|
|
Главная страница -> Технология утилизации
Заходи щодо пом. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.Ключевим елементом в дослідженнях з питань зміни клімату є розробка кадастру парникових газів, який визначає якісно та кількісно головні джерела та поглиначі ПГ. Цей елемент важливий в зв’язку з тим, що він є основою для наступного розвитку та уточнення методики оцінки джерел та поглиначів ПГ, а також забезпечує єдиний та неперервний механізм, який дозволяє всім країнам, що підписали Рамкову Конвенцію про зміну клімату, оцінювати викиди ПГ та їх відносний внесок в глобальну зміну клімату. Більш того, постійно поновлюваний кадастр на національному та міжнародному рівнях є основою для оцінки рентабельності та можливості проведення заходів щодо пом’якшення антропогенного впливу на клімат. У даному розділі наведено оцінки викидів з джерел та абсорбції поглиначами ПГ в Україні. Вони розраховані з допомогою Методичних вказівок по складанню кадастрів ПГ [6, 18], розроблених Міжурядовою групою експертів по зміні клімату з тим, щоб результати досліджень були порівнюваними як по секторах, так і по країнах. Україна в цілому дотримувалась цих Методичних вказівок, за виключенням тих секторів, де були необхідні більш детальні дані або методики обчислень для головних джерел викидів. 4.1. Сумарні викиди та поглинання парникових газів Вуглекислий газ (CO2), метан (CH4), закис азоту (N2O) та озон (O3) є ПГ прямої дії, оскільки вони безпосередньо викликають парниковий ефект. Хоча ці гази постійно виробляються в атмосфері природним чином, збільшення їх концентрації останнім часом є значною мірою наслідком людської діяльності. Таке зростання концентрації ПГ вплинуло на атмосферний баланс Землі та в майбутньому може суттєво змінити клімат планети. З 1800 року концентрація вуглекислого газу в атмосфері збільшилась більш ніж на 25%, концентрація метану більш ніж подвоїлась, концентрація закису азоту збільшилась на 8% [5]. Більш того, в результаті антропогенної діяльності з’явились парникові гази прямої дії, які раніше в атмосфері не спостерігалися. До них відносяться хлорфторовуглеці (CFCs) - родина створених людиною сполук, їх замінники гідрофторвуглеці (HFCs) та інші сполуки, як наприклад, перфторвуглеці (PFCs). Використання хлорфторвуглеців як речовин, що порушують озоновий шар Землі, контролюються Монреальським протоколом (1987 р.). Крім того, існують інші гази, такі як моноксид вуглецю (CO), оксиди азоту (NOX) та леткі неметанові органічні сполуки (NMVOCs), які безпосередньо не є парниковими газами, але опосередковано впливають на парниковий ефект в результаті хімічних реакцій в атмосфері. Їх називають прекурсорами або парниковими газами непрямої дії. При розробці національного кадастру ПГ в Україні згідно за рекомендаціями МДЕЗК враховувались три ПГ прямої дії: вуглекислий газ (CO2), метан (CH4), закис азоту (N2O), та ПГ непрямої дії: моноксид вуглецю (CO), оксиди азоту (NOX) та леткі неметанові органічні сполуки (NMVOCs). Поняття глобального потенціалу потепління (ГПП) було введено для можливості порівняння здатності кожного з парникових газів відбивати теплове випромінювання. Вуглекислий газ був вибраний як газ-еталон (Табл. 4-1). Табл. 4-1. Глобальний потенціал потепління для парникових газів [18] Газ ГПП Вуглекислий газ 1 Метан 21 Закис азоту 310 При розробці національного кадастру викидів парникових газів розглядались такі п’ять категорій джерел та поглиначів ПГ: енергетичні системи (включаючи транспорт), промислові процеси, сільське господарство, лісове господарство та землекористування, відходи. Результати розробки кадастру ПГ в Україні за 1990 рік зведені до Табл. 4-2. Можливі невідповідності сумарних значень обумовлені похибками округлення. У базовому 1990 році викиди ПГ в Україні склали 232882 Гг ВЕ, враховуючи поглинання 14175 Гг ВЕ вуглекислого газу лісами України. Табл. 4-2. Сумарні викиди/поглинання парникових газів в Україні, 1990, Гг Газ/Джерело Викид, повна молекулярна вага Викид, вуглецевий еквівалент Парникові гази прямої дії Вуглекислий газ 648131 176763 Спалювання органічного палива 668332 182272 Промислові процеси 31775 8666 Разом 700107 190938 Лісове господарство (поглинання) -51976 -14175 Метан 9453 54140 Енергетика 6265 35881 Сільське господарство 2254 12909 Відходи 934 5349 Закис азоту 23412 1979 Енергетика 6,708 567 Хімічна промисловість 6,160 521 Відходи 0,132 11 Лісові пожежі 0,175 15 Сільськогосподарські грунти 10,237 865 Парникові гази непрямої дії Моноксид вуглецю (CO) 7481 - Оксиди азоту (NOX) 1243 - Леткі неметанові органічні сполуки (NMVOCs) 656 - Сумарний викид 232882 На Рис. 4-1 наведено відносні внески головних парникових газів в сумарному викиді ПГ в Україні в 1990 р. Частка кожної з категорій в загальному викиді ПГ представлена на Рис. 4-2. Рис. 4-1. Внесок головних парникових газів в сумарний викид ПГ в Україні в 1990 р., Гг Викиди вуглекислого газу склали 75% від загального викиду, в основному за рахунок спалювання органічного палива. Частка метану досягла 24%, вона включає, зокрема, викиди від сільськогосподарської діяльності та відходів. Викиди закису азоту - менш значні, вони склали 1%. Викиди ПГ непрямої дії, таких, як CO, NOX та NMVOC не відображені на Рис. 4-2, оскільки на поточний час не існує методик порівняння їх впливу на зміну клімату. Рис. 4-2. Джерела парникових газів в 1990 р., % Збирання та обробка статистичних даних для розробки кадастру викидів ПГ за 1990 рік проводились за методологією МДЕЗК. Як вихідні дані використовувалися матеріали міністерств та відомств України. Недосконалість статистичної інформації призвела до високого рівня невизначеності результатів. Усі використані дані були раніше опубліковані [14]. У наступних розділах представлені антропогенні джерела та поглиначі ПГ і сумарні оцінки викидів та поглинання. 4.2. Енергетика та транспорт У даній категорії були розраховані викиди ПГ при добуванні, транспортуванні, зберіганні та переробці органічного палива, а також при його спалюванні в стаціонарних та мобільних джерелах [6]. Після розпаду СРСР найбільш актуальною проблемою для України було забезпечення її енергетичної незалежності. Однак за останні кілька років добування органічного палива в Україні значно скоротилось. Добування вугілля зменшилось з 164,2 млн тонн в 1990 р. до 130 млн тонн в 1994 р., добування нафти - з 5,2 млн тонн в 1990 р. до 4,2 млн тонн в 1993 р.; добування природного газу - з 19,8 млрд м3 в 1990 р. до 19,4 млрд м3 в 1993 р. [11,21]. Не зважаючи на низький рівень добування власної нафти, Україна має великі виробничі потужності для нафтопереробки, здатні переробляти до 60 млн тонн нафти на рік [11,15]. Транспортування газу з Росії в низку європейських країн через територію України складає більш ніж 100 млрд м3 щорічно. У 1990 році споживання органічного палива досягло 9365.73 ПДж. Головними споживачами палива є галузі електро- і теплоенергетики та промисловість (Табл. 4-3, Рис. 4-3). Табл. 4-3. Споживання органічного палива в Україні галузями економіки Галузь ПДж Частка в процентах Енергетика 4046,33 43,20 Промисловість 2834,39 30,26 Транспорт 791,78 8,45 Сільське господарство 325,14 3,47 Житлове та комунальне господарство 1263,31 13,49 Інші 104,78 1,12 Разом 9365,73 100 Рис. 4-3. Споживання органічного палива в Україні галузями економіки Паливно-енергетичний баланс України за 1990 рік був основним джерелом вихідних даних про обсяги споживання палива [15]. Розроблене спеціальне програмне забезпечення дозволило перетворити офіційні статистичні дані в формат, який відповідає вимогам заповнення робочих листів в Методичних вказівках МДЕЗК, та провести необхідні розрахунки. Оцінка викидів CO2 проводилась методами зверху-вниз та знизу-вверх . Метод зверху-вниз базується на даних по добуванню, експорту, імпорту та споживанню різних видів паливно-енергетичних ресурсів (ТЕР). При застосуванні даного методу визначались обсяги реально спалюваного палива всіх видів (більш 80 найменувань), а потім по агрегованих коефіцієнтах викидів розраховувались викиди ПГ. Однак коефіцієнти викидів відрізняються при спалюванні палива в різних галузях антропогенної діяльності. Тому виникла необхідність в застосуванні методу знизу-вверх , який полягає в диференційованій оцінці викидів ПГ. Оцінки викидів ПГ від спалювання палива представлені в Табл. 4-4, яка також включає дані національної статистики про викиди ПГ непрямої дії від стаціонарних джерел [13]. Табл. 4-4. Оцінки викидів ПГ від стаціонарних джерел при спалюванні палива в категорії Енергетика , Гг Газ/Джерело CO2 СН4 N2O CO NOX NMVOCs Спалювання палива 668332 35,6 6,7 3273,0 760,7 265,1 Коефіцієнти викидів метану (CH4) при добуванні, транспортуванні, зберіганні та переробці палива базуються на даних, представлених національними експертами та Методичними вказівками МДЕЗК. Табл. 4-5 включає оцінки викидів метану в Україні за 1990 рік, Табл. 4-6 - коефіцієнти викидів, які використовувалися при розрахунках. У зв’язку з особливими умовами добування та переробки органічного палива в Україні національними експертами були також розраховані мінімальні та максимальні оцінки викидів. Табл. 4-5. Оцінки викидів метану при добуванні, транспортуванні, зберіганні та переробці вугілля, нафти та газу в Україні, Гг Джерело Оцінка викидів CH4 Мінімальна оцінка Максимальна оцінка Вугілля 2784,87 2180,35 3610,12 Нафта та газ 3444,52 1696,38 4558,65 Разом 6229,39 3876,73 8168,77 Табл. 4-6. Коефіцієнти викидів метану при добуванні, переробці, зберіганні та транспортуванні органічного палива в Україні Категорія діяльності Одиниці виміру Коефіцієнти викидів Підземне добування Добування вугілля (Донецький басейн) м3 CH4/т 25,5 Добування вугілля (Львівсько-Волинський басейн) м3 CH4/т 12,8 Наступна стадія м3 CH4/т 2,0 Добування відкритим способом Добування вугілля м3 CH4/т 1,2 Наступна стадія м3 CH4/т 0,2 Нафтопереробні системи Розвідування та буріння кг CH4/скважина Дані відсутні Добування кг CH4/ПДж 4500 Транспортування кг CH4/ПДж 745 Переробка кг CH4/ПДж 1000 Зберігання кг CH4/ПДж 180 Газові системи Добування кг CH4/ПДж 450000 Переробка, транспортування та зберігання кг CH4/ПДж 600000 Відведення газу та факельне спалювання кг CH4/ПДж 14000 Статистичні дані по викидах ПГ від мобільних джерел в Україні за 1990 рік відсутні. Основним джерелом викидів є автотранспорт, на потреби якого в 1990 році витрачено більш ніж 10 млн тон бензину, 14 млн тон дизельного палива, близько 48 тис. тонн пропану-бутану та 284 млн м3 природного газу [3]. Автотранспорт в Україні характеризується низькою ефективністю двигунів, витрата палива в яких в 1,4-1,5 раз перевищує світові норми. Таким чином, викид ПГ на один кілометр пробігу в Україні значно вищий. У Табл. 4-7 представлені значення викидів ПГ від мобільних джерел. Табл. 4-7. Оцінки викидів ПГ від мобільних джерел в Україні Джерело Річне споживання палива (103 тонн) Агреговані коефіцієнти викидів (р/кг) Сумарні викиди (Гг) CO NOX NMVOC CO NOX NMVOC Грузові автомобілі Бензин 5184,00 400 40 36 2073,60 207,36 186,62 Дизельне паливо 2560,00 20 20 5 51,20 51,20 12,80 Пропан-бутан 31,70 150 25 30 4,76 0,79 0,95 Природний газ 162,40 140 22 25 22,74 3,57 4,06 Легкові автомобілі Бензин 3800,00 400 40 36 1520,00 152,00 136,80 Природний газ 12,00 150 25 30 1,80 0,30 0,36 Автобуси Бензин 1301,00 400 40 36 520,40 52,04 46,84 Дизельне паливо 320,00 20 20 5 6,40 6,40 1,60 Пропан-бутан 4,40 150 25 30 0,66 0,11 0,13 Природний газ 29,14 140 22 25 4,08 0,64 0,73 Разом 4205,64 474,41 390,89 4.3. Промислові процеси Викиди ПГ від промислових процесів розраховувались за методикою МДЕЗК [6]. Розглядались такі промислові процеси: виробництво азотної кислоти [2], виробництво адипінової кислоти [9], виробництво та споживання CO2 (головне джерело - виробництво аміаку, головний споживач - виробництво карбаміду), виробництво цементу (обчислення базувались на даних по виробництву клінкеру), виробництво та споживання вапна (головні споживачі - цукрова промисловість та будівництво), споживання вапняку (головні споживачі - виробництво заліза і сталі [20] та виробництво скла), виробництво та споживання соди. Оцінки викидів CO2 та NOX (Табл. 4-8 і Табл. 4-9) розраховані на основі статистичних даних по виробництву та споживанню продукції [14] та національних коефіцієнтах викидів, отриманих із стехіометричних співвідношень хімічних реакцій. Табл. 4-8. Викиди CO2 від промислових процесів в Україні Джерело Викиди CO2 , Гг Виробництво цементу 8745,31 Виробництво та споживання вапна 4531,40 Виробництво та споживання соди 987,41 Споживання вапняку та доломіту 10968,95 Виробництво та споживання CO2 6543,38 Разом 31776.45 Табл. 4-9. Викиди NOX від промислових процесів в Україні Джерело Викиди NOX , Гг Виробництво азотної кислоти 7,51 Виробництво адипінової кислоти 0,82 Разом 8.33 Табл. 4-10 включає оцінки викидів CO, NOX, NMVOC для низки промислових процесів. Були використані дані національної статистики про обсяги виробництва та нормативи для промислових викидів, які існували в минулому СРСР, для визначення коефіцієнтів. Табл. 4-10. Викиди парникових газів непрямої дії від промислових процесів Виробництво Обсяг в 1990 р., тис. тонн Коефіцієнти викидів, кг/т Викиди ПГ, Гг CO NOX NMVOC CO NOX NMVOC Агломерат доменний 60926,50 32,80 0,40 - 1998,49 24,37 - Окатиші залізорудні 27916,80 0,27 0,31 - 7,54 8,65 - Кокс 34666,80 3,11 0,30 - 107,81 10,40 - Прокат чорних металів 38600,00 1,63 0,41 - 62,92 15,83 - Труби стальні 6500,00 1,63 0,41 - 10,60 2,67 - Сталь 52600,00 2,35 0,62 - 123,61 32,61 - Чавун 44900,00 - 0,09 - - 4,04 - Азотна кислота 2780,20 3,19 - - 8,87 - - Аміак синтетичний 5149,59 1,06 0,77 - 5,46 3,97 - Фосфорні добрива 593,00 0,21 0,04 - 0,12 0,02 - Нафта, первинна переробка 58981,30 0,03 0,001 0,90 1,77 0,06 53,08 Клінкер 17500,00 20,00 2,28 - 350,00 39,90 - Вапно 8677,00 59,30 3,19 - 514,55 27,68 - Сода кальцинована 1119,50 7,02 0,15 - 7,86 0,17 - Оцтова кислота 156,34 24,76 - 59,58 3,87 - 9,32 Формалін 205,21 2,97 - 0,42 0,60 - 0,09 Разом 3204.07 170.37 62.49 4.4. Сільське господарство У даній категорії розглядались викиди ПГ при кишковій ферментації та розкладі гною в тваринництві, при вирощуванні рису та використанні азотних добрив. Спалювання сільськогосподарських відходів не застосовується в Україні, тому оцінки викидів від цього джерела не враховувались. Вихідні дані для розрахунку викидів ПГ від сільськогосподарської діяльності були одержані з національної статистики [14] та матеріалів Національного аграрного університету. Коефіцієнти викидів для тваринництва відповідали Методичним вказівкам МДЕЗК [6]. Коефіцієнти викидів при розкладанні гною розраховувались, виходячи з того, що для Кримського регіону характерний теплий клімат, в інших регіонах України клімат - помірний. Наприклад, коефіцієнт викидів для свинячого гною є усередненим значенням, розрахованим виходячи з кількості свиней (в процентах) в Кримському регіоні в 1990 році (2,4%) та східно-європейського коефіцієнта емісії для теплого клімату плюс кількість свиней в інших регіонах (97,6%) та східно-європейський коефіцієнт викидів для помірного клімату: (0,024 x 11 ) + (0,976 x 7) = 7,10 (Табл. 4-11). Табл. 4-11. Коефіцієнти викидів для тваринництва України Джерело Кишкова ферментація (кг CH4/гол. худоби/рік) Відходи тварин (кг CH4/гол. Худоби/рік) Велика рогата (м’ясна) худоба 56 13,36 Молочна худоба 81 19,40 Кози 5 0,17 Вівці 5 0,16 Свині 5 7,10 Коні 5 0,61 Для оцінки викидів від вирощування рису використовувалась методологія МДЕЗК. В Україні рис вирощується в трьох невеликих регіонах (в Кримській, Херсонській та Одеській областях). Загальна площа культивації рису склала в 1990 році 28.1 тис. га. Коефіцієнт викидів був визначений для середньої температури 25°C. Середній період вегетації - 103 доби. Табл. 4-12 включає оцінки викидів CH4 в сільському господарстві України в 1990 році. За методологією МДЕЗК та даним національної статистики були отримані оцінки викидів N2O від застосування азотних добрив, які склали 10,237 Гг. Табл. 4-12. Викиди метану в сільському господарстві України Джерело Викиди CH4, Гг Кишкова ферментація 1702,63 Розкладання гною 536,40 Вирощування рису 15,17 Разом 0 4.5. Лісове господарство та землекористування У даній категорії джерелами викидів CO2 є природний розпад відходів наземної біомаси та спалювання відходів при заготівлі лісу, використання деревини як палива, лісові пожежі. Ліси є також поглиначами вуглецю в процесі фотосинтезу. Деякі види діяльності, описані в методиці МДЕЗК для категорії «Лісове господарство та землекористування», не відіграють значної ролі в умовах України. До них відносяться: перетворення лісу в сільськогосподарські угіддя, перетворення лугів та пасовиськ, заростання покинутих земель, виключаючи зону відчуження в районі Чорнобильської аварії. Викид та поглинання CO2 від ведення лісового господарства та заростання виведених з землеробства земель лісом в Чорнобильській зоні відчуження оцінювались за методикою МДЕЗК [6]. Для оцінки рівня росту наземної рослинної біомаси використовувались значення вмісту вуглецю в сухій речовині, коефіцієнт переведення в суху речовину, дані національної статистики [7, 8, 10, 19]. Для оцінки викидів CO2 від лісових пожеж використовувався метод, аналогічний запропонованому методикою МДЕЗК для робіт по розчищенню лісу. Враховувались відмінності між низовими пожежами, які в основному руйнують лісову підстилку, та верховими пожарами, які знищують дерева. Середні оцінки викидів CO2 від лісових пожеж за 1990 рік були отримані в результаті аналізу наслідків лісових пожеж за 9-літний період (1986-1994 рр.). Табл. 4-13 включає оцінки викидів та поглинання CO2 в категорії «Лісове господарство та землекористування». Табл. 4-13. Викиди та поглинання вуглекислого газу в категорії Лісове господарство та землекористування Джерело/Поглинач Викиди та поглинання CO2, Гг Експлуатовані ліси -72321,3 Вирубка 20683,7 Лісові пожежі 81,8 Виведені з експлуатації землі -420,6 Разом -51976,4 4.6. Відходи Викиди метану від твердих міських відходів (ТМО) та стічних вод оцінювались за методикою МДЕЗК [6]. Одна з найбільш важливих екологічних проблем України - переробка ТМО, оскільки їх щорічний приріст складає 1.5 - 2% [16, 17]. За даними національної статистики в 1990 році обсяг ТМО оцінювався в 11 млн т, з яких близько 8% було перероблено на сміттєспалюючих заводах Києва, Харкова та Севастополя. Метан від сміттєвих звалищ в 1990 році не рекуперувався, його сумарні викиди склали 885,5 Гг. Викиди N2O від спалювання твердих міських відходів оцінювались за запропонованою МДЕЗК методологією. Обсяг спалювання досяг 880 тис. т, а викиди N2O відповідно склали в 1990 році 0,13 Гг. Для розрахунку обсягу викиду CH4 при обробці міських стічних вод на очисних спорудах була визначена біологічна потреба у кисні (БПК), ця величина склала 0,05 кг/чол/день. В умовах України розкладання стічних вод в сільській місцевості відбувається в аеробних умовах, тому викиди для них не оцінювались. У 1990 році в Україні накопичилось 3684 млн м3 міських стічних вод, з яких 3597 млн т (97%) були оброблені на очисних спорудах [12]. Обсяг стічних вод, оброблюваних в анаеробних умовах, складає 15%. Використовуючи коефіцієнт викидів CH4, що дорівнює 0,22 Гг CH4/Гг БПК, була отримана оцінка викидів від міських стічних вод - 40,7 Гг. Враховуючи 6,24 Гг рекуперованого метану на очисних спорудах Києва та Харкова [4], сумарний обсяг викидів склав 34,46 Гг. У Табл. 4-14 представлені обсяги стічних вод та оцінки викидів CH4 по галузях промисловості. Табл. 4-14. Оцінка викидів метану від промислових стічних вод в Україні Промисловість Щорічне скидання стічних вод, млн м3 Стічні води, оброблені на очисних спорудах, млн м3 Щорічний викид CH4, Гг CH4 Чорна металургія 1790,0 755,0 1,08 Кольорова металургія 25,9 11,1 0,02 Виробництво добрив 537,5 320,1 1,94 Харчова промисловість 197,4 68,7 5,08 Целюлозно-паперова промисловість 102,1 93,6 1,04 Нафтопереробка 26,5 14,9 0,41 Текстильна промисловість 31,8 31,5 0,94 Інші 85,8 3,60 Разом 1380,70 14,11 Список літератури Економіка України в 1992 році. Звіт Державного комітету по статистиці УРСР за 1992 рік. - Київ, 1993. Атрощенко В.А., Каргин З.А. Технологія виробництва азотної кислоти. - Москва, 1980. Биков Р.А., Карп А.Н., Пятничко А.А. Концепція збалансованого виробництва та споживання рідкого та газоподібного гідрокарбонатного моторного палива в Україні // Екотехнології та ресурсозбереження. - 1993. - №4. Хоруджий П.Д. Експлуатація систем водопостачання та каналізації. - Київ, 1993. IPCC (Intergovernmental Panel on Climate Change). Climate Change 1992, The Supplementary Report to the IPCC Scientific Assessment. Cambridge University Press, Cambridge, 1992. -200 р. IPCC/OECD (Intergovernmental Panel on Climate Change/ Organization for Economic Cooperation and Development) Joint Programme. IPCC Draft Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories. IPCC/OECD Joint Programme, Paris, 1994.-3 Volumes. Лісний фонд Української РСР. К, 1989иїв. Молчанов А.А. Виробництво лісової біомаси в різних зонах. Москва: Наука, 1971. - 276 с. Новицький В.З. Концепція відновлення Української хімічної промисловості враховуючи потенціал її ресурсів //Хімічна промисловість України.- 1994. - №1. Регулятивні та довідкові матеріали по таксації лісного господарства України та Молдавії. - Київ: Урожай, 1987. Шпак П.Ф., Крупський В.Л. Проблеми поставки нафти та газу в Україні. //Проблеми енергозбереження.- 1995. - №1. Звіт по водних ресурсах в Україні за 1990 рік. Державний комітет по статистиці Української ССР. - Київ, 1991. Захист атмосферного повітря в Україні в 1990 році. Державний комітет по статистиці України. - Київ, 1991а. Економіка Української РСР в 1990 році. Звіт Державного комітету по статистиці УССР за 1990 рік. Київ, 1991б. Паливно-енергетичний баланс України за 1990 рік. Звіт Державного комітету по статистиці України. Київ, 1991в. Національний звіт України по питаннях навколишнього середовища. Звіт Державного комітету по статистиці України. -Київ, 1991. Продукція України. 1991. Звіт Державного комітету по статистиці України. Київ, 1991д. UNEP, OECD, IEA, IPCC (United Nations Environment Programme, Organization for Economic Cooperation and Development, International Energy Agency, Intergovernmental Panel on Climate Change). IPCC Guidelines for National Greenhouse Gas inventories. IPCC, Bracknell- 1995. 3 Volumes. Усольцев В.А. Моделювання структури та динаміки фітомаси деревостоїв. - Красноярськ, 1985. Вегмон Е.Ф. та др. Металургія чавуну. - Москва: Металургія, 1989. Забігайло В.Е. Розвиток Української вугільної промисловості //Проблеми енергозбереження. - 1995. - №1.
Загальна характеристика економічної ситуації За останнє час було розроблено та прийнято цілу низку програм економічного розвитку України, з яких найбільш важливі: «Національна енергетична програма України до 2010 року» (НЕП), 1996 [1]; «Програма структурної перебудови економіки України до 2015 року», 1996 [2]; «Комплексна державна програма енергозбереження України до 2010 року» (КДПЕ) [3]; Національні програми розвитку окремих галузей економіки [4-9]. Ці документи були прийняті за основу для розробки базового сценарію розвитку економіки країни та її галузей, для прогнозування рівнів викидів ПГ та заходів щодо їх зниження. Головні показники, яких планується досягти за базовим сценарієм економічного розвитку протягом розглянутого періоду до 2015 року наведено в Табл. 5-1. Табл. 5-1. Головні показники соціально-економічного розвитку економіки України до 2015 року Показники 1990 1995 2000 2005 2010 2015 ВВП, млрд $ 73,62 35,26 41,30 58,82 84,07 97,17 ВВП, % 100,0 47,9 56,1 79,9 114,2 132,0 Спалювання палива, ПДж 9246,3 5531,5 6965,1 7557,7 8022,5 8551,9 Населення, млн чол. 51,9 51,5 50,2 51,0 51,5 51,8 Житловий фонд, млн м3 922,1 978,5 1018,5 1169,6 1255,0 1360,5 У зв’язку з перехідним періодом економіки України, поряд із створенням базового сценарію були розроблені оптимістичний та песимістичний сценарії економічного розвитку. Ці сценарії відрізняються строками настання піку кризи, тривалістю періоду відновлення економіки, тобто виходу ВВП на раніше досягнутий рівень (період 1989 - 1991 рр.), та темпами її подальшого розвитку. В базовому сценарії передбачено послідовне проведення реформ та широкомасштабні перетворення в економіці (насамперед в енергоємних галузях промисловості), значне підвищення конкурентоздатності вітчизняної продукції, підвищення енергоефективності та т. ін. Передбачається проведення збалансованої фінансової політики. Повинні бути реалізовані реформи в напрямку спрощення системи оподаткування та поширення її бази з доведенням обсягу перерозподілу ВВП через державний бюджет до граничного рівня 40% ВВП. У бюджетній політиці передбачено підвищення ефективності бюджетних затрат, скорочення дотацій та оптимізація структури капітальних трансфертів, а також підтримка бюджетного дефіциту на мінімальному рівні (не більш 3.5% від ВВП). Реалізація грошово-кредитної політики повинна забезпечити досягнення грошової стабілізації, підтримку системи кредитування, стимулювання направленості кредитів на довгострокове інвестування, а також підтримку виробництв, які забезпечують поглиблену переробку вітчизняних мінерально-сировинних ресурсів та нарощують випуск імпортозаміщуючої продукції та експортний потенціал країни. За прогнозом розвитку галузей матеріального виробництва в 2001-2005 рр. передбачається прискорений розвиток металургійного комплексу, хімічної та нафтохімічної промисловості, а також машинобудування. Такий характер структурних зрушень певною мірою знайде своє відображення у збільшенні обсягів та питомих величин енергоспоживання. Передбачається також зміна економічних умов функціонування галузей, насамперед впровадження активного державного регулювання процесів споживання енергоресурсів, реалізація на державному рівні необхідних заходів щодо їх економії. Прогнозом передбачено прискорені темпи розвитку невиробничої сфери, в першу чергу за рахунок розвитку платних послуг фінансового сектору економіки, збільшення питомої ваги платних послуг в соціально-орієнтованих галузях економіки, поява нових видів послуг, пов’язаних з поширенням інформаційного обміну та т. ін. За оптимістичною оцінкою розвитку національної економіки, в прогнозований період очікуються позитивні зміни за рахунок відносного скорочення імпорту енергоносіїв та розширення експорту Українського вугілля (при умові реалізації КДПЕ). Прогнозованими розрахунками доведено, що при такому вирішенні проблеми енергозабезпечення економіки країни уже в 2000 р. можливо досягнути позитивного чистого експорту (1% від ВВП) з подальшим його збільшенням до 2% в 2005 р. Прогнозом передбачається проведення активної державної політики відносно стимулювання експортного виробництва в Україні. Аналіз показує, що в годи кризи найменший спад виробництва спостерігався в галузях, які мають вихід на зовнішні ринки збуту. При обмеженому внутрішньому попиті на продукцію деяких галузей саме експортне виробництво дозволило уникнути їх деградації. Для налагодження експортного виробництва прогноз передбачає реальний перегляд структури вироблюваної продукції, активний пошук нових та повернення втрачених зовнішніх ринків, структурне та технологічне оновлення виробництва. Повинно бути забезпечено взаємоузгодження науково-технічної політики з політикою валютного, зовнішньоекономічного та податково-бюджетного регулювання. Прогнозні розрахунки свідчать про те, що в 1998-2010 рр. можливо реальне досягнення економічної стабілізації з подальшим розвитком економіки країни. Цей висновок базується на наявності в країні економічних умов для розвитку низки галузей (агропромислового та металургійного комплексів, машинобудування, легкої промисловості), а також на можливості поступового вирішення проблеми енеpгозабезпечення країни. Характерною ознакою розглянутого періоду повинна стати активізація інвестиційних пpоцесів за рахунок збільшення частки накопичення основного капіталу в загальному обсягу капіталоутворення. Державна фінансова підтримка проектів розвитку окремих галузей або об’єктів економіки повинна надаватися після різнобічних загальноекономічних обгрунтувань з метою визначення результативності проектних рішень щодо зменшення енерго-, паливо- та матеріалоємності ВВП. Вихід країни з кризи можливий лише при умові активізації позитивного державного впливу на виробничі та соціальні процеси в напрямку всебічного стимулювання виробників та посилення реального соціального захисту населення. 5.2. Загальний потенціал пом’якшення впливу на зміну клімату При аналізі заходів щодо пом’якшення впливу на зміну клімату розглядались дві головні групи заходів: засоби політичного регулювання та технологічні заходи (Табл. 5-2). Табл. 5-2. Оцінка заходів щодо зниженн викидів ПГ на рівні 2015 року Захід Обсяги зниження викидів ПГ, Гг CO2 CH4 N2O ВЕ Встановлення засобів контролю витрати ПЕР 17114,3 0,383 0,161 4683,3 Впровадження автоматизованих систем управління енергоспоживанням 4315,78 0,097 0,041 1181,1 Промислові процеси 1078 156 10,25 2054,0 Енергозберігаючі заходи 230671 5,167 2,17 63123,3 В тому числі: міжгалузеві 59528 1,333 0,56 16289,9 впровадження сучасних джерел та систем освітлення 4836,65 0,108 0,046 1323,6 впровадження засобів силової електроніки 26415,55 0,592 0,249 7228,7 впровадження ефективних технологій спалювання низькосортних палив 1302,175 0,029 0,012 356,3 оптимізація систем теплопостачання 10789,45 0,242 0,102 2952,6 збільшення використання теплових ВЕР 12649,7 0,283 0,119 3461,6 галузеві 168724,7 3,779 1,587 46171,6 енергозбереження в ПЕК, 35344,75 0,792 0,333 9672,2 в тому числі: оптимізація структури генеруючих потужностей та електричних мереж, впровадження ефективного електротехнічного устаткування 21578,9 0,483 0,203 5905,1 підвищення ККД ГПА на компресорних станціях 2604,35 0,058 0,025 712,7 впровадження енергозберігаючих технологій при добуванні палива 2046,275 0,046 0,019 559,9 енергозбереження в промисловості 76642,3 1,717 0,721 20973,2 в тому числі: в гірничо-металургійному комплексі 19346,6 0,433 0,182 5294,2 в машинобудуванні 6324,85 0,142 0,060 1730,8 в хімічній промисловості 8557,15 0,192 0,081 2341,7 в ПСМ 6696,9 0,15 0,063 1832,6 в харчовій промисловості 13393,8 0,3 0,126 3665,2 в інших галузях 22323 0,5 0,21 6108,7 енергозбереження в будівництві 930,125 0,021 0,009 254,6 енергозбереження в сільському господарстві 11161,5 0,25 0,105 3054,4 енергозбереження в комунально-побутовому секторі 24183,25 0,542 0,228 6617,8 енергозбереження на транспорті 20462,75 0,458 0,193 5599,7 Введення 3 ГВт на АЕС 14882 0,333 0,14 4072,5 Нетрадиційні джерела 42785,75 0,958 0,403 11708,4 Зменшення викидів метану при добуванні вугілля 0 710 4066,4 Заміщення моторних палив нафтового походження газом 1850 1,115 0,06 516,0 Зниження втрат в газовому господарстві 0 1400 0 8018,2 Переробка сміття 0 540 -0,9 3016,6 Встановлення на очисних станціях споруд по обpобці осаду стічних вод 0 19 0 108,8 Разом за рахунок заходів 310241,3 2832,998 12,301 101876,6 Засоби політичного регулювання До засобів політичного регулювання відносяться заходи щодо державної регламентації питань організації раціонального використання та економії енергоресурсів в усіх галузях народного господарства, включаючи: правовий механізм, що забезпечує основу енергозберігаючої політики та виконання вимог охорони навколишнього середовища; нормативний механізм, що встановлює стандарти на паливо- та енергоспоживання, рівні викидів токсичних та парникових газів для різноманітних технологій, машин та устаткування; ціновий, податковий, митний та амортизаційний механізми стимулювання впровадження енергоефективних технологій, машин та устаткування; науково-дослідницькі та проектно-конструкторські роботи (НИПКР) та демонстраційні програми щодо покращання якості інформації та її розповсюдження; створення незалежних структур енергетичного та екологічного аудиту підприємств, центрів НДПКР, інформаційних центрів та центрів підготовки кадрів, спеціальних структур енергетичного менеджменту на підприємствах, державної системи сертифікації енергоспоживаючого устаткування та пристроїв і т. ін.; автоматизоване управління енергоспоживанням; встановлення засобів контролю витрати енергоресурсів. Реалізація цих напрямів дозволяє забезпечити максимальний ефект з точки зору зниження викидів ПГ за рахунок створення умов для переведення економіки на шлях енергоефективного та екологічно прийнятного розвитку. В умовах ринкової економіки зменшиться частка енергоємних галузей економіки (енергетики, гірничо-металургійного комплексу, тяжкого машинобудування та т. і.) та збільшиться частка наукоємних галузей, сфери послуг, аграрного комплексу. Технологічні заходи Технологічна перебудова економіки та підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів, насамперед палива та енергії, в народному господарстві України передбачається за рахунок: впровадження прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій в усіх сферах діяльності; зниження матеріалоємності кінцевої продукції та, як наслідок, її енергоємності в результаті впровадження передових технічних рішень та використання високоякісних перспективних матеріалів, питома витрата яких на одиницю готової продукції значно нижче існуючого рівня. В рамках цього напрямку найбільш значними є такі енергозберігаючі заходи. Заходи міжгалузевого енергозбереження:впровадження сучасних джерел та систем освітлення, засобів силової електроніки, сучасних технологій спалювання низькосортного палива, вдосконалення систем теплопостачання, збільшення ступеня утилізації вторинних енергетичних ресурсів. Потенціал енергозбереження в результаті виконання цих заходів складе 800 ПДж при укладанні $ 2000 млн. Заходи галузевого енергозбереження.До найбільш ефективних заходів відносяться такі: Паливно-енергетичний комплекс:оптимізація структури генеруючих потужностей енергосистеми, електричних мереж та вдосконалення електротехнічного устаткування, підвищення ККД газоперекачуючих агрегатів, впровадження прогресивних технологій добування вугілля. Економія палива оцінюється в 450-500 ПДж при потребі в інвестиціях близько $ 5-6 млрд. Гірничо-металургійний комплекс:удосконалення технологічних процесів доменного, мартенівського, киснево-конверторного, електросталеплавильного та феросплавного виробництв, удосконалення структури виробництва, зниження випуску найбільш енергоємної продукції. Передбачувана економія палива складе 240-280 ПДж при потребі в інвестиціях близько $2 млрд. Машинобудівний комплекс:використання економічних технологій металообробки, застосування високоякісної сировини та матеріалів, застосування водомазутних емульсій для вогнетермічних агрегатів, що працюють на мазуті. Передбачуване зниження енергоспоживання - 75-90 ПДж при обсязі необхідних інвестицій $800-900 млн. Хімічна промисловість:удосконалення технології виробництва аміаку та кальцинованої соди, технології виробництва фосфорних добрив. Передбачуване зниження енергоспоживання складе 105-120 ПДж при обсязі необхідних інвестицій $825-925 млн. Промисловість будівельних матеріалів:вдосконалення технологічних процесів виробництва цементу, скла, цегли, стінових матеріалів. Потенціал енергозбереження складає 75-95 ПДж при обсязі необхідних інвестицій $320-350 млн. Харчова промисловість:вдосконалення технологічних процесів виробництва цукру, спирту, рослинного масла та інших продуктів, використання ультразвукових змішувачів палива, впровадження прогресивних технологій виробництва тепла дозволить досягти рівнів енергозбереження в обсязі 170-190 ПДж. При цьому потрібно $600-650 млн інвестицій. Будівництво:удосконалення технологічних процесів, наприклад використання індукційного електронагріву при виготовленні асфальтобетонної суміші, використання замість вогневого способу коаксіального трубчатого електронагрівача для відтаювання мерзлого грунту та інші; збільшення ступеню газифікації будівельних виробництв; скорочення обсягів земляних робіт; удосконалення технології виробництва залізобетонних та інших будівельних конструкцій повинно забезпечити зниження енергоспоживання на 10-15 ПДж при інвестиціях $60-70 млн. Сільське господарство:зменшення частки енергоємних культур, скорочення рівня розораності сільськогосподарських угідь, вдосконалення технології сушіння та зберігання продукції, впровадження біогазового устаткування, переробка відходів тваринництва в кормову муку і т. ін. Реалізація цих напрямів повинна забезпечити енергозбереження в обсязі 140-160 ПДж при інвестиціях $1-1,3 млрд. Комунально-побутовий сектор:перехід на споживання низько-вуглецевомістких енергоресурсів, встановлення опалювальних котлів з регульованим діапазоном теплових навантажень, покращання теплоізоляції будівель, впровадження енергоефективних побутових пристроїв та ін. забезпечать енергозбереження в обсязі 300-350 ПДж при інвестиціях $750-850 млн. Транспорт:удосконалення структури транспортного парку та оптимізація його використання, покращання технічних характеристик двигунів транспортних засобів, покращання якості доріг, застосування сучасних матеріалів для зниження ваги рухомого складу на залізничному транспорті, покращання транспортного потоку. Передбачувана економія складе 250-300 ПДж при потребі в інвестиціях $2,5-3 млрд. Зміна структури паливно-енергетичного балансу (ПЕБ):збільшення частки ядерного палива, поновлюваних, вторинних та нетрадиційних енергетичних ресурсів, введенення в ПЕБ України вуглеводневих палив, заміщення вугілля та моторних палив природним газом, використання метану вугільних родовищ та біогазу забезпечить зниження викидів ПГ при зберіганні загального рівня енергоспоживання. Зниження втратна всіх стадіях виробництва, транспортування та розподілу ПЕР. Найбільш важливим, з точки зору викидів ПГ, є зниження викидів метану в газовому господарстві України, яке може бути забезпечено за рахунок покращання експлуатації газових мереж, якості арматури та газопроводів, сучасних засобів діагностики стану газових систем. Зниження обсягів викидів метану може скласти 2-2,2 млрд м3та потребує інвестицій в обсязі $ 4-6 млн. Вдосконалення промислових процесівв різних секторах економіки, вдосконалення доменного, мартенівського, киснево-конверторного, електросталеплавильного та феросплавного виробництв, вдосконалення технологічних процесів виробництва залізобетонних конструкцій, цементу, скла, цегли та ін. Необхідно інвестування в обсязі $ 190-210 млн. Введення нових сміттєпереробних потужностейдозволить скоротити складування твердих побутових відходів на сміттєвих полігонах, що передбачає щорічну додаткову утилізацію близько 5,8-6,2 млн тонн. Необхідні інвестиції оцінюються в $ 1-1,1 млрд. Реалізація комплексу перерахованих вище заходів дозволить забезпечити щорічну економію енергоресурсів на рівні 1000-1100 ПДж в 2000 році; до 2005 року - 1950-2100 ПДж; до 2010 року - 3100-3200 ПДж; до 2015 року - 4100-4200 ПДж. Для виконання цих заходів потрібно близько $29-32 млрд інвестицій. Для песимістичного та оптимістичного варіантів різниця полягає в основному в обсягах енергозбереження, які при оптимістичному варіанті будуть вищими приблизно на 10-12%, а при песимістичному - нижчими на 25-30%. Все ці заходи мають високий ступінь державної підтримки, оскільки входять в прийняті органами управління держави програми розвитку економіки України та її галузей. Однак можливість реалізації цих заходів значною мірою буде залежати від наявності інвестицій. Якщо до недавнього часу як джерело інвестицій розглядався держбюджет, то сьогодні очевидно, що держава не зможе бути не тільки єдиним, але й просто значним джерелом інвестицій. Тому проблема інвестицій є головною. Значний інтерес має аналіз ефективності заходів, який був проведений по кількох критеріях, з яких головну роль грав критерій відносної ефективності. Він визначався як відношення необхідних інвестицій до обсягу зниження викидів ПГ прямої дії. Виконане ранжування заходів щодо цього критерію показує, що найбільш ефективними є заходи, пов’язані зі зниженням втрат природного газу, з вирішенням задач контролю та автоматизованого управління енергоспоживанням, реалізацією міжгалузевих програм енергозбереження. Найменш ефективними, з економічної точки зору, заходами щодо зниження викидів ПГ є впровадження нетрадиційних джерел, оптимізація структури генеруючих потужностей, впровадження устаткування спалювання низькосортного вугілля, встановлення на очисних станціях споруд по обpобці осаду стічних вод. Однак необхідно враховувати, що для цілої низки розглянутих заходів зниження викидів ПГ є непрямим ефектом. Доцільність їх впровадження обумовлена, як правило, іншими факторами. Реалізація розглянутих вище заходів дасть значний соціальний ефект, насамперед за рахунок створення нових робочих місць в машинобудуванні, де будуть розміщуватися замовлення на енергоефективне устаткування, прибори обліку витрати ПЕР та ін., в сфері управління енергозбереженням, в будівництві. Загальна кількість нових робочих місць за оцінками національних експертів на рівні 2010-2015 років може скласти до 250-300 тис. Список літератури Національна енергетична програма України до 2010 року, 1996. Програма перебудови економіки України, 1995. Комплексна державна програма енергозбереження України до 2010 року, 1996. Національна програма розвитку гірничо-металургійного комплексу, 1995. Державна програма розвитку автомобілебудування України, 1993. Державна програма виробництва тари та пакувальних матеріалів, 1993. Програма розвитку алюмінієвого виробництва на 1993 рік та на період до 2000 року, 1993. Комплексна програма розвитку титанової промисловості України Титан України , 1994. Комплексна програма розвитку промислової бази для виробництва міді, її сплавів та напівфабрикатів Мідь України , 1995. Вывоз мусора хотите и утилизация отходов Содержание третьего тома материалов конгресса. Новая страница 1. Комплексная автоматизация департамента энергоснабжения предприятия. Глава 7. Новая страница 1. Главная страница -> Технология утилизации Экологически чистая мебель: |
