|
|
Главная страница -> Технология утилизации
Анализ рынка торговли выбросами. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.Постанова Верховної Ради України від 06.10.2005 №2966 Виходячи з об'єктивних оцінок реального стану справ у паливно-енергетичному комплексі України та змін ситуації на світовому ринку енергоносіїв, з метою забезпечення енергетичної безпеки держави як одного з головних питань національної безпеки, з урахуванням актуальності цієї проблеми і наявності відповідних міжнародних зобов'язань України, для упередження виникнення надзвичайних ситуацій у паливно-енергетичному комплексі, забезпечення нормального режиму його функціонування та збалансованого розвитку залежно від темпів і пропорцій соціально-економічного розвитку держави Верховна Рада України постановляє: 1. Рекомендувати Президенту України: 1.1. Найближчим часом провести розширену нараду за участю представників Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, провідних наукових установ, під час якої дати об'єктивну оцінку ситуації, що склалася в енергетичному секторі економіки, здійснити моніторинг стану виконання нормативно-правових актів, зокрема указів Президента України, що стосуються паливно-енергетичного комплексу; доручити відповідним органам розробити оптимальні схеми його функціонування в умовах осінньо-зимового максимуму навантажень на випадок загострення дефіциту імпортованих енергоносіїв, розробити проект програми першочергових заходів у паливно-енергетичному комплексі України і внести на розгляд Верховної Ради України відповідні комплексні законодавчі пропозиції. 1.2. Утворити міжвідомчу робочу групу на чолі з Першим віце-прем'єр-міністром України, до складу якої включити представників Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, провідних наукових установ, з метою: -систематизації законодавчих актів у сфері паливно-енергетичного комплексу та розробки пропозицій щодо усунення виявлених суперечностей і законодавчо не врегульованих питань, у тому числі щодо стимулювання виробництва альтернативних видів енергоресурсів; -аналізу міжнародних договорів енергетичного спрямування, а також вироблення рекомендацій щодо приєднання до них України; -створення енергетичної дорожньої карти України , що передбачатиме розробку стратегічного плану збільшення видобутку енергоносіїв в Україні, запровадження енергозберігаючих технологій реалізації національної програми створення ядерно-паливного циклу. 1.3. Ініціювати і провести за участю Прем'єр-міністра України переговори з Російською Федерацією з питань постачання природного газу в Україну з пропозиціями щодо створення міждержавної групи, на яку покласти завдання розробки умов участі України та Російської Федерації у спільних енергетичних проектах з дотриманням балансу національних інтересів обох держав. 1.4. Розглянути можливість розробки та підписання двосторонньої україно-російської угоди щодо збереження умов постачання в Україну енергоносіїв і встановлення прийнятного рівня митних ставок на енергетичні ресурси з метою недопущення різкого зростання цін, які можуть призвести до незворотних негативних соціально-економічних наслідків. 1.5. Звернути увагу на кадрову політику в енергетичній сфері з метою недопущення безпідставних звільнень високопрофесійних працівників та керівного персоналу, що у даний час є однією з причин погіршення стану справ у паливно-енергетичному комплексі. 2. Комітетам Верховної Раді України: 2.1. Взяти під контроль формування і дотримання основних напрямів енергетичної політики України, спрямованих на підвищення енергетичної ефективності реального сектору економіки, формування конкурентних ринків енергоресурсів, інтеграцію України у світовий енергетичний простір. 2.2. Здійснити аналіз наявної законопроектної бази, за необхідності доопрацювати і розглянути її в контексті реалізації пріоритетних завдань розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу з метою: -оптимізації енергетичного балансу та зменшення енергозалежності України; -визначення оптимальних рівнів самозабезпечення регіонів України енергетичними ресурсами; -диверсифікації джерел та умов поставок енергоресурсів; -досягнення прийнятних рівнів надійності енергопостачання та енергетичної безпеки держави; -розробки і впровадження економічних механізмів енергозбереження; -підвищення рівня використання вторинних (нетрадиційних) та альтернативних (відновлювальних) джерел енергії; -завершення реструктуризації вугільної промисловості із збереженням доступу до вугільних резервів; -приватизації галузей паливно-енергетичного комплексу; -забезпечення будівництва, реконструкції та модернізації об'єктів паливно-енергетичного комплексу; -підвищення безпеки роботи атомних електростанцій (АЕС), наповнення спеціальних фондів зняття АЕС з експлуатації і відшкодування ядерної шкоди, а також організації ефективного державного контролю за їх використанням; створення власної інфраструктури поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами; -виконання плану-графіку робіт з перетворення об'єкта Укриття в екологічно безпечну систему; -розширення можливостей використання нафтогазоносних надр, у тому числі в акваторіях української частини Чорного та Азовського морів; -відтворення і розвитку власного енергомашинобудівного комплексу, внутрішнього ринку енергетичного машинобудування і сприяння виходу його продукції на зовнішні ринки; -розвитку відповідної інфраструктури для надання наукових, проектних, будівельних та інших послуг вітчизняних виробників на світових ринках енергоресурсів та енергетичних технологій; -вжиття комплексу заходів щодо оптимізації структури генеруючих потужностей, підвищення обсягів генерації та якості електроенергії, збереження державного контролю над цим процесом; -інтеграції в європейську енергосистему та євразійський енергетичний простір. 3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України: 3.1. Визначити макроекономічні умови, за яких можливі стабілізація та розвиток паливно-енергетичного комплексу України, і разом з комітетами Верховної Ради України розробити першочергові заходи щодо подолання негативних процесів в енергетиці з визначенням механізмів їх практичної реалізації. 3.2. Забезпечити першочергову розробку і сприяти невідкладному розгляду та прийняттю проектів законів: -про засади функціонування оптового ринку електроенергії; -про орган державного регулювання в енергетиці України; -про засади функціонування ринку природного газу; -про загальні засади створення та діяльності вертикально-інтегрованих нафтових компаній; -про внесення змін до Закону України Про нафту і газ . Передбачити запровадження ринкових засад діяльності відповідних суб'єктів усіх сегментів енергоринку, з одночасним збереженням контролю держави за їх функціонуванням, виходячи з необхідності забезпечення енергетичної безпеки та інших національних пріоритетів. 3.3. За участю Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Національної академії наук України: -розробити концепцію енергетичного законодавства України та гармонізації його до положень енергетичного права Європейського Союзу; -завершити розробку адаптованої до енергетичної політики Європейського Союзу енергетичної стратегії України на довгостроковий період, яка має базуватися на концепції інноваційного розвитку, та забезпечити перехід до стратегічного управління в енергетичному секторі; -до кінця поточного року розробити проект Закону України про енергетичну політику, в якому регламентувати термінологію, базові принципи та концептуальні засади енергетичної політики, а також процес підготовки та реалізації програмних документів. 3.4. Підготувати законодавчі пропозиції щодо вдосконалення законодавства для створення умов стимулювання інвестиційної активності в паливно-енергетичному комплексі України, зокрема стосовно залучення інвестицій з наданням державних гарантій інвесторам. 3.5. Внести пропозиції щодо створення правових умов стосовно формування національних стратегічних резервів, залучення коштів з позабюджетних фондів та надходжень від приватизації державного майна енергетичних об'єктів, а також необхідних технологічних запасів енергоресурсів для безперебійної роботи паливно-енергетичного комплексу відповідно до енергетичного балансу України. 3.6. Запровадити ефективні моделі внутрішніх ринків природного газу та енергетичного вугілля, здійснити заходи щодо формування роздрібного ринку електроенергії. Забезпечити перехід від корпоративного до регуляторного принципу державного впливу на кон'юнктуру ринків енергоресурсів. 3.7. У процесі реформування паливно-енергетичного комплексу забезпечити: -проведення державної політики щодо посилення енергетичної безпеки України; -реструктуризацію заборгованості та повну нормалізацію взаєморозрахунків між суб'єктами енергоринку; -контроль держави над процесом приватизації майна підприємств паливно-енергетичного комплексу; -ефективне управління часткою державного майна у статутних фондах енергетичних компаній; -пом'якшення соціально-економічних наслідків реструктуризації та ліквідації підприємств паливно-енергетичного комплексу. Голова Верховної Ради України В.Литвин
Основная задача Киотского протокола - разработать и осуществить практические меры по снижению выбросов парниковых газов в атмосферу. Киотский протокол предлагает механизм гибкости, который включает международную торговлю квотами, проекты совместного осуществления и механизмы гибкого развития. Торговля выбросами служит примером механизма мягкого рыночного регулирования, пользующегося наибольшим приоритетом при осуществлении национальной природоохранной политики ряда стран по сравнению с административными штрафными мерами по регулированию выбросов ПГ. Поэтому количество компаний, заинтересованных в принятии ранних мер по борьбе с изменением климата через участие в торговле выбросами ПГ, а также ресурсы, выделяемые различными правительствами на развитие систем торговли, увеличиваются с каждым месяцем. Помимо международного уровня (Киотский протокол), развитие систем торговли выбросами ПГ активно идет как на корпоративном, так и на национальном уровнях. Корпоративный уровень Крупные корпорации, такие как Shell и BP уже создали и активно используют внутрикорпоративные системы торговли парниковыми газами. Так, BP фактически ввела в действие свой мини-Киотский Протокол на корпоративном уровне, поставив в 1998 г. цель сократить выбросы углекислого газа и метана на общекорпоративном уровне по отношению к 1990 г. на 10% (по Киотскому Протоколу - это 5,2%) к 2010 г. Имея производственные мощности в электроэнергетике и нефтехимической отрасли, специализированное отделение BP рассчитало и выдало лимит выбросов для каждой компании. В каждой из них была проведена инвентаризация выбросов и внедрена регулярная система мониторинга. При непосредственном участии президента BP Джоржа Брауна деятельность и результативность каждой из компаний по достижению взятых обязательств по сокращению выбросов ПГ оценивалась за каждый отчетный период. В первую очередь были осуществлены все возможные мало-затратные мероприятия повышения энергоэффективности и энергосбережения. Затем каждая компания составила план достижения цели как посредством собственных усилий, так и через участие на корпоративном рынке выбросов. В результате, BP достигла общекорпоративной цели не к 2010 г., а к 2001 г. При этом был выявлен весь диапазон затрат на дальнейшее сокращение выбросов, максимально полно реализована программа сокращения общепроизводственных издержек и повышения конкурентоспособности компаний BP. Shell в несколько меньшем масштабе по охвату отраслей и регионов осуществила аналогичную программу. Ontario Power Generation поставила перед собой цель сократить выбросы ПГ на 12,5 млн. тонн CO2 к 2000 г. по отношению к уровню 1990 г. Для выполнения данных обязательств компания закупила 10 млн. у других компаний Северной Америки. Оставшиеся 2,5 млн. были сокращены за счет мер по внутрикорпоративному энергосбережению. Президент Ontario Power Generation Р. Осборн считает, что снижение выбросов ПГ является не только экологическим и моральным требованием к компаниям, но и источником конкурентного преимущества. (В этом же направлении движется другая канадская электроэнергетическая компания BC Hydro, объявившая тендер на закупку 5,5 млн. тонн сокращённых парниковых выбросов. Entergy. Entergy организовала корпоративный фонд по снижению выбросов СО2, который будет обеспечивать 5 млн. долл. США каждый год в течение 5 лет на финансирование мер и проектов по снижению выбросов. Национальный уровень Правительство Великобритании объявило результаты двухгодичного действия Национальной торговли выбросами. За последние два года на национальный рынок поставлено около 13,5 млн. тонн двуокиси углерода, что в 3 раза превысило уровень, определявший первоначальные цели. 34 компании были задействованы в этой системе, подписавшись под обязательствами либо снизить удельные выбросы на единицу своей продукции либо сократить абсолютные выбросы. Оборот на аукционе достиг 215 млн. фунтов. Цены на тонну СО2-эквивалента колебались в мае 2002 г. - марте 2003 года от 3 до 12 фунтов за тонну. Несмотря на то, что США отказались от ратификации Киотского Протокола, на деле это касается лишь своих численных обязательств по сокращению выбросов, их выполнение обошлось бы стране многомиллиардными затратами, в частности, в условиях реализации обширных планов развития угольной энергетики. Во всем остальном администрация страны дала штатам полную свободу действий, а также поощряет инициативы различных организаций, в частности, брокеров на международных углеродных рынках, не желая оставлять страну вне углеродной игры . В этих условиях завершается создание добровольного пилотного рынка по торговле сокращенными выбросами парниковых газов. Проект получил название Чикагская климатическая биржа (Chicago Climate Exchange), в число 14 учредителей которой входят Дюпон (DuPont), Форд (Ford), Интернэшнл Пейпер (International Paper), Моторола (Motorola) и другие. Ее участники приняли добровольные обязательства в течение следующих 4 лет снизить объемы своих выбросов углекислого газа и метана на 4%. Участники биржи, которым удастся превысить эти обязательства, смогут продать свои квоты на выброс парниковых газов тем, кто не сможет достичь этих показателей. На бирже будут торговаться как разрешения на выбросы, полученные при введении количественных ограничений, так и углеродные кредиты, полученные от реализации конкретных проектов по сокращению выбросов парниковых газов. Ожидается, что основным покупателем квот на бирже будет энергетическая компания American Electric Power. Она является крупнейшим потребителем угля в Западном полушарии и третьим - природного газа. American Electric Power занимает также первое место среди всех компаний США по объемам выбросов парниковых газов. Создание Чикагской климатической биржи будет проходить в три этапа. На первом этапе (в 2002 году) в торговле участвуют только источники выбросов парниковых газов, находящиеся в семи штатах (Иллинойс, Индиана, Огайо, Мичиган, Минесота, Айова и Висконсия), на долю которых приходится 19% ВВП, и, что наиболее важно, 20% от совокупных выбросов парниковых газов США. На втором этапе (2003-2005 годы) в торговле смогут участвовать все источники выбросов США, Канады и Мексики. На третьем этапе (после 2005 года) предполагается соединить Чикагскую климатическую биржу с другими существующими торговыми площадками, которые появятся к тому времени. Зачеты будут проходить по всем шести парниковым газам, в качестве базового года выбран 1999, а целью проекта является снижение выбросов парниковых газов на 5% к 2005 году. Это означает, что пятая часть всех выбросов парниковых газов будет вовлечена в участие в механизмах Киотского протокола, вне зависимости от официальной позиции властей США. Правительство Новой Зеландии предложило пилотную программу торговли до введения единой национальной системы торговли выбросами (2005 г.). Цена на данном рынке составляла 2,5 - 5 долл. США за т СО2 в 2000 г. Региональный уровень Европейский Союз принял директивы о Системе торговли выбросами (СТВ) парниковых газов, которая начнет функционировать с 2005 года. В торговле выбросами будут участвовать компании и корпорации, для которых устанавливаются квоты на выбросы. Торговля выбросами впервые установит пределы на выбросы углекислого газа в энергетически интенсивных отраслях. Компании, сокращающие выбросы ниже установленного для них предела, смогут продавать невыбранную квоту другим кампаниям или хранить ее на будущее. Стратегия той или иной компании будет, вероятно, зависеть от цен на находящиеся в обороте квоты. Таким образом, ЕС рассчитывает, что принятая схема не только позволит сократить выбросы при минимальных затратах для экономики, но и сделает проблему изменения климата приоритетной для всех субъектов, придав рыночную ценность сокращенным выбросам. Под схему торговли выбросами ЕС попадут около 46% всех выбросов углекислого газа в ЕС в 2010 году. Основные характеристики СТВ таковы: 1) Главные цели: СТВ это установленная полновесная схема торговли, покрывающая выбросы СО2, одного из шести основных парниковых газов, которые отвечают за глобальное изменение климата. Хотя это формально независимая от Киотского протокола схема, она была разработана как гибкий инструмент, для того чтобы достичь целей, поставленных перед ЕС, Киотским протоколом - 8%-ое снижение выбросов по сравнению с уровнем 1990 года. 2) Временные рамки: СТВ будет выполняться в течение двух различных периодов: 2005-2007 и 2008-2012. Второй период СТВ был специально разработан, чтобы совпадать с первым зачетным периодом Киотского протокола 3) Охваченные страны, секторы и газы: СТВ будет охватывать все страны ЕС (25 стран) СТВ в начальной стадии покроет около 12 000 промышленных установок, которые относятся к пяти следующим параметрам: Производство энергии и тепла (для оборудования с установленной мощностью превышающей 20 МВт) Нефтеперегонные заводы и коксовые печи Черная металлургия Производство цементных блоков, стекла, кирпичей и фарфора, и Производство макулатуры и бумаги (для установок с производственной мощностью более 20 тонн в день). СТВ будет в начальной стадии покрывать только выбросы СО2 из этих установок. Другие парниковые газы и газы из других источников выбросов, например, таких как алюминиевая и химическая деятельность могут быть включены после пересмотра Директивы в 2006 г. Страны участники до 31 Декабря 2007 г. могут подать в Комиссию ЕС реестры установок, но не из секторов промышленности, которые пока исключены из схемы. 4) Разрешенное количество выбросов Страны-участницы должны определить разрешенное количество выбросов по установкам в секторах затрагиваемых Директивой СТВ, для того чтобы выполнить национальные обязательства по Киотскому протоколу. Страны-участницы могут участвовать в аукционных торгах и покупать квоты до 5% от установленных ЕС квот на период с 2005 по 2007 и до 10% на период с2008 по 2012 г. Оставшееся количество будет располагаться бесплатно. Доли общих разрешений на выбросы будут распределять по промышленным установкам до 28 февраля каждого года. Количество разрешений эквивалентное общим выбросам от этих установок в течение упомянутого календарного года будет передаваться, по крайней мере, до 30 апреля каждого года, тем самым, осуществляя передачу квот оставшихся с прошлого года. Превышение квот будет банкироваться в каждом периоде, но страны участницы могут позволить установкам банкировать квоты в течение всего периода. Последний срок для подачи Национального плана по разрешениям это 31 марта 2004 г. В конце года Европейская комиссия приготовит руководства по разрешенным выбросам, включая оценку, которые страны участницы ЕС могут использовать в разработке их Национального плана по квотам. 5) Система связей с механизмами, основанными на проектах Киотского протокола Директива определяет использование выгод от Углеродных кредитов, полученных от выполнения СО/МЧР в рамках СТВ. Как бы то ни было, отмечено что использование этих механизмов должно быть дополнено национальными действиями , что предполагает количественное перекрытие количества СО/МЧР кредитов, которые могут быть импортированы в схему ЕС, которая будет создана. Это перекрытие будет отмечено другой директивой, которая скоро будет предложена Европейской комиссией. Вывоз мусора основе и утилизация отходов Энергетика может стать тормозом. Бойко обещает экономить газ. Контроллеры. Комплекс программных и техническ. Концепция аскуэ. Главная страница -> Технология утилизации Экологически чистая мебель: |
