Главная страница -> Технология утилизации

Геотермальная энергия как источн. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.

Закон України

Про особливості бюджетної підтримки реалізації заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах та підприємствах комунальної власності

Цей Закон визначає особливості правового та організаційного забезпечення бюджетної підтримки реалізації заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах та підприємствах комунальної власності.

Метою цього Закону є зменшення бюджетних видатків на забезпечення бюджетних установ, казенних підприємств та підприємств комунальної власності енергоресурсами та їх заінтересованості до реалізації заходів з енергозбереження.

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

фіксовані видатки на оплату паливно-енергетичних ресурсів – передбачений у відповідному бюджеті обсяг видатків на оплату паливно-енергетичних ресурсів у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності за цінами, що діяли на момент укладення договору енергоефективного підряду;

фактичні видатки на оплату паливно-енергетичних ресурсів – обсяг видатків на оплату паливно-енергетичних ресурсів, спожитих бюджетними установами, казенними підприємствами, підприємствами комунальної власності за період реалізації заходів з енергозбереження в рамках договору енергоефективного підряду;

період реалізації заходів з енергозбереження – період, який починається з моменту укладення договору енергоефективного підряду та закінчується моментом повернення виконавцю коштів за рахунок економії коштів на оплату паливно-енергетичних ресурсів, спожитих бюджетною установою, казенним підприємством, підприємством комунальної власності, отриманої ними в результаті реалізації заходів з енергозбереження;

економія коштів на оплату паливно-енергетичних ресурсів, спожитих бюджетними установами, казенними підприємствами, підприємствами комунальної власності – різниця між фіксованими та фактичними видатками на оплату паливно-енергетичних ресурсів;

фінансування заходів з енергозбереження третьою стороною – механізм інвестування коштів у сферу енергозбереження з боку фінансових установ з поверненням коштів повністю чи частково за рахунок отриманої економії паливно-енергетичних ресурсів у рамках договору енергоефективного підряду;

договір енергоефективного підряду – договір, за яким одна сторона (виконавець) надає іншій стороні (замовнику – бюджетній установі, казенному підприємству, підприємству комунальної власності) послуги з визначення, підготовки, фінансування та реалізації заходів з енергозбереження;

здешевлення кредитів – відшкодування за рахунок державного бюджету кредитних ставок за кредитами, залученими бюджетними установами, казенними підприємствами, підприємствами комунальної власності у фінансових установ при застосуванні механізму фінансування заходів з енергозбереження третьою стороною.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з фінансуванням заходів з енергозбереження третьою стороною, які реалізуються бюджетними установами, казенними підприємствами, підприємствами комунальної власності.

Стаття 3. Основні засади державної політики у сфері бюджетної підтримки енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності

Держава сприяє впровадженню заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності.

Основними засадами державної політики у сфері бюджетної підтримки енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності є:

нарощування обсягів впровадження заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності з метою економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення видатків бюджету;

підтримка залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для модернізації систем енергоспоживання в бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності, шляхом фінансування відповідних заходів, що реалізуються в межах загальнодержавних і місцевих програм енергозбереження, у тому числі через фінансування заходів з енергозбереження третьою стороною;

підтримка підприємництва у сфері впровадження заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності.

Розділ ІІ. Державне управління та регулювання у сфері бюджетної підтримки заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності

Стаття 4. Державне управління у сфері бюджетної підтримки заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності

Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері бюджетної підтримки енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності та здійснює законодавче регулювання відносин у ній.

Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику у сфері бюджетної підтримки енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності та здійснюють управління нею.

Державне управління у сфері бюджетної підтримки енергозбереження в бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності передбачає:

розроблення та фінансово-економічне супроводження загальнодержавних, галузевих та місцевих програм у сфері енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності;

розроблення та прийняття органами виконавчої влади в межах їх компетенції нормативно-правових актів, державних норм, правил і стандартів, методичних документів щодо реалізації заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності, що здійснюються із залученням бюджетних коштів;

запровадження механізму фінансування заходів з енергозбереження третьою стороною для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій до реалізації заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності;

запровадження відшкодування за рахунок державного бюджету кредитних ставок за кредитами, залученими бюджетними установами, казенними підприємствами, підприємствами комунальної власності у фінансових установах;

здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства та ефективністю використання бюджетних коштів на реалізацію заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності.

Стаття 5. Державне регулювання у сфері бюджетної підтримки заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності

Державне регулювання у сфері бюджетної підтримки заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності здійснює Кабінет Міністрів України чи за його дорученням спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері енергозбереження в порядку, визначеному законодавством.

надання дозволів на провадження діяльності у сфері реалізації заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності;

розробки переліку пріоритетних напрямів енергозбереження на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу, за якими здійснюються формування програм енергозбереження (включаючи модернізацію систем енергоспоживання) та розробки планів капітальних вкладень в модернізацію систем енергоспоживання у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності;

здійснення державної експертизи заходів з енергозбереження, які передбачається реалізувати у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності в рамках договору енергоефективного підряду;

формування переліків заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності, для реалізації яких передбачається застосування механізму фінансування заходів з енергозбереження третьою стороною та здійснення відбору заходів з енергозбереження для застосування механізму здешевлення кредитів;

безпосереднього фінансування за рахунок відповідних бюджетів видатків на реалізацію заходів з енергозбереження, які реалізуються бюджетними установами, казенними підприємствами, підприємствами комунальної власності в межах договору енергоефективного підряду;

всебічного заохочення і підтримки науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, діяльності винахідників і раціоналізаторів, спрямованих на розвиток та впровадження заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності.

Розділ ІІІ. Особливості бюджетної підтримки реалізації заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності

Стаття 6. Бюджетна підтримка реалізації заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності

Бюджетна підтримка заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності реалізується шляхом:

виділення у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах у складі видатків на капітальні вкладення видатків на модернізацію систем енергоспоживання у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності;

безпосереднього фінансування заходів з енергозбереження за рахунок видатків передбачених у відповідних бюджетах;

стимулювання фінансування заходів з енергозбереження третьою стороною через застосування механізму здешевлення кредитів;

Стаття 7. Джерела фінансування заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності

Джерела фінансування заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності формуються наступним чином:

Для бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності, що здійснюють енергозберігаючі заходи в рамках договору енергоефективного підряду, у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах зберігаються фіксовані видатки на оплату паливно-енергетичних ресурсів на період реалізації енергозберігаючих заходів.

Утворена економія коштів на оплату паливно-енергетичних ресурсів, спожитих бюджетними установами, казенними підприємствами, підприємствами комунальної власності, що здійснюють енергозберігаючі заходи за рахунок кредитів залучених у фінансових установ при використанні механізму фінансування заходів з енергозбереження третьою стороною, використовується для погашення кредитів.

У бюджетних установах бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності, що здійснюють енергозберігаючі заходи за рахунок коштів, передбачених для цих цілей у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах утворена економія коштів на оплату паливно-енергетичних ресурсів може використовуватись, за рішенням відповідної ради, для подальшого фінансування енергозберігаючих заходів.

Коригування видатків Державного бюджету України та місцевих бюджетів на оплату паливно-енергетичних ресурсів у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності здійснюється у наступному, що слідує за періодом реалізації заходів з енергозбереження, бюджетному періоді.

Стаття 8. Стимулювання інвестицій для фінансування заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності

Державне стимулювання інвестицій з боку фінансових установ для фінансування заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності здійснюється наступним чином:

Для стимулювання фінансування заходів з енергозбереження третьою стороною у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності держава застосовує механізм здешевлення кредитів до заходів з енергозбереження виконаних в рамках договору енергоефективного підряду.

Застосування механізму здешевлення кредитів можливе до заходів з енергозбереження у бюджетних установах, казенних підприємствах, підприємствах комунальної власності виконаних в рамках договору енергоефективного підряду, який розглянутий відповідною державною адміністрацією, затверджений відповідною радою та знайшов відображення у бюджеті з якого здійснюються видатки на оплату паливно-енергетичних ресурсів.

Виконавець договору енергоефективного підряду здійснює визначення, підготовку заходів з енергозбереження для бюджетної установи, казенного підприємства, підприємства комунальної власності та подає на розгляд місцевій державній адміністрації та затвердження відповідній раді.

Відбір заходів з енергозбереження до яких застосовується механізм здешевлення кредитів здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері енергозбереження в порядку, визначеному законодавством, на основі рішення відповідної ради про затвердження договору енергоефективного підряду та підтвердженого, експертизою з енергозбереження, рівня економія коштів на оплату паливно-енергетичних ресурсів.

Порядок визначення та підготовки заходів з енергозбереження виконавцями договорів енергоефективного підряду, їх розгляд місцевою державною адміністрацією та затвердження місцевою радою встановлюється відповідною державною адміністрацією відповідно до законодавства України

Порядок реалізації заходів з енергозбереження, залучення коштів на основі механізму фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною та застосування механізму здешевлення кредитів встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

Виктор Шокарев,
к.т.н., директор Запорожского
отделения НИИСК

Ежегодные объемы потребления энергоресурсов в Украине составляют 78 млрд. кубометров газа, 50 млн.т энергетического угля, 5 млн. т мазута. Строительство и коммунальное хозяйство, как потребители 40% энергии в стране, с одной стороны, в первую очередь нуждаются во внедрении энергосберегающих технологий, а с другой - обладают наибольшим потенциалом её экономии. Данная тема многоаспектна и многогранна, сегодня речь пойдет о перспективе использования одного из возобновляемых источников энергии - геотермального.

Директивы Европы - Украине

Уровень требований к экономии энергии растет во всем мире. В странах Европейского Союза вступила в действие Директива по Энергетическим показателям эксплуатации зданий , которая обуславливает новые, повышенные требования к энергоэффективности строящихся и реконструируемых зданий. С января 2006 г. здания площадью более 1 тыс.м2, при капитальном ремонте, должны быть модернизированы в соответствии с современными стандартами энергопользования. Все здания также должны иметь сертификат энергопотребления, а правила использования энергии должны пересматриваться не реже, чем раз в 5 лет.

Государства, входящие в Евросоюз, должны, в зависимости от местных особенностей, обеспечить такие условия, чтобы перед началом строительства новых зданий были бы рассмотрены следующие источники энергоснабжения:

n системы централизованного теплоснабжения;

n автономные установки комбинированного производства тепловой и электрической энергии;

n установки децентрализованного энергоснабжения, основанные на возобновляемых источниках энергии;

n тепловые насосы.

Директивой также отмечается, что наибольший эффект в энергосбережении достигается в том случае, когда жители сами могут управлять энергопотреблением и оценивать результаты своей деятельности. Поэтому, жильцы должны иметь возможность регулировать свое потребление тепла и горячей воды. По мнению экспертов, введение этой Директивы приведет к пересмотру действующих строительных норм и правил во многих странах ЕС, а некоторые члены Евросоюза повысят требования по энергоэффективности зданий как минимум на 30%.
В Украине с 1995г. в новых контрольных показателях заложено снижение теплопотребления в новых возводимых зданиях на 40%. В 2006г. вступит в действие новый ДБН Строительная теплофизика , разработанный при активном участии ученых и специалистов НИИ строительных конструкций, с более жесткими требованиями к энергоэффективности новых зданий и сооружений. Но когда страна по количеству потребляемой энергии занимает пятое место в мире, а по валовому внутреннему продукту - входит в первую сотню, пора от нормативов на бумаге и разговоров об экономии энергии переходить к глубокому осмыслению и использованию мирового опыта, который в прямом и переносном смысле находится у нас прямо под ногами.

Энергия с глубины 4300 метров

Под земной поверхностью грунт имеет колоссальный запас энергии в виде геотермального тепла. Подземную энергию для выработки электрического тока люди используют с начала прошлого века. Однако все построенные до настоящего времени геотермические электрические станции (Россия, Камчатка; США, Долина Больших Гейзеров; Япония и др.) располагаются в основном в вулканических зонах, где глубинные воды, нагретые до температур 110-150oС, поднимаются по трещинам в земной коре.

В Европе, чтоб добраться до подземных ресурсов с температурами 100oС и выше, нужно пробуриться как минимум на три километра. Первый шаг в этом направлении сделали немецкие ученые, по мнению которых, геотермальная энергия может навсегда покрыть две трети потребностей Германии, т.к. она является возобновляемой. Недалеко от Берлина началась реализация проекта по созданию геотермальной электростанции, принцип работы которой заключается в том, что пароводяная смесь выводится буровыми скважинами на поверхность и направляется в сепарационное устройство, где пар отделяется от воды и поступает в турбины, а горячая вода при температуре 120oС используется для теплоснабжения жилых и промышленных зданий. Сегодня буровая установка углубляется до отметки 4300 метров. Немецкие специалисты надеются, что большие затраты на глубокое бурение будут оправданы, т.к. подземной горячей воды, по их мнению, должно хватить на десятилетия. Первый ток электростанция в Германии должна дать в следующем году.

Тепловые насосы

Сегодня с тепловыми насосами деловые круги могут связывать определенные надежды на выход из сложной энергетической ситуации. Тепловые насосы воспринимают теплоту окружающей среды (наружного воздуха, грунтовой воды, грунта) и передают ее объекту с уже более высокой температурой. Для того, чтобы тепловой насос мог взять энергию из окружающей среды, к нему необходимо подвести механическую энергию, преобразующуюся из электрической. У современных тепловых насосов коэффициент полезного действия составляет не менее 4, а это значит, что при работе теплового насоса энергия, отдаваемая потребителю, на 3/4 состоит из тепла окружающей среды и только на 1/4 - из превращенной электроэнергии. Наиболее широко в практике используется компрессорный парожидкостный тепловой насос, который заполнен легкокипящим холодильным агентом, для которого температура окружающей среды является столь высокой, что в испарителе начинается кипение жидкого хладагента. Образующиеся пары отсасываются компрессором, где при сжатии температура паров повышается, и в конденсаторе, омываемом теплоносителем системы отопления, пары сжимаются, а теплота конденсаций передается теплоносителю. На пути к испарителю жидкий хладагент проходит через терморегулирующий вентиль, где резко понижается давление жидкости и начинается ее кипение в испарителе, где цикл замыкается (рис.1).
Для большей части Украины наиболее приемлемым источником низко потенциального тепла является грунтовая вода или непосредственно грунт. Грунтовая вода, сохраняющая в течение всего года постоянную температуру +8…12oС , может обеспечить эффективную работу тепловых насосов. Проще всего в этом случае использовать воду из скважин, находящихся в зоне естественных водоемов, куда можно сбрасывать отработанную воду. Если поблизости нет водоемов, то грунтовую воду, забираемую из одной из скважин, после охлаждения в испарителе, закачивают в другую, пробуренную в тот же водоносный горизонт. При этом обеспечивается циркуляция воды через водоносный горизонт, поверхность соприкосновения которого со слоями грунта будет служить для теплообмена с грунтовым массивом (рис.1).

Схема теплового насоса, использующего теплоту грунтовой воды в системе водяного отопления
1- конденсатор, 2- компрессор, 3- испаритель, 4- ТРВ, 5- водозаборная скважина,
6- погружной насос, 7- скважина, 8- циркуляционный насос, 9- отопительный прибор

В тех случаях, когда грунтовая вода залегает на горизонтах с низкой водопроницаемостью, тепловую энергию можно получать непосредственно из грунта. Использование теплоты грунта связано с устройством на территории здания грунтового теплообменника (горизонтального или вертикального). Вертикальные теплообменники позволяют более рационально использовать территорию и выполняются в виде скважин с заваренной снизу обсадной трубой. Образующуюся при этом замкнутую емкость заполняют незамерзающей жидкостью и при помощи опущенного в нижнюю часть скважины шланга осуществляют циркуляцию жидкости по всей длине вертикального теплообменника (рис.2). Необходимые показатели достигаются путем бурения скважин с расчетным диаметром и длиной. Элементы фундамента, например, буронабивные сваи, а также обделка туннелей, могут быть использованы в качестве теплообменников для использования тепла земли. Теплообменные трубы размещают внутри бетонных конструкций, и в такой системе циркулирует нагревающая (охлаждающая) жидкость.

За рубежом уже достигнуты успехи в развитии теплонасосного отопления. Например, общее количество установленных в США тепловых насосов достигло 8 млн., что составляет 12% общего количества отопительных установок. Объем продаж тепловых насосов в Швеции составляет около 35 тыс. комплектов в год, а в Швейцарии ежегодно устанавливается до 3 тыс. единиц теплонасосного оборудования. В Австрии технология использования обделки туннелей в качестве теплообменников внедрена при строительстве новой линии Венского метрополитена.

В Украине построены отдельные здания, где эксплуатируются отечественные отопительные теплонасосные установки, изготовленные в г. Мелитополе (табл.).

Первый позитивный опыт пока не стал катализатором теплонасосного бума, потому что при всех своих энергосберегающих достоинствах тепловые насосы остаются достаточно дорогими, если их стоимость сравнивать с газовым котлом соответствующей тепловой мощности. Но сегодня, когда цена на газ резко повышается, массовый потребитель может оценить в полной мере достоинства тепловых насосов.

Вместе с тем, уже сегодня имеется достаточно обширная сфера эффективного применения тепловых насосов. Достаточно обратить внимание на то, как оборудуются многие современные офисные здания. На крыше устанавливают газовую котельную, чтобы обеспечить автономное отопление, на фасадах - кондиционеры, в санузлах и в душе-вых - электронагреватели. Такой набор оборудования применяется, потому что его легко купить и быстро установить.

Технически грамотное и экономически обоснованное решение для такого здания должно было бы включать газовую котельную и сблокированный с нею тепловой насос, от которого в летнее время подавалась бы охлажденная вода к неавтономным кондиционерам и одновременно горячая вода - в систему горячего водоснабжения. Кроме того, в течение значительной части отопительного сезона, газовую котельную можно было бы не включать, обеспечивая теплоснабжение от теплового насоса при положительных температурах наружного воздуха. Технико-экономическая оценка вариантов инженерного оборудования реконструируемого офисного здания площадью 2500 м2 показала, что данный вариант обошелся бы заказчику на 100000 грн. дешевле традиционных устройств, а эксплуатационные расходы при грамотном использовании теплового насоса можно сократить на 25-30%.

Рис.2 Схема теплового насоса, использующего тепловую энергию грунтав системе отопления.

1- конденсатор, 2- компрессор, 3- испаритель, 4- ТРВ, 5- вертикальный грунтовый теплообменник с незамерзающей жидкостью, 6- насос, 7- льдогрунтовая смесь.

Сегодня умение использовать энергосберегающие технологии во всех отраслях хозяйства становится определяющим фактором существования общества. От них зависит будущее и настоящее. Передовые государства видят возрождение и сохранение нации в разработке и использовании передовых технологий.

Вывоз мусора мусора в и утилизация отходов

Жилищная реформа. Постановление губернатора челябинской области. Утоление жажды. Эско №1,2002 - сокращение выбросов парниковых газов. Энергосберегающие технологии ото.

Главная страница -> Технология утилизации

Экологически чистая мебель:

Сайт об утилизации отходов: