Главная страница -> Технология утилизации

Програмно. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.

Олимпийские игры в Сиднее будут помнить как первые в истории «экологические» игры. Широкое применение возобновляемых источников, например, солнечной энергии, проектирование инфраструктуры и инженерных систем под знаком защиты окружающей среды, безусловно, вполне оправдывают такое определение, хотя не обошлось и без споров по поводу, например, неприменения естественных хладагентов в системах кондиционирования и охлаждения.
В недавнем прошлом города, где проходили Олимпийские игры, сталкивались с проблемой воздействия на окружающую среду спортивной инфраструктуры и их инженерных систем. В Лиллехаммере (Норвегия) в 1994 году все холодильные машины и кондиционеры в качестве хладагента использовали аммиак. На Олимпиаде в Атланте в 1996 году в Олимпийском бассейне была реализована фотоэлектрическая система.
Настоящей новинкой на играх в Сиднее стало принятие экологических директив, на основании которых выполнялось проектирование всех объектов спортивной инфраструктуры.
Такое решение явилось одним из основных факторов, сыгравших решающую роль в победе кандидатуры города на выборах места проведения Игр: ведь МОК (Международный Олимпийский Комитет) рассматривает окружающую среду как третий основополагающий элемент олимпийского духа наряду со спортом и культурой.
Что же касается инженерных систем, экологические директивы устанавливают для них три задачи: применение энергосберегающих технологий и возобновляемых источников, сохранение водных ресурсов, использование хладагентов, не наносящих вреда окружающей среде.
Давайте посмотрим, каким образом и были ли они реализованы на различных олимпийских объектах. Рис. 1. Олимпийский стадион – Стадион Австралия

Олимпийская деревня

Проанализировав ряд различных предложений, в декабре 1996 года организаторы приняли решение использовать в Олимпийской деревне энергосберегающие технологии и возобновляемые источники энергии, позволяющие уменьшить выбросы в атмосферу углекислого газа. И в экологических директивах, и в условиях тендеров на строительные подряды в Олимпийской деревне в значительной степени приветствовались проекты, разработанные на основе использования солнечной энергии.
Деревня для спортсменов включает в себя 650 зданий и сооружений и считается ныне самым крупным в мире городским кварталом, живущим за счет солнечной энергии.
Кроме того, сооружения Олимпийской деревни проектировались с учетом энергосберегающих технологий. В основе проектов зданий лежит принцип пассивного использования солнечной энергии. Они сориентированы таким образом, чтобы ловить солнечные лучи не только для применения в целях энергообеспечения, но и максимально широкого использования естественного освещения помещений. Устройство фонарей в перекрытиях и световых колодцев в коридорах позволило во многих случаях не прибегать к искусственному освещению. Помимо этого применялись и другие энергосберегающие технологии, такие как солнечные экраны, системы естественной вентиляции и высокопроизводительное электрооборудование. В результате 50% потребностей в электроэнергии удовлетворялось исключительно за счет энергии солнца.
Каждое здание здесь оборудовано фотоэлектрической системой, состоящей из 8 квадратных метров солнечных панелей из монокристаллического кремния, встроенных в перекрытия.
В общей сложности солнечная система энергоснабжения Олимпийской деревни в состоянии произвести миллион кВт электроэнергии в год. Гарантия на оборудование составляет 10 лет на солнечные батареи и 3 года на саму систему. Предусмотренный срок службы самих панелей превышает 20 лет. Произведенная электроэнергия поступает непосредственно в электрическую сеть каждого дома, а все излишки передаются в городскую электрическую сеть. Здания расположены в новом городском квартале, после окончания Олимпийских игр они были выставлены на продажу. Будущие владельцы смогут также получать электроэнергию из сети по контрактам Green Power (англ. – зеленая энергия), то есть «экологически чистую» энергию, полученную за счет возобновляемых источников (солнца, энергии ветра, гидроэлектроэнергии, биомассы).
Солнечная энергия используется не только для производства электроэнергии, но и для нагрева санитарной воды посредством «солнечных» бойлеров, которые в периоды слабой солнечности переводятся на газ. В Олимпийской деревне солнечная энергия применяется также для питания современной системы наружного освещения и, кроме того, во всех системах электропитания пропускных сооружений установок мониторинга окружающей среды.
Что такое фотоэлектрическая панель? Суть фотоэлектрического эффекта состоит в прямом преобразовании энергии солнечного излучения в электрическую энергию постоянного тока низкого напряжения с помощью полупроводниковых элементов на основе кремния. Несмотря на то что фотоэлектрический эффект известен уже около 150 лет, лишь в 1960-х годах были разработаны первые солнечные батареи в промышленном масштабе. В настоящее время они выполняются из полупроводников на основе кремния, прошедших соответствующую обработку, и имеют КПД на уровне 12–15%.
Существует три основных вида солнечных батарей, различающиеся структурной формой применяемого кремния, зависящей от технологии его получения: монокристаллический, поликристаллический или аморфный кремний.
Наиболее часто применяется монокристаллический кремний. Однако в последние годы увеличивается применение поликристаллического кремния, который при несколько меньшем КПД имеет существенно меньшую стоимость, чем монокристаллический. Аморфный кремний имеет еще более низкий КПД (8–10%), но стоит еще меньше и может выпускаться в виде лент на гибких подложках и укладываться практически на любые поверхности.
Отдельные фотоэлементы соединяют в фотоэлектрические панели, которые ламинируются между стеклянной и пластмассовой пластинами посредством горячего проката полимерных материалов. Таким образом образуется единая ламинированная панель, состоящая из фотоэлементов, закатанных в пластмассу. Удельная мощность фотоэлектрической панели составляет, как правило, от 70 до 120 Вт/м2 ее поверхности. Использование инверторов позволяет трансформировать постоянный ток в переменный для обслуживания традиционных потребителей переменного тока. Другие объекты инфраструктуры Возобновляемые источники и энергосберегающие системы были использованы также на таких важных объектах инфраструктуры, как Олимпийский стадион, Олимпийский бульвар, Супер Арена, отели, Парк Милленниум, Олимпийский велодром.
Для Олимпийского стадиона, называемого также Стадион Австралия, была разработана система естественной вентиляции, организованная по принципу избыточности объемов шахт, обеспечивающих приток свежего воздуха и вытяжку нагретого воздуха. Кроме того, стадион оснащен системой когенерации (комбинированной выработки электрической и тепловой энергии) на основе двух газовых двигателей мощностью 50 кВт каждый. Как и в Олимпийской деревне, излишки произведенной электроэнергии могут передаваться в городскую сеть.
Солнечная энергия используется для ночного освещения Олимпийского бульвара, ведущего на Олимпийский стадион (рис. 1), где установлены 19 осветительных башен, питающихся от солнечных батарей и также подключенных к основной сети (рис. 4).
Супер Арена – крытый стадион на 20 тысяч мест для соревнований по баскетболу, теннису и другим видам спорта – оснащен солнечной энергосистемой, состоящей из 1 176 фотоэлектрических солнечных панелей, выполненных на лентах из оцинкованной стали с фотоэлектрическими элементами на основе аморфного кремния, покрытыми полимерным материалом. Панели уложены поверх плоского металлического перекрытия и в общей сложности могут покрывать до 10% потребности в энергоснабжении объекта.
Олимпийские гостиницы сети «Ибис» и «Новотель» (Ibis, Novotel) оборудованы наиболее мощной системой приготовления горячей санитарной воды, существующей в Австралии. В системе предусмотрены 400 квадратных метров плоских солнечных коллекторов, уложенных поверх перекрытий, которые в совокупности обеспечивают 60% потребности в горячей воде.
Для Парка Милленниум была построена система на 800 солнечных панелей, производящих электроэнергию, необходимую для обеспечения работы циркуляционных водяных насосов системы ирригации (полива).
Велодром, рассчитанный на 6 000 зрителей (рис. 2), был спроектирован таким образом, чтобы исключалась всякая потребность в кондиционировании. Условия комфортного самочувствия обеспечиваются регулированием естественной вентиляции и естественного освещения.

Рис. 2. Внешний вид Олимпийского велодрома

Олимпийский бассейн Сиднейский Международный Центр водных видов спорта, открытый в 1994 году, стал первым объектом, построенным в рамках подготовки к Олимпийским играм. Объект, на строительство которого затрачено 380 миллионов долларов, был сдан в эксплуатацию еще перед Играми, а во время Игр использовался для проведения соревнований по плаванию, прыжкам в воду, синхронному плаванию и водному поло. Это одно из крупнейших в мире крытых сооружений такого типа, оборудованное системой кондиционирования, которая в состоянии обеспечивать комфортные условия в разных рабочих режимах одновременно в зоне зрительного зала и зоне плавательного бассейна в точном соответствии с предписаниями Международной федерации плавания (рис. 3).

Рис. 3. Функциональный принцип системы кондиционирования Олимпийского плавательного бассейна

Принцип, положенный в основу системы кондиционирования, используемой в том числе на Супер Арене, – создание персональной зоны комфорта для каждого зрителя вместо кондиционирования всего объема плавательного бассейна, что дает существенную экономию энергоресурсов. Холодный воздух подается на низкой скорости при температуре 200С непосредственно под кресла, что позволяет обеспечить температуру среды на уровне 230С. Для предотвращения эффекта схода холодного воздуха в зону плавательной ванны, где расчетная температура составляет 27–280С, по периметру бассейна предусмотрена подача теплого воздуха. Кроме того, сухой горячий воздух на высокой скорости подается вдоль стеновых перекрытий и крыши во избежание образования конденсата. Отвод воздуха производится через воздухозаборные решетки, расположенные по краям плавательного бассейна.
«Сердце» системы кондиционирования составляет холодильная станция, состоящая из двух агрегатов с центробежными компрессорами, работающими на хладагенте типа R 123, мощностью 1 600 кВт каждый. Кроме того, в системе предусмотрен узел с альтернативными компрессорами на R 22 мощностью 530 кВт. Данные узлы дают охлажденную воду для кондиционирования зоны зрительного зала, административных и служебных помещений. Сбережение воды Ключевым фактором в проектировании всех олимпийских структур стало сбережение воды. 50% потребностей в воде, используемой на олимпийских объектах, обеспечивается за счет сбора дождевых стоков, обработанных соответствующим образом. Кроме того, в целях минимизации расхода воды установлено и успешно используется современное высокоэффективное оборудование, такое как клапаны сокращения расхода, системы дождевой ирригации и пр. К примеру, на Стадионе Австралия перекрытие выполнено таким образом, чтобы позволить осуществлять рекуперацию дождевой воды, предназначенной для целей гигиены и орошения лугового участка (газонов).
Для Сиднейского Олимпийского парка была построена система двойного действия, способная обеспечивать как водоснабжение питьевой водой из основного водопровода, так и подачу очищенных дождевых и сточных вод, предназначенных для обслуживания общественных санузлов и дождевания парковой зоны. Сточные воды проходят двойную очистку, сначала на централизованной очистной станции, потом на дополнительном очистном узле непосредственно перед использованием. Хладагенты и окружающая среда Один из вопросов, вызвавших наиболее острую полемику и протесты со стороны экологических организаций, стало широко распространенное применение оборудования охлаждения и кондиционирования воздуха с использованием хладагентов HCFC и HFC, которые, как считается, наносят вред озоновому слою и имеют завышенный показатель GWP (Global Warming Potential – англ. потенциал глобального потепления), или, иначе говоря, существенно обостряют парниковый эффект.
Следует подчеркнуть, что Австралия является страной с наиболее высоким процентом роста числа заболеваний раком кожи. По мнению некоторых экспертов, это явление обусловлено тем, что по своему местоположению континент наиболее близко находится к озоновой дыре, образующейся в Антарктиде каждой австралийской весной. Нельзя, однако, забывать, что население Австралии, имеющее в принципе белую кожу, в большей степени подвержено вредному воздействию интенсивной солнечной радиации, которая свойственна данному географическому региону.
Организация Greenpeace, уже который год пропагандирующая переход на использование естественных хладагентов типа аммиака и углеводородов, в своем последнем отчете перед Олимпийскими играми обвинила организаторов и двоих из одиннадцати топ-спонсоров Олимпиады в несоблюдении предписаний экологических директив Олимпийских игр, запрещающих применение хладагентов HCFC и HFC в системах кондиционирования и охлаждения воздуха. На самом деле, как отмечено выше, холодильная станция Олимпийского плавательного бассейна действительно работает на жидкостном хладагенте HCFC, а во всех остальных системах кондиционирования используется HFC.
Одним из спонсоров Олимпиады была компания McDonald’s. Все 7 ресторанов McDonald’s, самый большой из которых вмещал 5 000 посетителей и выдавал 25 000 гамбургеров в смену, были оборудованы системами кондиционирования и охлаждения на HFC.
В свою очередь компания Coca-Cola привезла на Олимпиаду 1 800 холодильных установок для продажи прохладительных напитков, и лишь 100 из них работали на основе технологии Greenchill (англ. – зеленый холод), в основе которой лежит применение углеводородов. Под давлением обвинений, выдвинутых организацией Greenpeace, компания Coca-Cola объявила, что не позднее 2004 года (год проведения Олимпийских игр в Афинах) полностью исключит использование HFC и изолирующей пены.
Другой спонсор – Samsung – в последний момент заменил 324 холодильника и привез вместо них углеводородные агрегаты, однако остальные 1 000 единиц все равно использовали HFC.

Рис. 4. Олимпийский бульвар: показаны осветительные башни с солнечными фотоэлектрическими панелями

Заключение. По данным заключительного отчета организации Greenpeace, общий результат Олимпийских игр с экологической точки зрения можно считать, безусловно, положительным, хотя некоторые значительные цели так и не были реализованы.
Олимпийские игры вновь заняли место в ряду наиболее значительных медиа-продуктов, притягивающих внимание миллионов зрителей, это говорит о том, что они могут быть чрезвычайно важной «витриной» современных экспериментальных технологий, имеющих целью энергосбережение и защиту окружающей среды.

Борисов Б.И., Жуков Ю.П., Терещенко В.Н., Шульга А.Ю.

Основною метою програмно-апаратного комплексу (далі по тексту - ПАК) є створення/ведення банку первинної (вхідної) інформації і реалізація алгоритмів формування вихідної інформації, необхідної для контролю й аналізу ефективності енерговикористання, а також прийняття рішень про проведення енергозберігаючих заходів.
Інформаційно-методологічна база (далі по тексту база даних - БД) призначена для накопичування, модифікації, обробки і представлення усіх видів інформаційно-довідкових, методичних й аналітичних даних нормативної документації України по енергозабезпеченню й енергозбереженню.
Основними принципами побудови БД є: ієрархічність, структурованість і гнучкість, що забезпечують оперативність, повноту, вірогідність і зручність уведення, обробки і представлення інформації.

До складу БД повинні входити:

базис довідково-інформаційного забезпечення;
банк даних моніторингу (поточної інформації);
банк вихідних даних (результатів обробки даних моніторингу).
Базисом довідково-інформаційного забезпечення, що формується на основі збору літературних, проектних, нормативних даних є широкий спектр державних, галузевих, регіональних нормативних документів, що регламентують різні аспекти енергоспоживання й енергозбереження. У зв'язку з безперервністю законотворчого процесу і ростом пропозицій на ринку енергозберігаючої техніки і технологій базис довідково-інформаційного забезпечення ПАК повинний регулярно коректуватися і поповнюватися в процесі експлуатації. Базис (бібліотека текстових документів) повинний бути обладнаний меню-каталогами і підкаталогами для забезпечення швидкого і простого пошуку, вибору і перегляду необхідного документа. Перегляд обраного документа повинний здійснюватися в режимі послідовного або покадрового ролинга (прокручування) тексту, з можливістю швидкого переходу в кінець або початок тексту. У тексті, що переглядається, можливі контекстні посилання на супутні документи і таблиці. Створення, поповнення і редагування, як самої бібліотеки, так і складових її документів може бути реалізоване в одному з режимів настроювання і реконфігурації програмного забезпечення ПАК.

Банк даних моніторингу (поточної інформації) повинний формуватися в процесі експлуатації шляхом збору фактичних і звітних даних при обстеженні підприємства, зокрема:
фактичні і нормативні питомі витрати енергоресурсів;
техніко-економічні параметри енергетичного господарства;
характеристика використовуваних енергоносіїв;
наявність, види і кількісна оцінка вторинних енергоресурсів;
опис енергопотоків;
характеристики енергетичних установок;
величини підведеної і корисної енергії, втрат енергії;
параметри проектних, перспективних, планових і поточних енергобалансів;
структури і величини прибуткової і видаткової частин енергобалансів;
енергоємність продукції, енергоємність основних виробничих фондів;
коефіцієнт корисного використання енергії;
енергооснащеність праці й інші параметри.
Банк вихідних даних (результатів обробки даних моніторингу) повинний містити результати первинної обробки вхідної (поточної) інформації, проміжну інформацію, а також вихідну інформацію, використовувану для прийняття рішень, зокрема :
дані для складання енергобалансів (фактичні, звітні, часткові, баланси палива, теплового, електричного й іншого видів енергії, раціональні, нормалізовані і оптимальні), у робочих або аналітичних формах, одержувані експериментальним, розрахунковим або комбінованим способами;
результати аналізу енергетичних балансів;
результати техніко-економічної оцінки заходів щодо енергозбереження. БД, виходячи з цілей і задач ПАК, повинна задовольняти наступним основним вимогам: БД, виходячи з цілей і задач ПАК, повинна задовольняти наступним основним вимогам:
структурованість, що забезпечує простоту і швидкодію пошуку необхідних даних, зручність представлення інформації, можливість контекстних посилань;
модифікованість - здатність до поповнення, коректуванню і реконфигурации;
надійність - можливості резервування і захисти даних від некоректного і несанкціонованого доступу. БД ПАК можна умовно розділити на інформаційно-довідкову (умовно-постійну) і інформаційно-статистичну (оперативну) складові.
До інформаційно-довідкової (умовно-постійної) відноситься нормативна документація України по енергозабезпеченню й енергозбереженню: міждержавні (ДСТ, ІSO, ІEC) і державні стандарти (ДСТУ, ДСТУ-Б, ДСТУ-ІSO, ДСТУ-ІEC), настановні нормативні документи (КНД, рекомендації, інструкції і т.п.), методики энергоаудита і рекомендації з енергозбереження. Вона являє собою бібліотеку текстових документів і набір таблиць, що містять статистичні і нормативні дані загального характеру.
Інформаційно-статистична (оперативна) містить зведення, що характеризують склад, структуру і моделі конкретних об'єктів, що підлягають обстеженню, а так само оперативну інформацію про стан енергоспоживання. Вона являє собою сукупність таблиць, що описують параметри моделей і складових їхніх об'єктів, і масивів вхідної оперативної інформації, що надходить як у ручному, так і в автоматизованому режимах.

Для реалізації вимог, пропонованих ПАК до БД, найбільш перспективна реляційна модель організації і побудови бази і її офіційний стандарт ANSІ/ІSO для мови SQL. Офіційний стандарт мови SQL був опублікований Американським інститутом національних стандартів (Amerіcan Natіonal Standards Іnstіtute - ANSІ) і Міжнародною організацією по стандартах (Іnternatіnal Standards Organіzatіon - ІSO) у 1986 році і значно розширений у 1992 році. SQL - простиї й у той же час універсальний програмний засіб керування даними, що володіє наступними принциповими достоїнствами:
реляційна основа;
повноцінність як мови, призначеного для роботи з базами даних;
можливість інтерактивного і програмного доступу до БД;
можливість динамічного визначення даних;
можливість використання в мережах;
незалежність від конкретних СУБД і переносимість;
підтримка серед провідних компаній виробників програмного забезпечення.
Реляційна модель заснована на теорії множин і математичній логіці. Такий фундамент забезпечує математичну строгість і формальну несуперечність реляційної моделі даних. Таблична структура реляційної БД інтуїтивно зрозуміла користувачам.
Спочатку SQL була задумана як мова інтерактивних запитів, але зараз вона вийшла далеко за рамки простого читання даних. SQL є повноцінною і логічною мовою, призначеною для створення БД, керування їхнім захистом, зміни даних, спільного використання декількома користувачами, що працюють паралельно.
SQL, як мова інтерактивних запитів, забезпечує користувачам негайний доступ до даних. Програмісти користуються мовою SQL, для написання додатків, у яких утримуються звертання до БД. Ті самі оператори SQL використовуються як для інтерактивного, так і програмного доступу, тому частини програм, що містять звертання до бази, можна спочатку тестувати в інтерактивному режимі, а потім вбудовувати в програму. За допомогою SQL творець БД може зробити так, що різні користувачі БД будуть бачити різні представлення її структури і вмісту. Крім того, дані з різних частин БД можуть бути скомбіновані і представлені користувачеві у виді однієї простої таблиці. За допомогою SQL можна динамічно змінювати і розширювати структуру БД навіть у той час, коли користувачі звертаються до її вмісту. Це велика перевага перед мовами статичного визначення даних, що забороняють доступ до БД під час зміни її структури. Таким чином, SQL забезпечує максимальну гнучкість, тому що дає БД можливість адаптуватися до вимог, що змінюються, не перериваючи роботу додатка, що виконується в реальному масштабі часу. У програмах для персональних комп'ютерів SQL використовується для організації зв'язку через локальну мережу із сервером БД. Реляційну БД і програми, що з нею працюють, можна перенести з однієї СУБД на іншу з мінімальними доробками і перепідготовкою персоналу. Програмні засоби, що входять до складу СУБД для персональних комп'ютерів, такі як програми запитів, генератори звітів і генератори додатків, працюють з реляційними БД багатьох типів.
Таким чином, SQL забезпечує незалежність від конкретних СУБД, що є однією з важливих причин її популярності. Додатки, створені за допомогою SQL і розраховані на однокористувальницькі системи, у міру свого розвитку можуть бути перенесені в більш великі системи.
Широка підтримка SQL фірмою ІBM прискорила її визнання і ще на самому початку виникнення і розвитку ринку БД з'явилася свого роду недвозначною вказівкою для інших постачальників БД і програмних систем, у якому напрямку необхідно рухатися.
Компанія Mіcrosoft розглядає доступ до БД як важливу частину своєї операційної системи Wіndows. Стандартом цієї компанії по забезпеченню доступу до БД є ODBC - програмний інтерфейс, заснований на SQL. Протокол ODBC підтримується найбільш розповсюдженими додатками Wіndows, розробленими як самої Mіcrosoft, так і іншими ведучими постачальниками програмних продуктів.
БД ПАК повинна являти собою сукупність таблиць, що описують структуру, зміст і зв'язки між об'єктами в моделях ПАК. Спочатку визначається загальна модель ПАК - складові її елементи, їхні параметри (як елемента моделі) і характеристики зв'язків між елементами моделі. Оскільки кожен елемент загальної моделі може являти собою складний об'єкт - описуватися власною моделлю, далі повинні в такий же спосіб визначатися подмодели всіх складних об'єктів. Прості об'єкти повинні визначатися за допомогою таблиць параметрів, що характеризують даний об'єкт.
Оперативна інформація, що характеризує стан енергоспоживання об'єкта (у цілому і пообъектно), повинна визначатися за допомогою таблиць параметрів, що описують стан енергоспоживання об'єктів за визначені інтервали часу.
Уведення даних про стан енергоспоживання може здійснюватися як у ручному режимі, так і автоматично.
БД ПАК повинна мати можливості резервування інформаційних масивів і захисту даних від некоректних і несанкціонованих втручань оперативного персоналу.
Така організація БД ПАК повинна забезпечувати можливість виконання різного роду розрахунків, що формують аналітичну базу для проведення энергоаудита і прийняття рішень по енергозбереженню, а також видачі звітних вихідних форм, що фіксують отриману аналітичну інформацію.

Інтерфейс користувача ПАК повинний забезпечувати просту, зручну і візуально-обозримую реалізацію функцій програмного забезпечення ПАК, а саме:
пошук, перегляд, коректування і роздрук документів інформаційно-довідкової бібліотеки;
виклик і представлення моделей обстежуваних об'єктів енергоспоживання;
виклик режиму виконання розрахунків, що формують аналітичну базу энергоаудита;
запуск режиму введення оперативної інформації, що характеризує стан енергоспоживання, у ручному й автоматичному режимах;
виклик режиму формування і роздруку підсумкових даних за результатами обробки аналітичної інформації;
виклик режиму настроювання і реконфигурацїї системи;
діагностику збійних і помилкових ситуацій і ведення журналу роботи системи;
систему допомоги і підказок оперативному персоналові.
Виходячи з цього, основний відеокадр системи повинний являти собою сполучення схематичного (графічного) зображення основної моделі обстежуваного об'єкта й інструментального меню, що реалізує виклик інших функцій програмного забезпечення ПАК.
Схематичне зображення моделі обстежуваного об'єкта (підприємство, ділянка, установка і т.п.) може являти собою умовна графа моделі основного об'єкта, вузлами якї є складаючі модель подобъекты. Для візуальної видимості об'єкти основної моделі можуть самі являти собою складні об'єкти, реалізовані окремими моделями.
Графічне меню основної моделі обстежуваного об'єкта здійснює для подобъектов цієї моделі або виклик моделі наступного рівня, або видачу таблиці параметрів, що характеризують зазначений об'єкт і зв'язки між об'єктами.
Кількість рівнів моделювання визначається складністю обстежуваних об'єктів і їх складових. Для забезпечення видимості таблиць параметрів об'єктів і їхніх зв'язків, останні також можуть мати вкладену структуру і контекстні посилання.

Інструментальне меню системи повинне забезпечувати реалізацію наступних функцій:
пошук, перегляд, коректування документів информаційно-справочної бібліотеки.
Документи можуть мати зміст і підказки, організовані в режимі виклику контекстних меню. Перегляд документів повинний бути організований у режимі послідовного або покадрового ролинга (прокручування) тексту, з можливістю швидкого переходу в кінець або початок тексту.
виклик режиму виконання розрахунків для формування аналітичної бази даних энергоаудита. Вибір об'єктів розрахунку повинний визначатися по схематичній моделі шляхом виділення в основній графі моделі подгри, що визначає необхідний розрахунок.
виклик режиму введення-коректування оперативної інформації, що характеризує стан енергоспоживання об'єктами основної моделі. Інформація повинна вводитися по заданих об'єктах за визначені інтервали часу, як у ручному режимі, так і автоматично, шляхом запуску програм збору інформації при наявності засобів знімання інформації з об'єкта, що працює у реальному масштабі часу.
виклик режиму формування і роздруку підсумкової інформації з результатів обробки аналітичних даних. Виклик програм розрахунків і формування підсумкової інформації шляхом обробки вхідної оперативної інформації з визначених алгоритмів, а також роздрук звітів і інших вихідних форм.
виклик режиму настроювання і реконфигурації системи.
Введення і коректування налаштувальних констант системи, визначення і перебудова основних і допоміжних моделей, модифікація параметрів зв'язків між об'єктами, уведення-редагування документів інформаційно-довідкової бібліотеки.
оперативна діагностика збійних і помилкових ситуацій.
Видача на екран користувача діагностичних повідомлень, що характеризують результати виконання запитів користувача. Діагностичні повідомлення повинні накопичуватися в журналі реєстрації результатів роботи системи з можливістю видачі на роздрук для наступного аналізу.
допомога і підказки користувачеві. Видача на екран користувача додаткової інформації з вибору запиту до системи.

Вывоз мусора отходов и утилизация отходов

Приборный учет количества исполь. Концепция оценки эффективности и. Министерство энергетики российск. Стеклопакет. Комментарии к постановлению правительства москвы.

Главная страница -> Технология утилизации

Экологически чистая мебель:

Сайт об утилизации отходов: