|
|
Главная страница -> Технология утилизации
Кабінет міністрів україни. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.Суходоля О.М. Заступник Голови Комітету. Кулик О.В. студ. НТУУ”КПІ”, ІЕЕ Вступ Перфоманс контрактинг енергозбереження (ПКЕ) у бюджетних установах – це програма впровадження енергозберігаючих заходів в адміністративних будівлях, які знаходяться на балансі бюджетів будь-якого рівня, в ході якої бюджетна установа (в особі відповідного центрального або місцевого органу виконавчої влади) заключає контракт з енергосервісною компанією (ЕСКО) на проведення енергетичного обстеження будівлі і впровадження енергозберігаючого проекту на його основі. Згідно контракту, ЕСКО повинна гарантувати замовнику обіцяний рівень економії коштів, яка досягається в результаті втілення енергозберігаючих заходів (ЕЗЗ) та забезпечення собі відповідного рівня прибутків. Прибутком ЕСКО є надлишок з платежів за комунальні послуги і пов’язані з ними витрати, який отримується в результаті зменшення обсягів енергоспоживання після впровадження ЕЗЗ. Вихідні умови Діюча на сьогодні система фінансування енергозабезпечення бюджетних установ не стимулює енергозбереження. Підстави для такого твердження наступні: - відсутня зацікавленість працівників та керівників бюджетних установ в реалізації енергозберігаючих проектів через розуміння того факту, що отримана економія видатків на енергозабезпечення в результаті реалізації енергозберігаючих заходів, одразу буде списана до бюджету і обсяги фінансування на наступні роки будуть зменшенні. При погіршенні кліматичних умов (холодніша зима) бюджетна установа буде не в змозі забезпечити тепло для працівників через відсутність видатків для оплати збільшених потреб в теплоенергії; - відсутня зацікавленість ЕСКО у реалізації енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері через відсутність стабільного фінансування цих робіт; - відсутня зацікавленість виробників енергозберігаючого обладнання до виробництва такого обладнання та пошуку можливих варіантів поставок енергозберігаючого обладнання через відсутність попиту на їхню продукцію; - відсутність належного розуміння проблем енергозбереження інституціями, що відповідають за формування державного та місцевих бюджетів виливається в постійне ігнорування бюджетних видатків для реалізації енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері. Для подолання перешкод Держкоменергозбереження ініціював та працює над створенням механізму фінансування енергозбереження за допомогою “віртуальних грошей”. Тобто пропонується механізм, який може сам заробляти гроші для поповнення бюджету та одночасно фінансувати енергозберігаючі заходи у бюджетній сфері. Цей механізм базується на принципі при якому зекономлені внаслідок енергозберігаючих заходів кошти могли б направлятись на повернення залучених інвестицій (виробників енергозберігаючого обладнання, що готові надавати обладнання у кредит) і реалізацію подальших енергозберігаючих заходів. Суть механізму полягає в утворенні спеціального порядку руху коштів, що виділяються з бюджету на енергозабезпечення бюджетних установ за кодами економічної класифікації та фіксуванні видатків у державному чи місцевому бюджеті (залежно від того звідки фінансується бюджетна установа) на енергозабезпечення бюджетних установ на термін реалізації енергозберігаючого проекту. У випадку реалізації енергозберігаючих заходів буде відбуватись зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами, що відобразиться у зменшенні видатків з бюджету на утримання цих закладів. Отримана економія, при створенні відповідного порядку могла б акумулюватись на окремому рахунку та потім направлятись на енергозберігаючі заходи. ЕСКО фінансує виконання проекту і гарантує щорічну економію коштів від реалізації проектів, яка перевищує поточні річні платежі. На період виконання проекту у бюджеті передбачаються кошти на оплату комунальних послуг в тому ж обсязі, що і до початку впровадження заходів по енергозбереженню, тобто встановлюється фіксований розмір витрат на споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), інвестору гарантуються виплати з бюджетних коштів, пропорційні фактично досягнутій економії. Економія коштів на оплату споживання енергоресурсів становить різницю між фіксованими (початковий рівень енергоспоживання) та фактичними витратами на енергоспоживання. Якщо за результатами реалізації ЕЗЗ не досягається економія, яка перевищувала би суми щорічних виплат ЕСКО, то ЕСКО повинна відшкодувати уряду будь-які перевитрати. Платежі з бюджету знижуються на величину фактичної економії після закінчення договірного терміну. Для прикладу Держава згоджується фінансувати проекти, що дозволяють повернути 110% затрачених коштів, у вигляді зменшення видатків на енергозабезпечення, протягом визначеного періоду часу (протягом року). Таким чином за рік держава повертає собі вкладені у проект кошти та отримує додатковий прибуток у 10% шляхом зменшення видатків на утримання бюджетних установ. Це все - гарантована вигода для держави, що встановлюється обов’язковою для спеціалізованих організацій, що будуть реалізовувати проект та бажають отримати фінансування. Спеціалізована організація самостійно виявляє можливі проекти які дозволяють отримати прибуток значно більший 10% для забезпечення своєї вигоди від проекту. Тобто вся економія понад 10% буде іти на покриття витрат та прибуток спеціалізованої організації. Отже визначаючи період реалізації проектів та відсоток додаткової вигоди від проекту держава може регулювати активність реалізації енергозберігаючих проектів у бюджетній сфері. З іншої сторони такий механізм роботи дозволить активізувати процес ринкових перетворень, створить стимули для роботи та конкуренцію серед виробників енергозберігаючого обладнання, звільнить державні органи виконавчої влади від господарських проблем. Єдиною передумовою успішної роботи такого механізму є наявність надійного джерела фінансування цих робіт. Економія коштів визначається як різниця між витратами за визначений період на забезпечення бюджетної установи енергоресурсами і пов’язаними з їх цим обслуговуванням та ремонтом відповідного обладнання до реалізації енергозберігаючого проекту та фактичними витратами на ті ж цілі за такий же період при умові реалізації проекту. Плата ЕСКО за виконану роботу повинна надходити з розміру економії коштів виділених з державного бюджету на оплату споживання ПЕР та пов’язані з ним обслуговування та ремонт відповідного обладнання. Згідно контракту ПКЕ економія може бути досягнута по двом основним напрямкам: за рахунок зменшення плати за енергоспоживання та за рахунок зменшення витрат, пов’язаних з обслуговуванням енергоспоживаючих систем (наприклад, ремонт). 1. Зменшення плати за енергоспоживання Така економія може бути результатом меншого енергоспоживання, раціонального енергоспоживання, використання відновлюваних джерел енергії і виникає з року в рік. Вартість спожитих обсягів енергоресурсів також може бути зменшена за рахунок більш гнучкої тарифної політики енергопостачальних компаній. Зменшення максимальної заявленої потужності або покращення коефіцієнта потужності може забезпечити зниження тарифу енергопостачальником. 2. Зменшення витрат на обслуговування енергоспоживаючих систем Така економія є результатом зменшення витрат, пов’язаних з обладнанням (системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря, освітлення і водонагрівачі). Цей потенціал енергозбереження може бути постійним (з року в рік), або одноразовим. Постійна складова економії в основному досягається за рахунок зменшення витрат на обслуговування та ремонт. Одноразова складова економії може бути результатом уникнення запланованих витрат бюджетних коштів на проекти по обслуговуванню та ремонту, необхідність у впровадженні яких відпала в результаті виконання проекту ПКЕ. В якості джерела фінансування енергозберігаючих проектів ЕСКО можуть виступати: · Власні кошти; · Бюджетні кошти (цільове виділення коштів з державного бюджету з використанням механізму повернення цих коштів); · Приватні інвестиції та фінансування третьою стороною (з поверненням коштів повністю чи частково за рахунок отриманої економії ПЕР); · Міжнародна допомога. Схема розробки і втілення проекту ПКЕ Повернення коштів ЕСКО Розрахунки можуть здійснюватись поетапно, або розпочинатись після формального прийому змонтованого проекту. Перед оплатою бюджетна установа повинна перевірити відповідність результатів умовам контракту стосовно отриманого фактичного рівня економії (за даними вимірів). Якщо річна сума економії від запровадження ЕЗЗ дорівнює або перевищує гарантовану, то розрахунки з ЕСКО здійснюються відповідно до умов контракту. Якщо ж річна економія не досягає гарантованого рівня енергозбереження, то ЕСКО компенсує нестачу, чи здійснюється перерахунок в сторону зменшення виплат ЕСКО на наступний рік на розмір нестачі. Схема повернення коштів ЕСКО (вартість проекту >5000 євро) Схема повернення коштів ЕСКО (вартість проекту <5000 євро) Висновки На сьогодні бюджетне законодавство не дозволяє реалізувати такий механізм фінансування енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері. Власне у Бюджетному Кодексі створені передумови для запровадження такого механізму, та немає положень, що забороняють подібний механізм. Необхідно внести лише ряд змін до Закону України “Про енергозбереження” та ряд положень до Закону України “Про державний бюджет України” де передбачити на законодавчому рівні створення такого цільового спеціального фонду у складі державного бюджету (у складі місцевого бюджету) та визначити його джерела формування. Іншим кроком для завершення формування цього механізму буде створення порядку, який буде конкретизувати та уточнювати розглянутий у цій статті механізм залучення інвестицій для фінансування енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері.
П О С Т А Н О В А від 14 березня 2001 р. N 241 Київ Про використання бюджетних асигнувань на виконання енергозберігаючих проектів ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1442 ( 1442-2001-п ) від 26.10.2001 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: 1. Затвердити Порядок відбору проектів з енергозбереження і здійснення видатків на їх виконання за рахунок державного бюджету, що додається. 2. Затвердити Положення про Міжвідомчу робочу групу з координації здійснення особливо важливих енергозберігаючих проектів, що додається. 3. Внести до Порядку проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 р. N 2145 ( 2145-99-п ) (Офіційний вісник України, 1999 р., N 48, ст. 2349), зміни, що додаються. Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО Інд. 37 ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2001 р. N 241 ПОРЯДОК відбору проектів з енергозбереження і здійснення видатків на їх виконання за рахунок державного бюджету 1. Цей Порядок розроблено з метою забезпечення виконання пріоритетних завдань з енергозбереження. 2. Здійснення проектів з енергозбереження для бюджетних установ та організацій включає роботи з реконструкції мереж і систем постачання, обліку і регулювання споживання води, газу, теплової та електричної енергії, модернізації огороджувальних конструкцій, вікон і дверей, а також заходи з модернізації технологій виробничих процесів, у результаті яких зменшується споживання паливно-енергетичних ресурсів. 3. Проекти з енергозбереження у виробничій і комунально-побутовій сфері здійснюються відповідно до пріоритетних завдань енергозбереження. 4. Видатки на виконання проектів з енергозбереження здійснюються в обсягах, передбачених державним бюджетом поточного року на міжгалузеві енергозберігаючі заходи, і в рахунок часткового використання на ці потреби коштів державних централізованих капітальних вкладень. 5. Відбір інвестиційних проектів з енергозбереження здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 р. N 2145 ( 2145-99-п ) Про Порядок проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету . Інвестиційні проекти з енергозбереження можуть бути як самостійними, так і складовою частиною загальних проектів капітального будівництва. Пропозиції міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій щодо виконання проектів з енергозбереження, згідно з якими передбачаються видатки на проведення міжгалузевих енергозберігаючих заходів, узагальнює Держкоменергозбереження під час формування проекту державного бюджету та подає Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції на розгляд. Ці пропозиції повинні включати техніко-економічні обгрунтування щодо обсягів та ефективності впровадження енергозберігаючих заходів. ( Пункт 5 в редакції Постанови КМ N 1442 ( 1442-2001-п ) від 26.10.2001 ) 6. Після затвердження державного бюджету на відповідний рік у межах визначених обсягів асигнувань пропозиції щодо найбільш ефективних енергозберігаючих проектів подаються Міжвідомчій робочій групі з координації здійснення особливо важливих енергозберігаючих проектів для прийняття рішення щодо їх здійснення. 7. Держкоменергозбереження за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій в межах затверджених обсягів асигнувань державного бюджету та відібраних проектів у встановленому Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції порядку здійснює тендерний відбір виконавців цих проектів. Рішення щодо здійснення енергозберігаючих проектів, вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 5 тис. євро, приймається Держкоменергозбереження самостійно. ( Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 1442 ( 1442-2001-п ) від 26.10.2001 ) 8. За результатами тендерного відбору Держкоменергозбереження укладає угоди з переможцями на виконання проектів з енергозбереження. Угоди повинні включати показники скорочення енергоспоживання в натуральному та вартісному виразі і термін окупності заходів з енергозбереження. 9. Розподіл коштів на виконання енергозберігаючих проектів, реалізація яких передбачається на об'єктах, що фінансуються з місцевих бюджетів, та підприємствах, у статутному фонді яких є частка державної власності, здійснюється з урахуванням рівня залучення коштів місцевих бюджетів та власних коштів підприємств. ( Порядок доповнено пунктом 9 згідно з Постановою КМ N 1442 ( 1442-2001-п ) від 26.10.2001 ) ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2001 р. N 241 ПОЛОЖЕННЯ про Міжвідомчу робочу групу з координації здійснення особливо важливих енергозберігаючих проектів 1. Міжвідомча робоча група з координації здійснення особливо важливих енергозберігаючих проектів (далі - робоча група) є постійно діючим робочим органом при Кабінеті Міністрів України. 2. У своїй діяльності робоча група керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. 3. Основними завданнями робочої групи є відбір, координація та контроль за станом виконання енергозберігаючих проектів за рахунок коштів державного бюджету. 4. Робоча група відповідно до покладених на неї завдань: здійснює відбір найбільш ефективних енергозберігаючих проектів з числа поданих Держкоменергозбереження для прийняття рішення щодо їх реалізації в Україні; вносить пропозиції щодо механізмів фінансування робіт з впровадження найбільш енергозберігаючих проектів і шляхів їх удосконалення; проводить аналіз дотримання суб'єктами господарювання законодавства щодо виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій, обладнання та приладів; вивчає чинники та сприяє заходам щодо впровадження енергозберігаючих технологій, обладнання та приладів вітчизняного виробника у бюджетних установах, організаціях, на казенних і державних підприємствах; здійснює моніторинг реалізації особливо важливих енергозберігаючих проектів, контроль за їх впровадженням; надає рекомендації щодо розповсюдження в Україні окремих найбільш енергоефективних технологій, обладнання та приладів; узагальнює досвід впровадження енергозберігаючих проектів та проводить аналіз їх техніко-економічних, енергетичних та економічних показників; сприяє в межах своїх повноважень законодавчому врегулюванню та оперативному вирішенню питань організації, фінансування та матеріально-технічного забезпечення робіт з впровадження найбільш енергозберігаючих проектів; здійснює пропаганду та поширення передового досвіду в галузі енергозбереження. 5. Робоча група має право: отримувати в установленому порядку від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань; заслуховувати керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та місцевих держадміністрацій з питань виконання особливо важливих енергозберігаючих проектів; залучати в установленому порядку до участі в своїй роботі спеціалістів міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками); вносити пропозиції Кабінетові Міністрів України з питань, що належать до її повноважень. 6. Робоча група проводить свою діяльність за планами, що затверджуються її головою. Засідання робочої групи вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її складу. Засідання робочої групи проводить її голова, а у разі його відсутності - заступник голови. Члени робочої групи беруть участь у її роботі на громадських засадах. 7. Рішення робочої групи вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість членів групи, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2001 р. N 241 ЗМІНИ до Порядку проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету ( 2145-99-п ) 1. Пункт 5 Порядку доповнити абзацом такого змісту: відповідність вимогам енергозбереження, встановленим законодавством . 2. Пункт 2 переліку документів, які подаються суб'єктом господарської діяльності для участі у конкурсному відборі запропонованого ним інвестиційного проекту, що передбачає залучення коштів державного бюджету, який додається до Порядку, доповнити абзацами такого змісту: відповідність проекту стратегії енергозбереження; впровадження енергозберігаючих заходів, їх обгрунтування та оцінка економічної ефективності від їх впровадження . Вывоз мусора кольца, проблема утилизации мусора. Вывоз мусора Гаврикова. Дешевого газа больше не будет украину ждет новое потрясение. Продавцы свежего воздуха. Плачков і. Floboss 103. Деятельность. Главная страница -> Технология утилизации Экологически чистая мебель: |
