|
|
Главная страница -> Технология утилизации
Развитие рынка квот на выбросы парниковых газов. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.Філоненко О.В., консультант НТЦ „Біомаса” Матвєєв Ю.Б., старший консультант НТЦ „Біомаса” Що ми ще не встигли продати і скільки за це дають? Посилення парникового ефекту, що призводить до горезвісної зміни клімату на нашій планеті, в значній мірі є наслідком забезпечення людської життєдіяльності. Враховуючи тенденцію зростання чисельності населення та, як наслідок, зростаючі об”єми споживання енергії на планеті, вимальовується планетарна екологічна криза. Саме це питання почало пригортати особливу увагу ще в 1992 році, а дедалі ставало ще гострішим. Кіотський Протокол (КП), який був прийнятий на 3-й конференції сторін конвенції ООН про зміну клімату в 1997 році, не дивлячись на всі свої несправедливості та протиріччя, на сьогодняшній день залишається єдиним міжнародним документом, який регламентує розподіл зобов”язань країн світу щодо стабілізації клімату на нашій планеті. Кіотський Протокол передбачає зменшення об”ємів викидів парникових газів (ПГ) принаймні до рівня 1990 року всім країнам, які входять до Конвенції ООН зі зміни клімату. Розвинуті країни, котрі мають кількісні зобов”язання скорочення викидів за Кіотським Протоколом можуть компенсувати власні надмірні викиди ПГ через наступні механізми: - купівлю дозволів на викиди у тих країн, що мають їх надлишок (мінжародна торгівля викидами) - створення скорочень викидів шляхом використання проектно-орієнтованих механізмів (спільне впровадження або механізм чистого розвитку). Об”єми зменшення викидів парникових газів є товаром, який дає дозвіл на викиди такого ж об”єму парникових газів тому, хто його купує. Торгівля квотами на викиди є привілегією держави та буде здійснюватись пізніше, а проекти спільного впровадження можуть виконуватись вже сьогодні – за власним бажанням підприємств. Як відомо, 4 лютого 2004 року Верховна Рада України ратифікувала Кіотський Протокол. З цього випливає, що Україна може брати участь у торгівлі квотами та проектах спільного впровадження в якості продавця квот та одиниць зменшення викидів парникових газів. Даний факт дає можливість українським підприємствам залучати кошти для фінансування ефективних та сталих енергозберігаючих технологій через гнучкий механізм спільного впровадження згідно Кіотського Протоколу. Нажаль не всім керівникам промислових та енергопостачаючих підприємств ще відомо про вигоди, які можуть отримати їх підприємства завдяки здійсненню проектів СВ. Виконання проектів СВ дозволить українським підприємствам зощаджувати первинні енергоносії та зменшити техногенне навантаження на навколишнє середовище. Загалом, проекти СВ, як правило, позитивно впливають на соціальну, економічну та екологічну ситуацію в тих регіонах, де вони виконуються. Ось воно як Суть проектів СВ полягає в тому, що підприємство однієї країни (із списку Додатку №1 Кіотського Протоколу) постачає на основі контракту іншій країні (з цього ж списку) одиниці зменшення викидів парникових газів (ОЗВ ПГ), що утворяться в рамках виконання проекту СВ за 2008-2012 р.р., тобто за перший період виконання зобов”язань щодо скорочення викидів. При цьому постачальник ОЗВ ПГ (українське підприємство) бере на себе зобов”язання зменшити викиди ПГ, а покупець ОЗВ ПГ (іноземна агенція) бере на себе фінансування за домовленою вартістю ОЗВ ПГ. Наразі ціна ОЗВ ПГ знаходиться в межах 4-6 євро за тону еквіваленту двоокису вуглецю. В залежності від досягнутих об”ємів скорочення викидів підприємства можуть отримати від 10 до 100 % фінансування проектів. Що скажуть брати наші старші? Потрібно сказати, що Кіотський Протокол ще не набув чинності, оскільки його поки що не ратифікували країни, які відповідають принаймні за 55% світових викидів. На даний момент доля Кіото знаходиться в руках Росії. Якщо Російська Федерація приєднається до кола країн, що ратифікували Кіотський Протокол, почнеться безповоротній процес торгівлі викидами. Країни Європейського Союзу, які найбільш переймаються долею Протоколу, розуміють що зацікавити Росію ратифікувати Кіотський Протокол можна лише в обмін на якісь гарантії чи інші принаймні середньострокові економічні вигоди, як, наприклад, членство у Всесвітній Організації Торгівлі. Паралельно з переговорами про членство в ВТО Російська Федерація веде переговори щодо ратифікації Кіотського Протоколу, і це цілком нормальний та закономірний процес. Нещодавно прем”єр-міністр Росії підписав постанову про схвалення Кіотського Протоколу. Останнє слово повинна сказати Державна Дума Російської Федерації. Мабуть таки ратифікують... Росія – це велика держава з потужним потенціалом для продажу дозволів на викиди ПГ і може розраховувати на якісь пільги чи гарантії, а Україна в даному випадку може розраховувати лише на власну ринкову спритність. Лід зрушився Не дивлячись на те, що Кіотський Протокол ще не набув чинності, ринок на одиниці зменшення викидів парникових газів, що утворюються через механізм СВ, вже існує. Лідерами серед закупників ОЗВ ПГ є нідерландська агенція SenterNovem, та австрійська компанія Kommunalkredit Public Consulting GmbH. Серед продавців ОЗВ ПГ немає поки що явних лідерів, хоча, звісно, країни центральної та східної Європи пішли в хід раніше та знаходяться попереду нас на цьому шляху. Єдиний проект СВ від України „Реконструкція системи централізованого теплопостачання в Чернігівській області” пройшов обидві фази нідерландського тендеру на закупівлю ОЗВ ПГ та нещодавно отримав контракт. На тендери 2005 року було подано близько 10 проектів від України. Як бачимо, інтерес до проектів СВ зростає серед українських підприємств. Додаткове фінансування на реконструкцію промислових чи енергетичних об”єктів нікому сьогодні не завадить, особливо, якщо від цього виграє екологія. Більш того, потрібно діяти зараз. Чим більше проектів СВ буде започатковано, тим більше фінансів буде залучено до України. Чиновники Єдиний орган державної влади Ураїни, який уповноважений опрацьовувати проекти СВ – це Міністерство охорони навколишнього середовища України. Міністерство найближчим часом встановить прозору процедуру проходження проектів СВ від України. На долю Міністерства випадає оцінка та надання листа підтримки проекту СВ при проходженні через першу фазу тендерної процедури продажу ОЗВ ПГ. На другій фазі тендеру, коли подається повна проектна пропозиція покупцям ОЗВ ПГ, Міністерство надає офіційний лист схвалення проекту СВ. Підказка для зацікавлених Нижче приведено види проектів зі скорочення викидів ПГ, що є найбільш перспективними в умовах України: 1. Спалювання біомаси з традиційними паливами, або повна заміна первинних енергоносіїв біомасою. В якості біомаси може використовуватися солома, стебла та лушпиння соняшників, відходи деревообробки, масла технологічних культур, біоетанол і т.п. Слід відзначити, що біомаса є нейтральним паливом по відношенню до викидів двоокису вуглецю, оскільки вона є відновлювальним джерелом енергії. Відомо, що природа поглинає двоокис вуглецю для виробки його у вигляді біомаси. Однак біомаса не є нейтральною по відношенню до інших забруднювачів повітря. Якщо порівнювати її із природним газом, безперечно, біомаса програє за екологічним критерієм. Тому при переході на біомасу необхідно слідкувати за дотриманням екологічних норм. 2. Збір та утилізація біогазу на полігонах твердих побутових відходів, міських очисних спорудах, гноївках тваринницьких ферм. Біогаз – це наполовину метан, який тиж є парниковим газом, що за своїми парниковими властивостями в 21 раз перевищує двоокис вуглецю. Тому спалювання біогазу на факелі дасть зменшення викидів ПГ в атмосферу. Щодо утилізації, біогаз може використовуватись, як високоякісне паливо для опалення та виробки електричної енергії. 3. Сумісна виробка теплової та електричної енергії (ко-генерація). Когенерація дозволяє заощаджувати до 30% палива у порівнянні з роздільною виробкою теплової та електричної енергії. Це означає, що когенерація може зменшити об”єм викидів ПГ в атмосферу до 30%. 4. Перехід на більш чисте паливо з точки зору викидів двоокису вуглецю. Можна досягти зменшення значних об”ємів викиду двоокису вуглецю, якщо перейти з вугілля чи мазуту на природний газ. Вцілому, проекти зі скорочення викидів ПГ можна поділити на ті, що призводять до економії енергії та традиційного палива та на ті, що замінюють паливо на менш інтенсивне з точки зору викидів ПГ. Українська біомаса До нетрадиційних палив, що мають значний енергетичний потенціал в Україні відносяться різні види біомаси. Нижче приведено таблицю щодо енергетичного потенціалу доступної для споживання біомаси в Україні та можливе зменшення викидів ПГ за рахунок заміщення нею первинних енергоносіїв за даними 2001 року. Енергетичний потенціал представлений в мільйонах тон умовного палива в рік, а зменшення викидів ПГ представлено в мільйонах тон еквіваленту двоокису вуглецю. Енергетичний потенціал біомаси в Україні та можливе зменшення викидів ПГ (на 2001 р.) Вид біомаси Енергетичний потенціал Зменшення викидів ПГ 1 2 1 2 млн. т у.п./рік млн. т у.п./рік млн т СО2е млн т СО2е Солома зернових культур (без кукурудзи) 3,63 5,58 7,43 11,41 Кукурудза на зерно/стебла, початки 1,19 2,43 2,43 4,97 Соняшник/ стебла, лушпиння 2,29 2,29 4,68 4,68 Відходи деревини 1,58 2,00 3,23 4,09 Біогаз із гною 1,59 1,62 22,79 23,22 Біогаз із очисних споруд 0,23 0,23 3,30 3,30 Біогаз із полігонів ТПВ 0,30 1,60 4,30 22,93 Паливо з ТПВ 0,00 1,86 0,00 3,80 ВСЬОГО 10,81 17,61 48,16 78,41 1 – консервативна оцінка; 2 – оптимістична оцінка Таблиця була підготовлена експертами Науково-технічного центру „Біомаса”. НТЦ „Біомаса” – досвідчений консультант з питань підготовки проектів спільного впровадження. Спеціалісти НТЦ „Біомаса” брали участь у підготовці наступних проектів СВ: 1. Реконструкція системи централізованого теплопостачання в Чернігівській області - Нідерландський тендер ERUPT-4 (2 фаза). 2. Збір метану на одеському полгоні тведих побутових відходів – Нідерландський тендер ERUPT-5 (1 фаза). 3. Утилізація соняшникового лушпиння для виробництва пару та електричної енергії на олійно-екстракційному заводі ВАТ Кіровоградолія - Австрійська програма СВ/МЧР (1 фаза). 4. Реконструкція системи централізованого теплопостачання Криму – Австрійська програма СВ/МЧР (1 фаза). 5. Виробництво електроенергії з відбензиненого супутного нафтового газу в м. Борислав - Австрійська програма СВ/МЧР (1 фаза) та ERUPT-5 (1 фаза). Якщо хоча б 10% доступної на Україні біомаси перетворилося в одиниці зменшення викидів, країна лише за рахунок однієї біомаси могла б залучити білизько 100 мільйонів євро за п”ять років. Це лише цифри і нічого особистого... Так бути чи не бути? Мабуть, бути. Тільки б знову наш славнозвісний менталітет не звів усе на нівець. Знаєте, як буває?... Все починалося чудово, а потім перетворилося в інструмент наживи обмеженого кола співвітчизників. Хотілося б вірити, що ратифікований Кіотський Протокол зіграє лише позитивну роль для України.
В Программе социально-экономического развития Российской Федерации и в Основных положениях Энергетической стратегии Российской Федерации определена необходимость повышения эффективности использования энергии. Данная задача сопряжена с вопросами обновления основных промышленных и энергетических фондов. Важнейшая задача в этой области связана с созданием нормативно-правовой базы, обеспечивающей стимулы для повышения эффективности использования энергии. Также существует ряд документов международного права, использование механизмов которых позволяет рассчитывать на привлечение дополнительного финансирования в проекты и мероприятия энергосбережения. Так, Рамочной Конвенцией ООН об изменении климата (РКИК) определена возможность международного сотрудничества в части совместного выполнения проектов и мероприятий, ведущих к увеличению эффективности использования энергии и снижению выбросов парниковых газов (ПГ). Прогнозируемая ратификация Киотского протокола (КП) также влечет за собой ряд экономических и юридических последствий. К последним следует отнести признание международных обязательств Российской Федерации по непревышению уровня выбросов парниковых газов 1990 года в течение первого отчетного периода 2008-2012 гг. К экономическим последствиям относятся возможности по участию в международных механизмах переуступки квот на выбросы парниковых газов и совместного осуществления инвестиционных проектов, направленных, в первую очередь, на повышение энергетической эффективности отраслей экономики региона. В то же время в России отсутствуют законодательные основы для 1) эффективного использования этих новых инструментов международного сотрудничества, 2) включения подобных международных обязательств в национальное право, и 3) применения аналогичных предусмотренным в Киотском протоколе механизмов регулирования уровня атмосферных выбросов в принципе. Таким образом , необходимость осуществления настоящей Программы обусловлена рядом факторов: Необходимостью привлечения финансирования в проекты и мероприятий по энергосбережению и повышению эффективности использования энергии Возможностями использования инновационных механизмов привлечения инвестиций в проекты повышения эффективности использования энергии, предусмотренных международными соглашениями Российской Федерации в области стабилизации выбросов парниковых газов Целесообразностью повышения инвестиционной привлекательности экономики РФ Важностью развития принципов государственного регулирования в области управления экологическими воздействиями в целом и уровня атмосферных выбросов, в частности, и внедрения инновационных методов регулирования в русле либерализации экономики страны, Необходимостью совершенствования бюджетного процесса в части стимулирования энергоэффективной деятельности, Необходимостью подготовки к ратификации Киотского протокола и наработки опыта использования его механизмов для привлечения финансирования в проекты и мероприятия энергосбережения. Целью работы является подготовка проектов законодательных актов с целью создания законодательной основы привлечения финансирования в проекты и мероприятия по энергосбережению и повышению эффективности использования энергии и осуществления деятельности по управлению уровнем выбросов парниковых газов. Результатом реализации Программы должна стать разработка проектов законодательных актов по следующим направлениям: Разработка предложений по совершенствованию законодательства в области энергосбережения. Разработка предложений по совершенствованию законодательства в области охраны окружающей среды. Разработка предложений по совершенствованию законодательства в области обеспечения инвестиционной привлекательности. Разработка предложений по регулированию деятельности в области сокращения парниковых газов субъекта РФ. Разработка предложений по совершенствованию бюджетных регламентов. Разработка Программ действий по снижению выбросов парниковых газов. Поскольку парниковые газы оказывают глобальное воздействие вне зависимости от месторасположения источника эмиссии, а национальный уровень выбросов есть сумма объемов выбросов регионов, то важной задачей становится создание экономических мотивационных рычагов осуществления инвестиций в соответствующие проекты повышения эффективности использования энергии, ведущих к сокращению выбросов на объектах различных форм собственности. Не менее важно определение в вопросах формирования механизмов регионального распределения бремени национальных обязательств. Предлагаемые схемы и сопутствующее государственное регулирование должно быть разработано и внедрено в соответствии с духом проводимой политики расширения экономических свобод, направленной на либерализацию и дерегуляцию экономики Российской Федерации, на основе реализации скоординированной, согласованной и одобренной на уровне Федерации политики и мер в сфере деятельности, направленной на повышение эффективности использования энергии. Полезные ссылки: Вывоз мусора успехом и утилизация отходов Старая энергетика отдыхает. New page 1. Энергоэффективность. Особливості реформування окремих підгалузей жкг. Джеймс меннинг. Главная страница -> Технология утилизации Экологически чистая мебель: |
