|
|
Главная страница -> Технология утилизации
Досвід впровадження проекту. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.Мария Грималюк Дешевого газа уже не будет – значит, пора вплотную заняться энергосбережением. Кстати говоря, в Украине есть и некоторые наработки в данной сфере. В частности, уже несколько лет в столице успешно реализуется проект «Энергосбережение в административных и общественных зданиях г. Киева». «Строго говоря, задача доведения старых зданий до современных мировых критериев энергосбережения является неосуществимой, – рассказывает директор КП «Группа внедрения проекта по энергосбережению в административных и общественных зданиях г. Киева» Юрий Шналь. – Энергосберегающие характеристики многих городских зданий неудовлетворительны. Следует говорить о радикальном обновлении парка эксплуатируемых зданий. Но, поскольку до этого еще далеко, кое-что можно сделать сегодня при помощи теплоизоляции и автоматизации потребления тепла». В западных странах автоматизация зданий наряду с внешней теплоизоляцией давно признана одним из самых эффективных средств экономии энергоресурсов. Для большинства зарубежных проектов автоматизированных зданий характерны показатели экономии тепла до 40–50% и электроэнергии - до 30–40% в год. Российский опыт применения систем автоматизации свидетельствует, что уровень снижения энергопотребления составляет 25%. Система автоматизации и диспетчеризации позволяет построить работу системы теплоснабжения в оптимальном режиме. Например, в административных зданиях, дошкольных и школьных помещениях в вечерние и ночные часы, когда там никого нет, можно снизить температуру на 3-4%. В жилых домах – наоборот. Система автоматизации и диспетчеризации позволяет централизованно собирать и обрабатывать всю информацию и осуществлять энергоаудит здания в режиме он-лайн. Это позволит специалистам, обслуживающим здания, отслеживать параметры работы оборудования и регулировать их в нужном направлении. Энергоснабжающие организации смогут получать необходимую информацию в любой момент и на основе этих сведений рассчитать реальную стоимость теплоснабжения, электроэнергии, горячей воды. По словам Юрия Шналя, в рамках проекта модернизировано 1300 муниципальных зданий столицы. Эти здания «съедают» более 90% от общего количества потребления тепла в административных и хозяйственных зданиях Киева. Если в 2001 г. потребление ими тепла составляло 1,16 млн. Гкалл, то в 2005 г., в результате осуществленных мер, – 0,97 млн. Гкалл. Таким образом, показатель экономии составил 20% или $3,7 млн. Параметрическая картина, полученная в результате осуществления Проекта энергосбережения в Киеве может служить фундаментом для аргументированных, точных прогнозов и рекомендаций, а также для построения концепции дальнейшего развития энергосбережения и в Киеве, и в Украине. И хотя понятие «энергосберегающий дом» в нормативных документах в нашей стране пока отсутствует, в нынешнем году вступил в действие ГСН «Строительная теплотехника», где обозначены более жесткие требования к энергоэффективности зданий. С января также действуют ДБН В.2.2-15-2005 «Жилые дома. Основные положения». Этот документ регламентирует, в частности, требования к уровню энергосбережения во всех новостройках и реконструируемых зданиях. В Украине также создается инфраструктура услуг по энергосбережению и повышению надежности систем теплоснабжения. Многие компании пришли к необходимости создания концепции энергосберегающих зданий, которые характеризуются хорошей теплоизоляцией ограждающих конструкций; использованием эффективной системы вентиляции с утилизацией тепла; расположением относительно частей света таким образом, чтобы получить максимальную выгоду от солнечной энергии; использованием бытовой электроаппаратуры с низким потреблением электроэнергии; возможностью регулировать температурный режим и др.
Дейнеко В.О. академік академії будівництва України, директор Групи впровадження проекту з 1999 по 03.2005 року 1. Загальна інформація До адміністративних і громадських будівель бюджетної сфери входять заклади освіти, охорони здоров’я, культури, інші. Адміністративні та громадські будівлі, які фінансуються з бюджету м. Києва складають біля 1300 об’єктів: 600 дитячих садків, 390 шкіл, 225 закладів охорони здоров’я, 45 закладів культури, тощо. В загальному теплоспоживанні міста від теплопостачальних компаній ці будівлі складають біля 7%. Порівняння споживання тепла за 2001-2005 роки показує стабільне щорічне зниження витрат в секторі адміністративних і громадських будівель. 2001 рік – 1331 тис. Гкал, приведене до “нормативного року” (к=1,02) – 1358 тис. Гкал. 2002 рік – 1254 тис. Гкал, приведене до “нормативного року” (к=1,06) – 1329 тис. Гкал. 2003 рік – 1211 тис. Гкал, приведене до “нормативного року” (к=0,99) – 1199 тис. Гкал. 2004 рік – 1038 тис. Гкал, приведене до “нормативного року” (к=1,08) – 1121 тис. Гкал. 2005 рік – 1015 тис. Гкал, приведене до “нормативного року” (к=1,04) – 1056 тис. Гкал. Таким чином, щорічне споживання теплової енергії протягом 4-ох років зменшилось на 22% або на 302 тис. Гкал. Основний вклад до зменшення теплоспоживання вніс проект “Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва”, в якому було задіяно біля 1275 об’єктів. 2. Проект з енергозбереження Проект був розроблений з ініціативи Держкоменергозбереження та Київської міської державної адміністрації (КМДА) в 1997-1998 роках за фінансовою підтримкою Департаменту енергетики США і був реалізований КМДА в 2000-2005 роках із залученням позики Світового банку (МБРР) та інституційної підтримки уряду Швеції (SIDA). Реалізацію проекту здійснював спеціально створений підрозділ КМДА на правах юридичної особи “Група впровадження проекту”. Вартість проекту - 28,4 млн. доларів США із них: позика МБРР - 16,3 млн. доларів США вклад КМДА - 10,1 млн. доларів США грант Швеції - 2,0 млн. доларів США Кошти позики використовувались тільки на закупку та встановлення обладнання. Кошти КМДА використовувались на встановлення теплолічильників, енергоаудит та проектування, відшкодування ПДВ та митних витрат. Кошти гранту використовувались SIDA на оплату консультантів та часткове облаштування офісу. Кредитна ставка МБРР – лібор (4-6% річних), термін кредиту – 12 років, із них 5 років пільговий період. Проект – самоокупний, з поверненням боргу за рахунок економії теплової енергії протягом 7 років, починаючи з 2005 року. Розрахунковий потенціал енергозбереження – 26-27%. 3. Основні заходи проекту Теплолічильники Встановлено 696 теплолічильників, що дозволило сплачувати кошти за реально спожиту теплову енергію, взяти під контроль ефективність впровадження проекту по кожній будівлі, забезпечити моніторинг теплоспоживання для повернення вкладених інвестицій. Енергетичний аудит та проектування Виконані роботи по енергоаудиту та проектуванню 1309 будівель, що дозволило встановити базові рівні теплоспоживання до початку реалізації проекту та визначити основні технічні параметри для виготовлення модульних теплових пунктів по кожній будівлі. Модернізація індивідуальних теплових пунктів Модернізовано 1173 теплових пунктів будівель, в яких були встановлені автоматизовані модулі опалення, оснащені циркуляційними насосами та системами погодного і добового автоматичного регулювання. Це дозволило зменшувати тепловий потік в весінньо-осінній період опалювального сезону при “зрізці” температурного графіку на рівні 65-70 С та в неробочий час закладів, що є значним резервом енергозбереження. В кожному тепловому пункті були встановлені індивідуальні модулі гарячого водопостачання, тобто всі будівлі були переведені на 2-х трубну схему теплопостачання із забезпеченням контролю теплоспоживання на опалення та ГВП одним теплолічильником. Це дозволило задіяти систему автоматичного регулювання температури гарячої води та програмне регулювання режиму роботи, а також використати тепловий потік зворотного теплоносія із системи опалення будівлі для підігріву води, що підвищило енергоефективністю ГВП. Встановлення балансувальних клапанів При модернізації теплових пунктів встановлено біля 2500 балансувальних клапанів з можливістю заміру потоку теплоносія, що дозволило проводити “по фасадне” регулювання теплових потоків в будівлях з метою оптимізації теплонавантаження на опалення в приміщеннях. Утеплення будівель Ущільнення вікон та дверей Ущільнено вікна та двері в 1270 будівлях. Ущільнення проводилось силіконовим ущільнювачем спеціального профілю “в паз”, що дозволило покращити комфортні умови в приміщеннях за рахунок зменшення інфільтрації холодного повітря. Встановлено 2 478 тис. п. м ущільнювача. Рефлектори радіаторів Встановлено рефлектори радіаторів в 940 будівлях. Рефлектори виготовлені з спіненого поліетилену з світло відбиваючою фольгою, що дозволило покращити комфортні умови в приміщеннях за рахунок зменшення втрат тепла через стіни будівель та покращення умов радіації тепла в приміщеннях. Встановлено 118,8 тис. м2 рефлекторів. Інші заходи Інші заходи не передбачались при розробці проекту, а були виконані додатково в процесі реалізації проекту з ініціативи Групи впровадження проекту в рамках існуючого фінансування. Встановлення змішувачів води на 37 С Встановлено 2050 автоматичних змішувачів води в 260 дошкільних закладах, що дозволило забезпечити автоматичне регулювання температури води на рівні 35-37 С в сантехнічних приладах, розміщених в приміщеннях дитячих груп, на виконання вимог санітарних норм та техніки безпеки. Встановлення сантехнічних приладів Встановлено біля 3700 одиниць економічних змішувачів холодної та гарячої води в 14-ти міських лікарнях взамін приладів, які вичерпали свій технічний ресурс, що дозволило зменшити втрати гарячої та холодної води. Встановлення запірної арматури Встановлено 400 одиниць запірної арматури на вході теплових мереж в будівлі взамін арматури, яка вичерпала свій технічний ресурс, що дозволило забезпечити надійне відключення будівель від теплових мереж для здійснення ремонтно-профілактичних робіт. Встановлення дверей Встановлено біля 1100 металевих дверей з замками в приміщеннях теплових пунктів будівель для запобігання несанкціонованого доступу і забезпечення збереження змонтованого обладнання. Сигналізація Встановлено звукову сигналізацію по кожному модернізованому тепловому пункту, що дозволило підвищити надійність системи теплозабезпечення будівель. Звукова сигналізація спрацьовує при: зменшенні тиску в системі опалення (порив в системі); включенні дренажного насосу (затоплення приміщення); відкритті дверей (вхід в приміщення) 4. Основні результати впровадження проекту Енергоефективність В процесі реалізації проекту щорічне теплоспоживання будівель, задіяних в проекті (біля 1275 закладів), зменшувалась: 2001 рік – 1260 тис. Гкал – базове теплоспоживання (к=1,00) – 1260 тис. Гкал. 2002 рік – 1132 тис. Гкал – приведене теплоспоживання (к=1,06) – 1200 тис. Гкал. 2003 рік – 1104 тис. Гкал – приведене теплоспоживання (к=0,99) – 1093 тис. Гкал. 2004 рік – 984 тис. Гкал – приведене теплоспоживання (к=1,08) – 1062 тис. Гкал. 2005 рік – 952 тис. Гкал – приведене теплоспоживання (к=1,04) – 990 тис. Гкал. Щорічна економія тепла, досягнута в 2005 році в порівнянні з рівнем теплоспоживання до початку реалізації проекту, склала 270 тис. Гкал, або 21.4%, що дає економію коштів біля 21 млн. Грн. на рік. Досягнуті результати будуть уточнюватись по результатах роботи в 2006 році. Прогнозована економія – 22-23%. Базовий рівень теплоспоживання Реалізація проекту вимагала створення надійної системи акумулювання коштів для повернення позики Світовому банку за рахунок самоокупності. В основі розрахунків економії коштів покладено теплоспоживання до початку реалізації проекту, як базовий рівень, в порівнянні з яким оцінюється досягнутий результат енергозбереження. Заплановані щорічні асигнування повинні відповідати зафіксованому базовому рівню протягом всього періоду повернення позики (до 01.01.2012 року). Реально зекономлені кошти щорічно акумулюються для повернення позики, обслуговування встановленого обладнання та стимулювання енергозбереження. Групою впровадження проекту створена база даних по теплоспоживанню кожною будівлею до початку реалізації проекту, а також протягом 2001-2005 років в процесі реалізації проекту. Це дозволяє, використовуючи спеціальну методологію приведення теплоспоживання до “нормативного року”, проводити регулярний моніторинг та контроль за рівнем енергозбереження і технічним станом встановленого обладнання, оперативно приймати заходи по забезпеченню його працездатності. 5. Організація реалізації проекту Група впровадження проекту (ГВП) Обов’язковою першочерговою умовою надання позики було створення Групи впровадження проекту, на яку покладались обов’язки по реалізації проекту згідно Угоди про позику та Угоди про виконання проекту. Група впровадження проекту була створена КМДА в 1999 році як юридична особа на термін впровадження проекту до 30.06.2005 року і нараховувала 12-14 спеціалістів. В серпні 2004 року ГВП була перетворена на комунальне підприємство КМДА для забезпечення життєдіяльності проекту в подальшому. Основні етапи впровадження проекту Організаційні заходи Створення Групи впровадження проекту – липень 1999 р. Рішення Київради “Про реалізацію проекту” – лютий 2000 р. Підписання “Угоди про позику” між Україною та МБРР та “Угоди про виконання проекту” між КМДА та МБРР – квітень 2000 р. Ратифікація ВР України “Угоди про позику” – липень 2000 р. Рішення МБРР про набуття чинності Угоди – липень 2000 р. Завершення першого міжнародного тендеру на модернізацію 30 МІТП – жовтень 2000 р. Отримання коштів позики на Спец рахунок банку Societe General (м. Франкфурт на Майні) – травень 2001 р. Постачання та встановлення обладнання Попередній етап: Виконання робіт по аудиту та проектуванню Розробка тендерної документації та проведення тендерів Встановлення теплолічильників Основний етап: Модернізація теплопунктів Ущільнення вікон та дверей Встановлення рефлекторів радіаторів Інші заходи Було проведено 30 тендерних торгів, із них – 22 міжнародних по стандартах Світового банку. Підписано біля 70 контрактів. В реалізації проекту прийняли участь біля 50 організацій. 6. Майбутня життєздатність проекту Для отримання щорічного гарантованого енергозбереження, досягнутого в результаті впровадження запланованих заходів, проект потребує постійної уваги з боку КМДА протягом багатьох років в питаннях: забезпечення працездатності теплолічильників; кваліфікованого технічного та сервісного обслуговування обладнання МІТП; приведення в належний технічний стан внутрішніх систем опалення будівель; моніторингу теплоспоживання кожним об’єктом, задіяним в проекті; стимулювання енергозбереження на рівні Споживачів та технічних працівників держадміністрацій районів та міста. 7. Висновки По результатах впровадження були досягнуті основні цілі проекту: Зменшення споживання теплової енергії в секторі адміністративних і громадських будівель на рівні 22-23% або 280 тис. Гкал щорічно на суму біля 22 млн. Грн. Зменшення споживання палива та обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферу теплогенеруючими установками. Створення додаткових робочих місць та інфраструктури надання послуг з енергозбереження на високому рівні. Простий термін окупності проекту з урахуванням обслуговування боргу Світового банку складає біля 5,5 років при тарифі на теплову енергію 18 доларів США за 1 Гкал. При бюджетному фінансуванні термін окупності склав би біля 4,5 років. Проект є реально завершеним і успішним, таким, що може бути здійсненим в інших містах України із врахуванням досвіду, набутого в м. Києві. При розробці та реалізації подібних проектів мається можливість врахувати “вузькі” місця, з якими зустрілась Група впровадження проекту, з метою зменшення їх впливу в процесі впровадження, та залучити досвідчених спеціалістів, які здійснювали проект в м. Києві з дотриманням вимог нормативних документів України та стандартів міжнародних фінансових організацій (МБРР). Вывоз мусора оснащенности и утилизация отходов Правовое регулирование в сфере э. Атмосфера как источник доходов. На каждую хартию есть свой штокм. Массовый расходомер скомпенсиров. Газовые отношения с украиной ста. Главная страница -> Технология утилизации Экологически чистая мебель: |
