|
|
Главная страница -> Технология утилизации
Генеральному директору. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.Андрей Ильин В преддверии саммита «большой восьмерки» российский президент раскрывает свои взгляды на энергобезопасность «Энергетический эгоизм – это путь в никуда». Под таким заголовком ведущая газета американского бизнеса «Уолл-Стрит джорнэл» опубликовала вчера статью за подписью президента . В этой статье глава Российского государства разъясняет свои подходы к теме глобальной энергетической безопасности, которая, как известно, вынесена в качестве главной в повестку дня саммита «большой восьмерки» в Санкт-Петербурге. «Создание надежной и комплексной системы энергетической безопасности – это одна из стратегических целей «большой восьмерки», президентом которой в январе стала Россия, и мирового сообщества в целом, – пишет Путин. – Сегодня энергия – это двигатель социального и экономического прогресса. Вот почему она напрямую влияет на благосостояние миллиардов людей во всем мире. В период российского президентства в «большой восьмерке» мы будем пытаться не только разрабатывать фундаментальные подходы к решению нынешних задач в этой области, но и наметим скоординированную политику на длительную перспективу». Российский президент отмечает серьезную угрозу для глобального энергообеспечения, которую создало выявившееся сегодня отсутствие стабильности на нефтегазовых рынках – усилившийся разрыв между предложением и спросом. Он в немалой степени связан с ростом потребления энергии в азиатских странах и вызван не только рыночными колебаниями, но и рядом других факторов, связанных с политикой и безопасностью. Изменить ситуацию могут только скоординированные действия всего мирового сообщества. Необходима, считает российский президент, новая политика ведущих стран, основанная на понимании того, что глобализация делает энергетическую безопасность неделимой. В сфере энергетики общее будущее – это общие обязательства, риски и выгоды. Владимир Путин предлагает разработать такую стратегию достижения глобальной энергетической безопасности, которая была бы основана на «долгосрочном, надежном и экологически рациональном энергоснабжении по ценам, приемлемым как для стран-экспортеров, так и потребителей». Это предполагает как согласование интересов всех сторон, так и принятие практических мер по обеспечению их постоянного доступа к источникам энергии, реализации программ энергосбережения и разработки альтернативных энергоисточников. Российский президент предлагает «передать будущим поколениям такую мировую энергетическую архитектуру, которая поможет избегать конфликтов и конкуренции, не приносящей эффекта с точки зрения энергетической безопасности». Речь идет, подчеркивает он, о поисках подходов к созданию «прочной и долгосрочной энергетической базы для нашей цивилизации». Россия призывает «большую восьмерку» и все международное сообщество сосредоточить усилия на разработке инновационных технологий. Это особенно необходимо для обеспечения энергоснабжения человечества в будущем, когда энергетический потенциал в его нынешней форме будет исчерпан. По мнению Путина, «большая восьмерка» сделала важный шаг в деле выработки единого подхода к повышению эффективности использования энергоресурсов, одобрив на своем прошлогоднем саммите в Глениглзе План действий, нацеленный на содействие инновациям, энергосбережению и защите окружающей среды. «Многие считают, что энергетическая безопасность в основном связана с интересами промышленно развитых стран, – пишет Путин. – Однако следует помнить, что в сегодняшнем мире почти два миллиарда человек не могут пользоваться современными энергетическими услугами и многие не имеют доступа к электричеству». И хотя энергетика сама по себе не решит проблему бедности, нехватка энергетических ресурсов существенно сдерживает экономический рост. «В общем и целом все мы должны понять и признать, что «энергетический эгоизм» в современном и в высокой степени взаимозависимом мире – это путь в никуда», – пишет российский президент. – Мы твердо верим в то, что перераспределение энергии только лишь на основе приоритетов небольшой группы самых развитых стран не соответствует задачам и целям глобального развития». По его мнению, необходимо создать систему энергетической безопасности, которая учитывает интересы всего международного сообщества. А для этого надо создать сбалансированный потенциал для обеспечения всех стран необходимыми энергоресурсами». Россия готова в этом активно участвовать, заверяет Путин.
технічному директору, директору по розвитку комерційному директору Шановні панове! Звертаємо вашу увагу на нові можливості залучення значних іноземних інвестицій в енергозберігаючі проекти на підприємствах України через механізм спільного впровадження Кіотського протоколу. 4 лютого 2004 року Верховна Рада України ратифікувала Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, а 16 лютого 2005 року набув чинності. Кіотський протокол являє собою міжнародну угоду щодо розподілу кількісних зобов’язань країн світу зі скорочення викидів парникових газів (до яких відносяться СО2, СН4, N2O, HFC, PFC, SF6). Базовим роком при розподілі національних квот було прийнято 1990 рік, коли Українська РСР переживала економічний підйом, після чого почався значний спад виробництва. Завдання, яке ставить Кіотський протокол перед міжнародною спільнотою, це скорочення загальносвітових викидів парникових газів на 5 % від рівня 1990 року починаючи з 2008 року. Наразі Україна не перевищує свою національну квоту по викидах парникових газів і, таким чином, може приймати участь у встановлених Кіотським протоколом ринкових механізмах з передачі квот (статті 6 та 17 Кіотського протоколу). Україна, як Сторона Конвенції ООН про зміну клімату, має право приймати участь у двох механізмах торгівлі викидами: 1) Міжнародна торгівля викидами (має право лише держава) та 2) Механізм спільного впровадження (мають право на участь окремі підприємства з різною формою власності). Механізм спільного впровадження – це проектно-орієнтований механізм торгівлі викидами, що досягаються за рахунок виконання проектів спільного впровадження (СВ), де інвестор частково фінансує заходи з виконання проекту отримуючи взамін сертифіковані одиниці скорочення викидів парникових газів. Використання механізму спільного впровадження є принципово новою можливістю залучення підприємствами України значних іноземних інвестицій в енергетичний та промисловий сектори економіки держави. Типово ці інвестиції (точніше оплата за придбання одиниць скорочення викидів парникових газів) складають від 1,5 до 50 млн. євро на проект, та складають 15-100% від загальних необхідних інвестицій в залежності від типу проекту. Типові потенційні проекти СВ: Підвищення ефективності спалювання вугілля, рідкого палива і природного газу. Утилізація шахтного метану. Реконструкція комунальних систем теплопостачання та очищення стічних вод. Використання вторинних енергоресурсів. Використання енергоефективних технологічних процесів в металургії, цементній, хімічній та інших галузях промисловості. Збір та утилізація викидів метану на міських звалищах твердих побутових відходів. Когенерація або сумісне виробництва електричної та теплової енергії (включаючи використання природного газу та альтернативних джерел енергії). Підвищення енергоефективності функціонування газотранспортної системи. Розвиток нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії. Проекти з лісонасадження. Інші енергозберігаючі проекти. Рекомендуємо підприємствам України ширше використовувати механізм спільного впровадження для залучення іноземних інвестицій на виконання вищезгаданих типів проектів. Користуючись нагодою запрошуємо Вас взяти участь у підготовці німецько-українського портфеля по проектах спільного впровадження СВ. Організатори проекту з німецької сторони - Німецьке енергетичне агентство (DENA), з української сторони – НТЦ “Біомаса”. Власник проекту СВ, беручи участь в наповнені німецько-українського портфелю проектів СВ, може мати наступні переваги: Безкоштовна розробка документів для участі в першому етапі тендера на закупівлю одиниць скорочення викидів німецької програми СВ; Інвестиційні проекти будуть запропоновані німецьким компаніям – потенційним інвесторам. Це дасть можливість не тільки продавати одиниці скорочення викидів , але й залучити необхідні додаткові інвестиції; Проектні умови є більш гнучкими щодо об'єму інвестицій та одиниць скорочення викидів в порівнянні з іншими програмами закупівлі одиниць скорочення викидів; Умови продажу одиниць скорочення викидів, так само як і додаткові інвестиції є темою індивідуальної угоди; Розроблені проекти будуть запропоновані як приватним покупцям, та і на тендер KfW Carbon Fund. За консультаціями з розробки та подання проектів спільного впровадження до українсько-німецького портфеля звертайтесь до ТОВ „Науково-технічний центр „Біомаса” – досвідченого консультанта з підготовки проектів спільного впровадження, чи до німецького енергетичного агентства DENA. Контактна інформація: Директор НТЦ „Біомаса” – Гелетуха Георгій Георгійович Адреса: а/с 66, Київ-67, 03067, Україна Тел./факс: 044 456 94 62 Ел. адреса: Web-site: Dr. Petra Opitz Bereichsleiterin/Head of Department Deutsche Energie-Agentur Chausseestr. 128 a 10115 Berlin Tel. +49-30-726 16 56 91 Fax: +49-30-726 16 56 99 opitz@dena.de Коротка інформація про досвід НТЦ Біомаса по підготовці проектів СВ додається. Директор НТЦ „Біомаса” Гелетуха Георгій Вывоз мусора возможность и утилизация отходов Некоторые результаты исследования микроклимата реконструированных жилых зданий. Вверх по лестнице. Уголь в цене. Мартин а. моззо. Пневмостанция с винтовым компрес. Главная страница -> Технология утилизации Экологически чистая мебель: |
