|
|
Главная страница -> Технология утилизации
Ебрр назвал украинскую экономику. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.Праховник А.В. Є два основні енергетичні макроекономічні індикатори: енергозабезпеченість та енергоефективність, за якими можна робити висновки щодо стану речей у державі. Їх потрібно розглядати разом, а не окремо. Енергозабезпеченість України і ЄС наполовину залежить від інших держав. За даними Комісії ЄС, якщо теперішня тенденція з енергоспоживанням буде продовжуватися, то вже у 2030 році енергозалежність цього Союзу може досягти 70% (90% від імпорту нафти і 80% від імпорту газу). Для послаблення енергозалежності в ЄС розроблена нова політика щодо енергоєфективності, метою якої є заощадження 20% від сьогоднішнього споживання енергії. Планується досягати кожного року зменшення показника енергоємності ВВП в середньому на 1,6% (на початку 1990 років цей показник був 1,4%, але на сьогодні складає тільки 0,5%). Ця нова ініціатива фактично є повторним запуском програм енергозбереження, яка направлена на досягнення цілей Лісабонської стратегії щодо ЄС, в основі якої є посилення конкурентоспроможність та зайнятість в країнах ЄС, в значній мірі планується забезпечити завдяки енергоефективності. Більшість країн з високою енергозалежністю не дуже стурбовані такою залежністю само тому, що серйозно займаються питаннями енергозбереженням. Україна, на жаль, має найгірший показник з енергоефективності серед всіх індустріальних та особливо постіндустріальних держав світу. При цьому за показником енергозабезпеченості ми знаходимося на рівні країн центральної Європи, які в той же час у 2,5 рази (за ВВП з паритетом купівельної спроможності) мають кращий показник з енергоефективності. Так, енергозабезпеченість України склала у 2003 р. 3,92 т.у.п./на одну людину, що в 2,86 рази менш ніж енергозабезпеченість у США та близька за цим показником з Польщою (3,5 т.у.п./на одну людину). Але порівняння показників енергоефективності цих країн показує, що Україна в 2,5 рази гірша в ціх країнах (таблиця 1). Середній показник енергозабезпеченості країн ОЕКР (країни, що об’єдналися в організацію з економічної кооперації та розвитку: США, Японія, ЄС-15, Канада, тощо) більший ніж в Україні в 1,7 рази, а показник енергоефективності в цих країнах кращій ніж в Україні в 2,81 рази. В порівнянні з Данією енергоефективність України гірша в 4 рази, при цьому енергозабезпеченість Данії не набагато більша ніж в Україні [1]. Тому помилковим є твердження деяких фахівців щодо необхідності підвищення енергозабезпечення країни (в США на одну особу споживається енергоресурсів майже у 2 рази більше ніж в країни ОЕКР, при майже однаковій енергоємності ВВП, Росія має приблизно рівний з країнами ОЕКР показник енергозабезпечення, але значно поступається за показником енергоефективності). Тому, потрібно намагатися не збільшувати енергозабезпеченість, а досягати покращення енергоефективності у всіх сферах діяльності людини, тобто займатися енергозбереженням. Таблиця 1. Енергетичні макроекономічні індикатори за 2003 рік. регіон/країна Енерго Забезпеченість* (Ез) (т.у.п./людину Ез (i – країни) / Ез України Енергоємність* (Еє) (г.у.п./ ВВПпкс** Еє України / Еє (i країни) ОЕКР 6,68 1,7 0,27 2,81 Не члени ОЕКР - Європа 2,7 0,69 0,39 1,95 Країни колишнього СРСР 4,8 1,22 0,73 1,04 Україна 3,92 - 0, 76 - Японія 5,79 1,48 0,21 3,62 США 11,21 2,86 0,31 2,45 Данія 5,5 1,40 0,19 4,00 Росія 6,38 1,63 0,73 1,04 Білорусь 3,73 0,95 0,65 1,17 Польща 3,5 0,89 0,31 2,45 Китай 1,57 0,40 0,33 2,30 Світ 2,41 0,61 0,3 2,53 *Key World Energy Statistics, 2005 р. ** ВВПпкс- ВВП з урахуванням паритету купівельної спроможності. Цікавим є рішення державної комісії з розвитку і реформ Китаю, за яким житлові та громадські будинки зобов’язані протягом 2006-2010 років скоротити споживання енергії в цьому секторі наполовину порівняно з існуючим станом. Україна залежить від поставок енергоносіїв саме тому, що надмірно та марно їх споживає. Чим більше ми споживаємо, тім більше змушені займатися диверсифікацією поставок. Треба усвідомити, що збільшення уваги до енергоефективності веде до зменшення роботи з диверсифікацією поставок енергоносіїв. Наведемо дані про стан енергоефективності у важливих для України секторах промисловості: a. Середній ККД вугільних енергоблоків в Україні складає біля 32%, а середній ККД країн ЄС(15) - 38%. При розрахунках щодо корисної частини в колі вироблення - розподілу - використання енергії споживачами різниця між середніми показниками України та країн ЄС-15 складає 146,4 г/кВт. А це що при об’ємі виробленої енергії ТЕС України у 2004 році вказує на те, що ми перевитратили на 11 млн.т.у.п. на такий саме обсяг електричної енергії у порівнянні з країнами ЄС-15. Якщо порівнювати технології, які вже впроваджуються та плануються до впровадження (див. таблицю [2]) у країнах ОЕКР, з технологіями України, то ми отримуємо в майбутньому ще більш негативний результат. Опис технологій ККД для моделі Життєвий цикл / Кввп Поєднання різноманітних типів традиційного (одиничного парового циклу) вугілля для електростанцій (до яких входять види станцій як без десульфуризації димових газів та DENOX, так і з десульфуризацією димових газів, що сягає 90% та DENOX до 50%). 38 – 40 % (базовий рік 1990) 30 років / 65 %. Загальна внутрішньо циклова газифікація вугілля з десульфуризацією димових газів, що сягає 99 % та DENOх. 43 % (базовий рік 1990) 30 років / 65 %. Поєднання різноманітних типів станцій, що використовують нафтопродукти ( включають до себе, наприклад, цикл Ренкина з низькими викидами NОх та 90 % DENOх, а також станції з двигунами, що працюють на світлих нафтопродуктах. 40 – 46% (базовий рік 1990) 30 років / 65 %. Звичайна електростанція на природньому газі (цикл Ренкина) 40 % (базовий рік 1990) 30 років / 65 %. Електростанції, що використовують комбінований цикл переробки природного газу з можливістю когенерації централізованого опалення. 50 % (базовий рік 1990) 30 років / 65 %. Електростанції, що використовують комбінований цикл переробки природного газу з нульовими викидами вуглецю. СО2 проходить через газ або рідину (наприклад, для підвищеної норми видобування). 49% (базовий рік 1990) 30 років / 65 %. Основані на вугіллі та високотемпературних паливних елементах (комірок). Розглядаєтся в багатьох сценаріях і вважається, що ця технологія буде комерційно доступною з 2010 року. 50% 25 років / 65% Основані на газі та високотемпературних паливних елементах (комірок). Тепло, що вивільнюється може бути використано для когенерації при централізованому опаленні. Розглядається в багатьох сценаріях і вважається, що ця технологія буде комерційно доступною з 2010 року. 60% 25 років / 65% Звичайні станції, що працюють на міських відходах (цикл Ренкина) з 90 % десульфуризацією димових газів та 50 % DENOх. 29 % (базовий рік 1990) 30 років / 65 %. Станції, що використовують біомасу (одиничний паровий цикл) з можливістю когенерації у центральну систему опалення. 29 % (базовий рік 1990) 30 років / 65 %. Електростанції на газифікації біомаси. 46 % (базовий рік 1990) 30 років / 65 %. Низько-вартісні традиційні атомні станції (реактори з легкою та важкою водою). 30% (базовий рік 1990) 30 років / 70 %. Високо-вартісні традиційні атомні станції (реактори з легкою та важкою водою). 35% (базовий рік 1990) 30 років / 75 %. Поєднання різноманітних типів вдосконалених атомних станцій, включаючи високотемпературні реактори з можливістю когенерації у центральну систему опалення та когенерацією водню. 40-45% (базовий рік 1990) 30 років / 75 %. Поєднання різноманітних типів гідроелектростанцій. Низько- та високо-вартісні станції взяті до уваги у всіх сценаріях. - 30 років / 50% Станції, що використовують сонячну термальну енергію з пристроями акумулювання та з можливістю когенерації у центральну систему опалення та когенерацією водню. - 25 років / 10-50% Поєднання різноманітних типів генерації електричної енергії за допомогою фотоелектрики включаючи велико- та мало-масштабні електростанції для місцевого виробництва електрики. - 25 років / 10-50% Вітростанції. - 25 років / 25% Геотермальні станції. - 30 років / 70% Поєднання різноманітних типів водневих паливних елементів для промислового та місцевого використання з можливістю когенерації у центральну систему опалення. (Поки ще не включаються у порівнянні прирозрахунках інвестиційних витрат). - - b. Технологічні втрати в електричних мережах України досягають значень вдвічі більше ніж технічно допустимі (наприклад, у 2004 році - 16,9%, у 1990 році 8,09%, за нашим прогнозом у 2005 році ми отримаємо 15,8%). Порівняння з іншими країнами світу (рис.1) показує, що Україна за цим показником ще дуже далека від середнього показника країн ОЕКР. Рис.1 c. Фактичне енергоспоживання на одиницю виробленої продукції перевищує середній показник країн ЄС(15) - у чорній металургії, у хімічній промисловості, при вироблені цукру, скла, на цементу у 1,5-2 рази, а по деяких виробництвах у 3 рази. Поки ми не змінимо політику щодо енергозбереження - наші товари будуть програвати конкурентну боротьбу на світових ринках товарів. Під час вивчення причин такого енергетичного становища в Україні з’ясовано, що на шляху до енергоефективності в Україні є значна кількість перешкод, які за їх сумарним впливом складають “критичну масу” і не дозволяють досягнути серйозних результатів в енергозбереженні. Серед них є технологічні та управлінські перешкоди. В той саме час в світі прийнято, що головною рисою сучасних тенденцій в енергетиці є нерозривність і узгодженість дій при вирішенні трьох завдань: енергозабезпечення, енергодоступності та енергоприйнятності [3,4]. Ця триєдина задача прийнята світом як фундамент політичної стабільності та сталого розвитку. Тому для подолання існуючих в Україні перешкод розроблена відповідна концепція, яка гармонізована до світових тенденцій[5,6]. Наведемо деякі важливі положення. Україна не може не враховувати такі тенденції, але досягти узгодженості до світових тенденцій можливо лише при умові, що будуть зняти відповідні існуючі перешкоди (наведені вище). Всі перешкоди можуть бути поділені наступним чином [5]: 1) технологічні – перешкоди, що базуються на неефективних і застарілих технологіях вироблення, перетворення, передачі, розподілення та використання енергії; 2) управлінські - перешкоди організаційного та поведінського характеру. Подолання перешкод з технологічною природою потребує змін відповідного технологічного обладнання та самих технологій на всіх стадіях їснування енергії – вони є зрозумілими для кожного, хто використовує ті, чи інші технології. Технологічні зміни для досягнення енергоефективності, як правило, потребують значних капіталовкладень (заміна або капітальній ремонт обладнання, введення нових більш енергоефективних генеруючих потужностей, заміна споживачами свого технологічного устаткування або технологій на більш енергоефективні та інш.). Перешкоди, які мають природу безпосереднього людського впливу на їх існування, це ті що потребують значно менше інвестицій, але значно більшої уваги до організаційних перетворень, до важливості запровадження ринкових важелів та до відповідної поведінки в діях з енергозбереження – перешкоди з управлінською природою. Ці перешкоди в Україні для більшості людей не є очевидними і зрозумілими, але дуже суттєво впливають на формування політики та впровадження енергозбереження. Вони пов’язані з відповідними організаційними та повідінськими діями і можуть бути послаблені та повністю скасовані при відповідних управлінських діях. Про час глибокого вивчення питання виявилося, що серед “критичної маси” причин, які не дозволяють досягнути серйозних результатів в енергозбереженні, переважають перешкоди управлінського характеру. На них мало хто звертає увагу, ніби тут все гаразд. Але вони є у фінансовій, соціальній, виробничій, адміністративній, юридичній і ринковій сферах діяльності. Вони можуть бути повністю скасовані при відповідних управлінських діях. При цьому вони потребують значно менше інвестицій і часу. Їх існування залежить від державних управлінців. Найважливішим завданням для досягнення енергозбереження в широкому значенні цього слова є пошук необхідних етапів і побудова Концепції енергозбереження, яка дозволить подолати бар'єри на його шляху, тобто необхідною умовою для досягнення енергоефективності в Україні є руйнування “критичної маси” негативних перешкод. В рамках вирішення трьох завдань: енергозабезпечення, енергодоступності та енергоприйнятності, скорочений варіант Концепції енергозбереження може бути наступним. I. Енергозабезпечення 1. Для вирішення проблеми з забезпечення функціонування енергетичної системи України в постійному нормальному збалансованому режимі структура вироблення електричної енергії має передбачати посилення децентралізації енергопостачання. Необхідно поступово довести коефіцієнт децентралізації не менше ніж до 0,2 у 2030 році, 0,3 у 2050 році. Для цього слід законодавчо (за рахунок ефективного стимулювання) сприяти впровадженню розосереджування енергоблоків за принципом використання місцевих енергоресурсів та за умови можливого їх використання для збалансованості енергосистеми України. Слід зазначити, що середня потужність нових енергоблоків, якіщо встановлюються в країнах ОЕКР, зменшилась з 600 МВт в середині 1980-х років до 100 МВт в 1992 році та 21 МВт в 1998 році. В відомому в світі виданні Віsiпеss Wееk в 1999 р. з назвою 21 ідея для 21 сторіччя локальні, персональні електростанції були першими в списку. · Поступово (не пізніше 2015 року) досягти 20-25% маневрової потужності та маневрового навантаження введенням в дію програм інтегрованого ресурсного планування ІРП. · Вирішити питання з підвищення ефективності використання традиційного палива як з місцевих джерел, так і поставок палива з інших країн. При цьому: Для енергетичного вугілля. Його видобування потрібно проводити за наступними ознаками: - в районах видобутку енергетичного вугілля поширити практику впровадження децентралізованого енергопостачання шахтарських малих міст та селищ, за рахунок безпосереднього впровадження енергоблоків на ряді шахт (з видобутком енергетичного вугілля) за схемою “добудування – генерація” для власних виробничих процесів і покриття місцевих потреб населення та з включенням до енергосистеми. Враховуючи те, що власного вугілля в Україні вистачить на значний проміжок часу, то нагальною потребою є: - значне збільшення обсягів науково-дослідних та конструкторських робіт, що стосується розробки сучасних технологій видобування та безпосереднього використання енергії вугілля і метану; - можливо закупити ліцензії на виробництво сучасних технологій добування та використання вугілля, включаючи його газифікацію; - розробити або закупити ліцензії на впровадження енергоблоків з використанням вугілля та паливних комірок (електричний ККД цих установок досягне 50%) [2]. За такого підходу вже через 15-20 років вугілля справді стане гарантом енергетичної безпеки України. 2. Здійснення рішучих кроків до співпраці з іншими країнами світу щодо включення в процеси глобалізації в енергетичних транспортних мережах. Оскільки такі процеси в світі відбуваються незалежно від нас, тому тепер, поки ще не пізно, потрібно знайти найбільш вигідні варіанти для країни. 3. Значне поширення використання поновлюваних джерел енергії. Україна повинна вже зараз значно поширити розвиток технологій та обладнання поновлюваних джерел енергії, оскільки для цього є всі необхідні передумови крім наявності нормативних, організаційних та фінансових заходів. 4. Законодавчо забезпечити поступову послідовність реалізації правил енергоринку: активізацію і посилення конкуренції, поступове послаблення втручання державних структур, тобто збільшення свободи ринковим механізмам. 5. Створити автоматизовані системи обліку енергії та розрахунків, які мають відповідати правилам енергоринку та забезпечити нормативну точність обліку, своєчасність реєстрації комерційної інформації та верифікацію даних щодо потужності та енергії. 6. Нормативним актом взаємовідношень між постачальниками та споживачами енергії повинні бути відповідні правила купівлі - продажу енергії та надання послуг. 7. Реформувати систему субсидій [7], що повинно здійснюватися за відповідними критеріями. ІI. Енергодоступність (тарифи та енергоефективність) Ціноутворення та тарифи Значну роль відіграють питання ціноутворення та тарифів, серед основних положень слід відмітити наступні: 1. Ввести систему ціноутворення на базі довгострокових (маргінальних) граничних витрат. 2. Структура та модель функціонування енергоринку має відповідати принципам демонополізації і дерегулювання в енергетичній сфері. Нормативно закріпити етапи демонополізації і дерегулювання та не допускати повернення до попередніх етапів. 3. Виключити адміністративне чи політичне втручання в формування ціни на енергію. Ціни на енергію мають базуватися на відповідних обґрунтованих витратах. Цінові механізми мають бути зрозумілими і прозорими для громадян. Відкрита політика ціноутворення – це просування політики до ефективного використання енергії. Забезпечити, щоби ціни на енергію формували ринкові сигнали (передбачення змін цін на енергоносії на світовому рівні та надання інформації (сигналів) споживачам про можливі тенденції в майбутньому ціноутворенні на енергію в країні), що буде стимулювати споживачів до енергозбереження. 4. Правила та механізм формування цін на енергію мають забезпечити коректність та прозорість ціноутворення як для продавців, так і для споживачів енергії: 5. Споживач повинен бути вільним у виборі тарифів, оптові та роздрібні тарифи мають бути гармонізовані. Енергоефективність 1. Потрібна негайна заміна існуючої нормативної бази централізованої плановій економіки щодо адміністративного нормування енергії, яка немає собі рівних в світі і існує раді свого виживання, а не на користь енергозбереження. Замість неї має бути введена система енергетичного менеджменту, яка успішно працює в країнах ЄС. Там на системній основі (система енергетичного менеджменту) кожний тиждень здійснюється моніторинг та нормалізація енерговикористання. В основі покладено постійний контроль та порівняння реальних питомих та встановлених на підприємстві індикативних показників енерговикористання (стандарт організації), при виявлені відхилення на базі отриманих результатів здійснюється нормалізація енергоспоживання тощо. Для цього потрібно законодавчо відмовитись в Україні від системи адміністративного (примусового) нормування, яке здійснюється не за принципом мотивації, а за принципом примусового “керування” енерговикористанням, що базується на “напівемпіричних” розрахунках. 2. Розробити та ввести автоматизовану систему енергетичних оглядів з даних питомих витрат енергії різних країн світу (в першу чергу країн ОЕКР та країн, до яких ми плануємо продавати нашу продукцію), що використовуються на різних об'єктах з одним видом діяльності. Ця система надасть можливість кожному підприємству виконати порівняння енергоспоживання та підвищити рівень ефективності енерговикористання наших підприємств до ефективності енерговикористання за найкращими індикативними показниками інших виробників аналогічної продукції. 3. Підготовка і введення в дію нового збору (податку) для тих видів виробництв і підприємств, які мають низькі показники питомого енергоспоживання в порівнянні з країнами ЄС. Новий збір (податок) повинен бути введений для виробництв і підприємств, які мають низькі показники питомого енергоспоживання в порівнянні з країнами ЄС. Робоча назва такого збору може бути «Еко - кліматичний збір». Він повинен стати основним джерелом наповнення і функціонування «Еко-кліматичної фонду енергоефективності». Основні принципи формування збору мають враховувати: · рівень енергоефективності на виробництві, пов'язаний з об'ємом випуску продукції, енергоресурсами, що затрачуються; · верифіцировані дані про аналогічні показники країн ЄС; · кліматичні умови звітного періоду; · усереднені показники викидів парникових газів на вироблення одного кВт.г (ГДж) енергії для міста, області, регіону; · оцінну вартість тони викидів парникових газів на світовому ринку (або усереднені внутрідержавні, регіональні, галузеві ціни). 4. Негайно перейти від інспектування в сфері енергозбереження до методів мотивації (експертизи, консалтингу, маркуванню обладнання, тощо) енергозбереження на промислових підприємствах будь-якої форми власності та поступово в установах бюджетної сфери. Замість декількох енергетичних інспекцій достатньо одної Державної енергетичної інспекції, яка б виконувала функції з енергонагляду та забезпечення безпеки праці робітників, що працюють з енергетичним обладнанням, устаткуванням та мережами. Доручити їй питання контролю за енергоефективностю у бюджетній сфері, 5. Відмовитися від створення державних програм енергозбереження, побудованих на основі збору, підсумовування, аналізу даних, отриманих від галузевих міністерств, і на цій базі займатися плануванням енергозбереження. Перейти на функціональний принцип формування. 6. Потрібно удосконалити законодавство у сфері виділення фінансової підтримки та стимулів енергозбереження. 7. Потрібно активно впроваджувати програми підготовки, перепідготовки кадрів, інформування населення і популяризації екоенергозбереження. Ввести обов’язкову систему підвищення кваліфікації для всіх осіб, відповідальних за енерговикористання в промисловості та у сфері послуг. III. Енергоприйнятність Прийнятність громадськістю та окремими людьми всіх стратегічних та практичних дій в значній мірі пов’язана передусім з екологічними вимогами в питаннях енергозабезпечення, зокрема: · Ядерна безпека повинна бути пріоритетним напрямом політики в галузі енергетики. · Важливим є постійний контроль і домагання зменшення викидів шкідливих речовин до атмосфери. · Постійна увага до проведення інвентаризації викидів та поглинань парникових газів. Уможливити проведення програм “спільного впровадження” енергозберігаючих проектів на базі відповідних сертифікованих квот на скорочення викидів парникових газів. · Створити умови, за якими додаткові витрати, пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, усуненням екологічних наслідків при виробництві, передачі, розподілу або споживанні енергії будуть покриватися забруднювачами, а неяк сьогодні – суспільством. · Ціноутворення в енергетиці та субсидіювання мають враховувати можливі екологічні наслідки. Щодо підготовки наукових кадрів для енергетики України З урахуванням приєднання до світового освітнього простору на базі Болонського процесу освіта в енергетиці України змінює підходи до формування не тільки рівнів освіти, але також змушена скорегувати і підготовку кадрів вищого рівня. Для енергетичного сектору економіки країни будуть готуватися бакалаври за базовим освітньо - професійним рівнем вищої освіти за двома напрямами: Енергетика та Електротехніка і Електромеханіка. Щодо наукових ступенів PhD та Dc (аналог ДН), то в країнах ОЕКР немає поділу наукових напрямків з ознакою технічний або економічний, або ін. Наукові теми там базуються на актуальних потребах держави (Світу) за інноваційними напрямами розвитку суспільства, які визначаються кафедрами, науковими центрами. В Україні один той самий науковий напрям може бути як технічним, так і економічним. Так, наприклад, в тематиці щодо формування тарифів на електричну енергію науковий результат чи наукова новизна коректно не можуть бути розділені на економічні та технічні. Відокремлення економічних питань від технічних не дає ефективного наукового результату в повній мірі, а часом результати проти ричать між собою. Те саме стосується більшості досліджень з питань тематики енергоринків, енергозбереження, тощо. В країнах ОЕКР виходять з того, що магістри отримують знання та готуються до досліджень з урахуванням всіх аспектів з обраної тематики, тобто в технічній галузі знань потрібно дослідити всі наукові питання, які стосуються обраної теми (технічні та економічні). Оскільки наукові спеціальності в Україні все ще існують як “продукт” централізованого планування, то в новій ситуації потрібно перейти на підхід, який вже існує в країнах ОЕКР. Вибір теми має відповідати тематиці інноваційного напряму розвитку суспільства, а не за декларованими спеціальностями. Обрання того чи іншого наукового напряму є компетенцією відповідних кафедр (університетів) чи наукових центрів (інститутів, університетів), а практична результативність та наукова якість наукової роботи оцінюється наявністю або відсутністю запитів на неї замовників. Література 1. Key World Energy Statistics, 2005. 2. N. Nakicenovic, K. Riahi An Assessment of Technological Change Across Selected Energy Scenarios / Reprint Research Report of IIASA - RR-02-005, Austria, 2002, 138p. 3. Global Energy Perspectives to 2050 and Beyond / WEC, IIASA, report, 1995, 110p. 4. Мировая энергетика будущего / Мировой Энергетический Совет - Документ МирЭс 2000, ETV, 2000,172c. (справочный перевод). 5. Праховник А.В. Шляхи подолання перешкод та створення ефективної енергетики України; Энергетика и электрификация №1, 2003, 7-13с. 6. Праховник А.В., Іншеков Є.М. Енергозбереження України: стратегія та гармонізація до світових тенденцій; Праці Інституту електродинаміки НАН України. Спеціальний випуск. 2004, с. 22-27. 7. Руководящие принципы реформирования ценообразования на энергию и субсидий в энергетике / ЕЭК ООН, Нью-Йорк и Женева, The ECE Energy series, №21, 2003, 71с.
Украинская экономика является одной из наиболее неэффективных и энергоемких в мире. Такой вывод сделали эксперты Европейского банка реконструкции и развития (ЕБРР) в своем ежегодном отчете о состоянии переходных экономик мира, сообщает 5 канал . По мнению авторов отчета, украинская экономика слишком чувствительна к дальнейшему подорожанию энергоносителей, а также слишком зависима от мировых колебаний цен на металлы. Вместе с тем, не смотря на повышение в первой половине 2006 года цен на энергоносители, экономика страны сумела это пережить , - отмечено в докладе. По прогнозам ЕБРР, украинская экономика должна вырасти на 6%, а в отдаленной перспективе постепенное сближение отечественных и западных цен на углеводороды станет одним из важнейших стимулов для инвестиций непосредственно в энергетику, энергосберегающие технологии в масштабах всей страны. Отметим, что еще в начале 2006 г., когда перед Украиной четко опредилилась перспектива повышения цен на газ вследствие пересмотра расценок на топливо со стороны России, специалисты украинского Госкомитета статистики предупредили о том, что отсутствие контроля потребления газа, электроэнергии и коммунальных услуг грозит фатальными последствиями для экономики. Они спрогнозировали, что из-за подорожания импортного газа к сентябрю энергоемкость ВВП Украины вырастет с 72 до 110%. Весной т.г. Кабинет министров под руководством Юрия Еханурова принял постановление, которым была поставлена задача о снижении в 2006 г. потребления газа на 10%, электроэнергии — на 5% . Основные направления для реализации таких целей состояли в замене (реконструкции) малоэффективных котлов с КПД ниже 60%, снижении затрат на магистральных и распределительных тепловых сетях с использованием современной теплоизоляции, применение изолированных труб при проведении ремонтных работ, внедрение средств учета и приборов, регулирующих потребление тепловой энергии. В июле 2006 г. в то время министр топлива и энергетики Иван Плачков заявил о намерении ввести ограничения на потребление природного газа для промышленности и теплокоммунэнерго. Таким образом ведомство планировало добиться ежегодного сокращения потребления газа в стране на 5-7%. Наиболее энергоемкими отраслями в Украине являются металлургия и химическая промышленность. Их потребление газа составляет 70% от общего баланса (19,5 млрд. куб. м газа) и 80% электроэнергии от общего баланса потребления (49,1 млрд. кВт/ч.). Годовое потребление в металлургии составляет 7,6 млрд. куб. м газа и 34,5 млрд. кВт/ч. электроэнергии, производители минеральных удобрений потребляют 6,2 млрд. куб. м газа и 5,3 млрд. кВт/ч. Напомним так же, что в начале 2006 г. американские и европейские эксперты во время конференции в Гарвардском университете предупредили, что содержание газовых договоренностей между Россией и Украиной будет иметь не только экономические, но и политические последствия для украинцев. Тогда было подчеркнуто, что Украина может решить много своих энергетических проблем при наличии политической воли. Власть государства должна принять политическое решение начать переход к менее энергоемкой экономике. Вывоз мусора услуги и утилизация отходов Паяные вакуумные и вакуумированные газонаполненные стеклопакеты. Выбор наиболее подходящего конденсатоотводчика. Технология энергосбережения - кл. Европа опускает энергетический з. Углеводородные коллизии газовые магистрали как единая система. Главная страница -> Технология утилизации Экологически чистая мебель: |
