√лавна¤ страница -> “ехнологи¤ утилизации

ниги по финансам (финансовому менеджменту). ¬ывоз мусора. ѕереработка мусора. ¬ывоз отходов.

ѕередбачаЇтьс¤, що ≈— ќ буде працювати з постачальниками комунальних послуг, споживачами (громадськими, житловими та комерц≥йними буд≥вл¤ми). ≈— ќ впроваджуватиме енергозбер≥гаюч≥ заходи, використовуючи власн≥, кредитн≥, бюджетн≥ кошти або ф≥нансуванн¤ кл≥Їнта, та повертатиме вкладен≥ кошти разом ≥з платою за своњ послуги з дос¤гнутоњ економ≥њ енерг≥њ та витрат.

«розум≥ло, що така д≥¤льн≥сть пов'¤зана з певним колом проблем, ¤к≥ доведетьс¤ вир≥шувати в ход≥ реал≥зац≥њ проекту.

ƒл¤ цього на початков≥й стад≥њ реал≥зац≥њ проекту повинн≥ бути ви¤влен≥ вс≥ можлив≥ ризики, ¤к≥ в тому чи ≥ншому обс¤з≥ можуть вплинути на процес реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих заход≥в та енергосерв≥сноњ д≥¤льност≥ в ц≥лому.

¬ цьому розд≥л≥ плануЇтьс¤ окреслити можлив≥ ризики та зд≥йснити њх комплексне групуванн¤ по основним типам ≥ групам споживач≥в. ѕри анал≥з≥ запропонованих вар≥ант≥в заход≥в щодо усуненн¤ ризику сл≥д враховувати, що вс≥ ризики знаход¤тьс¤ у д≥алектичн≥й та корел¤ц≥йн≥й залежност≥, тобто н≥велюванн¤ чи компенсац≥¤ одного ризику може специф≥чно вплинути (позитивно чи негативно) на ≥нший вид ризику.

1. –изик впровадженн¤

«агальний опис ризику. ƒаний вид ризику про¤вл¤Їтьс¤ у тому, що в ход≥ реал≥зац≥њ проекту не буде дос¤гнуто к≥нцевих (результуючих) показник≥в:

І не вдастьс¤ налагодити ефективний виробничий процес;

І фактичний р≥вень економ≥њ енерг≥њ ви¤витьс¤ меншим за оч≥куваний;

І п≥дприЇмство не може вийти на своњ задекларован≥ виробнич≥ потужност≥;

І проект буде не повн≥стю реал≥зований незважаючи на залученн¤ необх≥дних ресурс≥в;

І витрати на впровадженн¤ ви¤вл¤тьс¤ вищими н≥ж це попередньо оч≥кувалось.

ћехан≥зм ви¤вленн¤ ризику. –изики пов'¤зан≥ з проблемами налагодженн¤ ефективного виробничого процесу, виходом п≥дприЇмства на ран≥ше задекларован≥ потужност≥, неповна реал≥зац≥¤ проекту в зв'¤зку з перевищенн¤м витрат в ход≥ його реал≥зац≥њ та дос¤гненн¤ меншого за оч≥куваний р≥вн¤ економ≥њ енерг≥њ ви¤вл¤ютьс¤ в ход≥ ретельного, систематичного, контролю та мон≥торингу процесу реал≥зац≥њ проекту. ћехан≥зм детерм≥нац≥њ таких ризик≥в може зд≥йснюватись через процедуру авторського нагл¤ду та поетапного ф≥нансового контролю.

ƒл¤ своЇчасного визначенн¤ даних вид≥в ризику сл≥д зд≥йснювати не лише пром≥жний контроль терм≥н≥в виконанн¤ роб≥т та дотриманн¤ граф≥ку буд≥вництва (реконструкц≥њ, модерн≥зац≥њ та ремонту), але й проводити ¤к≥сну оц≥нку параметр≥в енергозбер≥гаючого проекту, визначати правильн≥сть реал≥зац≥њ проектних р≥шень, проводити ¤к≥сний контроль основних структурних елемент≥в буд≥вл≥ та обладнанн¤, що встановлюЇтьс¤ (реконструюЇтьс¤ чи модерн≥зуЇтьс¤), зд≥йснювати пор≥вн¤нн¤ нормативних вимог та проектних значень з фактично дос¤гнутими показниками. ѕор¤д з цим пост≥йно зд≥йснюЇтьс¤ ф≥нансовий та бухгалтерський контроль за витратами в ход≥ реал≥зац≥њ проекту. «д≥йснюЇтьс¤ пост≥йне пор≥вн¤нн¤ планових та фактичних сум задекларованих витрат.

ѕри цьому зд≥йснюЇтьс¤ документальне оформленн¤ та посв≥дченн¤ вс≥х ви¤влених в≥дхилень в розр≥з≥ конкретних етап≥в роб≥т та структурних елемент≥в конструкц≥й проекту. «д≥йснюЇтьс¤ њх попередн¤ оц≥нка, проводитьс¤ прогноз майбутн≥х ф≥нансових витрат та виконуЇтьс¤ корел¤ц≥йно-дисперс≥йний анал≥з ≥снуючих в≥дхилень з ви¤вленн¤м вс≥х можливих взаЇмозв'¤зк≥в та комплексного окресленн¤ системи чинник≥в, що зд≥йснюють вплив на проект. ќрган≥зуЇтьс¤ групуванн¤ даних чинник≥в за характером впливу на процес реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих заход≥в (позитивний чи негативний вплив).

Ќасл≥дки ризику. ќск≥льки, ≈— ќ лише розпочинаЇ свою д≥¤льн≥сть (у даному рег≥он≥), тобто не маЇ визначеного кола споживач≥в, пост≥йних власних кл≥Їнт≥в, свого ≥м≥джу та твердоњ репутац≥њ на ринку, д≥¤льн≥сть, коли декларуЇтьс¤ ≥ плануЇтьс¤ одне, а виходить ≥нше (хот≥ли ¤к краще, а вийшло ¤к завжди), призведе до в≥дсутност≥ попиту на своњ продукц≥ю (споживчий ризик), ускладнить ф≥нансовий стан компан≥њ (за рахунок в≥дшкодуванн¤ вз¤тих на себе зобов'¤зань) та в к≥нцевому випадку може призведе до банкрутства та л≥кв≥дац≥њ орган≥зац≥њ.

«аходи усуненн¤ ризику. —л≥д особливо п≥дкреслити, що н≥велюванн¤ даного ризику сл≥д зд≥йснювати до завершенн¤ реал≥зац≥њ проекту. “обто, механ≥зм ви¤вленн¤ дл¤ даного виду ризику виступаЇ у ¤кост≥ першочергового та необх≥дного критер≥ю, ¤кий дозволить зд≥йснити р¤д запоб≥жних заход≥в та повн≥стю або частково уникнути даний ризик. ѕочаток усуненн¤ даного виду ризику п≥сл¤ завершенн¤ реал≥зац≥њ проекту ви¤витьс¤ або конструктивно неможливим, або буде потребувати витрат, ¤к≥ сп≥вставн≥ чи, нав≥ть, перевищують величину кошт≥в, ¤к≥ витрачен≥ на зд≥йсненн¤ енергетичних заход≥в. —еред можливих заход≥в по усуненню даного виду ризику сл≥д вид≥лити так≥:

персон≥ф≥кац≥¤ в≥дпов≥дальност≥ за кожним виконавцем, по кожному етапу реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих заход≥в та по кожному елементу конструкц≥њ. ћаЇ бути сформована ч≥тка ланка в≥дпов≥дальних ос≥б в≥д енергоаудиту, проектуванн¤ та постачанн¤ до монтажних, буд≥вельних та пусконалагоджувальних роб≥т. ƒ≥¤льн≥сть даних спец≥ал≥ст≥в повинна бути належним чином орган≥зована та узгоджена, щоб прийн¤тт¤ р≥шень м≥ж ними в≥дбувалос¤ шл¤хом консенсусу ≥нтерес≥в та реал≥зувавс¤ механ≥зм обов'¤зкового повноц≥нного ≥нформац≥йного забезпеченн¤ м≥ж ними;

встановленн¤ р≥зноман≥тних штрафних санкц≥й за недотриманн¤ планових показник≥в проекту чи в≥дхиленн¤ в≥д завданих значень;

попереднЇ резервуванн¤ кап≥таловкладень у розм≥р≥ достатньому та усуненн¤ непередбачуваних под≥й в ход≥ реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих заход≥в;

високий р≥вень п≥дготовки проекту та використанн¤ м≥н≥мальних показник≥в економ≥њ ресурс≥в в ход≥ реал≥зац≥њ проектних р≥шень;

враховуючи, що основною складовою витрат на енергозбер≥гаюч≥ заходи Ї витрати на обладнанн¤ та устаткуванн¤, сл≥д проводити систематичну диверсиф≥кац≥ю постачальник≥в, зменшенн¤ посередницькоњ ланки м≥ж виробником та енергосерв≥сною компан≥Їю, укладанн¤ м≥ж виробником та енергосерв≥сною компан≥Їю взаЇмовиг≥дних довгострокових договор≥в на взаЇмовиг≥дн≥й основ≥ (п≥льги, знижки, першочергов≥сть поставок обладнанн¤). ƒл¤ реал≥зац≥њ даного заходу на п≥дприЇмств≥ маЇ бути створений в≥дд≥л матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ (ћ“«) чи конкретна служба за делегуванн¤м њй ц≥лого комплексу повноважень та в≥дпов≥дальност≥ по поставц≥ енергозбер≥гаючого обладнанн¤, матер≥ал≥в та устаткуванн¤. ƒл¤ забезпеченн¤ ефективноњ та результативноњ д≥¤льност≥ даним в≥дд≥лом повинна широко використовуватись лог≥стика та схеми ≥ модел≥ математичного програмуванн¤

2. —поживчий ризик

«агальний опис ризику. « точки зору ринкових метод≥в господарюванн¤ та основних концепц≥й ринку споживача саме цей вид ризику визначаЇтьс¤ ¤к основний та першочерговий з точки зору реал≥зац≥њ будь-¤кий заход≥в у розвинут≥й економ≥чн≥й систем≥.

…ого зм≥ст пол¤гаЇ в тому, що без певноњ потреби споживач≥в, без на¤вност≥ стратег≥чного набору вид≥в продукц≥њ, роб≥т, послуг, ¤к≥ користуютьс¤ попитом Ц створенн¤ та функц≥онуванн¤ орган≥зац≥њ Ї процесом недоц≥льним та збитковим (збитки л¤гають на плеч≥ засновник≥в).

ћехан≥зм ви¤вленн¤ ризику. ѕроцес ви¤вленн¤ даного виду ризику повинен починатис¤ з:

попереднього маркетингового досл≥дженн¤ ринку (об'Їм ринку, стратег≥чна сегментац≥¤, споживач≥, конкуренти, товари зам≥нники, нов≥ конкуренти, вх≥дн≥ бар'Їри, державне регулюванн¤);

анал≥з на¤вних ф≥нансових ресурс≥в та визначенн¤ њх необх≥дного розм≥ру дл¤ завоюванн¤ певноњ частки ринку (рекламн≥ акц≥њ та компан≥њ, ц≥нов≥ знижки на початковому етап≥ створенн¤ компан≥њ, ≥нш≥ представницьк≥ витрати).

Ќасл≥дки ризику. ƒаний ризик також загрожуЇ втратою певного кола споживач≥в дл¤ енергосерв≥сноњ компан≥њ (в≥д ¤коњсь певноњ невеликоњ частки до всього потенц≥йного ринку). ѕозитивним моментом даного ризику Ї те, що насл≥дки даного ризику можливо усунути шл¤хом реал≥зац≥њ комплексу маркетингових заход≥в та гнучкоњ ц≥новоњ пол≥тики компан≥њ.

«аходи усуненн¤ ризику. ѕрактично вс≥ види заход≥в щодо усуненн¤ даного ризику реал≥зуютьс¤ через впровадженн¤ комплексу маркетингу на п≥дприЇмств≥. ¬≥д повинен включати так≥ моменти:

1) ринковий анал≥з внутр≥шнього та зовн≥шнього середовища п≥дприЇмства;

2)окресленн¤ основних потреб споживач≥в на даному ринку;

3)визначенн¤ потенц≥йного кола кл≥Їнт≥в ≈— ќ;

4)пошук вар≥ант≥в задоволенн¤ основних потреб кл≥Їнт≥в енергосерв≥сноњ компан≥њ;

5)виб≥р ефективноњ стратег≥њ конкуренц≥њ;

6)прогнозуванн¤ та визначенн¤ тенденц≥й розвитку ринку;

7)розробка та реал≥зац≥¤ результативноњ рекламноњ компан≥њ;

8)налагодженн¤ зворотнього зв'¤зку з споживачами;

9)виб≥р форм ≥ метод≥в роботи з кл≥Їнтами ≈— ќ (формуванн¤ методики роботи та основних принцип≥в системи заохоченн¤ та сп≥лкуванн¤ з споживачами);

10)формуванн¤ та корекц≥¤ стратег≥њ та тактики б≥знесу в довгостроков≥й та середньостроков≥й перспектив≥;

11)проведенн¤ продуманоњ ц≥новоњ пол≥тики та анал≥з ц≥нових пропозиц≥й та моделей розрахунк≥в ф≥рм-конкурент≥в;

12)активна участь у р≥зноман≥тних тендерах, виставках, сем≥нарах та компан≥¤х щодо реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих заход≥в, програмах захисту навколишнього довк≥лл¤, зменшенн¤ викиду парникових газ≥в у атмосферу, боротьба за держане ц≥льове ф≥нансуванн¤ та можлив≥ податков≥ п≥льги дл¤ енергозбер≥гаючих компан≥й.

ƒаний комплекс запоб≥жних заход≥в повинен починатис¤ з створенн¤ в≥дд≥лу маркетингу на п≥дприЇмств≥. ѕри цьому не менш важливим моментом Ї делегуванн¤ широкого кола повноважень даному в≥дд≥лу. ¬≥н повинен в≥дпов≥дати не лише за проведенн¤ рекламноњ компан≥њ та виконанн¤ репрезентативних функц≥й в рамках сфери д≥¤льност≥ компан≥њ, але й на в≥дд≥л маркетингу сл≥д покласти функц≥њ щодо пропозиц≥й та контролюванн¤ розробки нових вид≥в продукц≥њ роб≥т та послуг (реал≥зац≥¤ нових енергозбер≥гаючих м≥роприЇмств), формулюванн¤ перспективноњ стратег≥њ ф≥рми, виб≥р основних методик реал≥зац≥њ тактичних та оперативних ц≥лей компан≥њ, проведенн¤ сегментац≥њ ринку за конкретними групами споживач≥в та виб≥р методики та схем впровадженн¤ ≥снуючих енергозбер≥гаючих заход≥в.

ƒо ≥нших заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ даного виду ризику сл≥д в≥днести закр≥пленн¤ м≥сцевими та рег≥ональними органами влади гарантованого р≥чного обс¤гу енергозбер≥гаючих заход≥в дл¤ п≥дприЇмств обласного та м≥ського п≥дпор¤дкуванн¤, громадських буд≥вель, будинк≥в з висок≥м р≥внем субсидуванн¤ та ≥нших дотац≥йних заклад≥в.

3. ‘≥нансовий ризик

«агальний опис ризику. –изик недостатност≥, в≥дсутност≥ чи ненад≥йност≥ джерел ф≥нансуванн¤ Ї характерним видом ризику в пер≥од структурних зм≥н в економ≥чн≥й систем≥ крањни. ¬≥н про¤вл¤Їтьс¤ в нездатност≥ (неплатоспроможност≥) чи небажанн≥ потенц≥йних кл≥Їнт≥в ≈— ќ вчасно та в повному обс¤з≥ розрахуватись по вз¤тим на себе зобов'¤занн¤м, нав≥ть, при на¤вност≥ економ≥њ ресурс≥в чи зменшенн¤ комунальних платеж≥в в насл≥док впровадженн¤ енергозбер≥гаючих технолог≥й енергосерв≥сною компан≥Їю.

—юди сл≥д також в≥днести ≥нфл¤ц≥йн≥ ризики, ¤к≥ здатн≥ значним чином п≥д≥рвати ф≥нансовий стан п≥дприЇмства та пог≥ршити його платоспроможн≥сть.

ћехан≥зм ви¤вленн¤ ризику. ƒаний ризик визначаЇтьс¤ в ход≥ попереднього анал≥зу ф≥нансового стану потенц≥йного кл≥Їнта ≈— ќ. ѕри цьому можливо користуватис¤ ≥снуючим аудиторським висновком, залучати на певних умовах (за кошти потенц≥йного кл≥Їнта або за власний рахунок) аудиторську компан≥ю чи проводити даний анал≥з самост≥йно силами в≥дд≥лу контрол≥нгу чи аудиторською групою компан≥њ. ¬ першу чергу ≈— ќ мають ц≥кавити так≥ моменти:

Ј р≥вень оплати п≥дприЇмства у динам≥ц≥ (за р¤д рок≥в) за енергонос≥њ та комунальн≥ послуги;

Ј величина загальноњ кредиторськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмства, темпи та механ≥зм њњ погашенн¤ чи накопиченн¤;

Ј забезпечен≥сть п≥дприЇмства власними оборотними коштами;

Ј розм≥р статутного кап≥талу п≥дприЇмства та його речове вт≥ленн¤ (буд≥вл¤, споруди, обладнанн¤ та устаткуванн¤, грошов≥ кошти чи надзвичайно ц≥нна документац≥¤ ≥нтелектуального характеру;

Ј сп≥вв≥дношенн¤ власного та запозиченого кап≥талу (коеф≥ц≥Їнти автоном≥њ, ф≥нансовоњ залежност≥, ф≥нансового левериджу)Е

–езультати економ≥чного анал≥зу за даними напр¤мками досл≥дженн¤ повинн≥ бути належним чином згрупован≥ та приведенн≥ до одного к≥нцевого результату Ц наск≥льки реальним Ї поверненн¤ кошт≥в енергосерв≥сн≥й компан≥њ.

Ќасл≥дки ризику. Ќасл≥дком даного ризику Ї накопиченн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмства, при цьому ц≥лком реальний њњ поступовий перех≥д в резерв сумн≥вних борг≥в ≈— ќ. «а таких умов п≥дприЇмство охоплюЇ криза неплатеж≥в. зриваютьс¤ поставки обладнанн¤ ≥ матер≥ал≥в по ≥ншим об'Їктам, накладаютьс¤ штрафн≥ санкц≥њ по податковим платежам, дл¤ погашенн¤ ¤ких берутьс¤ короткостроков≥ кредити банку (п≥д висок≥ в≥дсотки, ¤к≥ також сл≥д швидко в≥ддавати), тобто, п≥дприЇмство залазить у боргову ¤му вил≥зти з ¤коњ можливо лише через механ≥зм л≥кв≥дац≥њ або санац≥њ п≥дприЇмства.

якщо ж неплатеж≥ незначн≥ (по де¤кому невеликому об'Їкту), то це все-р≥вно спричинюЇ втрату п≥дприЇмством прибутку, зб≥льшенн¤ розм≥ру необірунтованих податкових платеж≥в, вимушене п≥двищенн¤ ц≥н дл¤ ≥нших споживач≥в, ¤к зах≥д компенсац≥њ можливих збитк≥в Ц насл≥док Ц втрата конкурентних переваг п≥дприЇмства.

«аходи усуненн¤ ризику. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ даного виду ризику п≥дприЇмство може реал≥зувати наступний перел≥к заход≥в:

Ј встановленн¤ в≥дпов≥дальност≥ аудиторськоњ ф≥рми (чи власного п≥дрозд≥лу п≥дприЇмства) за результати поданого ними висновку про ф≥нансовий стан кл≥Їнта ≈— ќ;

Ј широке використанн¤ механ≥зму страхуванн¤ ризик≥в;

Ј ч≥тко орган≥зоване та продумане догов≥рне регулюванн¤ механ≥зму оплати послуг енергосерв≥сноњ компан≥њ. ўоб кл≥Їнту було надзвичайно невиг≥дно прострочувати платеж≥ чи, взагал≥ в≥дмовл¤тись в≥д оплати енергозбер≥гаючих послуг. ƒодаткове гарантуванн¤ оплати договор≥в власними л≥кв≥дними основними засобами замовника. «акр≥пленн¤ першочерговост≥ вимог ≈— ќ в ход≥ можливого судового розгл¤ду чи прот¤гом процедури банкрутства чи реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства-боржника;

Ј використанн¤ л≥зингових схем у розрахунках;

Ј створенн¤ на п≥дприЇмств≥ спец≥ал≥зованого в≥дд≥лу, ¤кий би займавс¤ контролем за вх≥дними потоками в≥д постачальник≥в, контролював би вих≥дн≥ потоки по кожному енергозбер≥гаючому заходу, проводив оц≥нку планових та фактичних розрахункових показник≥в кап≥тальних витрат та дос¤гнутого р≥вн¤ економ≥њ енергоресурс≥в п≥сл¤ реал≥зац≥њ проекту, проводив сп≥льно з в≥дд≥лом маркетингу формуванн¤ та коректуванн¤ загальноњ стратег≥њ ф≥рми, зд≥йснював розробку перспективних ф≥нансових план≥в та програм економ≥чного розвитку п≥дприЇмства (≈— ќ);

Ј досл≥дженн¤ потенц≥алу факторингових ф≥рм рег≥ону, визначенн¤ њхн≥х розц≥нок за послуги та використанн¤ њхн≥х можливостей при поверненн≥ боргу в≥д безнад≥йних боржник≥в;

Ј створенн¤ на п≥дприЇмств≥ д≥Їздатного юридичного в≥дд≥лу, ¤кий би м≥г самост≥йно, без залученн¤ додаткових посередник≥в в ход≥ судових та досудових процедур вир≥шувати питанн¤ поверненн¤ боргу та сплати штрафних санкц≥й ≈— ќ. ќбов'¤зкова на¤вн≥сть в даному в≥дд≥л≥ прац≥вник≥в з вир≥шенн¤ господарських спор≥в, знанн¤ ними механ≥зму банкрутства, досудовоњ та судовоњ процедури санац≥њ боржника, специф≥ки л≥кв≥дац≥њ та реорган≥зац≥њ кл≥Їнта ≈— ќ.

ƒан≥ заходи сл≥д зд≥йснювати комплексно, враховуючи њх системний, стратег≥чно-важливий характер та њх значенн¤ ¤к дл¤ ≈— ќ так ≥ дл¤ потенц≥йних споживач≥в компан≥њ.

4. –есурсний ризик

«агальний опис ризику. ƒаний ризик виникаЇ внасл≥док пост≥йного коливанн¤ ц≥н на енергоресурси.

Ѕ≥льш≥сть теплогенеруючих п≥дприЇмств ”крањни мають суттЇву заборгован≥сть за енергонос≥њ, тому достатньо реальною Ї можлив≥сть ц≥лковитого в≥дключенн¤ даних споживач≥в в≥д електро- та газопостачанн¤. «а таких умов важко говорити про економ≥ю, коли економити фактично н≥чого, адже режим в≥дключенн¤ Ц це повна економ≥¤ вс≥х вид≥в енергетичних ресурс≥в.

ћехан≥зм ви¤вленн¤ ризику. –изик ви¤вл¤Їтьс¤ в насл≥док анал≥зу ситуац≥њ на св≥товому ринку. Ќеобх≥дним Ї вивченн¤ кола питань, що торкаютьс¤ д≥¤льност≥ ќѕ≈ , ≥н≥ц≥атив кер≥вництва крањни щодо зони в≥льноњ торг≥вл≥ на теренах —Ќ√ та реальност≥ њх впровадженн¤, квота та розм≥ри поставок рос≥йськоњ нафти у крањни «ах≥дноњ ™вропи, розм≥р експортного мита дл¤ рос≥йськоњ нафти, що йде на експорт, початку та етапу зд≥йсненн¤ с≥льськогосподарських роб≥т (пос≥вна компан≥¤, жнива, ос≥нн¤ польова компан≥¤), ситуац≥¤ з завантаженн¤м нафтопроводу ќдеса-Ѕроди ≥ т. ≥н. ƒана ситуац≥¤ повинна в≥дсл≥дковуватись спец≥ал≥стами в≥дд≥лу маркетингу енергосерв≥сноњ компан≥њ або спец≥ал≥зованим п≥дрозд≥лом, ¤кий би проводив комплексний анал≥з ситуац≥њ, що склалас¤ на внутр≥шньому на зовн≥шньому ринках, в≥дсл≥дковував би основн≥ тенденц≥њ, робив прогнози на висновки по тих чи ≥нших св≥тових под≥¤х чи зрушенн¤х у оточуючому середовищ≥ проекту.

Ќасл≥дки ризику. ” випадку справдженн¤ даного виду ризику п≥дприЇмство може значно в≥дхилитис¤ в≥д розрахункових (проектних, планових) показник≥в енергозбер≥гаючих заход≥в, що може мати ¤к негативний так ≥ позитивний вплив. ѕри негативному вар≥ант≥ розвитку под≥й терм≥н окупност≥ проекту може бути значно подовжено, або, враховуючи т≥ чи ≥нш≥ зм≥ни та беручи до уваги ≥снуюч≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси, проект може взагал≥ ви¤витис¤ неокупним (в вар≥ант≥ дисконтованого терм≥ну окупност≥ проекту). ¬ к≥нцевому випадку це може призвести до втрати основних надходжень до ≈— ќ, так ¤к вона ≥снуЇ саме за рахунок економ≥њ ресурс≥в (в першу чергу енергетичних) в≥д енергозбер≥гаючих заход≥в. ’оча при такому вар≥ант≥, економ≥¤ ресурс≥в в абсолютному вираз≥ все ж буде, тобто, в будь-¤кому випадку економ≥¤ витрат за рахунок зменшенн¤ еколог≥чних збор≥в та платеж≥в.

«аходи усуненн¤ ризику. ƒаний ризик енергосерв≥сн≥й компан≥њ важко усунути та важко л≥кв≥дувати, але у ¤кост≥ запоб≥жних заход≥в п≥дприЇмство повинно закладати, проектн≥ резерви, проводити визначенн¤ показник≥в ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ проекту виход¤чи з найб≥льш ймов≥рного д≥апазону вартост≥ тих чи ≥нших енергоресурс≥в. “обто, основну увагу сл≥д прид≥лити проектним та передпроектним розрахункам та на ц≥й стад≥њ закласти можлив≥ амортизатори настанн¤ ризикових под≥й, пот≥м, вже в ход≥ реал≥зац≥њ проекту проводити пост≥йну корекц≥ю ≥снуючих проектних значень та з≥ставл¤ти в≥дпов≥дно ≥нвестиц≥йн≥ та ф≥нансов≥ потоки за даним проектом.

” ¤кост≥ заход≥в з п≥двищенн¤ енергоефективност≥ бажано пропонувати так≥ вар≥анти, ¤к≥ базуютьс¤ на переход≥ в≥д одного виду енергонос≥¤ до найб≥льш виг≥дного (дешевого) та найкращим Ї вар≥ант, ¤кий базуЇтьс¤ на альтернативних джерелах отриманн¤ енерг≥њ (сонце, в≥тер, б≥огаз, термальн≥ джерела енерг≥њ, енерг≥¤ приплив≥в та в≥дплив≥в, торс≥онн≥ пол¤ та ≥нш≥ джерела).

5. –егул¤тивний ризик

«агальний опис ризику.ƒаний ризик виникаЇ в результат≥ прийн¤тт¤ компетентним органом юридично значущих р≥шень, ¤к правило нормативного характеру (¬–”, ћ”, м≥сцев≥ органи самовр¤дуванн¤). ƒан≥ юридично-значущ≥ р≥шенн¤ встановлюють або зм≥нюють ≥снуючу систему зд≥йсненн¤ того чи ≥ншого виду господарськоњ д≥¤льност≥. Ќа сьогодн≥шн≥й день активно розробл¤ютьс¤ вар≥анти проведенн¤ реформуванн¤ комунального господарства та принципово нових п≥дход≥в до житлово-комунальноњ пол≥тики держави.

ћехан≥м ви¤вленн¤ ризику.¬раховуючи те, що прийн¤тт¤ тих, чи ≥нших регул¤тивних зм≥н маЇ певну процедуру, а сам≥ проекти регул¤тивних зм≥н Ї доступними дл¤ ознайомленн¤ (тексти проект≥в друкуютьс¤ в прес≥, розм≥щуютьс¤ на веб-стор≥нках, стосовно них провод¤тьс¤ громадськ≥ слуханн¤ та обговоренн¤), це даЇ п≥дстави вважати, що даний ризик Ї найб≥льш прогнозованим.

Ќасл≥дки ризику. в раз≥ виникненн¤ даного виду ризик≥в, можливими насл≥дками можуть бути: обмеженн¤ в проведенн≥ конкретного виду д≥¤льност≥, зб≥льшенн¤ валових витрат,зм≥на процедур господарюванн¤, отриманн¤ додаткових спец≥альних дозвол≥в, тощо.

«аходи усуненн¤ ризику. ¬раховуючи специф≥чн≥сть даного ризику та неможлив≥сть впливати на розвиток регул¤тивних зм≥н на р≥вн≥ законодавчоњ та виконавчоњ влади, найб≥льш ефективним заходом усуненн¤ негативних насл≥дк≥в його виникненн¤ Ї систематичний контроль та анал≥з за зм≥нами в нормативно-правовому пол≥ та, при виникненн≥ ймов≥рност≥ виникненн¤ негативних насл≥дк≥в, заздалег≥ть вжити заходи щодо њх м≥н≥м≥зац≥њ.

Ѕюрократичний ризик

«агальний опис ризику. ƒаний ризик в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства виникаЇ в результат≥ взаЇмод≥њ з органами державноњ влади та управл≥нн¤, зокрема при отриманн≥ спец≥альних дозвол≥в ( л≥ценз≥њ, сертиф≥кати, погодженн¤, патенти т.≥н.).

ћехан≥зм ви¤вленн¤ ризику. –изик ви¤вл¤Ї себе в форм≥ протид≥њ, або безд≥¤льност≥ конкретних прац≥вник≥в, уповноважених приймати принципов≥ р≥шенн¤ при отриманн≥ п≥дприЇмством спец≥альних дозвол≥в. ласичним прикладом даного виду ризик≥в Ї прагненн¤ чиновника отримати матер≥альну винагороду за надану послугу, або лоб≥юванн¤ чиновником ≥терес≥в Укарманноњ ф≥рмиФ.

Ќасл≥дки ризику. Ќасл≥дком виникненн¤ даного ризику Ї зб≥льшенн¤ терм≥н≥в отриман¤ спец≥альних дозвол≥в, а ¤к насл≥док, затримка в виконанн≥ роботи, чи окремоњ програми.

«аходи усуненн¤ ризику. «аходами усуненн¤ ризику Ї ретельна п≥дготовка попередньоњ документац≥њ (обладнанн¤), в раз≥ необх≥дност≥, зверненн¤ до п≥дприЇмств, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ саме на отриманн≥ таких дозвол≥в.

јдм≥н≥стративний ризик

«агальний опис ризику. ѕ≥д адм≥н≥стративним ризиком сл≥д розум≥ти непередбачувану д≥¤льн≥сть орган≥в державноњ влади та/або окремих посадових ос≥б з приводу прийн¤тт¤ ними властних р≥шень, пр¤мим або опосердкованим насл≥дком ¤ких може бути негативний вплив на д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства.

ћехан≥зм ви¤вленн¤ ризику. ƒаний ризик може про¤вл¤ти себе в створенн≥ груп тиску (в т.ч. з представник≥в орган≥в державноњ влади). —л≥д зазначити, що тиск може зд≥йснюватись, ¤к безпосередньо на прац≥вник≥в п≥дприЇмства, так ≥ на контрагент≥в п≥дприЇмства. р≥м того, ви¤вл¤ти себе цей ризик може ≥ в прийн¤тт≥ р≥шень, ¤к≥ можуть вступати в протир≥чч¤ з ≥нтересами проекту, зокрема при прийн¤тт≥ р≥шень колег≥альними органами, а також в раз≥ зм≥ни кер≥вництва державних орган≥в з б≥льш ло¤льних на менш ло¤льних до п≥дприЇмства.

Ќасл≥дки ризику. Ќасл≥дками виникненн¤ даного ризику можуть бути значн≥ ускладненн¤ в реЇстрац≥њ п≥дприЇмства та його подальшоњ д≥¤льност≥, зниженн¤ активност≥ сп≥впрац≥ з боку кл≥Їнт≥в.

«аходи усуненн¤ ризику. Ќеобх≥дн≥сть систематичного п≥дтвердженн¤ позитивного ≥м≥джу п≥дприЇмства, п≥дтриманн¤ стосунк≥в з кер≥вниками орган≥в державноњ влади та управл≥нн¤, утриманн¤ квал≥ф≥кованого штату комун≥кабельних прац≥вник≥в, висв≥тленн¤ д≥¤льност≥в засобах масовоњ ≥нформац≥њ.

ѕо вопросам размещени¤ ¬аших материалов на сайте обращайтесь на

”чебные и методические пособи¤ / √рищенко ќ.¬. “аганрог: »зд-во “–“”, 2000.
—одержит описание основных методов примен¤емых в экономическом анализе. ќсновна¤ часть посв¤щена раскрытию методики проведени¤ экономического анализа имущества предпри¤ти¤ в рыночных услови¤х. ”чебное пособие./ Ѕоровска¤ ћ.ј. “аганрог: »зд-во “–“”, 1999. 169 с.
¬ пособии представлена банковска¤ система, принципы ее создани¤ и функционировани¤ на территории –оссии. ѕодробно рассматриваетс¤ весь круг банковских услуг на финансовом рынке. / Ћитовских ј.ћ. , 1999.
ѕредставлены основы финансового менеджмента, исследование теоретических основ анализа финансовых потоков дл¤ управлени¤ финансами предпри¤тий с точки зрени¤ их формировани¤, движени¤ и распределени¤.

// Business Toolkits, US AID, 1996.
»збранные учебно-методические модули из инструментари¤ Business Toolkits по управлению финансами: бюджетирование, управление оборотными средствами, оптимизаци¤ структуры выпускаемой продукции, управление издержками предпри¤ти¤, управление денежными средствами, диагностика состо¤ни¤ предпри¤ти¤... //Business Toolkits, US AID, 1996.
»зложены основные принципы и методические рекомендации по налоговому планированию на предпри¤тии. // Business Toolkits, US AID, 1996.
»зложены основы финансировани¤ и отбора проектов. –ассмотрены источники краткосрочного и долгосрочного финансировани¤, вопросы подготовки проектов, установлени¤ контактов и переговоров. ѕриведены особенности бизнес-планов, инвестиционных меморандумов и проспектов эмиссии ... // Business Toolkits, US AID, 1996.
»зложены основные принципы и методические рекомендации по реорганизации финансовых функций предпри¤ти¤... //Business Toolkits, US AID, 1996.
»зложены основные принципы и методические рекомендации по формированию и функционированию систем управленческого учета и отчетности... / √ольдштейн √.я., √уц ј.Ќ., “аганрог: “–“”, 1999.
—одержит изложение практики прин¤ти¤ управленческих решений фирмой на основе анализа экономической информации. ќсобое внимание уделено управленческим решени¤м в сферах финансового менеджмента, бюджетировани¤ де¤тельности фирмы и ее риск-менеджменту. ћатериалы других сайтов / Ћукасевич ».я. , 2000. »нвестиционный фонд —Ўј-–осси¤. . . / Ё.я. Ѕрегель. . „асть 1./ орсаков ƒ.Ѕ.
¬ данной части пособи¤ изложены принципы и подходы к оптимизации объема закупки товаров, дебиторской задолженности, кредиторской задолженности, налогов, ценообразовани¤, срока амортизации... /ѕод ред. јртемьева —.—. Ќовосибирск, 1998.
ѕредставл¤ет собой учебник по финансам с уклоном в сторону строгих математических методов. . урс лекций./ Ћытнев ќ. , 2000. / —авчук ¬.ѕ. , 2002. / —авчук ¬.ѕ. , 2002. / “олстов ё.». / ошечкин —.ј., 2001
урс представл¤ет собой подробное описание методов, инструментов, источников и форм финансировани¤. ќсновной задачей курса ¤вл¤етс¤ получение базовых знаний по привлечению финансовых ресурсов дл¤ любых организационно-правовых форм бизнеса. јпрель 1999. 249 c.
ѕредприниматели найдут дл¤ себ¤ полезные сведени¤ о том, как эффективнее решить ту или иную проблему бизнеса, использу¤ все возможности привлечени¤ внешнего финансировани¤.

¬се публикации размещаютс¤ на сайте только с разрешени¤ авторов или издателей. „асть материала расположена непосредственно на их сайтах.

ѕо всем возникающим вопросам и предложени¤м обращайтесь по адресу .

¬ывоз мусора использовать и утилизаци¤ отходов

”краина ищет пути решени¤ кризиса проектов со. Ёнергосбережение на тепловых эле. ¬опросы энергосбережени¤ в рамках форума. Ёлектрические сети и глобальна¤ сеть. »сточники финансировани¤ проектов в украине.

√лавна¤ страница -> “ехнологи¤ утилизации

Ёкологически чиста¤ мебель:

—айт об утилизации отходов: