√лавна¤ страница ->  “ехнологи¤ утилизации 

 

ќсобливост≥ реформуванн¤ окремих п≥дгалузей жкг. ¬ывоз мусора. ѕереработка мусора. ¬ывоз отходов.


ƒавыдько Ё.ј., главный энергетик
¬итебского телевизионного завода ѕќ "¬ит¤зь"

 

—оздание фонда "Ёнерго- и ресурсосбережение" на ѕќ "¬ит¤зь" было вызвано необходимостью обеспечени¤ экономической базы дл¤ организации работ по энергосбережению. –абота по созданию фонда велась в соответствии с ѕостановлением —овета ћинистров –еспублики Ѕеларусь от 31 марта 1998г. є 504 "ќ мерах по экономическому стимулированию де¤тельности субъектов хоз¤йствовани¤, направленной на сокращение потреблени¤ топливно-энергетических ресурсов и освоение энерго- и ресурсосберегающих технологий".

 

—ледует отметить, что это постановление Ч один из немногих нормативных актов, разработанных с участием энергетиков промышленных предпри¤тий.

 

ƒл¤ создани¤ фонда на предпри¤тии был проведен р¤д организационных меропри¤тий. ¬ частности, без существенных изменений, приказом по объединению был введен в действие "ѕор¤док образовани¤ и использовани¤ средств фонда "Ёнерго- и ресурсосбережение", утвержденный ћинфином, √осударственным налоговым комитетом, ћинэкономики и √оскомэнергосбережением.

 

ƒалее, службой главного энергетика и экономической службой было разработано и введено в действие приказом по объединению "ѕоложение о фонде "Ёнерго- и ресурсосбережени¤"", состо¤щее из двух частей. ѕерва¤ определ¤ла источники образовани¤ фонда и цели использовани¤ его средств, а втора¤ Ч пор¤док, размеры и услови¤ премировани¤ работников объединени¤ за внедрение энергосберегающих меропри¤тий. ќформлением перечисленного пакета документов завершаетс¤ создание "‘онда энерго- и ресурсосбережени¤" на предпри¤тии.

 

ƒл¤ функционировани¤ фонда, то есть зачислени¤ в него средств и их расходовани¤, необходимо оформл¤ть следующие документы:

 

годова¤ смета доходов и расходов фонда;

 

ежеквартальный расчет денежных средств дл¤ зачислени¤ в фонд, основанный на квартальных отчетах по использованию “Ё– и внедрению оргтехмеропри¤тий по энергосбережению;

 

смета расходов средств фонда на следующий квартал, где указываютс¤ конкретные направлени¤ использовани¤ средств фонда.

 

Ќаличие фонда на предпри¤тии позвол¤ет:

 

аккумулировать средства, полученные от внедрени¤ энергоэффективных проектов, реализации программы энергосбережени¤ на предпри¤тии, дл¤ их повторного использовани¤ (реинвестировани¤) на цели энергосбережени¤;

 

премировать работников за внедрение энерго- и ресурсосберегающих меропри¤тий;

 

финансировать подготовку и повышение квалификации специалистов по энергосбережению;

 

укрепл¤ть материально-техническую базу энергослужбы путем приобретени¤ приборов и оборудовани¤ дл¤ проведени¤ энергетических обследований, оплаты работ по разработке технологических норм расхода “Ё–, совершенствовани¤ и дальнейшего развити¤ автоматизированной системы контрол¤ и учета энергии;

 

осуществл¤ть возврат банкам кредитов полученных на цели энерго- и ресурсосбережени¤ и оплачивать проценты по ним;

 

финансировать научно-исследовательские и опытно-конструкторские разработки по созданию на предпри¤тии новой техники и технологий, направленных на энерго- и ресурсосбережение.

 

Ќеобходимо обратить внимание на тот факт, что степень наполнени¤ фонда финансовыми ресурсами может служить косвенным критерием, характеризующим работу технических служб предпри¤ти¤ по повышению эффективности использовани¤ “Ё–.

 

¬ результате проведенной за 9 мес¤цев 1998 года работы по энергосбережению в фонд было зачислено 7,14 млрд. рублей, что составл¤ет 3% от стоимости потребленных предпри¤тием “Ё–.

 

Ќа цели финансировани¤ программы энергосбережени¤ израсходовано за II мес¤цев 1998 года 676 млн. рублей, на премирование работников Ч 505 млн. рублей, что не превышает 16,5% от сэкономленных “Ё–.

 

Ќаличие фонда на предпри¤тии ¤вл¤етс¤ важным фактором стимулировани¤ инициативы и творчества в работе персонала по вопросам повышени¤ эффективности использовани¤ “Ё–, способствует закреплению опытных кадров в энергослужбе, укрепл¤ет ее авторитет и самосто¤тельность в вопросах технического развити¤ энергохоз¤йства, внедрени¤ новых технологий.

 

 онтактные координаты ЅелјѕЁ:
ул.ѕервомайска¤ 18-539, 220088 г.ћинск, –еспублика Ѕеларусь
“ел./‘акс: +375 (0)17 236-53-09
E-mail:

 

 

4.2.1. ¬одопров≥дно-канал≥зац≥йне господарство

 

ѕ≥дприЇмства водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства забезпечили в минулому роц≥ населенн¤ та ≥нших споживач≥в послугами з питного водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ в достатньому обс¤з≥ ≥ належноњ ¤кост≥.

 

ѕонад 250 спец≥ал≥зованих комунальних п≥дприЇмств щодоби подають 8,3 млн. куб. м питноњ води, 7,1 млн. куб. м зворотних вод проходить через системи канал≥зац≥њ. «агальний обс¤г реал≥зованоњ води за минулий 2000 р≥к становив 3,02 млрд.куб.м , пропущено 2,59 млрд.куб.м сток≥в. ќбс¤ги реал≥зац≥њ питноњ води ≥ пропуску сток≥в за останн≥ 6 рок≥в наведено на мал.1.

 

ќбс¤ги реал≥зац≥њ питноњ води та пропуску сток≥в

 

ћал.1

 

÷ентрал≥зованим водопостачанн¤м забезпечено 70 в≥дсотк≥в населенн¤ ”крањни, в т.ч. вс≥ м≥ста та 86,4 в≥дсотка селищ м≥ського типу, централ≥зованими системами канал≥зац≥њ 427 м≥ст (95 в≥дсотк≥в) ≥ 515 селищ м≥ського типу (57 в≥дсотк≥в).

 

—ередн¤ норма водоспоживанн¤ по крањн≥ становить 320 л/добу, водночас перех≥д на розрахунки за послуги водопостачанн¤ за показниками побудинкових прилад≥в обл≥ку св≥дчить про те, що фактично по окремих будинках цей показник становить 600 л/добу ≥ вище внасл≥док незадов≥льного техн≥чного стану внутр≥шньобудинкових мереж ≥ значних втрат води в цих системах.

 

Ќа малюнку 2 наведен≥ дан≥ щодо стану зовн≥шн≥х водопров≥дних мереж. Ќа сьогодн≥ в авар≥йному стан≥ пеpебуваЇ 29,3 тис.км, або 25 в≥дсотк≥в в≥д загальноњ довжини мереж, четверта частина водопров≥дних очисних споруд ≥ мереж (у варт≥сному вираз≥) фактично в≥дпрацювала терм≥н амортизац≥њ, зак≥нчивс¤ терм≥н амортизац≥њ кожноњ пТ¤тоњ насосноњ станц≥њ. ‘актично амортизовано половину насосних агрегат≥в (40 в≥дсотк≥в потребуЇ зам≥ни), 7 в≥дсотк≥в насосних станц≥й та 48 в≥дсотк≥в насосних агрегат≥в.

 

—тан зовн≥шн≥х водопроводних мереж

 

ћал.2

 

—л≥д в≥дзначити зб≥льшенн¤ обс¤г≥в ф≥нансуванн¤ буд≥вництва та реконструкц≥њ обТЇкт≥в водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤, особливо за рахунок централ≥зованих кап≥тальних вкладень (дан≥ приведен≥ на мал.3 ≥ 4). ¬ведено в експлуатац≥ю ѕ≥вденн≥ канал≥зац≥йн≥ очисн≥ споруди у м. —евастопол≥ (перший пусковий комплекс потужн≥стю 105,0 тис. куб. м/добу) ≥ канал≥зац≥йна насосна станц≥¤ є10-ј у м. ќдес≥. «авершуЇтьс¤ буд≥вництво у м. ≤вано-‘ранк≥вську водогону У“исмениц¤ Ц ≤вано-‘ранк≥вськФ (друга черга Ц 6,4 км) та р¤д ≥нших обТЇкт≥в.

 

ќбс¤ги ф≥н≥нсуванн¤ об'Їкт≥в водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ по роках

 

ћал.3

 

ƒжерела

 

ф≥нансуванн¤ буд≥вництва та реконструкц≥њ обТЇкт≥в водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤

 

ћал.4

 

¬одопров≥дно-канал≥зац≥йне господарство Ї найб≥льш енергоЇмним споживачем електроенерг≥њ в галуз≥ житлово-комунального господарства - майже 7,2 млрд. к¬т. год, що становить близько 4 в≥дсотк≥в в≥д загальноњ к≥лькост≥ споживанн¤ електроенерг≥њ в ”крањн≥. ¬ той же час, внасл≥док незадов≥льного техн≥чного стану мереж та насосного обладнанн¤, роботи насосних станц≥й в неоптимальному режим≥, втрачаЇтьс¤ близько 25 в≥дсотк≥в електроенерг≥њ, що споживаЇтьс¤. ѕитом≥ витрати енергоресурс≥в на 1 куб. м поданоњ води становл¤ть у середньому 1,0 к¬т/год, а в окремих област¤х значно перевищують цей показник (’арк≥вська обл.- 1,32 к¬т/год, Ћуганська обл.-1,38 к¬т/год).

 

ќсобливе занепокоЇнн¤ викликаЇ проблема пол≥пшенн¤ ¤кост≥ питноњ води. ѕереважна б≥льш≥сть д≥ючих споруд водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ побудован≥ в 60-70 роках ≥ технолог≥њ та обладнанн¤, за ¤кими вони запроектован≥, вже не в змоз≥ забезпечити належну ¤к≥сть води. ” 260 м≥ських населених пунктах подаЇтьс¤ вода, ¤ка за окремими ф≥зико-х≥м≥чними показниками не в≥дпов≥даЇ вимогам стандарту. “ерм≥н тимчасових дозвол≥в ћ≥н≥стерства охорони здоровФ¤ та ƒержстандарту на реал≥зац≥ю такоњ води вже минув, але, ¤к показуЇ проведений анал≥з, запланован≥ заходи щодо пол≥пшенн¤ њњ ¤кост≥ практично жодною облдержадм≥н≥страц≥Їю не виконан≥. Ќапружена ситуац≥¤ з ¤к≥стю води залишаЇтьс¤ в м≥стах ƒонецькоњ, Ћуганськоњ, ќдеськоњ, ’мельницькоњ, ’ерсонськоњ та р¤ду ≥нших областей.

 

Ќе пол≥пшуЇтьс¤ ф≥нансовий стан п≥дприЇмств п≥дгалуз≥. «а станом на 01.12.2000р. загальна заборгован≥сть споживач≥в за отриман≥ послуги водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ становила 2,58 млрд.грн. (заборгован≥сть населенн¤ зросла на 49,9 в≥дсотка пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року), заборгован≥сть п≥дприЇмств водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства за спожиту електроенерг≥ю становить 770,4 млн.грн. ÷е не дозвол¤Ї п≥дприЇмствам своЇчасно проводити розрахунки за реагенти, обладнанн¤ та матер≥али, що в к≥нцевому результат≥ призводить до пог≥ршенн¤ р≥вн¤ експлуатац≥њ та послуг, що надаютьс¤ населенню.

 

” 2000 роц≥ д≥¤льн≥сть ƒержбуду у напр¤мку розвитку водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства була направлена на виконанн¤ завдань, що випливають з ”казу ѕрезидента ”крањни Уѕро прискоренн¤ реформуванн¤ житлово-комунального господарстваФ в≥д 19 жовтн¤ 1999 року є1351, ѕрограми д≥¤льност≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та ѕрограми розвитку водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства.

 

« метою законодавчого регулюванн¤ в≥дносин, ¤к≥ виникають в процес≥ управл≥нськоњ, господарськоњ, проектно-буд≥вельноњ, комунально-побутовоњ д≥¤льност≥ у сфер≥ питноњ води та питного водопостачанн¤, розроблено проект «акону ”крањни Уѕро питну воду та питне водопостачанн¤Ф, ¤кий 11.01.2001р. розгл¤нуто ≥ схвалено ”р¤довим ком≥тетом економ≥чного розвитку. ѕрийн¤тт¤ цього «акону дозволить визначити принципи державноњ пол≥тики у сфер≥ питноњ води та питного водопостачанн¤, зд≥йснити правове регулюванн¤ в питанн¤х експлуатац≥њ обТЇкт≥в питного водопостачанн¤, нормуванн¤, стандартизац≥њ, мон≥торингу, обл≥ку ≥ контролю у ц≥й сфер≥, спри¤тиме удосконаленню системи управл≥нн¤ ≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств питного водопостачанн¤, вир≥шенню завданн¤ забезпеченн¤ населенн¤ крањни ¤к≥сною питною водою в достатн≥й к≥лькост≥.

 

« метою формуванн¤ нормативноњ бази економ≥чно обірунтованих тариф≥в на послуги водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤, створенн¤ економ≥чного механ≥зму стимулюванн¤ ресурсозбереженн¤ на п≥дприЇмствах водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства та захисту ≥нтерес≥в споживач≥в при переход≥ п≥дприЇмств на режим беззбиткового функц≥онуванн¤ п≥дготовлено проект ѕор¤дку ц≥ноутворенн¤ на п≥дприЇмствах водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства, ¤кий надано на розгл¤д ≥ погодженн¤ до ћ≥неконом≥ки, ћ≥нф≥ну та јнтимонопольного ком≥тету.

 

 ом≥тет працюЇ над пошуком джерел ф≥нансуванн¤ розвитку та реконструкц≥њ водопров≥дно-канал≥зац≥йних систем. «окрема, разом з ћ≥неконом≥ки до ¬ерховноњ –ади ”крањни вже подано проект «акону ”крањни Уѕро внесенн¤ зм≥ни до ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро державний нагл¤д за додержанн¤м стандарт≥в, норм ≥ правил та в≥дпов≥дальн≥сть за њх порушенн¤Ф, ¤ким передбачаЇтьс¤ наданн¤ дозволу ¬одоканалам, ¤к≥ зд≥йснюють реал≥зац≥ю питноњ води з в≥дхиленн¤м в≥д стандарту, залишати 10 в≥дсотк≥в вартост≥ такоњ продукц≥њ на окремих рахунках з ц≥льовим використанн¤м на проведенн¤ заход≥в щодо пол≥пшенн¤ ¤кост≥ питноњ води. √отуютьс¤ пропозиц≥њ щодо залученн¤ на ц≥ ц≥л≥ кошт≥в збор≥в за забрудненн¤ навколишнього природного середовища та збор≥в за спец≥альне водокористуванн¤.

 

” звТ¤зку з тим, що з 01.01.2001 зак≥нчуЇтьс¤ терм≥н д≥њ постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16.08.1999 є1494 в частин≥ стосовно встановленн¤ п≥льгового коеф≥ц≥Їнту 0,1 до норматив≥в плати за спец≥альне використанн¤ водних ресурс≥в дл¤ п≥дприЇмств житлово-комунального господарства, ƒержбудом п≥дготовлено проект постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро внесенн¤ зм≥н до постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16.08.1999 є1494 Уѕро затвердженн¤ ѕор¤дку справл¤нн¤ збору за спец≥альне використанн¤ водних ресурс≥в та збору за користуванн¤ водами дл¤ потреб г≥дроенергетики ≥ водного транспортуФ стосовно продовженн¤ до 2003 року д≥њ п≥льгового коеф≥ц≥Їнта 0,1.

 

¬≥дпов≥дно до статт≥ 8 «акону ”крањни Уѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥Ф ≥ постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 14.11.2000р. є1698 Уѕро затвердженн¤ перел≥ку орган≥в л≥цензуванн¤Ф  ом≥тетом п≥дготовлен≥ Ћ≥ценз≥йн≥ умови провадженн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ з централ≥зованого водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤, ¤кими визначено, що ƒержбуд ”крањни зд≥йснюЇ л≥цензуванн¤ д≥¤льност≥ субТЇкт≥в господарюванн¤, що надають (мають нам≥р надавати) послуги з централ≥зованого водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ не менш н≥ж 100 тис. ф≥зичних ос≥б або системи централ≥зованого водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ ¤ких знаход¤тьс¤ на територ≥њ двох або б≥льше областей, а також сп≥льних п≥дприЇмств та п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми. –ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласн≥,  ињвська та —евастопольська м≥ськ≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ зд≥йснюють л≥цензуванн¤ д≥¤льност≥ з централ≥зованого водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ субТЇкт≥в господарюванн¤, що зареЇстрован≥ ≥ провад¤ть њњ у межах в≥дпов≥дних адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць.

 

 р≥м того проводитьс¤ значна робота по удосконаленню ≥нфраструктури забезпеченн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства. ¬ межах реал≥зац≥њ ѕрограми розвитку виробництва в≥тчизн¤них високоефективних коагул¤нт≥в ≥ флокул¤нт≥в та технолог≥й њх впровадженн¤ у практику очищенн¤ природних та ст≥чних вод, затвердженоњ постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 09.12.99 є2223, в поточному роц≥ налагоджено випуск промислових парт≥й коагул¤нту УѕолвакФ потужн≥стю до 1000 тонн на м≥с¤ць дл¤ очищенн¤ природних вод в холодну пору року, досл≥дно-промислових парт≥й гидроксосульфату алюм≥н≥ю, перших досл≥дних парт≥й в≥тчизн¤них флокул¤нт≥в на основ≥ пол≥акрилам≥ду.

 

—п≥льно з ƒержпромпол≥тики зд≥йснюЇтьс¤ ѕрограма освоЇнн¤ виробництва занурювальних насос≥в ≥ водопров≥дно-канал≥зац≥йного обладнанн¤. —умським заводом УЌасосенергомашФ освоЇно випуск занурювальних насос≥в з продуктивн≥стю 10, 16 куб.м/годину, зд≥йснено випробуванн¤ насос≥в продуктивн≥стю 200-400 куб.м/годину.

 

Ќа зас≥данн¤х науково-техн≥чноњ ради  ом≥тету розгл¤дались основн≥ напр¤ми техн≥чного переозброЇнн¤ п≥дгалуз≥, зокрема - пропозиц≥њ Ќ“‘ Уѕол≥стокФ щодо застосуванн¤ склопластикових дренажних ≥ аерац≥йних систем дл¤ реконструкц≥њ швидких ф≥льтр≥в ≥ аеротенк≥в, ј“ У≈нв≥текФ - щодо використанн¤ систем автоматичного х≥м≥чного контролю та дозуючого обладнанн¤ процес≥в очищенн¤ питноњ ≥ ст≥чних вод, зм≥ни до —Ќиѕ 2.04.02-84 ≥ —Ќиѕ 2.04.03-85 щодо впровадженн¤ в практику проектуванн¤ ≥ буд≥вництва систем водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ вантуз≥в з гнучкими зап≥рними елементами тощо.

 

«д≥йснюЇтьс¤ реал≥зац≥¤ проекту Уѕрограма ≥нвестиц≥й та розвитку системи водопостачанн¤ та очищенн¤ води м. «апор≥жж¤Ф ≥з залученн¤м позики ™вропейського банку реконструкц≥њ та розвитку. √арант≥йна ”года за проектом ратиф≥кована ¬ерховною –адою ”крањни 19 жовтн¤ 1999 року.

 

¬ рамках Уѕлану середньострокових заход≥в ™Ѕ–– в сектор≥ мун≥ципальноњ та еколог≥чноњ ≥нфраструктури ”крањниФ розпочато роботу над ѕрограмою розвитку комунальних п≥дприЇмств ”крањни, ¤кою передбачено розробленн¤ проект≥в розвитку та реконструкц≥њ систем водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ за кредитами ™вропейського банку реконструкц≥њ та розвитку загальним обс¤гом 50 м≥льйон≥в ™вро. ѕ≥сл¤ ретельного анал≥зу матер≥ал≥в та п≥дготовки техн≥ко-економ≥чних обірунтувань дл¤ участ≥ у ѕрограм≥ в≥д≥бран≥ м≥ста –≥вне, ≤вано-‘ранк≥вськ, ∆итомир, ѕолтава, „ерн≥г≥в, ћар≥уполь, ’ерсон, ’мельницький, —евастополь. ѕрограма буде зд≥йснюватис¤ в два етапи. ѕерший етап включаЇ м≥ста ’ерсон, ћар≥уполь ≥ —евастополь.

 

«алученн¤ позики ћ≥жнародного банку реконструкц≥њ ≥ розвитку за проектом Ућодерн≥зац≥¤ систем водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ м. ЋьвоваФ розгл¤нуто на зас≥данн≥ ”р¤дового ком≥тету економ≥чного розвитку 09.06.2000, прийн¤то позитивне р≥шенн¤ щодо наданн¤ проекту ур¤довоњ гарант≥њ.

 

ќсоблива увага прид≥л¤лас¤  ом≥тетом забезпеченню стаб≥льноњ ≥ безавар≥йноњ роботи п≥дприЇмств житлово-комунального господарства у звТ¤зку з надзвичайними погодними умовами та з метою упередженн¤ загостренн¤ сан≥тарно-еп≥дем≥чноњ ситуац≥њ. —п≥льно з ћЌ— вз¤то участь у п≥дготовц≥ матер≥ал≥в щодо створенн¤ ѕрограми запоб≥ганн¤ та реагуванн¤ на надзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного та природного характеру на 2001-2005рр.

 

¬  ом≥тет≥ створено Ўтаб оперативного реагуванн¤ з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайного стану у житлово-комунальному господарств≥ з координац≥Їю роботи по забезпеченню взаЇмод≥њ з ћЌ— та ƒержавною ком≥с≥Їю з питань техногенно-еколог≥чноњ безпеки та надзвичайних ситуац≥й.

 

ƒержбуд у межах своњх повноважень надаЇ необх≥дну методичну та практичну допомогу рег≥онам у вир≥шенн≥ питань пол≥пшенн¤ стану водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ населених м≥ст ”крањни.  олег≥Їю вже схвалена ≥н≥ц≥атива ’арк≥вських облдержадм≥н≥страц≥њ та м≥ськоњ ради щодо державноњ п≥дтримки заход≥в з пол≥пшенн¤ групового водопостачанн¤ обласного центру та р¤ду ≥нших населених пункт≥в област≥. ѕ≥дготовлена ѕрограма пол≥пшенн¤ водопостачанн¤ населених пункт≥в Ћуганськоњ област≥ на пер≥од 2001-2005, ¤ка схвалена р≥шенн¤м сп≥льного зас≥данн¤ колег≥й Ћуганськоњ обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ та ƒержбуду ”крањни. «а зверненн¤ми  ≥ровоградськоњ, «апор≥зькоњ, „ерн≥г≥вськоњ, ƒонецькоњ, –≥вненськоњ, ’арк≥вськоњ та  ињвськоњ обласних державних адм≥н≥страц≥й плануЇтьс¤ розробленн¤ програм реформуванн¤ водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства зазначених областей.

 

« метою в≥дпрацюванн¤ основних п≥дход≥в щодо пол≥пшенн¤ стану водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства в сучасних умовах 21-22 вересн¤ 2000 року у м. ѕолтав≥ проведено ¬сеукрањнську нараду Уќсновн≥ напр¤мки реформуванн¤ водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства в≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни Уѕро прискоренн¤ реформуванн¤ житлово-комунального господарстваФ. ѕонад 450 представник≥в центральних та м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, кер≥вник≥в облжитлокомунуправл≥нь, п≥дприЇмств водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства, науково-досл≥дних ≥ проектних ≥нститут≥в, п≥дприЇмствЦвиробник≥в обладнанн¤ та матер≥ал≥в дл¤ водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства визначили основн≥ шл¤хи вир≥шенн¤ проблемних питань стосовно створенн¤ самост≥йних, ф≥нансово-спроможних водопров≥дно-канал≥зац≥йних п≥дприЇмств, розробки та впровадженн¤ заход≥в щодо зменшенн¤ питомих витрат матер≥альних та енергетичних ресурс≥в, удосконаленн¤ системи управл≥нн¤.

 

4.2.2.  омунальна теплоенергетика

 

ѕ≥дприЇмства комунальноњ теплоенергетики забезпечують населенн¤ та об''Їкти соц≥альноњ сфери послугами централ≥зованого теплопостачанн¤ ≥ щор≥чно виробл¤ють та реал≥зують споживачам б≥л¤ 45 % загального обс¤гу тепловоњ енерг≥њ в крањн≥ (б≥льше 61,5 млн. √кал).  р≥м того, в≥д джерел теплоенерг≥њ п≥дприЇмств р≥зного п≥дпор¤дкуванн¤ одержуЇтьс¤ теплова енерг≥¤ в к≥лькост≥ 22 млн. √кал за р≥к.

 

” комунальн≥й власност≥ знаходитьс¤ 13221 котельн¤ (у т.ч. у п≥дприЇмств комунальноњ теплоенергетики Ц 5878 котельн≥ ), 22.1 тис.км теплових мереж у двотрубному обчисленн≥, 6.1 тис. центральних теплових пункт≥в та бойлерних. ѕрацюють на газ≥ 6513, на вуг≥лл≥ Ц 6333, на р≥дкому палив≥ Ц 305 котелень.

 

«агальний обс¤г споживанн¤ природного газу п≥дприЇмствами комунальноњ теплоенергетики складаЇ 8 Ц 8.3 млрд.. м3 за р≥к.

 

¬итрати паливно-енергетичних ресурс≥в складають щор≥чно б≥л¤ 9.98 млн. т.у.п. (або 27.8% в≥д загальних витрат).

 

«агальний техн≥чний стан котелень незадов≥льний ≥ характеризуЇтьс¤ тим, що терм≥н експлуатац≥њ 57 % котелень перевищуЇ 20 рок≥в, а на 37.5 % котелень експлуатуютьс¤ малоефективн≥ та застар≥л≥ котли з   ƒ менше 82 %. “≥льки котл≥в малоњ потужност≥ Ќ≤≤—“”-5 експлуатуЇтьс¤ близько 10 тис. Ќедосконала ≥ застар≥ла автоматика регулюванн¤ процесу гор≥нн¤ не дозвол¤Ї добитис¤ максимальноњ повноти згор¤нн¤ палива ≥ економ≥њ газу .

 

Ќайг≥ршим Ї стан теплових мереж. —ьогодн≥ перебуваЇ у ветхому та авар≥йному стан≥ 3076 км тепломереж (або 13.9 %), понад 7674 км (або 34.7 %) замортизовано.

 

„ерез обмежен≥сть кошт≥в обс¤ги перекладанн¤ та зам≥ни теплових мереж щор≥чно зменшуютьс¤. ѕри нормативн≥й потреб≥ њх перекладанн¤ (виход¤чи з терм≥ну служби 20 рок≥в), в обс¤з≥ 900 км щор≥чно, зам≥нюЇтьс¤ лише б≥л¤ 500 км, тобто недоремонт складаЇ понад 45 %.

 

Ќа багатьох теплових пунктах експлуатуютьс¤ застар≥л≥ кожухотрубн≥ водоп≥д≥гр≥вач≥ з низьким коеф≥ц≥Їнтом теплопередач≥, а б≥льше 1440 теплопункт≥в (або39.9%) перебуваЇ у ветхому та авар≥йному стан≥, що призводить до пост≥йних перебоњв у гар¤чому водопостачанн≥. ÷ентральн≥ та ≥ндив≥дуальн≥ теплов≥ пункти не в повн≥й м≥р≥ (лише 10%) обладнано приладами обл≥ку та регулюванн¤ споживанн¤ тепловоњ енерг≥њ та гар¤чоњ води.

 

≈ксплуатац≥¤ морально застар≥лого ≥ ф≥зично зношеного обладнанн¤ призводить до перевитрат палива, ¤к≥ на 20 % вищ≥ середнього св≥тового р≥вн¤, та до значного забрудненн¤ оточуючого середовища.

 

«ниженн¤ обс¤г≥в споживанн¤ природного газу Ї надзвичайно важливим питанн¤м. “≥льки за рахунок зменшенн¤ споживанн¤ природного газу на 10% (а це Ї реальною можлив≥стю) можна добитис¤ економ≥њ газу б≥л¤ 1 млрд. м3 на р≥к.

 

Ќин≥ Ї техн≥чн≥ можливост≥ зниженн¤ споживанн¤ паливно-енергетичних ресурс≥в за рахунок зд≥йсненн¤ окремих заход≥в з енергозбереженн¤, у т.ч. тих, що не потребують значних кап≥тальних витрат.

 

ќсновними заходами з енергозбереженн¤ в даний час Ї:

 

1. «ам≥на морально застар≥лих малоефективних котлоагрегат≥в на високоефективн≥ з   ƒ не нижче 92%.

 

2. ќбладнанн¤ котлоагрегат≥в утил≥заторами тепла вих≥дних газ≥в та вторинними випром≥нювачами.

 

3. ќбладнанн¤ котлоагрегат≥в сучасною автоматикою регулюванн¤ режиму спалюванн¤ газу (сп≥вв≥дношенн¤ газ-пов≥тр¤).

 

4. ƒотриманн¤ режимних карт роботи котелень.

 

5. ¬провадженн¤ регулюючих пристроњв на електродвигунах насос≥в ≥ димосос≥в.

 

6. ¬провадженн¤ сучасних автоматизованих установок х≥мводоп≥дготовки дл¤ запоб≥ганн¤ накипу ≥ короз≥њ.

 

7. «ам≥на зношених трубопровод≥в теплових мереж на попередньо ≥зольован≥ п≥нопол≥уретаном.

 

8. ќбладнанн¤ ≥снуючих ÷“ѕ приладами обл≥ку та регулюванн¤ споживанн¤ тепловоњ енерг≥њ та гар¤чоњ води.

 

9. «меншенн¤ прот¤жност≥ ≥снуючих теплових мереж за рахунок обладнанн¤ споживач≥в тепловоњ енерг≥њ автоматизованими блочними ≥ндив≥дуальними тепловими пунктами.

 

10. ѕроведенн¤ ремонту тепло≥зол¤ц≥њ на котлах, теплов≥й апаратур≥, л≥кв≥дац≥¤ нещ≥льностей в топках ≥ газоходах котл≥в.

 

11.  оригуванн¤ схем теплопостачанн¤ м≥ст на баз≥ типовоњ схеми пом≥рно-децентрал≥зованого та автономного теплопостачанн¤ з використанн¤м нетрадиц≥йних джерел тепловоњ енерг≥њ.

 

12. ¬провадженн¤ пол≥пропиленових труб в системах х≥мводоп≥дготовки та в мережах гар¤чого водопостачанн¤.

 

13. ¬провадженн¤ техн≥чних р≥шень щодо п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥ючих котл≥в застар≥лих конструкц≥й (типу Ќ≤≤—“”) з доведенн¤м њх   ƒ до 90-91%.

 

ƒл¤ приведенн¤ основних фонд≥в до належного техн≥чного стану та зд≥йсненн¤ першочергових заход≥в з енергозбереженн¤ за попередн≥ми розрахунками потреба у коштах складаЇ:

 

по котельн¤х - 552.4 млн. грн.

 

по теплових мережах - 452.0 млн.грн.

 

по теплових пунктах - 216.0 млн. грн.

 

¬сього витрат Ц 1220.4 млн. грн.

 

«а спри¤нн¤ та на замовленн¤ ƒержбуду розроблено та виготовл¤Їтьс¤ типор¤д ефективних котелень потужн≥стю 0.75-10.5 ћвт (в тому числ≥ диспетчеризован≥ вар≥анти), типор¤д котл≥в потужн≥стю 0.25-7.56 ћвт, типор¤д ефективних теплоутил≥затор≥в до ≥снуючих котл≥в та котл≥в нового покол≥нн¤ дл¤ утил≥зац≥њ тепла в≥дх≥дних газ≥в та економ≥њ енергоресурс≥в п≥д час виробленн¤ тепловоњ енерг≥њ. –озроблен≥ та впроваджуютьс¤ проекти модерн≥зац≥њ котл≥в Ќ≤≤—“”-5, ¤ких у експлуатац≥њ знаходитьс¤ б≥льше 10 тис., з п≥двищенн¤м њх   ƒ до 90-91%. ™ р¤д ≥нших розробок, спр¤мованих на п≥двищенн¤ ефективност≥ енергетичних процес≥в, п≥двищенн¤ терм≥ну експлуатац≥њ обладнанн¤ та зниженн¤ забрудненн¤ навколишнього середовища.

 

ѕ≥дготовлено виробничу та нормативну базу дл¤ впровадженн¤ в теплових мережах попередньо тепло≥зольованих труб. ¬ пор≥вн¤нн≥ з традиц≥йною, канальною, прокладкою теплових мереж варт≥сть безканальноњ прокладки попередньо ≥зольованих труб у 1.5 - 2 рази нижча, а втрати тепла на них зменшуютьс¤ до 1 - 2% проти 20 - 30% в ≥снуючих мережах. ¬ ”крањн≥ освоЇно в≥тчизн¤не виробництво цих труб, що даЇ можлив≥сть задовольнити не т≥льки внутр≥шн≥ потреби, а й працювати на експорт.

 

¬провадженню нового енергозбер≥гаючого обладнанн¤ та технолог≥й спри¤тимуть ƒодатков≥ заходи та уточнен≥ показники виконанн¤  омплексноњ державноњ програми енергозбереженн¤ ”крањни схвален≥ постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27 червн¤ 2000 року є 1040 .

 

Ќезважаючи на скрутний ф≥нансово-економ≥чний стан, п≥дприЇмства комунальноњ теплоенергетики вчасно провели роботи з п≥дготовки до роботи в ос≥нньо-зимовий пер≥од, при цьому кап≥тально в≥дремонтовано 619 котелень та 371.4 км теплових мереж. ѕроводилась зам≥на прилад≥в обл≥ку природного газу на сучасн≥ прилади з класом точност≥ не г≥рше 1.0: на початок опалювального сезону встановлено 1725 таких прилад≥в. Ќезважаючи на поступове зменшенн¤ питомих витрат палива на виробленн¤ тепловоњ енерг≥њ, вони ще надто висок≥ ≥ складають в≥д 160 до 180 кг у.п. на 1 √кал тепла.

 

–озвиток комунальноњ теплоенергетики базуЇтьс¤ на в≥дпов≥дних державних програмах. “акими Ї: У омплексна державна програма енергозбереженн¤ ”крањниФ, Уѕрограма державноњ п≥дтримки розвитку нетрадиц≥йних та в≥дновлюваних джерел енерг≥њ та малоњ г≥дро- ≥ теплоенергетикиФ, ƒержавна програма У≈колог≥чно чиста геотермальна енергетика ”крањниФ. ќсновною метою програм Ї створенн¤ та забезпеченн¤ необх≥дних умов дл¤ розробки ≥ впровадженн¤ ефективних технолог≥й та устаткуванн¤, що дасть можлив≥сть скоротити обс¤ги споживанн¤ традиц≥йних паливно-енергетичних ресурс≥в, пол≥пшити стан в еколог≥чн≥й та соц≥альн≥й сферах.

 

”казом ѕрезидента ”крањни Уѕро прискоренн¤ реформуванн¤ житлово-комунального господарстваФ в≥д 19.10.99 є 1351/99 схвалено ќсновн≥ напр¤ми прискоренн¤ реформуванн¤ житлово-комунального господарства.

 

ќдним ≥з напр¤м≥в реформуванн¤ теплового господарства Ї завершенн¤ передач≥ у комунальну власн≥сть в≥домчих обФЇкт≥в теплопостачанн¤, що дасть змогу концентрувати управл≥нн¤ теплогенеруючими обФЇктами, п≥двищити ¤к≥сть наданн¤ комунальних послуг, впроваджувати комплексн≥ заходи енергозбереженн¤.

 

ƒл¤ конкретизац≥њ програми д≥й у комунальн≥й теплоенергетиц≥ ƒержбудом заплановано у 2000 - 2001 роках розробити та подати на затвердженн¤  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни У÷≥льову програму стаб≥л≥зац≥њ роботи та розвитку комунальноњ енергетики на пер≥од до 2010 рокуФ.

 

” 2000 роц≥ розроблен≥ та ввод¤тьс¤ в д≥ю ƒ—“” У“руби з≥ структурованого пол≥етилену дл¤ мереж холодного, гар¤чого водопостачанн¤ та вод¤ного опаленн¤. “ехн≥чн≥ умовиФ, ƒ—“” Уƒетал≥ з Їднувальн≥ з пол≥проп≥лену дл¤ зварюванн¤ нагр≥тим ≥нструментом врозтруб при буд≥вництв≥ мереж холодного та гар¤чого водопостачанн¤. “ехн≥чн≥ умовиФ, ƒ—“” У“руби з≥ структурованого пол≥етилену з тепловою ≥зол¤ц≥Їю з≥ сп≥неного пол≥етилену ≥ захисною гофрованою пол≥етиленовою оболонкою дл¤ мереж холодного, гар¤чого водопостачанн¤ та вод¤ного опаленн¤. «агальн≥ техн≥чн≥ умовиФ, ƒЅЌ У«овн≥шн≥ мереж≥ гар¤чого водопостачанн¤ та опаленн¤ з використанн¤м труб з≥ структурованого пол≥етилену з тепловою ≥зол¤ц≥Їю з≥ сп≥неного пол≥етилену ≥ захисною гофрованою пол≥етиленовою оболонкою. ѕроектуванн¤Ф, ƒЅЌ У«овн≥шн≥ мереж≥ гар¤чого водопостачанн¤ та опаленн¤ з використанн¤м труб з≥ структурованого пол≥етилену з тепловою ≥зол¤ц≥Їю з≥ сп≥неного пол≥етилену ≥ захисною гофрованою пол≥етиленовою оболонкою. ћонтаж, прийманн¤ та експлуатац≥¤Ф, Уѕравила розрахунку двоставкового тарифу на теплову енерг≥ю та гар¤чу водуФ, ƒоповненн¤ до чинних УЌорм та вказ≥вок по нормуванню витрат палива та тепловоњ енерг≥њ на опаленн¤ житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутов≥ потреби в ”крањн≥Ф, Уѕос≥бник до Ќорм та вказ≥вок по нормуванню витрат палива та тепловоњ енерг≥њ на опаленн¤ житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутов≥ потреби в ”крањн≥Ф, Ућетодика проведенн¤ розрахунк≥в м≥ж теплопостачальниками, водопров≥дними ≥ житловими орган≥зац≥¤ми та ≥ншими споживачами за послуги централ≥зованого гар¤чого водопостачанн¤Ф.

 

4.2.3. Ѕлагоустр≥й та комунальне обслуговуванн¤

 

Ќезважаючи на обмежен≥сть бюджетного ф≥нансуванн¤, за оперативними даними, у розвиток та утриманн¤ вулично-дорожньоњ мереж≥ прот¤гом 2000 року було вкладено 436 млн.грн., що дало можлив≥сть:

 

- побудувати та реконструювати 199.2 тис. кв. м вулиць ≥ дор≥г;

 

- завершити буд≥вництво та кап≥тальний ремонт мост≥в та шл¤хопровод≥в загальною площею 7.800 кв.м;

 

- кап≥тально в≥дремонтувати 2.9 млн кв.м вулиць та дор≥г.

 

Ќа см≥ттЇзвалищах та см≥ттЇспалювальних заводах захоронено та знешкоджено понад 27.5 млн.куб. метр≥в твердих побутових в≥дход≥в.

 

ќбс¤ги бюджетних та позабюджетних кошт≥в, витрачених на еколог≥ю, становили 22.9 млн. грн.

 

¬исаджено 286 га зелених насаджень, а належним догл¤дом охоплено майже 58 в≥дсотк≥в.

 

Ќаселенню м≥ст ≥ селищ надано ритуальних послуг на сумму 39,6 млн.грн.

 

«начною м≥рою покращенню стану благоустрою в наших м≥стах спри¤Ї запровадженн¤ щор≥чного всеукрањнського конкурсу Ућ≥сто найкращого благоустроюФ, заснованого ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 19.10.99 є 1351 Уѕро прискоренн¤ реформуванн¤ житлово-комунального господарстваФ.

 

ѕроведена ƒержбудом ”крањни, –адою м≥н≥стр≥в ј–  рим та облдержадм≥н≥страц≥¤ми орган≥зац≥йна робота залучила багато м≥ст та селищ до участ≥ в рег≥ональних конкурсах, а 74 м≥ста з ус≥х рег≥он≥в крањни будуть виборювати званн¤ найкращого в першому всеукрањнському конкурс≥ Ућ≥сто найкращого благоустроюФ.

 

–азом з тим, стан обФЇкт≥в благоустрою та р≥вень послуг ще не в повн≥й м≥р≥ задовольн¤ють потреби наших громад¤н.

 

¬улиц≥ ≥ штучн≥ споруди на них не в≥дпов≥дають вимогам норматив≥в з експлуатац≥њ ≥ майже половина становить певну загрозу безпечному дорожньому руху.

 

Ќе зменшуЇтьс¤ к≥льк≥сть дорожньо-транспортних пригод, ¤к≥ виникають за умов незадов≥льного стану вулично-дорожньоњ мереж≥.

 

¬ наших м≥стах ≥ селищах не сформована сучасна система поводженн¤ з побутовими в≥дходами. Ѕ≥льш≥сть см≥ттЇзвалищ - еколог≥чно небезпечн≥ обФЇкти, обс¤ги знешкодженн¤ в≥дход≥в не перевищують 3 в≥дсотк≥в, а утил≥зац≥¤, через в≥дсутн≥сть необх≥дних технолог≥й та обладнанн¤, ще не стала нормою в систем≥ сан≥тарноњ очистки.

 

Ќизька платоспроможн≥сть населенн¤ ≥, ¤к насл≥док, встановлен≥ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ тарифи на послуги по збору ≥ вивезенню см≥тт¤, не спри¤ють покращенню стану сан≥тарноњ очистки в м≥стах ≥ п≥двищенню р≥вн¤ утриманн¤ пол≥гон≥в, см≥ттЇзвалищ та модерн≥зац≥њ см≥ттЇспалювальних завод≥в.

 

ЌерозвФ¤заною залишаЇтьс¤ проблема благоустрою та охорони кладовищ, збереженн¤ м≥сць поховань. Ќе вс≥ ≥снуюч≥ в населених пунктах ”крањни кладовища вз¤т≥ на державний обл≥к.

 

—учасний стан об Їкт≥в п≥дгалуз≥ зовн≥шнього осв≥тленн¤ не у повн≥й м≥р≥ задовольн¤Ї потреби населенн¤. ¬≥дсутн¤ нормативно-техн≥чна база п≥дгалуз≥: д≥юч≥ нормативн≥ документи, розроблен≥ б≥льш н≥ж 10 рок≥в тому, не в≥дпов≥дають сучасним вимогам.

 

«астар≥ле св≥тлотехн≥чне обладнанн¤ за попередн≥ми розрахунками призводить до перевитрат енерг≥њ - до 300 в≥дсотк≥в в≥д установленоњ норми.

 

Ќа вир≥шенн¤ зазначених проблемних питань ≥ була спр¤мована робота ƒержбуду ≥з залученн¤м науково-досл≥дних ≥нститут≥в та јсоц≥ац≥й сан≥тарноњ очистки, ритуального обслуговуванн¤ та зовн≥шнього осв≥тленн¤ у зв≥тному роц≥.

 

стан дорожньо-мостового господарства та сан≥тарноњ очистки розгл¤нуто на колег≥њ ƒержбуду, визначено коло першочергових проблемних питань та заплановано конкретн≥ заходи, спр¤мован≥ на удосконаленн¤ нормативноњ бази цих п≥дгалузей та покращенн¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмств.

 

–озпочато розробленн¤ проекту «акону ”крањни Уѕро похоронну справуФ, прийн¤тт¤ ¤кого дозволить забезпечити державне врегулюванн¤ вс≥х питань, повФ¤заних з похоронною справою та збереженн¤м м≥сць поховань.

 

–озробленн¤ ƒержавноњ програми поводженн¤ з побутовими в≥дходами в ”крањн≥ маЇ стати основою дл¤ створенн¤ системи сан≥тарноњ очистки населених пункт≥в крањни зг≥дно з сучасними еколог≥чними вимогами.

 

Ўл¤хом внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до «акону ”крањни Уѕро нас≥нн¤Ф ƒержбудом ”крањни проведена робота по удосконаленню законодавчоњ бази державного контролю за ¤к≥стю нас≥нневого матер≥алу кв≥тниково-декоративних насаджень, що використовуЇтьс¤ в п≥дгалуз≥ озелененн¤ населених пункт≥в крањни.

 

Ќа виконанн¤ розпор¤дженн¤  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 17.01.2000 року є 30-р та орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в ƒержбуду на 2000 р≥к ƒержбудом завершено розробленн¤ та наказами ћ≥нпрац≥ ”крањни зд≥йснено затвердженн¤ чотирьох державних нормативних акт≥в з охорони прац≥: ѕравила охорони прац≥ п≥д час буд≥вництва ≥ експлуатац≥њ м≥ських вулиць ≥ дор≥г, ѕравила охорони прац≥ в м≥ському зеленому господарств≥, ѕравила охорони прац≥ п≥д час вивезенн¤ та знешкодженн¤ побутових в≥дход≥в та ѕравила охорони прац≥ на п≥дприЇмствах ритуального обслуговуванн¤. «наход¤тьс¤ на експертиз≥ ƒержнагл¤дохоронпрац≥ та готуютьс¤ до затвердженн¤ ѕравила охорони прац≥ на виробничих базах м≥ського дорожнього господарства.

 

ѕроход¤ть етап узгодженн¤ розроблен≥ зг≥дно з положенн¤ми «акону ”крањни Уѕро закуп≥влю товар≥в, роб≥т ≥ послуг за рахунок державних кошт≥вФ “ипове положенн¤ про конкурсний в≥дб≥р п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й дл¤ ремонту ≥ утриманн¤ обФЇкт≥в м≥ського благоустрою та ѕор¤док проведенн¤ ремонту та утриманн¤ обФЇкт≥в м≥ського благоустрою.

 

Ќа сем≥нарах-нарадах, проведених в м≥стах  иЇв≥, Ѕерд¤нську та ћар≥упол≥, розгл¤далис¤ проблеми функц≥онуванн¤ п≥дгалузей зеленого господарства, сан≥тарноњ очистки та ритуального обслуговуванн¤ населенн¤ ”крањни.

 

” 2001 роц≥ увагу  ом≥тету буде зосереджено на подальш≥й робот≥ з удосконаленн¤ нормативно-правовоњ бази ≥ створенн¤ умов подальшого реформуванн¤ п≥дгалузей благоустрою та ритуального обслуговуванн¤, проведенн¤ заход≥в спр¤мованих на охорону навколишнього природнього середовища ≥ покращенн¤ сан≥тарного стану населенних пункт≥в, нормативно-методичне забезпеченн¤ впровадженн¤ енергозбер≥гаючих технолог≥й в зовн≥шньому осв≥тленн≥.

 

ƒл¤ цього в першому квартал≥ поточного року буде проведено п≥дбитт¤ п≥дсумк≥в першого всеукрањнського конкурсу Ућ≥сто найкращого благоустроюФ, а прог¤гом року маЇ бути:

 

- завершено розробку «акону ”крањни Уѕро похоронну справуФ та поданн¤ його на розгл¤д  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни;

 

-завершено розробку ƒержавноњ програми поводженн¤ з побутовими в≥дходами та ƒЅЌ У–озм≥щенн¤ ≥ проектуванн¤ пол≥гон≥в твердих побутових в≥дход≥вФ;

 

- розпочато формуванн¤ кошторисноњ бази на утриманн¤ обФЇкт≥в вулично-дорожньоњ мереж≥ та зовн≥шнього осв≥тленн¤ шл¤хом розробки елементних кошторисних норм на поточний ремонт ≥ утриманн¤, методики визначенн¤ норм ф≥нансуванн¤ експлуатац≥њ обФЇкт≥в вулично-дорожньоњ мереж≥ ≥ тариф≥в з обслуговуванн¤ обФЇкт≥в зовн≥шнього осв≥тленн¤.

 

4.2.4. ћ≥ський електротранспорт

 

ћ≥ський електротранспорт функц≥онуЇ у 53 м≥стах ”крањни, в тому числ≥ - в ус≥х обласних центрах, за вин¤тком м.”жгорода. “рамвай ≥ тролейбус д≥Ї у 18 м≥стах, лише трамвайне сполученн¤ - в 6 ≥ тролейбусне - в 29 м≥стах. ”  риму функц≥онуЇ м≥жм≥ська тролейбусна л≥н≥¤ —≥мферополь - јлушта - ялта загальною прот¤жн≥стю 93 км, у м≥стах  иЇв≥ та  ривому –оз≥ пор¤д ≥з звичайними функц≥онують швидк≥сн≥ трамвайн≥ л≥н≥њ. Ќа частку м≥ського електротранспорту припадаЇ 65 в≥дсотк≥в м≥ських пасажироперевезень.  ≥льк≥сть прац≥вник≥в у ц≥й галуз≥ становить понад 70 тис. чолов≥к.

 

Ќа 1 с≥чн¤ 2001 р. прот¤жн≥сть трамвайних кол≥й становила близько 2,2 тис. к≥лометр≥в ≥ тролейбусних л≥н≥й Ц 4,3 к≥лометр≥в, парк рухомого складу нал≥чуЇ понад 3,5 тис. трамвайних вагон≥в та 5,5 тис. тролейбус≥в. ѕор≥вн¤но з 1991 роком к≥льк≥сть рухомого складу зменшилас¤ на 3,4 тис.одиниць, або на 30 в≥дсотк≥в. ѕог≥ршуЇтьс¤ стан рухомого складу м≥ського електротранспорту, понад 60 в≥дсотк≥в ¤кого в≥дпрацювали нормативний терм≥н експлуатац≥њ ≥ п≥дл¤гають списанню. «начна частина трамвайних вагон≥в ≥ тролейбус≥в за показниками енергоспоживанн¤, над≥йност≥ та комфортабельност≥ поступаЇтьс¤ аналогам у Ївропейських крањнах. „ерез в≥дсутн≥сть кошт≥в у п≥дприЇмств м≥ського електротранспорту, що Ї збитковими нав≥ть з урахуванн¤м дотац≥й м≥сцевих бюджет≥в, обс¤ги закуп≥вл≥ нових тролейбус≥в ≥ трамвањв щор≥чно зменшуютьс¤. ” 1999 роц≥ п≥дприЇмствами закуплено 34 тролейбуси та 3 трамва¤, а у 2000 роц≥ - 30 тролейбус≥в та 1 трамвай. ѕри збереженн≥ таких тенденц≥й з оновленн¤ рухомого складу через 6-8 рок≥в майже весь ≥нвентарний парк вичерпаЇ св≥й нормативний терм≥н експлуатац≥њ та постане реальна загроза закритт¤ руху м≥ського електротранспорту у де¤ких м≥стах.

 

ѕрот¤гом останн≥х 10 рок≥в р≥зко знизились обс¤ги ремонту рухомого складу в заводських умовах. Ѕлизько 30 в≥дсотк≥в рухомого складу, енергообладнанн¤, контактноњ мереж≥ та трамвайних кол≥й потребують кап≥тального ремонту.  оеф≥ц≥Їнт використанн¤ трамвайних вагон≥в ≥ тролейбус≥в зменшивс¤ з 74 до 68 в≥дсотк≥в.

 

¬ ”крањн≥ створена власна виробнича база дл¤ виготовленн¤ рухомого складу м≥ського електротранспорту. ¬иробництво тролейбус≥в освоЇно ¬ќ Уѕ≥вденмашФ (м. ƒн≥пропетровськ), ¬ј“ УЋј«Ф (м. Ћьв≥в) та  ињвським державним ав≥ац≥йним заводом Ујв≥антФ, а трамвайних вагон≥в Ц холдинговою компан≥Їю УЋуганськтепловозФ та сп≥льним украњнсько-чеським п≥дприЇмством У“атра-ёгФ за чеською технолог≥Їю на виробничих площах ¬ќ Уѕ≥вденмашФ.

 

Ќин≥ п≥дприЇмствами м≥ського електротранспорту експлуатуЇтьс¤ 730 одиниць рухомого складу в≥тчизн¤ного виробництва, що становить 8 в≥дсотк≥в в≥д њх загальноњ к≥лькост≥.

 

” 2000 роц≥ п≥дприЇмствам м≥ського електротранспорту вдалос¤ п≥дтримувати показники транспортноњ роботи на р≥вн≥ 1999 року, в т.ч. пасажироперевезенн¤ (близько 4,1 млрд. чол.) та коеф≥ц≥Їнт використанн¤ рухомого складу (близько 0,68).

 

ƒоходи в≥д пасажироперевезень зросли на 20 в≥дсотк≥в, що зумовлено п≥двищенн¤м прот¤гом 2000 року тариф≥в на проњзд у 18 м≥стах. ѕ≥двищенню доход≥в спри¤ли також вимоги статт≥ 62 «акону ”крањни Уѕро ƒержавний бюджет ”крањни на 2000 р≥кФ, ¤кою призупинено на 2000 р≥к д≥ю положень законодавчих акт≥в ”крањни в частин≥ наданн¤ п≥льг ≥ компенсац≥й, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в, на безкоштовний проњзд ус≥ма видами пасажирського м≥ського та прим≥ського транспорту.

 

¬ той же час у 2000 роц≥ зросли на 20 в≥дсотк≥в ≥ витрати на експлуатац≥йну д≥¤льн≥сть. «а оперативними даними збитков≥сть п≥дприЇмств з урахуванн¤м дотац≥й м≥сцевих бюджет≥в у 2000 роц≥ становить близько 25 в≥дсотк≥в (збитки 180 млн. гривень при витратах 710 млн. гривень).

 

¬≥дпов≥дно до постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 23.08.2000 є 1323 Уѕро розпод≥л державних централ≥зованих кап≥тальних вкладеньЕФ у 2000 роц≥ п≥дприЇмствами 4 м≥ст одержан≥ кошти у сум≥ 2,1 млн. гривень дл¤ придбанн¤ 3 тролейбус≥в та 1 трамвайного вагону.

 

—таном на к≥нець 2000 року б≥льш≥сть п≥дприЇмств мають заборгован≥сть за спожиту електроенерг≥ю (понад 80 млн. гривень) та з виплат зароб≥тноњ плати (близько 15 млн. гривень).

 

„ерез низький р≥вень зароб≥тноњ плати та заборгован≥сть з њњ виплати серед вод≥њв м≥ського електротранспорту виникали стих≥йн≥ м≥тинги, що призводило до тривалого (понад 3 години) призупиненн¤ руху тролейбус≥в у мм.’ерсон≥ (04.10.2000), ¬≥нниц≥ (27.09.2000, 06.10.2000, 11.10.2000) та ’мельницькому (30.10.2000).

 

ƒл¤ стаб≥л≥зац≥њ роботи п≥дприЇмств м≥ського електротранспорту у 2001 роц≥ пропонуЇтьс¤:

 

Ќа законодавчому р≥вн≥:

 

- визначити джерела ф≥нансуванн¤ дл¤ забезпеченн¤ розширеного в≥дтворенн¤ д≥¤льност≥ м≥ського електротранспорту, в т.ч. оновленн¤ рухомого складу, кол≥йного та енергетичного обладнанн¤, передбачаючи при цьому не менше 50 в≥дсотк≥в кошт≥в з державного бюджету;

 

- удосконалити пор¤док наданн¤ права на безкоштовний проњзд м≥ським електротранспортом та компенсац≥њ втрат доход≥в п≥дприЇмств, зумовлених безкоштовним проњздом;

 

ѕросити  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни:

 

- передбачити можлив≥сть погашенн¤ заборгованост≥ за спожиту електроенерг≥ю п≥дприЇмствами в рахунок боргу м≥сцевих бюджет≥в за перевезенн¤ населенн¤, ¤ке користуЇтьс¤ п≥льгами на транспорт≥;

 

- при розпод≥л≥ державних централ≥зованих кап≥тальних вкладень, передбачених ƒержавним бюджетом ”крањни на 2001 р≥к, вид≥лити кошти у розм≥р≥ не менше 10 млн. гривень дл¤ придбанн¤ тролейбус≥в та трамвањв;

 

ѕросити м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади:

 

- впроваджувати догов≥рн≥ взаЇмов≥дносини м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади з п≥дприЇмствами зг≥дно з ѕравилами наданн¤ населенню послуг з перевезень м≥ським електро-транспортом, затвердженими постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 22.04.97 є386;

 

сформувати прозору конкуренц≥ю на ринку м≥ських транспортних послуг ≥з запровадженн¤м р≥вних умов до вс≥х перев≥зник≥в;
вдосконалювати механ≥зм управл≥нн¤ п≥дприЇмствами м≥ського електротранспорту з використанн¤м оренди та концес≥й.

 

¬ывоз мусора свалку и утилизаци¤ отходов

 

Ёлектричество подорожает втрое. –уководство по проектированию эффективной вентил¤ции. √осударство должно см¤гчить удар. »спользование систем компенсации. јвтоматизированна¤ система контр.

 

√лавна¤ страница ->  “ехнологи¤ утилизации 

Ёкологически чиста¤ мебель:


—айт об утилизации отходов:
Hosted by uCoz