|
|
Главная страница -> Технология утилизации
В модернизацию газотранспортной. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.АМР США Програма тарифної реформи та реструктуризації комунальних підприємств Виконано на замовлення Регіональної місії Американського агентства з міжнародного розвитку США в Україні, Білорусі та Молдові Ким виконано: PA Consulting Group по контракту з компанією PADCO США Київ – 2002 Зміст ПАДКО / Агентство США з міжнародного розвитку, Київ, Україна Ці пропозиції розроблено завдяки фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. Повне або часткове відтворення або розмноження будь-яким чином матеріалів, вміщених у цьому виданні, допускається лише за письмовим дозволом. Цитування дозволяється виключно з посиланням на першоджерело. Цей звіт містить результати попереднього аналізу пропозицій з підвищення енергоефективності та енергозбереження, які запропоновані до першочергового впровадження комунальнім підприємством “Луцькводоканал”. В умовах дефіциту вільних коштів і часу, з урахуванням незадовільного технічного стану існуючого обладнання з одного боку і наявності суттєвого потенціалу енергозбереження з другого боку, рекомендовано до подальшого розвитку проекти модернізації та автоматизації каналізаційних насосних станцій, які є типовими, як для міста Луцька, так і для інших міст Україні. Інвестиційна пропозиція стосується: модернізації насосного обладнання каналізаційної насосної станції КНС-2, та/або модернізації насосного обладнання каналізаційної насосної станції КНС-7. Мета: Підвищення якості послуг за рахунок підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів та води. Пропонується: Поліпшити гідравлічну відповідність насосів до умов, в яких вони працюють; Встановити більш ефективні насоси і двигуні; Ліквідувати циркуляційні потоки через несправну запірну арматуру; Покращити управління насосами за допомогою частотного або ступінчастого регулювання; Встановити відповідні прилади обліку для належного вимірювання та обліку параметрів ефективності використання енергетичних ресурсів та води. Ця робота була виконана завдяки активної підтримки проекту керівництвом міста на чолі з міським головою Антоном Кривицьким, директором підприємства “Луцькводоканал” Анатолієм Бащуком і його головним інженером Сергієм Строком. а За 2000 рік платниками податків міста внесено до міського бюджету – 61,5 млн. грн. Темп росту склав 111 % до попереднього року. Найбільш питому вагу у видатковій частині бюджету займає утримання соціально-культурних закладів та соціальний захист населення – 76,4 % (Див. Діаграму 1.1). Причому на утримання закладів освіти витрачено 16,0 млн. грн. (26 %), охорони здоров’я – 13,8 млн. грн.. (22,4 %), культури – 1,3 млн. грн. (2,2 %), фізкультуру і спорт – 0,9 млн. грн. (1,5 %), соціальний захист населення – 14,9 млн. грн. (24,2 %) в той час, як громадський транспорт профінансований на 1,3 млн. грн. (2,2 %), будівництво – 2,0 млн. грн. (3,3 %), ЖКГ – 9,1 млн. грн. (14,9 %), інші видатки – 2,0 млн. грн. (3,2 %). Луцька Випуском промислової продукції займається 52 підприємства основного кола та 120 малих промислових підприємств, кількість працюючих в промисловості становить 17,3 тис. чол. Середньомісячна заробітна плата складає 236,5 грн. У 2000 році обсяг промислового виробництва склав 416,7 млн. гривень, причому більше половини підприємств досягли приросту обсягів, понад 80 % взаєморозрахунків здійснюється у грошовій формі. Динаміку обсягів промислового виробництва в 1997-2000 роках у відсотках до 1990 року наведено на Діаграмі 1.2. У порівнянні з 1999 роком виробництво збільшилося на 52,9 %, з них – товарів народного споживання (ТНС) – на 28 %. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі ТНС займають продовольчі товари. В загальної структурі промислового виробництва найбільшу частку складають машинобудування (30,7 %) та харчова промисловість (27 %), потім слідують хімічна (12,2 %), переробки сільськогосподарської сировини (12,1 %), виробництва неметалічних мінералів (8 %), целюлозна-паперова (1,6 %), легка промисловість (1,6 %) та інші (6,8 %). В структурі обсягів промислового виробництва за формами власності найбільший внесок підприємств колективної власності (76,3 %), і набагато менша – комунальної (9,5 %), приватної (7,6 %), державної (5,4 %), міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав – 1,2 %. У 2000 році інвестиції в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування становили 76,3 млн. грн. Основним їх джерелом були кошти підприємств та організацій (65,4 % загального обсягу вкладень), держбюджету – 9 %, місцевого бюджету – 5,2 %, кошти іноземних інвесторів, кредити банків, кошти населення – 20,4 %. Зовнішньо - торгівельні операції підприємства міста здійснювали з партнерами з 51 країни світу. В структурі експортних поставок переважали казеїн (25,6 %, продукція тваринництва (24,1 %), мінеральне паливо (12,6 %), машини та устаткування (12,3 %), пластмаси та каучук (5 %). Імпорт товарів зменшився проти відповідного періоду минулого року на 14,1%. В структурі імпортних поставок переважали паливо і нафтопродукти (37,5 %), продукція хімічної промисловості (20,7 %), метали та вироби з них (13 %), устаткування (13 %). Найбільше товарів надійшло з Білорусії (24 %), Росії (20,1 %), Польщі (13,3 %), Литви (12,4 %). 2. Загальна характеристика підприємства “Луцькводоканал” Адреса підприємства: Україна, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 26. Директор підприємства – Бащук Анатолій Прокопович, тел.: (03322) 4 71 77, Головний інженер – Строк Сергій Борисович, тел.: (03322) 4 58 52 Головний бухгалтер – Пікалюк Надія Володимирівна, тел.: (03322) 4 74 21. Діяльність: Господарсько-питне та протипожежне водопостачання низького тиску і водовідведення стічних вод з наступним повним біологічним очищенням. Форма власності: Міське комунальне підприємство, яке діє на підставі статуту, затвердженого міською адміністрацією. Підзвітність: Водоканал є підпорядкованим міськвиконкому і юридично незалежний від обласної адміністрації та національного уряду. Чисельність працюючих на підприємстві складає 613 чоловік, в т.ч. інженерно-технічного персоналу – 100 чоловік. підприємства Міське комунальне підприємство “Луцькводоканал” обслуговує: 4 водозабори, три з них підземних (55 свердловин), а також один річковий водозабір потужністю 6 тис.м3/добу; 300 км водопровідних та 185 км каналізаційних мереж; 3 водопровідних насосних станцій (ВНС) другого підйому (загальна потужність встановлених насосів становить 5,5 тис. кВт); 12 резервуарів чистої води, загальним об’ємом 51 тис. м3; 12 каналізаційних насосних станцій (КНС); 1 каналізаційні очисні споруди (КОС). Діючи тарифи на водопостачання та водовідведення наведено в Таблиці 2.1. Питома вага електроенергії в собівартості послуг водопостачання складає 44%, а водовідведення – 41%. Таблиця 2.1 Тарифи для населення: Вода, грн./м3 0,43 Каналізація,грн./м3 0,32 Тариф для промисловості: Вода, грн./м3 0,43 Каналізація,грн./м3, 0,32 Тариф для бюджетних установ: Вода, грн./м3 0,43 Каналізація,грн./м3 0,32 Система водопостачання забезпечує загальну подачу води до міста в обсягах до 80-85 тис. м3/добу, а середнє водоспоживання сягає 280-300 л/люд/добу. Подача води в місто забезпечується трьома площадками водопідготовки, де вода очищається, обробляється і резервується. Річні обсяги добутої води (млн. м3/рік) та споживання електроенергії (млн. кВт-год/рік) в системи водопостачання наведено у Таблиці 2.2. Таблиця 2.2 1998 1999 2000 Продуктивність 26,8 27,9 27,6 Електроспоживання 20,4 20,9 19,20 Таблиця 2.3 Реалізація, млн. м3/рік 1998 1999 2000 Населення 16,5 18,5 18,1 Інші 5,1 3,9 3,9 Разоим 21,6 22,4 22,0 Річний обсяг реалізації води (загальний та за категоріями споживачів) за три останніх роки показано у Таблиці 2.3. Для обліку питної води на ВНС другого підйому встановлено 7 ультразвукових витратомірів. Показники роботи підприємства в 2000 році наведено на Рис.2.1, де можна бачити значну різницю між піднятою та реалізованою водою. Витрати електроенергії на водопостачання та каналізацію по місяцях 2000 року показано на Діаграмі 2.1, а на Діаграмі 2.2 – витрати на електроенергію в тис. гривень. Система водовідведення складається з каналізаційних мереж та колекторів, загальною довжиною 185 км, 12 каналізаційних насосних станцій та каналізаційних очисних споруд, проектною потужністю 120 тис. м3/добу. Стічні води від споживачів по самопливних колекторах надходять до КНС, звідки перекачуються на очисні споруди. Там вони проходять механічне і біологічне очищення з подальшим скидом 60,5 тис.м3/добу в річку Стир. Енергоспоживання та продуктивність системи водовідведення за 1998-2000 роки показані в Таблиці 2.4. В Таблиці 2.5 наведено дані по споживанню електроенергії в млн. кВт-год/рік, окремо на каналізаційних очисних спорудах та насосних станціях. Таблиця 2.4 1998 1999 2000 Продуктивність, млн. м3/рік 22,1 22,8 22,1 Споживання електроенергії млн. кВт - год/рік 14,8 14,1 12,6 Таблиця 2.5 1998 1999 2000 КОС 6,2 6,5 5,1 КНС 8,5 7,6 7,5 Тарифи (без ПДВ) на спожиту електроенергію в грн./кВт-ч по місяцях 2000-2001 років наведено в Таблиці 2.6. Таблиця 2.6 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 2000 0,1613 0,1627 0,1627 0,1613 0,1531 0,1502 0,1462 0,1524 0,1505 0,1509 0,1608 0,1679 2001 0,1927 0,2058 0,1917 0,1829 0,1554 0,1788 0,1976 0,1920 0,1928 0,1957 0,2056 0,2027 Для покращання якості питної води, стабільного водопостачання та водовідведення підприємством “Луцькводоканал” в 2000 році за рахунок всіх джерел фінансування виконано робіт по будівництву та капітальному ремонту на суму біля 830 тис. грн., в тому числі проведено: реконструкцію станцій знезалізнення на Дубнівському та Омелянівському водозаборах; заміну насосного обладнання на чотирьох артсвердловинах; заміну частки насосного обладнання на каналізаційних насосних станціях; реконструкцію 1-ой черги каналізаційних очисних споруд, у тому числі заміну фільтросних пластин аеротенків на поліхлорвінілові труби; заміну компенсуючого електротехнічного обладнання. Найбільш гострі технічні проблеми у системи водопостачання та водовідведення – значні втрати води та надмірне споживання електроенергії. ів з енергоефективності Загальний аналіз ситуації з підвищення енергоефективності та енергозбереження, що склалася на комунальних підприємствах в Україні, з урахуванням досвіду вже виконаних проектів технічної допомоги показав, що основним резервом енергозбереження у водопостачанні та водовідведенні є: застаріле та неефективне насосне обладнання; неоптимальність існуючих зон тиску; невідповідність насосного обладнання гідравлічним параметрам мережі; недосконалість систем електроприводу; недосконалість систем регулювання; недостатня кількість лічильників спожитої електроенергії та води; відсутність автоматизованих систем збору інформації; зношеність трубопроводів. З урахуванням незадовільного стану існуючого обладнання та накопичених проблем з його експлуатації, в якості першочергових до впровадження на комунальнім підприємстві “Луцькводоканал” запропоновано проекти з модернізації системи водовідведення. Конкретний вибір стратегії та напрямів реалізації пілотних проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження визначався: умовами виконання проектів – “під ключ”; терміном виконання – до 1 серпня 2002 року; розміром фінансування – не більше 50 100 тис. доларів США; умовами фінансування: гарантування самоокупності проектів за рахунок досягнутого енергозбереження; спільне фінансування - місто, підприємство та АМР США; залучення Енерго-сервісної компанії (ЕСКО) до фінансування та виконання проектів “під ключ” і з гарантованим рівнем енергозбереження. Таблиця 3.1 КНС Насос Q (м3/год.) H (м) КНС-1 600 33 КНС-2 100 55 800 55 КНС-3 800 22 КНС-4 800 33 КНС-5 800 33 КНС-5а 800 33 800 33 КНС-6 80 24 КНС-7 350 22 КНС-8 50 10 КНС-11 150 22 На початковому етапі підприємство “Луцькводоканал” виступає з пропозицією заміни насосного обладнання на каналізаційних насосних станціях (КНС), де експлуатуються фізично зношені насосні агрегати, в основному типу ФГ. Для надійної, безаварійної і економічної роботи станцій підприємство планує заміну насосного обладнання з параметрами, наданими в Таблиці 3.1. Помісячне споживання електроенергії в 1999-2000 роках усіма існуючими КНС “Луцькводоканал” наведено на Рис. 3.1. Режим роботи усіх перелічених КНС досить змінний. Коливання споживання енергії залежить від кількості одночасно працюючих насосів, яке змінюється в залежності від кількості стічних вод, що проходять через станцію. Режим роботи насосів регулюється засувками, а двигуни працюють незалежно від кількості води, що перекачується та режиму роботи насосів. Модернізація обладнання насосного обладнання станцій в першу чергу спрямована на скорочення електроспоживання, яке буде здійснюватися таким чином: Поліпшення гідравлічної відповідності насосів до умов, в яких вони працюють; Встановлення більш ефективних насосів і двигунів; Ліквідація циркуляційних потоків через несправну запірну арматуру; Покращення управління за допомогою частотного або ступінчатого регулювання та встановлення відповідних приладів обліку. Припускається, що при модернізації кожної КНС будуть поетапно встановлені нові насоси, електродвигуни, апаратура управління двигунами, потрібні обв’язки, запірно-регулювальна арматура та контрольно-вимірювальні прилади. Серед каналізаційних насосних станцій, що перекачують стоки на очисні споруди, найбільший потенціал енергозбереження зосереджено на каналізаційній насосній станції КНС-2, що розташована по вул. І. Франка. Стічні води на станцію поступають з п’яти інших КНС: №№ 4,7,8,10,11. КНС-2, проектною потужністю 60 тис. м3/добу, почала працювати з 1982 року з фактичним пропуском стоків близько 40 тис. м3/добу. Таблиця 3.2 Тип насосу Подача, м3/год Напір м Об/хв. Потужність двигуна, кВт ККД СД 2400/75 1400 75 750 500 65 Сьогодні станція обладнана одним основним і одним резервним насосними агрегатами СД–2400/75 з двигунами потужністю по 500 кВт на номінальну напругу 6 кВ (дивись також дані в Таблиці 3.2.). Помісячне споживання електроенергії на КНС-2 наведено на Рис.3.2. Станція перекачує стоки по двох напірних колекторах 800 мм, яки переходять в залізобетонні колектори 1000 мм та 1200 мм в вузлі, де врізані колектори з КНС-1 та КНС-5. Оскільки потужність насосних агрегатів вища за необхідну, то робочі колеса обточені на менший діаметр, і насоси і працюють при прикритих напірних засувках, дроселюючи подачу. Такий режим роботи являється неекономічним і приводить до збільшення витрат електричної енергії. Погодинний (добовий) графік споживання електроенергії на КНС-2, що наведено на Рис.3.3, свідчить про наявність значних коливань споживання електроенергії на протязі доби. Тут слід також відмітити занадто великий рівень реактивної потужності, що призводить до додаткових втрат енергії. Розглядаючи роботу КНС-2 на протязі доби видно, що її погодинне навантаження нерівномірне, - тобто воно більше в часи ранкового та вечірнього максимуму і менше в нічні та денні часи. Якщо б навантаження на протязі доби було постійним, то 40 тис. м3/добу стоків, які поступають, було би можливо перекачати одним агрегатом СД-2400/75. Але при нерівномірній подачі в часи максимуму потрібно включати два агрегати, а в часи мінімального навантаження – переходити на один агрегат і працювати на прикриту засувку (режими роботи в години максимуму та мінімуму підлягають додатковому вивченню). В таких режимах працюють електродвигуни потужністю по 500 кВт кожний. Як було сказано раніше, такий режим є вкрай неекономічний через значні перевитрати електроенергії. Пропонується розглянути доцільність заміни застарілих насосних агрегатів на сучасні з більш високим ККД, з заміною електроприводу та електросилового обладнання з 6 кВ на 0,4 кВ (останнє обумовлює будівництво нової трансформаторної підстанції, що є проблематичним). При цьому, установити в машинному залі два агрегати меншої потужності. Для вибору необхідних насосних агрегатів потрібно визначити характеристику напірних колекторів. З розрахункової схеми каналізаційної мережі видно геодезичні відмітки від рівня землі: КНС- 2 =179,10; Вузол Б = 187,12; Очисні споруди = 190,20. Таким чином, різниця відміток по рельєфу на початку колекторів (біля КНС-2) та в кінці (біля очисних споруд) складає: 190,20 – 179,10 = 11,10 м. Зі схеми насосної станції відомо, що відмітка машинного залу знаходиться на – 10 м. Тому, загальна різниця по рельєфу від машинного залу до очисних споруд становить: 11,10 + 10 = 21,10 м. Довжина двох напірних колекторів складає 10 км. Для монтажу насосного обладнання необхідно також електросилове обладнання, пуско-регулююча апаратура, автоматичні пристрої, кабельно-провідна продукція, запірно регулююча апаратура. Загальна вартість впровадження проекту складе 190-250 тис. грн., а простий термін окупності – 1,8-2,5 роки. Каналізаційна насосна станція КНС-6 не належить до числа потужних насосних станцій “Луцькводоканала”. Вона обслуговує невеликий район в північній частині міста і розташована по вул. Дубнівський. Станція почала працювати в 1977 році з проектною потужністю 10 тис. м3/добу з фактичним пропуском стоків близько 3,8 тис. м3/добу. Станція обладнана двома основними насосними агрегатами ФГ-216/24а з двигунами потужністю по 30 кВт та одним резервним агрегатом ФГ-216/24а з двигуном потужністю 40 кВт (повні дані дивись в Таблиці 3.3). Таблиця 3.3 КНС Тип насосу Подача м3/год Напір, м Об/хв. Потужність кВт ККД КНС-6 ФГ-216/24а 216 24 1500 30 61 КНС-7 ФГ-450/22,5 450 22,5 1500 45 61 Стічні води з КНС-6 подаються в КНС-3 по двох напірних колекторах діаметром 300 мм на відстань 1400 м . Помісячне споживання електроенергії на КНС-6(7) в 2001 році наведено на Рис. 3.4. Подача на протязі доби нерівномірна, в середньому споживається 100 120 кВт/год електроенергії за добу (дивись Рис.3.5). Але при цьому багато включень і відключень насосів. Тому пускові токи електродвигунів, та дроселювання подачі засувками роблять режим роботи насосної станції неекономічним. У У роботі постійно знаходиться один агрегат, який працює у періодичному режимі з 10-20 хвилинним інтервалом включено-виключено. При зливах можуть працювати два насоси. Каналізаційна насосна станція КНС-7 розташована по вул. Кулібіна в центральній частині міста, приймає і відкачує стічні води з 13-го мікрорайону в КНС – 2. Станція почала працювати в 1986 році з проектною потужністю 12 тис. м3/добу з фактичним пропуском стоків близько 7,2 тис. м3/добу. Станція обладнана одним основним та двома резервними насосними агрегатами ФГ-450/22,5 усі з двигунами потужністю по 45 кВт (також дивись Таблицю 3.3). Основний агрегат, як і на КНС-6, також працює у періодичному режимі включено-виключено, але ж з 15-20 хвилинним інтервалом включено і 7-10 хвилинним інтервалом виключено. При зливах також працюють два, а то й і три насоси. Помісячне споживання електроенергії на КНС-6(7) в 2001 році наведено на Рис. 3.4. Добові графіки електричного навантаження на КНС-7, що показані на Рис.3.6, відповідно, свідчать про наявність значних коливань споживання електроенергії на протязі доби та значного рівня реактивної потужності на КНС-7. Пропонується здійснити проект автоматизації насосного обладнання на КНС–6 або КНС–7 (по вибору) з встановленням або декількох насосів меншої продуктивності зі станцією автоматичного керування, або ж приводів змінної швидкості (ПЗШ). Перше рішення буде більш економічним. Регулювання за допомогою приводів змінної швидкості має значні переваги перед регулюванням дроселюванням та режимом “пуск–зупинка”. Плавне регулювання швидкості обертання вала дозволяє здійснювати точне та лінійне регулювання подачі, що виключає небажані ефекти в мережах, які зустрічаються при ступінчастому регулюванні. Усуваються причини виникнення гідравлічних ударів, виключається необхідність оснащення електродвигунів компенсуючими конденсаторами, тому що ПЗШ самі генерують реактивну потужність. Практика застосування ПЗШ на насосних станціях показала, що реальна економія енергії досягає 30–40 % і навіть більше. Загальна вартість впровадження проекту на КНС-6 оцінюється, як 30-40 тис. грн., а простий термін окупності – 4,5-5,5 років. Загальна вартість впровадження проекту на КНС-7 складе 38-41 тис. грн., а простий термін окупності – 2,5-3,5 роки. Видно, що впровадження проекту автоматизації з встановленням приводу змінної швидкості на КНС-7 дає значно більший економічний ефект за рахунок більшої потужності насосної станції. Рекомендований план-графік виконання робіт по проекту наведено в Таблиці 4.1. Таблиця 4.1 № Найменування етапу Залучені сторони Термін виконання 1 Затвердження попередніх технічних пропозицій по пілотнім проектам та умов їх фінансування ПАДКО, Комунальне підприємство, Місто Січень - Лютий, 2002 2 Проведення тендеру з залученням Енерго-Сервісній Компанії (ЕСКО) до виконання пілотних проектів Комунальне підприємство, ПАДКО Лютий - Березень, 2002 3 Розробка та затвердження технічних пропозицій по відібраним пілотнім проектам та підтвердження ЕСКО умов їх фінансування. Підписання угод о намірах з заінтересованими сторонами ЕСКО, ПАДКО, Комунальне підприємство та Постачальники обладнання та послуг Березень - Квітень, 2002 4 Обґрунтування, вибір та закупівля вимірювального та діагностичного обладнання. Навчання персоналу комунальних підприємств ЕСКО, ПАДКО, Комунальне підприємство Березень – Травень, 2002 5 Проведення інвестиційного енергетичного аудиту щодо відібраних пілотних проектів. Розробка технічного завдання на проектування технічних пропозицій ЕСКО, Комунальне підприємство, ПАДКО Березень – Квітень, 2002 6 Підписання енергосервісних контрактів між ЕСКО, Комунальними підприємствами та Підрядчиками. ЕСКО, Комунальне підприємство, ПАДКО Квітень, 2002 7 Виконання проектних робіт, включаючи розробку та узгодження проектно-конструкторській документації ЕСКО, Комунальне підприємство, Підрядчики Квітень - Травень, 2002 8 Проведення підготовчих робіт на об’єктах, що підлягають модернізації Комунальне підприємство, ЕСКО Квітень - Травень, 2002 9 Закупівля та поставка необхідного обладнання, комплектуючих виробів, матеріалів та послуг відповідно до проектно-технічної документації ЕСКО, Комунальне підприємство, Підрядчики Травень - Червень, 2002 10 Установка, монтаж та зборка комплектуючих виробів і обладнання ЕСКО, Комунальне підприємство, Підрядчики Червень - Липень, 2002 11 Випробування та здача до експлуатації пілотних об’єктів з оформленням виконавчої документації в установленому порядку. Навчання персоналу комунальних підприємств ЕСКО, Комунальне підприємство, Підрядчики, ПАДКО Липень - Серпень, 2002 12 Підписання угод з моніторингу та сервісного обслуговування Комунальне підприємство, ЕСКО, ПАДКО Серпень, 2002
Министр топлива и энергетики Юрий Бойко прогнозирует, что цена на поставляемый в Украину газ в 2007 году будет составлять от 106 до 135 долларов за 1 тыс. куб. м. Об этом он сообщил в интервью австрийскому изданию Der Standart. Бойко отметил, что 135 долларов за 1 тыс. куб. м — это наиболее пессимистический вариант, который заложен в проект государственного бюджета на 2007 год. “Мы имеем стабилизационный фонд на случай, если цены будут выше, чем мы можем выдержать. В 2007 году цена будет составлять от 106 до 135 долларов США [за 1 тыс. куб. м]”, — сказал Бойко. Кроме того, Бойко в очередной раз выразил уверенность, что Украина обеспечит бесперебойный транзит российского газа в Европу, и подчеркнул безосновательность заявлений относительно неудовлетворительного состояния украинской газотранспортной системы. Министр сообщил, что в 2007 году на модернизацию ГТС будет направлено около 1,5 млрд. долларов. “В 2002-2003 годах на ремонтные потребности было потрачено по 1 млрд. долларов. С технической точки зрения это одна из наиболее надежных систем в Европе”, — добавил Бойко. Как сообщалось, ранее Бойко прогнозировал, что цена на поставляемый в Украину газ в 2007 году будет ниже 135 долларов за тыс. куб. м. 25 сентября Бойко очередной раз отбыл в Москву (Россия) для переговоров с руководством российского газового монополиста компании “Газпром” по поставкам газа в Украину. Ранее Украина и Россия договорились о закрытии газового баланса в Украине на 2007-2009 годы. Суммарный объем импортного газа в Украину в этот период составит около 62 млрд. куб. в год. Премьер-министр Виктор Янукович и премьер-министр России Михаил Фрадков после завершения их встречи в Москве 22 сентября заявили, что Украина и Россия намерены в ближайшие дни завершить переговоры о цене дополнительных объемов газа в 2006 году. 17 августа вице-премьер-министр Андрей Клюев заявил о дефиците природного газа в 8 млрд. куб. м. Вывоз мусора пленки и утилизация отходов Стоит ли нам радоваться потеплению климата. Стратегия климатической программы российского представительства wwf. Информационное сообщение. Урок энергосбережения. Градирни и системы водоподготовк. Главная страница -> Технология утилизации Экологически чистая мебель: |
