Главная страница ->  Технология утилизации 

 

Псевдодинамический подход в оценке изменения статей теплового баланса установки печь. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.


Гелетуха Г.Г., директор НТЦ Біомаса,

 

Філоненко О. В., консультант НТЦ Біомаса,

 

Проектно-орієнтований механизм Кіотського Протоколу „Спільне Впровадження” є надзвичайною можливістю залучення істотних додаткових інвестицій в модернізацію вітчизняного енергетичного сектору та підвищення ефективності його функціонування, який здатен зробити значний внесок у майбутній сталий розвиток нашої держави.

 

На нашу думку, запропоновані вимоги до проектів спільного впровадження та процедура їх проходження в кращому випадку ускладнять, а в гіршому – унеможливлять реалізацію механізму спільного впровадження в рамках Кіотського протоколу в Україні, накладаючи „зайвий бюрократичний тягар”, який відіб’є бажання українським підприємствам приймати участь в Кіотському механізмі та гальмуватиме процес залучення іноземних інвестицій в Україну.

 

Тому з боку держави необхідно якомога швидше забезпечити максимально сприятливі умови для проходження проектів спільного впровадження, а також послабити вимоги до них, привівши їх у відповідність міжнародній практиці. Ускладнена процедура буде невиправданим тягарем не лише для зацікавлених підриємств, але й для самої держави, оскільки її виконання вимагатиме значних зусиль від багатьох державних службовців та експертів.

 

Якщо держава затвердить запропоновані критерії та процедуру проходження проекту СВ, жодний український проект не зможе бути доведеним до підписання контракту з потенційним інвестором. Необхідно враховувати ситуацію та пристосовуватись до існуючих умов на міжнародному ринку парникових газів, зокрема усвідомлюючи, що Україна поки що на практиці не є фаворитом для потенційних інвесторів.

 

Згідно аналітичної інформації від компанії Pointcarbon в рейтингу країн-виконавців проектів СВ Україна посідає 9 місце з оцінкою „ВВ-”, випереджаючи лише Росію, яка ратифікувала Кіотський протокол набагато пізніше України. А стосовно інвестиційного клімату Україна наразі за рейтингом виглядає ще гірше своїх конкурентів (оцінка „СС+”) та навіть поступається Росії (Див. Таблицю від Pointcarbon нижче). Лідерами ринку серед продавців є ті країни центральної та східної Європи, які не мають жорстких критеріїв та ускладнених довготривалих процедур проходження проектів СВ.

 

Несвоєчасне отримання важливого листа схвалення від держави, а також застосування високих вимог щодо ціни на ОСВ поставить українські проекти у невигідне та неконкурентне становище на ринку парникових газів.

 

Рейтинговим лідером серед країн-продавців центральної та східної Європи є Болгарія, в якій процедура отримання листа підтримки триває лише один місяць. За інформацією Pointcarbon нещодавно Болгарія підписала контракт зі Світовим Банком на продаж ОСВ за ціною 3.5 євро/т СО2е.

 

Слід зауважити, що запропоновані національні критерії оцінки проектів спільного впровадження є занадто жорсткими, а в деяких випадках зовсім неприпустимими, що не відповідають ні інтересам українських підприємств, ні інтересам держави вцілому. За таких умов, що свідомо стримують участь України на ринку парникових газів та не сприяють залученню інвестицій, механізм спільного впровадження втратить свою цінність для України, яка в свою чергу втратить можливості залучення новітніх технологій та іноземного капіталу.

 

Просимо врахувати зауваження НТЦ „Біомаси” до (проектів) наступних документів:

 

І. (Проект) ПОРЯДОК розгляду, схвалення та реалізації проектів спільного впровадження згідно Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату

 

І.1. Пункт 7.

 

Вважаємо недоцільною проведення експертизи органами центральної та виконавчої влади на відповідність вимогам до проектів СВ.

 

Підстави: Експертна процедура, як правило, довготривала, а також за змістом дублює незалежну міжнародну експертизу (Пункт 6), якій довіряє Виконавчий Комітет РКЗК.

 

Втрати часу штучно закладені в Пунтках 6 та 7, оскільки власник джерела повинен спочатку подати до Секретаріату матеріали проекту разом із висновком незалежної міжнародної експертизи (яка сама триватиме не менше місяця), а потім Секретаріат організовуватиме експертизу із залученням експертів органів центральної та виконавчої влади та інших організацій, яка триватиме 75 днів, а на практиці можливо ще більше.

 

Пропозиція: Для уникнення дублювання експертної оцінки проекту та втрати часу необхідно максимально привести національні критерії у відповідність до міжнародних вимог до проектів СВ. Секретаріат цілком здатний підготувати висновок для Наглядової ради на підставі висновку незалежної міжнародної експертизи та перевірити проект на відповідність національним вимогам до проектів СВ, які не повинні розбігатися з міжнародними.

 

І.2. Пункт 9.

 

Вважаємо за доцільне запровадити відкритий процес винесення рішення щодо схвалення проекту СВ. Пропонуємо (за досвідом Румунії) ввести таке положення: „Власник об’єкту або його представник чи консультант представляють проект СВ Наглядовій Раді, а Наглядова Рада голосує та приймає рішення щодо схвалення або обгрунтованого відхилення проекту”.

 

Підстава: Відкритість процесу прийняття рішення щодо схвалення або відхилення проекту СВ дозволить уникнути упередженого ставлення членів членів Наглядової Ради до проекту СВ лише на підставі печатних матеріалів проекту та висновку незалежної міжнародної експертизи, а також дозволить членам НР отримати відповіді на запитання щодо проекту СВ від першоджерела.

 

ІІ. (Проект) Тимчасова процедура отримання листа підтримки проекту спільного впровадження.

 

ІІ.1. Пункт 3, Примітка 1.

 

Вважаємо можливий термін тимчасової відмови в реєстрації проекту СВ штучно затягнутим та пропонуємо скоротити його принаймні до половини одного місяця від дня першого звернення.

 

ІІ.2. Пункт 6.

 

Вважаємо перебільшеним зазначений термін 15 робочих днів від реєстрації проекту СВ до надання листа підтримки. Пропонуємо скоротити його принаймні до 10 робочих днів.

 

ІІІ. Проект тимчасової процедури отримання листа схвалення проекту спільного впровадження.

 

IІІ.1. Пункт 3 (а).

 

Пропонуємо виключити Пункт „а” зі списку повної проектної документації. В деяких випадках такий лист надається після отримання листа схвалення від уряду країни власника проекту та завершення тендеру на закупівлю ОСВ.

 

IІІ.2. Пункт 3 (д).

 

Пропонуємо також виключити пункт „д” зі списку повної проектної документації. Вважаємо, що питання про державну таємницю може бути проконтрольоване як Секретаріатом так і при слуханні проекту СВ Наглядовою Радою.

 

IІІ.3. Пункт 6.

 

Пропонуємо скоротити термін надання заявнику листа з повідомленням про реєстрацію до 10 днів.

 

IІІ.4. Пункти 15-16.

 

Як зазначалось вище в розділі І.1, вважаємо за недоцільне проведення експертизи органами центральної влади. Натомість пропонуємо Секретаріату готувати висновок щодо схвалення проекту СВ для Наглядової Ради на основі поданої проектної документації та звіту Валідатора. Також вважаємо за доцільне відкритість процесу винесення рішення щодо схвалення проекту СВ. Власник об’єкту або його представник чи консультант презентують проект СВ Наглядовій Раді, а Наглядова Рада відкрито голосує та готує рішення щодо схвалення або мотивованого відхилення проекту.

 

Підстава: Власники проектів зазвичай мають обмежений час для отримання листа схвалення, оскільки міжнародні тендери на закупівлю ОСВ мають певні часові обмеження етапів проходження проектів СВ. Якщо власник проекту не зможе подати проектну пропозицію в повному обсязі у встановлений термін лише через відсутність листа підтримки (за рахунок довготривалої процедури його отримання), інвестор матиме повне моральне право відмовитись від підписання контракту з власником проекту за несвоечасне виконання вимог тендеру.

 

IІІ.5. Пункти 17-18.

 

З аналогічних підстав приведених у попередньому пункті вважаємо неприпустимим термін надання листа схвалення 90 днів від реєстрації заявки. Це означає, що українські проекти отримуватимуть листи схвалення після завершення міжнародних тендерів із закупівлі ОСВ. Якщо в Болгарії процедура отримання листа схвалення триває лише тридцять днів, українські проекти опиняться в невигідному конкурентному становищі. Вважаємо, що максимально припустимий термін надання власнику проекту СВ листа схвалення не повинен перевищувати 45 календарних днів. Просимо звернути особливу увагу на дане зауваження щодо запропонованого часу, який витрачатиметься від реєстрації проектної заявки до фактичного отримання листа схвалення!

 

ІV. (Проект) Листа підтримки спільного впровадження

 

ІV.1. Лист підтримки повинен відповідати вимогам країни інвестора. Запропонований формат листа підтримки потребує перегляду, зокрема в ньому відсутній типовий для таких листів пункт:

 

„Україна відповідатиме вимогам до учасників торгівлі викидами, які вказано у ст.2 Додатку до Маракешських домовленостей (Рішення -/СР7, ст. 17): процедури, правила та керівництво торгівлі викидами, не пізніше 1 вересня 2006 року.”

 

V. (Проект) Листа схвалення.

 

V.1. Лист схвалення повинен відповідати вимогам країни інвестора.

 

V.2. В запропонованій формі листа схвалення не оговорена можливість і умови передачі ОВК (ранніх кредитів) країні інвестору.

 

V.3. Останнє речення потребує перегляду: „... При цьому з цієї кількості ОСВ вилучаються ОСВ в кількості, що відповідає перевищенню контрактної вартості згенерованих проектом ОСВ над фактичною загальною вартістю проекту.”

 

Питання:

 

Якщо вартість ОСВ перевищуватиме вартість проекту, весь надлишок (у вигляді ОСВ) вилучається та присвоюється на чию користь, коли та як визначатиметься фактична загальна вартість проекту?

 

Коментар: Потенційно описана ситуація може скластися в проектах по спалюванню біогазу та шахтного метану на звалищах. В такому випадку власник проекту отримає від продажу ОСВ суму, яка дорівнюватиме капітальним витратам на проект, не отримавши ніякого прибутку і не маючи коштів на покриття експлуатаційних витрат. Власники подібних проектів не будуть зацікавлені у їх виконанні. Пропонуємо вилучити цей пункт з листа схвалення або суттєво доопрацювати.

 

VI. Відповіді на анкетні дані з питань реалізації механізму спільного впровадження в Україні від Науково-технічного центру „Біомаса”

 

Аспекти реалізації механізму спільного впровадження

 

Коментар

 

Питання

 

Відповідь

 

Обґрунтування

 

відповіді

 

Так

 

Ні

 

1. Вимоги до проектних пропозицій та до їх заявників на етапі отримання листа підтримки

 

1.1. Заходи із скорочення викидів парникових газів (ПГ) мають бути інвестиційними за характером

 

Фінансові надходження за передачу одиниць скорочення викидів (ОСВ) зовнішнім інвесторам мають привести до створення фізичних активів, наявність яких може бути легко перевірена. Ця вимога дозволить розробити більш однозначний план моніторингу та верифікації викидів ПГ на етапі підготовки повної проектної документації. Ця вимога виключає подання проектів, які передбачають навчання, удосконалення систем управління на виробництві та інше

 

Чи вважаєте Ви, що дана вимога є необхідною?

 

+

 

Навчання персоналу для оперування обладнанням може виявитися необхідним.

 

1.2. Проект забезпечить середньорічне скорочення викидів ПГ в обсязі не менше 30 тис. СО2 екв.

 

За нинішніх цін на ОСВ нижня межа щорічного скорочення викидів ПГ означатиме що мінімальний обсяг інвестицій складатиме близько1 млн. євро. Це найменший обсяг фінансування, який виправдовує транзакційні витрати для «звичайного» інвестора в проекти спільного впровадження (СВ)

 

Чи вважаєте Ви, що вказана нижня межа є прийнятною?

 

Якщо ні, вкажіть, будь ласка, іншу межу, яку Ви вважаєте більш доцільною.

 

+

 

Дана вимога цілком безпідставна. Якщо інвестор згоден інвестувати навіть меншу суму ніж 1 млн євро, навіщо йому заважати. Не має потреби обмежувати права інвесторів і власників проектів.

 

1.3. Наявність реального плану фінансування проекту

 

Фінансування проекту СВ за рахунок продажу ОСВ у загальному випадку буде частковим, тому заявник має продемонструвати, що існує реальний план фінансування проекту із інших джерел тієї частини вартості проекту, що не покривається очікуваним надходженням коштів в рамках механізму СВ

 

Чи вважаєте Ви, що дана вимога є необхідною?

 

+

 

Так, якщо до плану фінансування на даному етапі не потрібно представляти контракти з іншими інвесторами чи банками. На цей період вони можуть бути ще не укладеними або залежати від контракту з продажу ОСВ.

 

1.4. У фінансовому плані передбачено, що передача ОСВ зовнішньому інвестору буде здійснена за ціною, яка не буде меншою ніж 70% ринкової ціни на скорочення в європейський системі торгівлі викидами­ ПГ на дату подання заявки

 

Такий рівень цін, залишаючись конкурентоздатним, буде запобігати демпінговій політиці власників проектів та штучному заниженню цін на ОСВ в результаті «тіньових домовленостей» між власниками та зовнішніми інвесторами.

 

Чи вважаєте Ви, що дана вимога є необхідною?

 

+

 

+

 

+

 

Категорично ні! Європейський ринок торгівлі викидами є закритим для України та інших країн, що не входять до ЄС. Україна повинна орієнтуватися на ціни ОСВ та ССВ, які існують на реальному ринку на час подання проекту, інакше цей критерій зробить українські проекти не конкурентоспроможними. Середня ціна за тону СО2е/т СО2е по проектах, поданих на голандський ERUPT-4 становила 5,23 євро. Прогнозована ціна на 2005 рік становить близько 6 євро/т СО2е. А згідно цього критерію українські проекти в 2005 році повинні пропонуватись за ціною не менше 10 євро.

 

1.5. Фінансовий стан власника проекту повинен бути задовільним

 

Успішна реалізація та експлуатація проекту і відповідно передача обумовленого обсягу ОСВ зовнішньому інвестору можлива тільки за умови стабільного функціонування підприємства, яке його впроваджує.

 

Чи вважаєте Ви, що дана вимога є необхідною?

 

+

 

Без коментарів.

 

1.6. Масштаб проекту повинен відповідати фінансово-технологічним можливостям підприємства, що його впроваджує

 

Занадто великий проект у порівнянні з активами підприємства ускладнює фінансування інвестицій та підвищує проектні ризики

 

Чи вважаєте Ви, що дана вимога є необхідною?

 

+

 

Якщо інвестор готовий прийняти ризик малого підприємства з великим потенціалом утворення ОСВ, це його вибір. Держава нічим не ризикує і не повинна заважати інвестору.

 

2. Пріоритетні напрямки інвестування

 

2.1. Розвиток нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії

 

Проекти даної категорії зменшують рівень енергетичної залежності країни, пов’язані з поширенням використання інноваційних технологій в енергетиці. Фінансова привабливість таких проектів є відносно невисокою

 

Чи вважаєте Ви, що цей напрямок інвестування в рамках механізму СВ доцільно внести до переліку пріоритетних?

 

+

 

Без коментарів.

 

2.2. Підвищення ефективності спалювання вугілля і природного газу (при цьому виключають безпосереднє заміщення вугілля природним газом)

 

Дотаційний характер ціноутворення на вугілля робить проекти з підвищення ефективності його використання економічно доцільними навіть за невисоких показників фінансової рентабельності.

 

Підвищення ефективності спалювання природного газу зменшує залежність країни від імпорту цього виду палива та покращує торговельний баланс країни.

 

+

 

+

 

Пропонуємо прибрати фразу в дужках. Під неї можуть підлягати когенераційні проекти, що підвищують ефективність спалювання газу і одночасно приводять до зменшення спалювання вугілля на електростанціях.

 

2.3. Підвищення енергоефективності функціонування газотранспортної системи

 

Енергозберігаючий компонент присутній в значній кількості проектів з модернізації морально застарілих та фізично зношених об’єктів газотранспортної системи України. Такі проекти є капіталоємними і часто характеризуються порівняно невисокими показниками фінансової ефективності.

 

+

 

Без коментарів.

 

2.4. Утилізація шахтного метану

 

Проекти з видобутку шахтного метану в промислових масштабах є технологічно новими для вугільної промисловості України і тому передбачають передання закордонних технологій та досвіду. Водночас такі проекти сприятимуть збільшенню видобутку вугілля, дозволять замістити в енергобалансі певну частину імпортного газу та зменшити аварійність на шахтах.

 

+

 

+

 

+

 

Без коментарів.

 

2.5. Реконструкція комунальних систем тепло- і водопостачання

 

Проекти з підвищення енергоефективності в системі тепло- і водопостачання мають велике соціальне значення, оскільки підвищують надійність надання комунальних послуг, але не характеризуються в цілому високою фінансовою привабливістю.

 

+

 

Без коментарів.

 

2.6. Використання вторинних енергоресурсів в металургії

 

Такі проекти сприятимуть підвищенню конкурентоздатності продукції металургійного комплексу, експорт якої є основним джерелом надходження твердої валюти в країну, а також забезпечують скорочення витрат первинних енергоресурсів і зменшення енергозалежності країни.

 

+

 

+

 

Пропонуємо вилучити фразу: „в металургії”.

 

Вторинні енергоресурси повинні використовуватись також в хімічній та інших промисловостях.

 

2.7. Просте спалювання або утилізація викидів метану на міських звалищах твердих побутових відходів

 

Такі проекти не пов’язані з отриманням фінансового результату (просте спалювання метану) або характеризуються низькою інвестиційною привабливістю (утилізація метану) без врахування надходжень від продажу викидів ПГ. Останні проекти мають значний потенціал поширюваності і сприятимуть диверсифікації джерел енергопостачання.

 

+

 

Оскільки в державі накопичилось багато відходів на звалищах, які становлять екологічну проблему, їй необхідно залучати нові технології їх утилізації та інвестиції в цю сферу.

 

2.8. Інші: Когенерація або сумісне виробництва електричної та теплової енергії (включаючи використання природного газу та альтернативних джерел енергії)

 

Додайте Ваші обґрунтовані пропозиції на окремому аркуші:

 

Такі проекти дозволяють економити до 30% палива у порівнянні з окремим виробництвом електричної та теплової енергії. Такі проекти сприятимуть децентралізації джерел енергопостачання.

 

+

 

Державі надзвичайно важливо надати статус пріоритетних когенераційним технологіям, які сприятимуть енергоефективності та економії енергоносіїв.

 

3. Критерії схвалення проектів СВ

 

3.1. Проект повинен бути економічно ефективним

 

Показник економічної чистої поточної вартості проекту (з врахуванням очікуваних фінансових надходжень від передачі одиниць скорочення викидів ПГ) має бути позитивним.

 

Чи вважаєте Ви необхідним введення даного критерію?

 

+

 

Без коментарів.

 

3.2. Обсяг грошових коштів, які отримуються власником проекту в обмін на передачу ОСВ зовнішньому інвестору, має бути не меншим 20% загальної вартості проекту

 

(підтверджується листом зацікавленості інвестора)

 

Дана умова відображає необхідність фактичного, а не мнимого дотримання принципу додатковості. Скорочення обсягу чистих грошових надходжень від проекту до 20% його кошторисної вартості, тобто на рівні точності розрахунків, не може бути правдоподібною перешкодою, що робить проект фінансово додатковим.

 

.

 

Чи вважаєте Ви необхідним введення такої умови?

 

Якщо так, то яку нижчу межу для зовнішнього фінансування Ви вважаєте за доцільну?

 

+

 

+

 

+

 

При ціні 6 євро/т СО2е цей критерій гарантовано пройдуть проекти з утилізації біогазу та шахтного метану, але не пройдуть інші пріоритетні для держави проекти, які не є фінансово ефективними, але соціально важливими. Наприклад, проекти з реконструкції комунальних систем тепло- та водопостачання. Такий критерій взагалі недоцільний.

 

3.3. Не менш ніж половина грошових коштів, що передаються зовнішнім інвестором власнику проекту в обмін на передачу ОСВ, мають бути внесені до початку інвестиційної фази проекту

 

(підтверджується листом зацікавленості інвестора)

 

Умова враховує необхідність рівноправного розподілу ризиків між інвестором та власником проекту

 

Чи вважаєте Ви необхідним введен­ня такої умови?

 

+

 

+

 

+

 

Введення такої умови унеможливить участь України в Австрійській програмі СВ/МЧР, в якій передбачається виплата 30% авансу за ОСВ. Якщо інвестор та виконавець досягли згоди щодо надходження інвестицій, не має жодної потреби встановлювати штучні обмеження.

 

3.4. Проект повинен мати інноваційний характер (передбачає передачу новітніх технологій)

 

Проекти СВ мають сприяти технологічному розвитку країни. Технології, що впроваджуються в рамках проекту СВ, мають відповідати сучасним вимогам (визначається експертним шляхом).

 

Чи вважаєте Ви необхідним введення даного критерію?

 

+

 

Такий критерій не є необхідним. Якщо подібний проект вже впроваджується, тоді наступний не можна вважати інноваційним, хоча обидва спрямовані на утворення ОСВ. Інвестиції у відомі технології, які власник проекту не може застосувати без інвестиційної допомоги, також повинні заохочуватись.

 

3.5. Проект вважається додатковим, якщо без врахування надходжень від продажу ОСВ:

 

а) проект має від’ємне значення показника чистої приведеної вартості проекту, або

 

б) існує краща у фінансовому відношенні інвестиційна альтернатива, яка виключає здійснення потенційного проекту СВ, або

 

в) існують інші організаційно- технологічні або фінансові перешкоди для реалізації проекту за звичайними схемами фінансування

 

Кіотський протокол передбачає, що проекти СВ повинні забезпечувати скорочення викидів, яке має бути додатковим до того, яке могло б мати місце в іншому випадку.

 

Пункт в) означає, що заявник проекту має представити достатні докази стосовно того, що проект не відбувся б за відсутності можливості його реалізації в рамках механізму СВ.

 

Чи вважаєте Ви за доцільне включення пункту в) в національний критерій фінансової додатковості проекту?

 

+

 

Так, за умови, не документальних доказів, а слушних аргументів!

 

3.6. Проект не погіршує стан оточуючого навколишнього середовища

 

Обсяг прямих та опосередкованих викидів шкідливих речовин в результаті проекту не повинен перевищувати обсяг таких викидів за умов відсутності проекту.

 

Чи вважаєте Ви необхідним введення даного критерію?

 

+

 

Без коментарів.

 

3.7. Кумулятивне скорочення викидів ПГ за життєвий цикл проекту є позитивним.

 

Можливе збільшення викидів ПГ за межами першого періоду (до завершення життєвого циклу проекту) у сукупності не повинно перевищувати скорочення таких викидів за період 2008-2012 рр.

 

Чи вважаєте Ви необхідним введення даного критерію?

 

+

 

Без коментарів.

 

Підготовлено:

 

Гелетуха Г.Г., директор НТЦ Біомаса, т. 456-63-65, e-mail: ,

 

Філоненко О. В., консультант НТЦ Біомаса, т./ф. 456-94-62, e-mail: ,

 

Якщо кількість позначок „+” більше однієї, це означає категоричне непогодження, або цілковите погодження з критерієм.

 

Відповідь „так” і „ні” стосуються випадків, коли є згода з загальним критерієм, але є непогодження з деякими його аспектами.

 

 

Установка печь-ковш должна обеспечивать требуемое качество выплавляемого металла, высокую производительность при минимально возможном удельном расходе электроэнергии.

 

Тепловые характеристики установки, такие как, температура внутренней поверхности стен и свода – непрерывно меняются в ходе обработки в зависимости от уровня вводимой мощности и типа операции.
Оптимизация тепловой работы печи невозможна без составления теплового баланса промышленной установки за весь период обработки расплава металла. Проследить картину изменения различных статей баланса в течение одной обработки можно используя метод мгновенных тепловых балансов для разных периодов обработки. Исходным параметром является температура металла, которая непрерывно изменяется при обработке, вследствие чего такие статьи баланса как потери тепла через футеровку или водоохлаждаемые конструкции также изменяются. На основе опытных данных, полученных при исследовании нагрева стали в установке печь-ковш кислородно-конвертерного цеха ОАО «ММК» были рассчитаны статьи теплового баланса. Это позволило выявить наиболее энергозатратные операции и сформировать рекомендации по технологическому ведению обработки расплава стали с меньшим расходом тепловой и электрической энергии.

 

К числу энергетически несовершенных операций относится начальная стадия нагрева, которая характеризуется нестабильностью горения дуг (при этом отмечается различие поведения дуг для различных сталей и режимов обработки), которая приводит к недовводу мощности на данной ступени работы трансформатора и неэффективному нагреву.

 

Установка печь-ковш работает в резко выраженном нестационарном режиме с большими колебаниями температуры в рабочем пространстве. Тепло, аккумулированное футеровкой должно учитываться при составлении первых 5 полных энергетических балансов и при расчете каждого мгновенного баланса. Аккумуляция тепла футеровкой и потери электроэнергии на её нагрев могут составлять около 17% от общего прихода тепла в печь-ковш.

 

Вывоз мусора особого и утилизация отходов

 

Краткая сводка проекта. Автоматизация системы водоснабже. Новые дбн и их влияние на станда. Используем энергию разумно. Регламент создания аскуэ потребителей.

 

Главная страница ->  Технология утилизации 

Экологически чистая мебель:


Сайт об утилизации отходов:

Hosted by uCoz