику ≥ ф≥нансову практику. ÷е з часом дозволить галуз≥ енергетики функц≥онувати повн≥стю на комерц≥йн≥й основ≥, ≥з максимальним залученн¤м приватного сектора у рол≥ ¤к ≥нвестора, так ≥ оператора ≥нфраструктури енергетики, а також залучати ф≥нансуванн¤ дл¤ майбутн≥х ≥нвестиц≥й з метою скороченн¤ втрат енерг≥њ. ƒе¤к≥ з цих заход≥в можна розгл¤дати ¤к демонстрац≥йн≥ проекти першочергового значенн¤, ¤к≥ можуть привести до моб≥л≥зац≥њ ф≥нансуванн¤ у великих обс¤гах ¤к цих двох установ, так ≥ з ≥нших джерел. јналог≥чн≥ проекти зд≥йснюютьс¤ в ≥нших крањнах ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи, де комерц≥йн≥ та некомерц≥йн≥ джерела ф≥нансуванн¤ починають з'¤вл¤тис¤ дл¤ ц≥лей ≥нвестуванн¤ у ефективне використанн¤ енерг≥њ. 29. р≥м того, ¬сесв≥тн≥й еколог≥чний фонд (¬≈‘), а також установа п≥д назвою ¬сесв≥тн¤ вуглецева ≥н≥ц≥атива могли б надати зовн≥шнЇ ф≥нансуванн¤ дл¤ прискорених ≥нвестиц≥й у заходи, що спри¤ють ефективному використанню енерг≥њ, ¤к≥ у противному раз≥ не можуть бути вт≥лен≥. –азом з дек≥лькома проектами, описаними дал≥, ц≥ инструменти ф≥нансуванн¤ можна було б використати дл¤ розробки механ≥зм≥в поставок та ф≥нансуванн¤ дл¤ стаб≥льних ≥н≥ц≥атив щодо п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ електроенерг≥њ, ¤к≥ з часом були б перенесен≥ ≥ поширен≥ на приватний сектор. ѕрикладом Ї механ≥зм наданн¤ кредиту п≥д гарант≥ю дл¤ ≥нвестиц≥й у ефективне використанн¤ енерг≥њ, ¤к≥ розробила дл¤ ф≥нансуванн¤ ¬≈‘ в ”горщин≥ ћ≥жнародна ф≥нансова корпорац≥¤, спор≥днена з≥ —в≥товим банком установа, що працюЇ з приватним сектором. —п≥льна програма ™Ѕ–– та —в≥тового банку п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ енерг≥њ ѕроекти по встановленню л≥чильник≥в 30.Ѕ≥льш≥сть побутових споживач≥в енерг≥њ не мають можливост≥ визначати, ск≥льки енерг≥≥ вони споживають. Ћише електроенерг≥¤ вим≥рюЇтьс¤ ≥нд≥в≥дуально дл¤ вс≥х споживач≥в. «а газ та центральне опаленн¤ споживач≥ плат¤ть ц≥ну на основ≥ нормал≥зованих р≥вн≥в використанн¤, ¤к≥, ¤к вважаЇтьс¤, в≥дпов≥дають середньому споживанню. «а оц≥нками ”кргазу , державноњ холдинговоњ компан≥њ, куди вход¤ть рег≥ональн≥ та м≥ськ≥ компан≥њ постачанн¤ газу, реальне споживанн¤ газу приблизно на одну третину вище, н≥ж нормал≥зований р≥вень. як св≥дчить практика, у багатьох випадках п≥сл¤ того, ¤к у квартирах та будинках встановлен≥ газов≥ та теплол≥чильники, споживанн¤ газу ≥ теплоенерг≥њ значно знижуЇтьс¤. 31.™Ѕ–– плануЇ надати ”крањн≥ позику (80 м≥льйон≥в долар≥в —Ўј), гарант≥ю дл¤ ¤коњ дасть ур¤д. ѕозика буде використована дл¤ ф≥нансуванн¤ програми встановленн¤ л≥чильник≥в у к≥лькост≥ до одного м≥льйона одиниць в≥тчизн¤ного виробництва, причому впровадженн¤ маЇ розпочатис¤ на початку 1998 року. р≥м закуп≥вл≥ л≥чильник≥в шл¤хом проведенн¤ конкурентних торг≥в, за рахунок позики також ф≥нансуватиметьс¤ встановленн¤ обладнанн¤ та проведенн¤ п≥дготовки прац≥вник≥в з питань нарахуванн¤ плати та збору кошт≥в за використанн¤ тепло- та електроенерг≥њ. —в≥товий банк розгл¤даЇ питанн¤ про наданн¤ податкового ф≥нансуванн¤ дл¤ розширенн¤ програми на ≥нш≥ рег≥они ”крањни. ѕропонуЇтьс¤ надати ф≥нансуванн¤ дл¤ встановленн¤ теплол≥чильник≥в у рамках окремих проект≥в центрального опаленн¤. –еаб≥л≥тац≥¤ енергогенератор≥в, системи передач≥ та розпод≥лу електроенерг≥њ 32.≈коном≥чна та комерц≥йна ефективн≥сть сектора енергетики знизилас¤ до такого р≥вн¤, коли неефективний зб≥р платеж≥в та в≥дсутн≥сть кредитних кошт≥в призвели до серйозного деф≥ц≥иту оборотного та ≥нвестиц≥йного кап≥талу теплових генеруючих компан≥й. р≥м в≥дсутност≥ запчастин ≥ невиконанн¤ вчасно техн≥чного обслуговуванн¤ запаси палива знизилис¤ до ненормально низького р≥вн¤. ÷ей деф≥ц≥т прив≥в до втрати 4000 ћ¬т, ¤к≥ не було вироблено прот¤гом зими 1995-1996 рр., що призвело до п≥двищенн¤ вартост≥ енерг≥њ ≥ неможливост≥ оптимального економ≥чного розпод≥лу. «авд¤ки ѕроекту розвитка ринку електроенерг≥њ (317 м≥льйон≥в дол≥р≥в —Ўј) —в≥товий банк п≥дтримуЇ реструктуризац≥ю, комерц≥ал≥зац≥ю ≥ приватизац≥ю п≥дприЇмств галуз≥, допомогаючи њм п≥двищити р≥вень в≥дшкодуванн¤ витрат, ф≥нансовоњ самоокупност≥ та плат≥жноњ дисципл≥ни. ™Ѕ–– працюЇ з низкою приватних спонсор≥в з метою розробити пропозиц≥њ щодо п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ та реконструкц≥њ електростанций, за умови, що будуть внесен≥ в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до прав≥л д≥¤льност≥ енергоринку. 33.“ехн≥чн≥ втрати у мереж≥ передач≥ та розпод≥лу електроенерг≥њ (близько 5% та 10%, в≥дпов≥дно) не Ї надто великими, ¤кщо пор≥внювати з показниками в ≥нших крањнах св≥ту, але вони св≥дчать про те, що зараз спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ њх зростанн¤. Ќеобх≥дно п≥двищити п≥кову потужн≥сть г≥дроелектростанц≥й. р≥м того, засоби регулюванн¤ частоти неадекватн≥, що призводить не т≥льки до неприйн¤ттю низького р≥вн¤ частоти, але ≥ завдаЇ шкоди роторному електрообладнанню ¤к у споживач≥в, так ≥ у виробник≥в електроенерг≥њ. « метою п≥двищити ¤к≥сть постачанн¤ електроенерг≥њ —в≥товий банк надаЇ ф≥нансуванн¤ дл¤ п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ г≥дроелектростанц≥й в рамках зд≥йснюваного нин≥ ѕроекту реаб≥л≥тац≥њ г≥дроелектростанц≥й та контролю в систем≥ (114 м≥льйон≥в долар≥в —Ўј), плануЇ ≥нш≥ проекти ≥ зараз розгл¤даЇ питанн¤ ф≥нансуванн¤ реаб≥л≥тац≥њ низки теплоелектростанц≥й. ѕ≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ системи центрального опаленн¤ 34.ƒе¤к≥ з найб≥льших джерел витрат енерг≥њ - це застар≥л≥, у поганому техн≥чному стан≥ системи центрального опаленн¤ в м≥стах ”крањни. Ќадзвичайно важливе значенн¤ маЇ модерн≥зац≥¤ теплогенеруючих потужностей та систем передач≥ та розпод≥лу теплоенерг≥њ. «а економ≥чним розрахунком завд¤ки зам≥н≥ обладнанн¤ та запровадженню автоматичного та контрольного обладанн¤ можна дос¤гти понад 30% економ≥њ теплоенерг≥њ. ќднак, до цього часу дос¤гнуто незначних результат≥в через в≥дсутн≥сть кошт≥в ≥ низьку платоспроможн≥сть м≥сцевих орган≥в влади, основних власних систем теплопостачанн¤. ќсновний п≥дх≥д пол¤гатиме у тому, щоби створити м≥сцев≥ комунальн≥ п≥дприЇмства ¤к незалежн≥ корпоративн≥ п≥дприЇмства, що функц≥онуватимуть за комерц≥йними принципами, ≥ тим самим дати њм можлив≥сть у майбутньому ортримати в≥д комерц≥йних банк≥в необх≥дн≥ ф≥нанси дл¤ ≥нвестиц≥й. 35.ѕ≥≥дх≥д, ¤кий пропонуЇтьс¤ застосувати у середньо- та довгостроков≥й перспектив≥, пол¤гаЇ у наступньому: передати приватному сектору ф≥нансуванн¤ за концес≥йними контрактами функц≥онуванн¤, техн≥чного обслуговуванн¤ та майбутн≥х ≥нвестиц≥й в системах централ≥зованого теплопостачанн¤. ƒл¤ цього необх≥дно буде запровадити над≥йний механ≥зм дл¤ забезпеченн¤ того, що тарифи покриватимуть вс≥ розумн≥ витрати, можливо, включаючи гарант≥ю, ¤ку надасть ур¤д, ≥ що буде розроблена ≥ впроваджена в≥дпов≥дна нормативно-правова п≥дтримка збору надходжень в≥д ус≥х споживач≥в теплоенерг≥њ. —тандартна концес≥¤ ≥ контрактна документац≥¤ м≥ж концес≥онером та ≥ншими партнерами, в тому числ≥ постачальниками палива, споживачами теплоенерг≥њ, м≥сцевими органами влади та ур¤дом може отримати п≥дтримку за рахунок техн≥чноњ допомоги в≥д ™Ѕ–– та —в≥тового банка. 36.ќбидва банки активно п≥дтримують проекти, спр¤мован≥ на реаб≥л≥тац≥ю систем теплопостачанн¤. Ќараз≥ ™Ѕ–– зд≥йснюЇ у Ћьвов≥ та ƒн≥пропетровську п≥дготовку проект≥в (дл¤ ¤ких передбачаЇтьс¤ ф≥нансуванн¤ у розм≥р≥ 20 та 36 м≥льйон≥в далар≥в —Ўј, в≥дпов≥дно). ” иЇв≥ —в≥товий банк сп≥льно з ≈Ѕ–– готують проекти, в рамках ¤ких буде надано ф≥нансуванн¤ дл¤ модерн≥зац≥њ потужностей теплопостачанн¤ та розпод≥лу теплоенерг≥њ у систем≥ ињвенерго (200 м≥льйон≥в долар≥в —Ўј) та ињвського п≥дприЇмства централ≥зованого теплопостачанн¤ (91 м≥льйон долар≥в —Ўј, ™Ѕ––). ќбидви позики включають компоненти п≥дтримки комерц≥ал≥зац≥њ та ≥нституц≥йного розвитку п≥дприЇмств теплопостачанн¤. ¬ рамках окремого проекту, ¤кий впроваджуватиметьс¤ у иЇв≥ (40 м≥льйон≥в долар≥в —Ўј, —в≥товий банк), буде надано ф≥нансуванн¤ заход≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ енерг≥њ у буд≥вл¤х державного сектора, таких ¤к л≥карн≥ та школи. ѕ≥дприЇмство централ≥зованого теплопостачанн¤ у —евастопол≥ не продемонструвало, що воно Ї перспективним з ф≥нансовоњ точки зору, ≥ тому буде надано ф≥нансуванн¤ дл¤ новоњ системи теплопостачанн¤ на основ≥ використанн¤ газових котл≥в (30 м≥льйон≥в долар≥в —Ўј, —в≥товий банк). ѕередбачаЇтьс¤, що цей проект матиме важливе демонстрац≥йне значенн¤ в ”крањн≥. 37.Ѕагато компонент≥в дл¤ модерн≥зац≥њ систем централ≥зованого теплопостачанн¤ та дл¤ впровадженн¤ децентрал≥зованих послуг з опаленн¤ можна було б зд≥йснювати на м≥сц¤х. «а ф≥нансовоњ п≥дтримки ћ≥жнародноњ ф≥нансовоњ корпорац≥њ (ћ‘ ) в ”крањн≥ вже розпочато випуск термостатних вентил≥в дл¤ рад≥атор≥в. ≈нергосерв≥сн≥ омпан≥њ (≈— ќ) 38.¬ крањнах ѕ≥вничноњ јмерики та «ах≥дноњ ™вропи енергосерв≥сн≥ компан≥њ довели своЇю д≥¤льн≥стю, що вони Ї усп≥шним засобом залученн¤ приватних ≥нвестиц≥й у п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ енерг≥њ. ™Ѕ–– надаЇ п≥дтримку таких компан≥й в ”горщин≥ ≥ уклав угоди з низкою зах≥дних компан≥й та в ≥нших крањнах ÷ентральноњ та —х≥дноњ≥ ™вропи. јналог≥чно, ћ‘ надаЇ ф≥нансуванн¤ дл¤ розвитку енергозбер≥гаючих серв≥сних компан≥й у —х≥дн≥й ™вроп≥. 39.Ќараз≥ ™Ѕ–– працюЇ з ƒержавним ком≥тетом з енергозбереженн¤ з метою п≥дготувати позику з гарант≥Їю ур¤ду (30 м≥льйон≥в долар≥в —Ўј) дл¤ створенн¤ першоњ енергосерв≥сноњ компан≥њ в ”крањн≥ - ” –≈— ќ. ” –≈— ќ, ¤ка розпочне свою д≥¤льн≥сть у 1998 роц≥, впроваджуватиме проекти з енергозбереженн¤ на своњ власн≥ кошти, ¤к≥ будуть в≥дшкодован≥ за рахунок частки отриманоњ економ≥њ енерг≥њ. л≥Їнтами ” –≈— ќ Ї торговий, промисловий та державний сектори. ¬же визначено ч≥ткий перел≥к промислових споживач≥в дл¤ украњнськоњ компан≥≥њ енергопослуг ≥ в≥н буде розширюватис¤ дал≥, ¤к т≥льки компан≥¤ розпочне свою д¤≥льн≥сть. ќсновним компонентом д≥¤льност≥ ” –≈— ќ буде розробка ≥нституц≥йноњ бази дл¤ аналог≥чних компан≥й в ”крањн≥, а також просуванн¤ цих ринкових механ≥зм≥в з метою спри¤ти розвитку ≥нших аналог≥чних компан≥й у приватному сектор≥. ўойно буде створено ”крањнську енергосерв≥сну компан≥ю, будуть запрошен≥ ≥нвестори дл¤ участ≥ у тендер≥ на додаткову частку кап≥талу з метою передачу контролю приватному сектору, коли дозвол¤ть комерц≥йн≥ умови. ѕ≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ великих промислових споживач≥в 40.” промисловому сектор≥ використовуЇтьс¤ близько половини енерг≥њ , ¤ка споживаЇтьс¤ в ”крањн≥ на загальну суму 5.4 м≥льйард≥в долар≥в —Ўј. ¬ рамках ц≥Їњ загальноњ суми ≥мпорт енерг≥њ дл¤ промислового сектора становить близько 2.7 м≥льйард≥в долар≥в —Ўј, з ¤ких безпосереднЇ використанн¤ природного газу с¤гаЇ 1.8 м≥льйард≥в долар≥в —Ўј, вуг≥лл¤ 0.5 м≥льйард≥в долар≥в —Ўј, а непр¤ме використанн¤ газу дл¤ виробництва енерг≥њ, що використовуЇтьс¤ у промисловост≥ - 0.4 м≥льйард≥в долар≥в —Ўј. ѕ≥дприЇмства по виробництву зал≥за та стал≥ споживають до 80% природного газу, ¤кий використовуЇтьс¤ у промисловому сектор≥, ≥ Ї сферою, де Ї значний потенц≥ал дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ енерг≥њ. ѕ≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ газу в промисловост≥ значно скоротить обс¤ги платеж≥в за ≥мпорт газу. 41.ѕопередн≥ аудиторськ≥ перев≥рки, ф≥нансован≥ “ј—≤— та ур¤дами ƒан≥њ та —Ўј, дали змогу визначити закони, ¤к≥ дохвол¤ть зекономити щонайменше 10% енерг≥њ, що використовуЇтьс¤, завд¤ки окремим заходам, спр¤мованим на п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ енерг≥њ, ≥ ¤к≥ не матимуть насл≥дк≥в дл¤ промислових технолог≥й. √арним прикладом Ї ƒн≤пропетровський сталеплавильний завод, де запроваджено програму модерн≥зац≥њ, що зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок власних кошт≥в, ≥ ¤ка, окр≥м ≥нших вигод, дасть 25% економ≥њ енерг≥њ. 42.ѕроекти у ц≥й сфер≥ потребують значного залученн¤ зовн≥шн≥х кошт≥в. ™Ѕ–– вже перегл¤нув низку великомасштабних проект≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ енерг≥њ на промислових п≥дприЇмствах ”крањни. ѕ≥дприЇмства, що розгл¤далис¤, характеризуютьс¤ високим потенц≥алом значноњ економ≥њ енерг≥њ, але у контекст≥ дуже слабкоњ комерц≥йноњ та ф≥нансовоњ бази, а також необх≥дност≥ глибокоњ структурноњ перебудови. ≈фективн≥ р≥шенн¤, ¤к≥ дадуть змогу розробити ц≥ проекти, потребуватимуть комб≥нац≥њ конкретних дл¤ кожного проекту ≥н≥ц≥атив ≥ сильноњ п≥дтримки з боку орган≥в влади в ”крањн≥. ¬исновки 43.”крањна маЇ широк≥ можливост≥ дл¤ залученн¤ ≥нвестиц≥й у п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ енерг≥њ. јле, хоча потенц≥ал ефективних з точки зору затрат вдосконалень величезний, нин≥шнЇ пол≥тичне, юридичне, ≥нституц≥йне та економ≥чне середовище в ”крањн≥ не завжди спри¤тливе дл¤ њх впровадженн¤. ™Ѕ–– та —в≥товий банк п≥дтримують ур¤д ”крањни у скасуванн≥ цих бар'Їр≥в шл¤хом зд≥йсненн¤ кредитних операц≥й та наданн¤ некредитних послуг. 44.” цьому документ≥ запропоновано програму, ¤ку ™Ѕ–– та —в≥товий банк п≥дтримують шл¤хом ф≥нансуванн¤ першого етапу виконанн¤ державноњ програми енергозбереженн¤, ≥ водночас надаючи допомогу украњнським п≥дприЇмствам у створенн≥ розумноњ ц≥новоњ пол≥тики та запровадженн≥ ф≥нансовоњ практики, ¤к≥ з часом дозвол¤ть галуз≥ енергетики функц≥онувати повн≥стю на комерц≥йних засадах ≥ залучати ф≥нансуванн¤ дл¤ майбутн≥х ≥нвестиц≥й. Ѕагато ¤к≥ з цих заход≥в можна розгл¤дати ¤к демонстрац≥йн≥ проекти, що мають надзвичайно важливе значенн¤, ≥ ¤к≥ можуть привести до модерн≥зац≥њ ф≥нансуванн¤ на широк≥й основ≥, ¤ке надходитиме ¤к в≥д цих двох ≥нстиитут≥в, так ≥ з ≥нших джерел. 45.«апропоновано широкий д≥апазон напр¤мк≥в першочергових ≥нвестиц≥й : в≥д встановленн¤ газових та теплол≥чильник≥в, п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ виробництва електроенерг≥њ, систем передач≥ та розпод≥лу, п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ централ≥зованого теплопостачанн¤, створенн¤ компан≥й енергопослуг до п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ великих промислових п≥дприЇмств.
–оссийское правительство отменило госрегулирование цен на нефт¤ной попутный газ, реализуемый газоперерабатывающим заводам дл¤ дальнейшей переработки. —оответствующее постановление подписал премьер-министр –‘ ¬иктор «убков, говоритс¤ в сообщении правительственной пресс-службы. ак напоминает ѕ–ј…ћ-“ј——, согласно приказу ћинэкономразвити¤ Ђќб оптовых ценах на нефт¤ной (попутный) газ, реализуемый газоперерабатывающим заводам дл¤ дальнейшей переработкиї, цена на нефт¤ной (попутный) газ регулировалась в зависимости от содержани¤ в нем жидкой фракции и измен¤лась в диапазоне от 73 до 442 руб./ 1000 куб м. ÷ена на каждый из компонентов в отдельности, получаемых из Ќѕ√ при переработке, а именно сухого отбензиненного газа (аналог природного газа) и широкой фракции легких углеводородов (Ў‘Ћ”), гораздо выше стоимости Ќѕ√, даже учитыва¤ все затраты на его переработку (компремирование, отделение жидкой фракции, транспорт по магистральным газопроводам). ÷ена бензина и продуктов нефтехимии, произведенного из Ў‘Ћ”, в дес¤тки раз выше цены на Ќѕ√. »менно по этой причине, даже если предположить, что нефт¤ной попутный газ ¤вл¤етс¤ основополагающим источником затрат на переработку, что не соответствует истине, повышение стоимости Ќѕ√ не окажет значительного вли¤ни¤ на стоимость получаемой корзины продуктов его переработки. ќценка роста цен на нефт¤ной попутный газ в контексте поставки продуктов его переработки Ч сухого отбензиненного газа и сжиженного углеводородного газа Ч дл¤ бытовых нужд населени¤ показывает, что основные объемы сухого отбензиненного газа, производимого независимыми организаци¤ми (нефт¤ными компани¤ми), не попадали под госрегулирование и практически не поставл¤лись населению. „то касаетс¤ сжиженного газа, то при отпускной оптовой цене с заводов на уровне 10000-11000 руб./т возможный рост закупочных цен на Ќѕ√, св¤занный с отменой госрегулировани¤, незначителен и составл¤ет 1-3% от размера оптовой цены, отмечает ѕ–ј…ћ-“ј——. ¬ывоз мусора разнородных и утилизаци¤ отходов Ёнерги¤ сбережени¤. ак поймать солнечный ветер. —истема нормуванн¤ питомих витра. ќсновы формировани¤ концепции со. јгентство экономического развити. √лавна¤ страница -> “ехнологи¤ утилизации Ёкологически чиста¤ мебель: |
