Главная страница ->  Технология утилизации 

 

Время высоких энергозатрат. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.


Праховник А.В., д.т.н.,

 

проф., директор ІЕЕ НТУУ ”КПІ”

 

Стратегія складається з взаємозалежних п'яти важливих блоків:
надійність енергопостачання,
політика цін,
законодавство і нормативна база,
безпосередньо програми ефективності використання енергії,
захист навколишнього середовища.

 

Серед завдань, включених в блоки системної стратегії, є вже досить відомі (які знаходяться в розгляді, що втілюються в життя) і ті, які не знайшли відображення в діях державних і недержавних установ. Системна стратегія вимагає розв’язання цих задач в комплексі, що дозволить розчистити дорогу від перешкод.

 

Надійність енергопостачання

 

Потрібно застосовувати найефективніші засоби забезпечення надійності енергопостачання. Найбільш очевидні засоби досягнення цієї мети включають наступне:
Максимальне використання місцевих джерел енергії (оскільки постійною проблемою України є те, що попит на енергоресурси перевищує можливості їх поставки за рахунок місцевих ресурсів);
Заохочення використання різних видів палива з метою виключити домінування одного з них (споживач повинен мати право вибрати той або інший енергоносій на основі відповідних техніко – економічних розрахунків);
Створення умов для заохочення конкуренції і доступ третьої сторони до електромереж (можливість підключення до конкуруючих мереж або джерел енергії);
Для поставок нафти і газу важливе налагодження хороших і довгострокових зв'язків з різними країнами (не тільки з Росією і Туркменістаном, але й з країнами Ближнього Сходу та іншими);
Виконати будівництво нафтопроводу та нафтотерміналу “Південний” (Одеса-Броди);
Розрахунок за енергію, що поставляється, повинен здійснюватися тільки “живими” грошима.
Перейти на розрахунки за транзит енергоносіїв виключно в (твердій) валюті;
Здійснити будівництво нафтопроводів на узбережжі Чорного моря (для зменшення залежності від російської нафти);
Додержуватися міжнародних договорів щодо транзитних перевезень енергоносіїв;
Прискорити введення енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС та Київській ТЕЦ-6;
Здійснити реконструкію ТЕС, реконструкція має виконуватись лише з метою створення маневрової потужності (загальна маневрова генеруюча потужність Украіни має бути не менше 25-30% );
При постачанні вугілля для ТЕС слід перейти вже у 2001р. на закупівлю його за калорії замість валу;
Виконати реконструкцію нафтогазопроводів, нафтопродуктів та нафтотерміналів;
Здійснити реконструкцію діючих гідроелектростанцій та добудову ГАЕС.
Підключення об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України до енергетичної системи Європи з використанням вставок постійного струму;
Створити умови для спільної роботи ОЕС України і Росії.

 

Україна має прикладати зусилля для того, щоб ефективне використання енергії допомогло скоротити імпорт палива і сприяло підвищенню надійності електропостачання за рахунок значного поширення поновлюваних джерел енергії:
створити єдину державну програму створенння та впровадження поновлюваних джерел енергії: енергію вітру, сонячну енергію (сонячні колектори і сонячні батареї), тепло навколишнього середовища, геотермальну енергію, енергетичну біомасу (енергетичні сільскогосподарчі культури, деревину, солому, тверді побутові відходи, біогаз);
провести інвентаризацію потенціалів по кожному виду енергетичної біомаси та створити мапу України з енергетичної біомаси.
здійснити поетапний перехід у комунально-побутовому секторі середніх і малих міст та селищ на використання комбінованого виробництва тепла та електричної енергії на базі біомаси (відходів соломи, деревени, відходів щепи та гранул);
створити умови для розробки і створенню обладнання та інфраструктури по виробництву та постачанню біомаси у відповідності до можливостей регіонів України.

 

Політика цін та тарифів

 

ціни повинні відображати реальні витрати, механізм утворення тарифів повинен бути зрозумілим і прозорим, включаючи ціни на послуги енергопостачальних компаній, які надаються споживачам;
перейти від використання “правил користування енергією” до “правил куплі-продажу енергії”, для створення яких мають залучатися представники від громадських організацій;
законодавчо забезпечити заборону використання інших (крім “правил куплі-продажу енергії) відомчих актів (різних умов на постачання та підключення до відповідних мереж);
збір платежів за використану енергію повинен бути примусовим;
законодавчо забезпечити можливість збору платежів на умовах передплати за енергію;
при постачанні електричної енергії з обмеженням або тимчасовим відключенням ввести “тарифи з перериванням”, які враховували б ці явища (постачальник буде мати право на застосування штрафних санкцій за порушення відповіднонго договору споживачем, а останній буде сплачувати меншу ціну за постачання йому енергіі з пониженою надійністю та якістю);
вибір системи тарифів повинен бути відкритим і доступним для споживачів при укладанні договорів на поставку енергії.

 

Законодавство і нормативна база

 

Державна система управління енергозабезпеченням та енергозбереженням повинна виконувати функції управління з позицій створення законодавчої і нормативної бази; оцінки потенціалу енергозабезпеченням та енергозбереження; перспективного і короткострокового прогнозування пріоритетів; координації регіональних дій; визначення політики і організації заходів щодо популяризації, підготовки кадрів і підвищення кваліфікації в цих областях; створення єдиного для України інформаційного простору і включення його в міжнародну мережу; координації наукових розробок; супроводу великих пілотних проектів та ін.
Державна система управління енергозабезпеченням та енергозбереженням ні при яких умовах (безпосередньо або через “свої” структури) не повинна виконувати конкретні наукові роботи, виконувати впровадження їх, інспектувати організації і будь-які інші дії, пов'язані з конкретною діяльністю на рівні підприємств будь-якої форми власності, оскільки через захоплення цими функціями неможливо визначати стратегічні дії, що негативно позначаться на досягненні глобальної мети - підвищенні енергоефективності.
НКРЕ має бути незалежною в державній системі управління.
Перейти від системи нормування енергії до застосування енергоаудиту у сполученні з контролем і нормалізацією енергоспоживання. (Україна успадкувала систему норм і стандартів на використання енергії в промисловості від колишнього Радянського Союзу. Головна їх функція перебувала в забезпеченні централізованого планування, а не управління енергоспоживанням. По мірі спаду промислового виробництва система нормування для технологічних і/або виробничих підрозділів і підприємств загалом ставала все більш некорисною, а з все зростаючою приватизацією об'єктів стає навіть шкідливою. Порівняння їх на конкретному об'єкті вкаже, як цей об'єкт відрізняється від національних (міжнародних) норм. Однак це дасть тільки дуже обмежену, лімітовану інформацію про те, які аспекти використання енергії краще або гірше звичайних – не більш, бо застосовуються лише як “моментальне фото”, оскільки вони розглядають витрати енергії тільки через конкретний фіксований проміжок часу і при певних умовах, і вони не повинні виступати у вигляді арбітра при аналізі ефективності виробничих дільниць і промислових підприємств).
Перейти від інспектування промислових підприємств любої форми власності негайно та поступово для установ бюджетної сфери до експертизи і консалтингу з питань енергозбереження.

 

(Потрібно пам'ятати, що в умовах ринку енергоємність зменшується природним шляхом, оскільки ефективність використання енергії диктується фінансовими міркуваннями. Це змушує підприємців діяти раціонально і не жаліти грошей на більш сучасне енергоефективне обладнання.)

 

Ефективність використання енергії

 

Підвищення ефективності використання енергії буде сприяти підвищенню надійності енергопостачання, поліпшенню екологічної ситуації і зниженню витрат на імпорт енергоносіїв.
Слід відмовитися від створення державних програм енергозбереження, побудованих на основі збору, підсумовування, аналізу даних, отриманих від галузевих міністерств, і на цій базі займатися плануванням енергозбереження. Оцінка потенціалу і встановлення пріоритетів по реалізації програм енергозбереження на довгострокову і короткострокову перспективи має проводитись на основі аналізу даних про “горизонтальні” і “вертикальні” технології.

 

(“Горизонтальні” - це всі технології, що вживаються в різних секторах енергоспоживання (електричне освітлення, двигуни, компресорні установки, бойлери, та ін.). “Вертикальні” - технології, які є специфічними, тобто вони призначені для роботи в певних умовах (підземні гірничодобуваючі машини, мартенівські печі та ін.)).
Поширювати використання субсидії та фінансову підтримку програмам енергозбереження.

 

(Оскільки вкладати гроші в енергозбереження набагато вигідніше, ніж освоювати нові джерела енергії, то політика використання таких стимулів, як податкові пільги і позики під низький відсоток для проведення заходів щодо енергозбереження адміністраціями всіх рівнів (від уряду до місцевих органів управління), економічно доцільна. Для проектів по енергозбереженню особливо гостро стоїть проблема грошових коштів в період економічного спаду. Треба пам'ятати, що інвестиції - це найважливіший фактор розв'язання проблем енергозбереження.)
Здійснювати широке впровадження програм підготовки, перепідготовки кадрів, інформування населення і популяризації енергозбереження.

 

(Досвід розвинених країн свідчить, що забезпечення необхідною інформацією про засоби економії енергії є простим, але дуже ефективним заходом. За даними США, кошти, витрачені на інформування, залучають в енергозберігаючі проекти в 2,5 разу більше капіталовкладень, ніж витрачені на податкові стимули.)
Слід більшу увага приділяти програмам управління енергоспоживанням, які незважаючи на їх явну привабливість, не знайшли належної уваги в Україні.(значна увага надається в США) Вони складаються з:
Управління електричним навантаженням, яке необхідне для вирівнювання графіків навантаження енергосистем і здійснюється шляхом зниження навантаження споживачів в часи максимуму навантаження енергосистем (що передбачає створення позапікових режимів роботи обладнання, короткострокове відключення другорядного обладнання і приладів в періоди добового максимума навантаження в енергосистемі, перенесення навантажень споживачів з періодів “піків” в періоди “провалів” навантажень енергосистеми, і т.д. Велике значення має автоматизація і системи управління електроспоживанням).
Управління енергоефективністю кінцевих споживачів енергії, для чого необхідно створити нове, більше за енергоефективне обладнання (переобладнання, доукомплектування, заміна технології або конструкції чи режиму функціонування, автоматизування і т.п.), а також прийняти систему стимулів, включаючи податкові пільги і позики з низькими ставками.

 

Охорона навколишнього середовища

 

Необхідно здійснювати контроль і домагатися зменшення викидів в атмосферу CO2, NOx і SОx.
ціни на енергію повинні відображати реальні витрати на відновлення навколишнього середовища.
ядерна безпека повинна бути пріоритетним напрямом політики в області енергетики.
Необхідно провести інвентаризацію парнікових викідів парникових газів та створити програму спільного впровадження енергозберегаючих проектів з зарубіжними країнами на базі відповідних квот на скорочення викидів парникових газів.

 

 

Я. Рудницкий

 

Как организовать энергосбережение на предприятиях

 

Сегодня работа по энергосбережению на предприятиях ведется крайне слабо или вообще не ведется. Вместе с тем, энергосбережение - это ключевое направление экономического оздоровления предприятий, выхода из кризисного состояния. Энергозатраты на производство промышленной продукции в 1.5-2.0 и более раз выше возможных, достигнутых в промышленно развитых странах.

 

Высокими энергозатратами в значительной мере обусловлены экономические проблемы предприятий (высокие издержки производства, недостаток оборотных средств, неплатежи, трудности сбыта продукции) и кризисные явления в экономике в целом.

 

Бремя высоких энергозатрат прогрессивно нарастает от добычи и производства исходного сырья и материалов до конечной продукции.

 

Поэтому, охватив энергосбережением все сферы экономики, можно будет получить весьма значительные результаты в снижении издержек производства и повышении конкуренто­способности выпускаемой продукции.

 

Нужно коренным образом изменить отношение к проблеме энергозатрат на производство и к энергосбережению, осознав, что сегодня мы тратим намного больше энергоресурсов, чем необходимо; что затраты на энергоресурсы могут быть значительно снижены, в том числе и мерами, не требующими существенных финансовых средств.

 

К основным причинам, обуславливающим пассивное отношение к энергосбережению можно отнести следующие:
работа по энергосбережению на предприятиях не организована; нет должностных лиц, ответственных за эту важнейшую сторону производственно-экономической деятельности предприятия и организацию этой работы:
руководство предприятий не всегда уделяет должное внимание проблеме энергосбережения, недооценивает его возможности и значимость;
отсутствуют экономические стимулы энергосбережения, не разработаны другие экономические аспекты проблемы (налоговые, инвестиционные, вопросы кредитования и субсидирования, создания и использования фонда энергосбережения и др.);
не организовано обучение и повышение квалификации производственного персонала в сфере энергосбережения;
не организовано должным образом информационное обеспечение и обмен опытом в области энергосбережения.

 

Этот перечень можно продолжить. Отсутствуют многие звенья системы организации и проведения эффективной работы по снижению энергоемкости производства.

 

Опыт развитых стран показывает, что энергосбережение - это самостоятельный вид производственной деятельности, требующий определенной подготовки, специальной организации и систематической, целенаправленной работы.

 

Должна быть создана система организации и управления работой по энергосбережению.

 

Первым важным шагом в решении этой задачи должно явиться назначение руководителя службы энергосбережения предприятия (энергетического менеджера).

 

На крупных предприятиях это должен быть постоянно действующий руководитель, на небольших предприятиях это может быть специалист, работающий по контракту, с необходимой по условиям производства загрузкой.

 

Основной задачей энергетического менеджера является обеспечение требуемого объема производства продукции при технически минимально возможных затратах энергетичес­ких ресурсов.

 

Энергетический менеджер должен иметь полномочия, позволяющие ему вести порученную работу во всех аспектах возникающих проблем (организационных, финансово-экономических, научно-технических и др.).

 

Энергетический менеджер должен руководить и организовывать работу по энергосбережению на заводе, опираясь на существующие производственно-экономические службы предприятия (отдел главного энергетика, руководителей цехов, службы КИП и автоматики, энергетические лаборатории, финансово-экономические подразделения предприятия и др. структуры).

 

Совершенно необходимым условием успешной работы по энергосбережению является всесторонняя поддержка директором предприятия.

 

Энергозатраты должны быть таким же предметом внимания со стороны руководства предприятия, как выполнение производственной программы, как качество продукции, как финансово-экономические показатели производства.

 

Необходимо разработать и внедрить экономический механизм энергосбережения.

 

Создание материальной заинтересованности работников предприятия в снижении энергозатрат является совершенно необходимым условием активизации работ по энергосбере­жению.

 

В реализации экономического механизма должны быть использованы все виды экономических рычагов и финансовых возможностей, в их числе:

 

Система оплаты труда, стимулирующая энергосбережение

 

Работники предприятия, которые могут оказывать влияние на расходы энергоносителей, должны по окончанию месяца знать показатели, достигнутые в результате проведенной ими работы по экономии энергоресурсов.

 

Стимулирование сотрудников предприятия за энерго­сбережение должно вестить за счет экономии, полученной в результате снижения затрат энергоресурсов.

 

Фонд энергосбережения предприятия

 

Это фонд, создаваемый для финансирования работ по энергосбережению. Возможные источники для формирования фонда энергосбережения: средства, образующиеся за счет экономии энергоресурсов, наценки на реализуемую продукцию, часть прибыли предприятия.

 

Должны быть проработаны другие финансово-экономичес­кие стороны энергосбережения, входящие в компетенцию предприятия (вопросы финансирования работ, возможность привлечения инвесторов, в том числе зарубежных для реализации крупных проектов, использование банковских кредитов, привлечение средств из государственного, отраслевых и региональных фондов энергосбережения и т.д.).

 

В рамках общегосударственных экономических рычагов энергосбережения будут действовать система экономических санкций за нерациональное использование энергоресурсов и потери энергоносителей.

 

Требуется создать эффективную систему учета и отчетности использования энергоресурсов. Естественно, что без учета не может быть энергосбережения.

 

Возможность правильного учета позволит трудящимся постоянно видеть результаты своей работы по экономии или перерасходу энергоносителей.

 

Основными показателями энергетической эффективности производства должны быть удельные энергозатраты (количество топлива, тепловой и электрической энергии, воды, сжатого воздуха и др. энергоносителей, затраченных на производство единицы продукции).

 

По данным зарубежного опыта оснащение потребителей средствами учета позволяет сэкономить примерно 10% энергоносителей.

 

Главными задачами системы учета являются возможность оперативного контроля и анализа использования энергоресур­сов, динамики изменения показателей во времени; возможности использования показателей энергозатрат для стимулирования энергосбережения).

 

Следует стремиться к созданию автоматизированной системы учета и контроля использования энергоресурсов.

 

Необходимо создать систему обучения и повышения квалификации специалистов в области энергосбережения.

 

Должно быть организовано обучение руководителей предприятий, энергетических менеджеров, энергетических аудиторов, специалистов всех технологических профилей предприятий. Необходимо создать региональную учебную базу по энергосбережению и учебные пункты на предприятиях.

 

Обучение имеет очень важное значение в системе эффективной организации работ по энергосбережению.

 

Организовать информационное обеспечение потребите­лей энергоресурсов материалами по энерго­сбережению на основе обзора литературных источников, материалов конференций, симпозиумов, выставок, рекламных проспектов, опыта аналогичных предприятий и т.д.

 

Провести энергетический аудит предприятия

 

Энергетический аудит имеет целью выявить резервы экономии энергоресурсов и разработать комплекс первоочередных и перспективных мероприятий по энергосбережению.

 

В странах Европейского Союза действует развитая сеть фирм по энергетическому аудиту. Они являются основным инструментом в проведении практической работы по энергосбережению.

 

Для ведения такой работы необходимо организовать региональную аудиторскую службу. В Харькове есть достаточно квалифицированных специалистов, способных вести аудиторскую деятельность.

 

В рамках энергетического аудита будут разработаны технические предложения по внедрению беззатратных и малозатратных энергосберегающих мероприятий, требующих определенных капвложений. По результатам аудита необходимо перейти к внедрению беззатратных и малозатратных энергосберегающих мероприятий. Их реализация позволит при минимальных затратах снизить энергоемкость производства на 25-30%.

 

Сфера малозатратных энергосберегающих мероприятий должна быть предметом постоянного внимания и контроля со стороны службы энергосбережения. Эти мероприятия важно не только осуществить, но и следить постоянно за поддержанием соответствующих технических средств в надлежащем рабочем состоянии.

 

Необходимо разработать программу энергосбережения предприятия, куда войдут все изложенные выше элементы работы, включая план энергосберегающих технологий.

 

Программа включает перечень работ, сроки их реализации, стоимость работ, источники финансирования, ожидаемую энергетическую и экономическую эффективность и ответственность за внедрение.

 

Программа утверждается директором предприятия и является основополагающим документом в работе по энергосбережению на текущий год и на перспективу. По окончании года программа может дополняться и корректиро­ваться с учетом текущих обстоятельств.

 

информационно-аналитический вестник “Энергия”,
июнь 1997 г, № 1, стр. 12-13)

 

Вывоз мусора вывозке и утилизация отходов

 

Опыт сша по энергосбережению в зданиях. Очерк развития российского светотехнического рынка на современном этапе. Правовое регулирование в сфере э. Атмосфера как источник доходов. На каждую хартию есть свой штокм.

 

Главная страница ->  Технология утилизации 

Экологически чистая мебель:


Сайт об утилизации отходов:
Hosted by uCoz