Главная страница -> Технология утилизации
Таблица 1 среднемесячная темпера. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.На шляху до реалізації стратегічної мети - створення конкурентоспроможної економіки України та зростання рівня життя громадян неможливо оминути питання зниження енергомісткості національного продукту. Економічна та енергетична кризи 90-х років суттєво вплинули на ефективність використання енергоресурсів в галузях економіки України. Протягом 1990-96 рр. внаслідок стрімкого - майже в 2,5 рази - спаду валового внутрішнього продукту (ВВП) його енергоємність зросла на 41 відсоток. Внаслідок зростання вартості енергоресурсів їх складова витрат в структурі ціни промислової продукції зросла у межах 6,2 - 18,9 відсотків, відповідно доля прибутку зменшилась від 14,4 до 5,4 відсотка. Низька рентабельність та вимивання обігових коштів сприяли бартеризації економіки, коли фактор собівартості, у тому числі енергозатрат взагалі втрачає вирішальне значення. Важливість вирішення цього ключового для економіки завдання зумовлюється також залежністю України від імпорту енергоносіїв, яка на сьогодні є реальним фактором її енергетичної безпеки і політичної залежності. Ось чому, коротко підсумовуючи сказане, енергозбереження для України - це не данина моді, а життєва необхідність. Концепції енергетичної стратегії України на період до 2030 року є визначальним документом, для подальшого розвитку паливно-енергетичного комплексу України, що має визначити основні шляхи та механізми сталого забезпечення національної економіки енергетичними ресурсами. Через це, в Концепції, безумовно має знайти відображення наше очікування щодо соціально економічного розвитку держави. Адже, паливно-енергетичний комплекс покликаний задовольнити саме потреби економіки та побутових споживачів в паливно-енергетичних ресурсах. Україну в найближчі роки, на шляху до ефективної ринкової економіки, очікує поступова зміна структури галузей національної економіки в напрямку зменшення енергоємного виробництва та розширення сфери послуг, відбудеться заміна фізично зношеної та морально застарілої техніки та технологій на більш енергоефективні з широким запровадженням енергозберігаючого обладнання, приватизаційні процеси створять реальну зацікавленість власників підприємств в енергозбереженні. Все це безумовно вплине на зниження енергоємності ВВП. Враховуючи вказані тенденції, а також (досвід ряду промислово розвинених країн - при практично не змінних показниках споживання енергоресурсів є можливість збільшити свій валовий внутрішній продукт у 1,5 - 2 рази та значно скоротити енергоємність ВВП) ефективну реалізацію енергозберігаючої політики (передбачених Комплексною державною програмою України з енергозбереження заходів), запровадження механізмів економічного стимулювання та відповідальності у сфері енергозбереження слід очікувати, на період до 2030 року, значного зростання ВВП при практично незмінних показниках споживання енергоресурсів національною економікою. Таким чином, при створенні Концепції необхідно виходити з того, що перш за все (при наявних надлишках генеруючих потужностей) існує потреба передбачити механізми та шляхи зміни структури паливно-енергетичного балансу, модернізації обладнання паливно-енергетичного комплексу та підвищення його енергоефективності, створення гнучких механізмів диверсифікації джерел ПЕР, заміщення імпортованих видів палива внутрішніми енергетичними ресурсами, максимального залучення місцевих та альтернативних видів палива і відновлювальних джерел енергії. На сьогодні економіка України споживає біля 200 млн.т.у.п., при чому 53% енергоресурсів Україна імпортує. (див. Табл. дані оціночні). До 2030 року при зростанні ВВП у 3 рази та не значному підвищенні загальних обсягів споживання енергоресурсів, необхідно мати паливно-енергетичний баланс із зміненою структурою споживання первинних енергоресурсів при значному зменшенні відсотку імпортованого палива (біля 30%). Вид енергоносія 2000 рік 2030 рік Власні Імпорт Всього Всього Власні Імпорт млн.т.у.п. % млн.т.у.п. % млн.т.у.п % млн.т.у.п % млн.т.у.п. % млн.т.у.п % Атомна енергія 25 12,4 25 12,4 39 13 25 8,3 Вугілля 50 24,4 3 1,5 53 25,7 75 25 65 21,7 10 3,3 Природний газ 22 10,7 60 29,3 82 40 75 25 25 8,3 5 1,6 Нафта та газовий конденсат 5,4 2,6 31-11 =20 9,7 25 12,4 30 10 7 2,3 50 16,6 Гідроенергія, інші види палива 7,6 3,7 7,6 3,7 15 5 10 3,3 23 7,7 Нетрадиційні та відновлювальні джерела 5 2,4 5 2,4 21 7 21 7 5 1,6 Потенціал енергозбереження 7 3,4 7 3,4 45 15 45 15 Всього енергоресурсів 97 47 107 53 205 100 300 100 203 67 93 31 Загальне споживання 205 млн.т.у.п. 300 млн.т.у.п. ВВП 108 млрд.грн. 300 млрд.грн. Енергоємність ВВП 1,898 кг.у.п./грн 1 кг.у.п./грн. Це можна досягнути перш за все проводячи структурну реформу паливно-енергетичного комплексу, приділяючи першочергову увагу розвитку вугільної галузі, створенні власного паливного ядерного циклу, використанні потенціалу енергозбереження та активного залучення нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії до паливно-енергетичного балансу України. Поряд із розвитком цих галузей ПЕК потребує стабілізації та підвищення ефективності робота інших традиційних для України галузей: нафтогазової та гідроенергетики. Одним із механізмів стимулювання розвитку паливно-енергетичного комплексу може бути перехід на визначення ціни на енергоресурси не за обсягами видобутку чи генерації, а виходячи із енергетичних характеристик енергоресурсів. Так наприклад Європейський Союз розглядає можливість продажу постачальними компаніями енергії не в формі кВт.год. чи тон умовного палива, а в формі ефективного, якісного тепла, холоду, світла та рушійної потужності. Яскравим прикладом подібного механізму може бути встановлення цін на вугілля на основі калорійності (ккал), що значно спростить вирішення існуючої на сьогодні проблеми постачання неякісного вугілля. Поряд із цим доцільне посилення ролі постачальників енергоресурсів щодо реалізації енергозберігаючої політики, запровадженню та поширенню поряд з енергопостачанням надання енергосервісних послуг. Доцільне включення до обов’язків енергопостачальних компаній щодо постачання енергоносіїв також виконання перфоменс-контрактингу щодо запровадження енергозберігаючих проектів у споживачів як частину їхніх основних завдань. Такий механізм управління енергоспоживанням споживачів (DSM - demand side management) широко поширений у ряді промислово розвинених країн, дозволяє знизити пікові навантаження енергосистем та в деяких випадках виключити необхідність побудови нових генеруючих потужностей з одночасним підвищенням ефективності використання енергоресурсів споживачами. Іншим шляхом формування бажаного паливно-енергетичного балансу є використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Україна має потужні ресурси відновлювальних джерел енергії: енергія вітру - технічний потенціал дорівнює 30 млрд.кВт.год, до кінця 2010 року передбачається виробити понад 5,7 млн.кВт.год.; сонячної енергії - технічний потенціал 345 млн.кВт.год/рік, доцільно-економічний 54 млн.кВт.год/рік.; потенціал малих рік - технічний 8252 млн.кВт.год./рік, доцільно-економічно - 3747 млн.кВт.год/рік; потенціал біомаси - 13,4 млн.т.у.п./рік; потенціал відходів лісу - 115 тис.т.у.п./рік; геотермальна енергія - 32,6 млн.т.у.п./рік. Використання відновлювальних джерел енергії поряд із місцевими видами палива дозволить значно знизити рівень втрат енергоносіїв при транспортуванні у віддалені райони, знизить матеріальні затрати на будівництво транспортних мереж, підвищить рівень енергозабезпечення як регіонів так і в цілому держави, підвищить конкуренцію серед виробників та постачальників енергоресурсів, що безумовно призведе до підвищення енергетичної ефективності паливно-енергетичного комплексу та зниження потреб в імпортуванні енергоресурсів. Загалом за період 2001-2005 р.р заміщення традиційних ПЕР, у відповідності з прогнозними показниками потенціалу Програми НВДЕ, може скласти біля 52,5 млн.т. у.п., за період 2006-2010 р.р це заміщення може скласти біля 132,6 млн.т у.п. за період 2010-2020 р.р заміщення традиційних ПЕР, може скласти біля 190,6 млн.т у.п.; за період 2020-2030 р.р заміщення традиційних ПЕР, може скласти біля 240,8 млн.т у.п. Проте, реалізація потенціалу відновлювальних джерел енергії так як і реалізація енергозберігаючої політики в усіх сферах національної економіки потребує не просто заяв про наміри, а реальних та невідкладних дій. Успішна реалізація енергозберігаючої політики держави, підвищення ефективності виробництва, зниження енергомісткості ВВП, підвищення конкурентоспроможності національної продукції на світовому ринку потребує створення відповідного законодавчого підґрунтя. Основні напрями вдосконалення законодавства у сфері енергозбереження безумовно мають знайти своє відображення в Концепції енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Держава має створити умови зацікавленості споживачів в енергозбереженні, запровадити ефективні механізми залучення інвестицій, як внутрішніх так і зовнішніх, для реалізації енергозберігаючих заходів. Потрібно підтримати промисловість в діяльності щодо впровадження нової енергозберігаючої техніки та технологій, впровадженні автоматизованих систем обліку споживання енергоресурсів. Серед основних питань, що потребують законодавчого врегулювання необхідно відмітити: - створення умов для самофінансування підприємствами заходів з енергозбереження (звільнення підприємств від податку або зменшення податку на прибуток, отриманого внаслідок впровадження та застосування енергозберігаючого обладнання та технологій; включення витрат на заходи з енергозбереження до валових витрат); - надання на заходи з енергозбереження кредитів із зниженими кредитними ставками, (за аналогією з успішним досвідом в агропромисловому комплексі), часткова компенсація кредитів наданих промисловим підприємствам комерційними банками; - спеціальні умови оподаткування для банків, що фінансують енергозберігаючі проекти; - вдосконалення механізму амортизаційних відрахувань, для стимулювання впровадження нового енергоефективного обладнання; - вдосконалення механізму лізингових операцій для застосування у сфері енергозбереження. Поряд із економічними механізмами стимулювання енергозбереження доцільно на початковому етапі реалізації енергетичної стратегії (10-15 років) посилити відповідальність за неефективне використання енергоресурсів із запровадженням адміністративної та економічної відповідальності. Кошти від економічних санкцій, накладених за неефективне використання енергоресурсів, мають у цільовому порядку мають направлятися на реалізацію енергозберігаючих проектів.
Таблица 2 Эффективность различных видов топлива Топливо и другие источники энергии Теплота сгорания (q) на 1 кг(МДж/кг) Цена за 1 кг (у.е.) Дрова 10 0,7 Уголь 20 1,5 Мазут 45 4 Газ 18 1,3 Электороэнергия 0,2 за 1 МДж Централизованное теплоснабжение 0,5 за 1 МДж Таблица 3 Теплоизоляционные свойства материалов Материал Теплоизоляция материала толщиной 10 см Использование Стоимость 1 кв. м (у.е.) Железо 1,7 опорные конструкции 5000 Камень 35 основной 20 Цельный кирпич 145 основной 40 Пустотелый кирпич 200 основной 32 Силикатный кирпич 130 основной 48 Железобетон 55 основной 70 Шлакобетон 165 основной 25 Пенобетон 330 основной 50 Арболит (соломобетон) 555 утеплитель 40 Песок 210 утеплитель 3 Шлак 450 утеплитель 10 Керамзит 500 утеплитель 25 Деревянный брус 700 основной, ПО 40 Древесно-стружечные плиты 430 утеплитель 70 Торфяные плиты 1400 утеплитель, ПО 20 Пресованная солома 900 утеплитель, ПО 10 Стекловата 1650 утеплитель 40 Пенопласт 2000 утеплитель 70 Воздух (в замкнутом пространстве) 300 _ Одинарное остекление (2 кв. м) 180 400 Двойное остекление (2 кв. м) 400 700 Тройное остекление (2 кв. м) 550 900 Дверной блок (2 кв.м) 350 350 Двойной дверной блок (2 кв.м) 1000 700 ПО - пожароопасный материал у.е. - условных денежных единиц Таблица 4 Дополнительное оборудование Название Эффективность Принцип действия Стоимость Солнечный коллектор 1000 МДж с 1 кв.м в год устанавливается на стенах и крыше дома, обращенных на юг; темная поверхность поглощает солнечное излучение, нагревая воздух внутри коллектора; теплый воздух подается в помещение 300 за 1 кв.м Вентиляционный рекуператор тепла сокращает потери при вентиляции в два раза устанавливается между потоками выходящего теплого и входящего холодного воздуха в вентиляции или печной трубе; обеспечивает хороший теплообмен между потоками, в результате которого входящий воздух нагревается 2000 Тепловой насос Дает 3 МДж тепла на затраченный 1 Мдж электроэнергии глубокая подземная скважина (30-200м) с циркулирующей жидкостью; работает как холодильник-наоборот , поступающая в скважину холодная вода возвращается теплой и это тепло можно использовать на обогрев дома; для работы необходим электронасос 20000 Солнечные батареи 700 МДж с 1 кв.м в год устанавливаются на стенах и крыше дома, обращенных на юг; преобразуют энергию света в электроэнергию 5000 за 1 кв.м Подземный аккумулятор тепла Дает 4 МДж тепла на затраченный 1 Мдж электроэнергии строится прямо под домом перед закладкой фундамента; огромный резервуар (50 куб.м.) заполненный материалом с большой теплоемкостью (камни, бетон и т.п) летом в него нагнетают теплый воздух, в результате чего аккумулятор разогревается до температуры +20-25 градусов; это тепло постепенно расходуется в осенне-зимний период, подогревая дом снизу 25000 Биотуалет + 2000 МДж в год устанавливается в теплом подвальном помещении дома; утилизирует органические отходы; разогревается за счет работы микроорганизмов-утилизаторов органики (принцип компостной кучи) 3000 Вывоз мусора заказчиком и утилизация отходов Правила пользования электрическо. Конкурент голиафа. Отечественные производители тепл. Анализ методик определения расхо. Стратегія дкп. Главная страница -> Технология утилизации |