√лавна¤ страница -> “ехнологи¤ утилизации

онцепц≥¤ державноњ програми реф. ¬ывоз мусора. ѕереработка мусора. ¬ывоз отходов.

¬енчурный капитал переориентируетс¤ на зеленые технологии

≈вгений ѕаперный

ћолох, чь¤ любовь Ч бесконечные камень и нефть!

ћолох, чь¤ душа Ч электричество и банки!

јллен √инзберг, ¬опль (пер. ћансура ћировалева)

»нвесторы, работающие с проектами в американской —иликоновой долине, переключаютс¤ на финансирование идей в области энергетики. ак пишет агентство Reuters, солнечные батареи, биотопливо, энергосберегающие лампочки и другие зеленые товары отбирают у информационных технологий пальму первенства в качестве самого модного объекта вложени¤ денег.

¬прочем, предприниматели понимают, что нова¤ энергетика не обещает такого же скорого коммерческого успеха, как компьютеры и интернет-проекты. C другой стороны, дело выгл¤дит достаточно верным. ѕризнаков мыльного пузыр¤ , аналогичного былой истории с доткомами, вроде бы нет.

ћозги нации

Ћучшие мозги в стране больше не занимаютс¤ работой над новыми лекарственными веществами или следующей ремниевой революцией, Ц говорит ¬инод ’осла, крупный венчурный инвестор из —иликоновой долины. Ц ќни хот¤т работать над энергией .

Ёта тема недостаточно раскрыта , Ц добавл¤ет ’осла. ѕо его мнению, закрасить белые п¤тна экологически безопасной энергетики возможно относительно легко (и недорого).

Novus ordo seclorum

≈динственные игроки, которые (если не считать рекламу), относительно инертны на этом поле Ц это, собственно, энергетические транснациональные корпорации. ќно и пон¤тно. —егодн¤ дл¤ нефт¤ников и угольщиков было бы самоубийством воевать с ветр¤ками, но было бы глупо ожидать, что они будут оплачивать собственное низведение до роли вонючих источников парниковых газов.

ќтносительно внезапно оказалось, что все остальные поводы развернуть научные исследовани¤ уже заработали. акое-нибудь, скажем, топливо из навоза теперь вызывает и имманентное академическое любопытство, по¤вилс¤ и заказ от общества Ц как от государств, так и от частных спонсоров-инвесторов.

¬ прошедшем году более двух третей инвестиций в чистые технологии Ц 883,6 миллиона долларов Ц были сделаны предпринимател¤ми из —Ўј. ѕричем такие крупные бизнесмены, как –егис ћаккенна (Regis McKenna), известный успешными вложени¤ми в Apple Computers, Electronic Arts и Genetech, в подходе к этим инвестици¤м провод¤т аналогии скорее не с доткомами, а, собственно, с вычислительными машинами. “ак, говор¤ о вложени¤х в новую энергетику, ћаккенна напоминает о том, что микропроцессор как таковой был разработан в 1971 году, выход же этого продукта на рынок (персональных компьютеров) состо¤лс¤ спуст¤ дес¤ть лет.

ѕо всей видимости, такие услови¤ устраивают венчурный капитал.

÷ена вопроса

ѕо данным Cleantech Venture Network, вложени¤ в зеленые проекты в —иликоновой долине в 2006 году составила 500 миллионов долларов. ¬прочем, это не только венчурные деньги, но и заемный капитал, и финансирование от корпораций.

ќбщемировые инвестиции 2006 года в закрытие углеводородной страницы нашей истории оцениваютс¤ в 3,6 миллиарда долларов.

„то характерно дл¤ исследовательского бума, дроб¤тс¤ эти суммы достаточно мелко. рупнейшим вложением стали 75 миллионов долларов, полученные производителем солнечных батарей NanoSolar, расположенным в самом сердце —иликоновой (то бишь ремниевой, как мы понимаем) долины Ц в калифорнийском ѕало-јльто. Ќемудрено, ведь сердцем солнечной батареи ¤вл¤ютс¤ фотоэлементы именно из поликристаллического кремни¤.

Ќа втором месте Ц компани¤ Altra Biofuels, занимающа¤с¤ в Ћос-јнджелесе как раз производством топлива из различных биологических отходов с 50 миллионами.

¬опреки расхожему английскому фразеологизму, новым фокусам, отмечает Reuters, могут научитьс¤ и старые собаки: заслуженна¤ компани¤ Applied Materials, уже сорок лет занимающа¤с¤ изготовлением оборудовани¤ дл¤ производства микрочипов, включила в свой ассортимент солнечные батареи и намереваетс¤ построить в —иликоновой долине одну из крупнейших в —Ўј гелиоэнергетических систем.

’от¤ объемы инвестиций в солнечные батареи и в компьютеры пока не сопоставимы (нова¤ энергетика пока привлекает лишь 3,7 процента средств венчурных капиталистов), этот сегмент растет значительно быстрее своих старших собратьев Ц проектов в области вычислительных и информационых систем, здравоохранени¤ или розничной торговли.

роме денег

„ем еще хорош зеленый бум? ƒело не только в инвестици¤х. ќбеспечение экологической ответственности бизнеса Ц нова¤ прекрасна¤ кормушка дл¤ тыс¤ч, если не миллионов специалистов. “еперь, наравне с пиар-отделом, отделом маркетинга и проч., и проч., люба¤ уважающа¤ себ¤ фирма должна привлечь еще какого-нибудь внешнего экологического аудитора , а то и создать собственный департамент озеленени¤ .

¬ западных публикаци¤х по¤вл¤етс¤ даже термин зеленый кейтеринг дл¤ обозначени¤ индустрии, обслуживающей эти новые потребности.

Ёту индустрию саму по себе надо обслуживать, обеспечивать той же рекламой, да, в конце концов, и насто¤щим кейтерингом, то бишь обедами в офис, (сюрприз, сюрприз!) Ц экологически чистыми и упакованными в благородный неотбеленный картон из вторсырь¤ вместо противного, терзающего планету пластика.

»дет-гудет зеленый шум

≈ще вчера звучавший не смешно вопрос о том, происходит ли в принципе изменение климата, окончательно ушел из повестки дн¤. Ѕолее того, международные кампании по привлечению к проблеме внимани¤ властей уже переместились в отсталые и развивающиес¤ страны Ц в —Ўј, ≈вросоюзе, японии политические лидеры уже безоговорочно поддерживают все экологические начинани¤ (по крайней мере, на словах) и, не выдумыва¤ оригинальных терминов, с энтузиазмом возглавл¤ют борьбу за переход от черного золота к зеленому .

¬идный демократ јльберт √ор получает ќскара за экранизированную презентацию к докладу о том, как мы все умрем. ¬идные республиканцы –уди ƒжулиани и јрнольд Ўварценеггер Ц олицетворени¤ двух побережий Ц выступают с совместными поздравлени¤ми по поводу открыти¤ стартапа Bloom Energy ( ÷ветуща¤ энерги¤ ) и так далее, и тому подобное.

¬ общем, цели ¤сны, задачи определены. «а работу, дамы и господа!

¬ступ

–озробленн¤ ƒержавноњ програми реформуванн¤ орган≥зац≥йно-правових в≥дносин в галуз≥ теплоенергетики та технолог≥чноњ модерн≥зац≥њ ≥ розвитку систем теплозабезпеченн¤ обТЇкт≥в житлово-комунального господарства виконуЇтьс¤ на п≥дстав≥ «акону ”крањни Дѕро теплопостачанн¤Ф в≥д 02.06.2005р. є2633Ц≤V, «акону ”крањни Дѕро житловоЦкомунальн≥ послугиФ в≥д 24.06.2004р. є1875Ц≤V, «акону ”крањни Дѕро комб≥новане виробництво тепловоњ та електричноњ енерг≥њ (когенерац≥ю) та використанн¤ скидного енергопотенц≥алуФ в≥д 05.04.2005р. є2509Ц≤V, розпор¤дженн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 15.03.2006р. є145Цр Дѕро схваленн¤ ≈нергетичноњ стратег≥њ ”крањни на пер≥од до 2030р.Ф, розпор¤дженн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27.07.2006 р. є436-р Дѕро затвердженн¤ плану заход≥в на 2006-2010 роки щодо реал≥зац≥њ ≈нергетичноњ стратег≥њ ”крањни на пер≥од до 2030 рокуФ.

—учасний стан розвитку систем теплозабезпеченн¤

≤снуюча система централ≥зованого теплопостачанн¤ житлово - комунального господарства ”крањни в своњй б≥льшост≥ створювалас¤ в пер≥од масового житлового буд≥вництва в 60-т≥ Цпочаток 80-х рок≥в минулого стол≥тт¤ ≥ з того часу практично не оновлювалось.

«а даними ƒержкомстату, в 2005-му роц≥ п≥дприЇмствами комунальноњ форми власност≥ вироблено 49880,2 тис. √кал тепловоњ енерг≥њ, в той же час п≥дприЇмствами ћ≥нпаливенерго вироблено тепловоњ енерг≥њ Ц 46500 тис. √кал.

ƒо складу комунальноњ теплоенергетики вход¤ть:

- теплов≥ електростанц≥њ на орган≥чному палив≥ (“≈÷);

- опалювальн≥ ≥ виробничо-опалювальн≥ котельн≥;

- теплов≥ мереж≥;

- центральн≥ теплов≥ пункти ≥ бойлерн≥;

- ремонтно-експлуатац≥йн≥ бази.

—ьогодн≥ на баланс≥ ц≥Їњ п≥дгалуз≥ знаходитьс¤ 4 “≈÷ установленою електричною потужн≥стю 71 ћ¬т ≥ тепловою - 1707 √кал/год, 14,271 тис. котелень в≥д 0,1 до 100 √кал/год ≥ б≥льше з установленою тепловою потужн≥стю близько 72 тис. √кал/год, у тому числ≥ 10,8 тис. котелень потужн≥стю до 3 √кал/год, 21,5 тис. км теплових мереж у двотрубному обчисленн≥ ≥ понад 6 тис. центральних теплових пункт≥в (÷“ѕ) ≥ бойлерних. ¬ зазначених котельн¤х установлено близько 36 тис. водогр≥йних ≥ парових котлоагрегат≥в понад 120 тип≥в ≥ марок тепловою продуктивн≥стю в≥д 0,05 до 100 √кал/год.

¬итрати палива складають щор≥чно понад 8 млн. т у.п., з ¤ких майже 80% Ц це природний газ, б≥л¤ 10% Ц мазут ≥ б≥л¤ 10% Ц вуг≥лл¤.

ѕор¤д з розвинутими потужними джерелами тепловоњ енерг≥њ на баз≥ “≈÷, районних ≥ квартальних котелень, теплопостачанн¤ населенн¤ та ≥нших споживач≥в зд≥йснюють б≥л¤ 11 тис¤ч котелень малоњ (до 3 √кал/год) потужност≥ ¤к≥ виробл¤ють б≥л¤ 15% загального обс¤гу тепловоњ енерг≥њ, виробленоњ теплопостачальними п≥дприЇмствами комунальноњ форми власност≥.

ќсновне та допом≥жне обладнанн¤ значноњ к≥лькост≥ комунальних котелень (б≥л¤ 25%) вичерпало допустим≥ терм≥ни експлуатац≥њ ≥ суттЇво перевищуЇ 20 рок≥в. ¬ цих котельн¤х експлуатуютьс¤ малоефективн≥, морально та ф≥зично зношен≥ котли типу Ќ≤≤—“”-5, ”н≥версал, ≈нерг≥¤, „ћ, ћ√, ћ≥нськ, “ула, –евокатова, Ќ–-18, “ютюнника ≥ т.п., з низьким коеф≥ц≥Їнтом корисноњ д≥њ (70-80%), застар≥лою автоматикою ≥ пальниковими пристро¤ми, що обумовлюЇ значн≥ витрати палива (на 20 % вищ≥ середнього св≥тового р≥вн¤), неприпустимо висок≥ забрудненн¤ оточуючого середовища ≥ в ц≥лому призводить до зниженн¤ над≥йност≥ та ¤кост≥ теплопостачанн¤.

—ерйозною проблемою галуз≥ Ї також низька над≥йн≥сть теплотрас ≥ њх незадов≥льна тепло≥зол¤ц≥¤, що обумовлюЇ велик≥ втрати тепла, суттЇв≥ економ≥чн≥ збитки внасл≥док частих авар≥й та значних обс¤г≥в ремонтних роб≥т.

“еплов≥ мереж≥ прокладен≥ переважно в непрох≥дних зал≥зобетонних каналах р≥зних конструкц≥й з ≥зол¤ц≥Їю ≥з м≥неральноњ вати, мають велику к≥льк≥сть пошкоджень ≥зол¤ц≥њ, не захищен≥ в≥д проникненн¤ ірунтових вод ≥ ≥нших вод з супутн≥х комун≥кац≥й. ÷е призводить до замочуванн¤ тепло≥зол¤ц≥њ, ≥нтенсивноњ зовн≥шньоњ короз≥њ металу труб ≥, ¤к насл≥док, до багатьох пошкоджень з по¤вою свищ≥в ≥ розрив≥в трубопровод≥в.

¬ ц≥лому стан теплових мереж Ї незадов≥льний. ѕонад 3000 км теплових мереж або 14 % перебувають у ветхому ≥ авар≥йному стан≥, 7700 км або 34,7 % замортизовано. ¬трати тепловоњ енерг≥њ в трубопроводах маг≥стральних мереж часто перевищують нормативн≥ б≥льш н≥ж на 10 %, а сумарн≥ втрати, з урахуванн¤м розпод≥льчих мереж, в де¤ких випадках складають до 30% в≥д в≥дпущеноњ тепловоњ енерг≥њ.

«агальне зношенн¤ теплових мереж становить близько 70 %. ѕонад нормативне зношенн¤ мають маг≥стральн≥ ≥ теплов≥ мереж≥ ≥ розпод≥льч≥ мереж≥ житлових будинк≥в ≥ обТЇкт≥в соцкультпобуту (л≥карень, дитсадк≥в, шк≥л тощо). ќбс¤ги зам≥ни ф≥зично спрацьованих трубопровод≥в теплових мереж не в≥дпов≥дають нормативам ≥ над≥йност≥ теплопостачанн¤.

„ерез обмежен≥сть кошт≥в обс¤ги перекладанн¤ та зам≥ни теплових мереж щор≥чно зменшуютьс¤. ѕри нормативн≥й потреб≥ њх перекладанн¤ в обс¤з≥ 900 км щор≥чно, зам≥нюЇтьс¤ лише б≥л¤ 500 км, або 55 в≥дсотк≥в.

¬насл≥док зниженн¤ обс¤г≥в зам≥ни ф≥зично зношених трубопровод≥в маг≥стральних теплових мереж питома вага пошкоджень за останн≥ 6 рок≥в зб≥льшилась з 0,9 на 1 км в р≥к до 1,25 пошкоджень на 1 км в 2000 роц≥, або на 26 в≥дсотк≥в.

Ѕлизько 40 % центральних теплових пункт≥в (÷“ѕ), ¤к≥ розрахован≥ на обслуговуванн¤ групи будинк≥в чи м≥крорайону, перебувають у ветхому та авар≥йному стан≥, що призводить до пост≥йних перебоњв у гар¤чому водопостачанн≥ та перевитрат паливно-енергетичних ресурс≥в.

Ќа прот¤з≥ вс≥х рок≥в ≥снуванн¤ ≥ становленн¤ ”крањни ¤к незалежноњ держави п≥дприЇмства житлово-комунального господарства виконували ≥ виконують дос≥ функц≥ю Дсоц≥ального буфера ≥ вогнегасникаФ. “ехн≥чний р≥вень систем ≥ обладнанн¤ багато рок≥в практично не оновлювавс¤. «а останн≥ 15-20 рок≥в було використано майже вс≥ внутр≥шн≥ техн≥чн≥ резерви систем ≥ обладнанн¤, забезпечено його техн≥чне ≥ моральне стар≥нн¤.

¬се це супроводжуЇтьс¤ не виваженою державною ц≥новою пол≥тикою та повною в≥дсутн≥стю реальноњ п≥дтримки будь-¤ких ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йних заход≥в, економ≥чноњ чи орган≥зац≥йно-управл≥нськоњ реформи ≥ т.≥н. “ак, тарифи на послуги завжди були обТЇктом неск≥нченого ≥ фактично надм≥рного контролю, ¤кий забирав ≥ забираЇ чимал≥ кошти. «атверджена оптова ц≥на газу дл¤ п≥дприЇмств комунальноњ енергетики майже вдв≥ч≥ перевищуЇ роздр≥бну дл¤ окремих споживач≥в Ц призводить до масовоњ в≥дмови останн≥х в≥д послуг централ≥зованого теплопостачанн¤, що разом ≥з майже повсюди ≥снуючим положенн¤м з перевищенн¤ на¤вних генеруючих потужностей над потр≥бними призводить до майже катастроф≥чного лавинопод≥бного здороженн¤ вартост≥ тепловоњ енерг≥њ ≥, в≥дпов≥дно, послуг, ¤ке в свою чергу продовжуЇ викликати в≥дмову в≥д послуг централ≥зованого теплопостачанн¤.

¬ результат≥ централ≥зоване теплопостачанн¤ сьогодн≥ Ц це тис¤ч≥ одиниць застар≥лого обладнанн¤, ¤ке зусилл¤ми персоналу п≥дтримуЇтьс¤ в робочому стан≥ ≥ ¤ке майже виключно ор≥ЇнтуЇтьс¤ на ≥мпортоване паливо ≥ Їдине що може - це спалити його з досить низькою ефективн≥стю ≥ направити споживачу ледь п≥д≥гр≥тий теплонос≥й по д≥р¤вих, погано ≥зольованих трубах, ¤к≥ лежать у залитих водою каналах. Ќе можна забувати, що централ≥зоване теплопостачанн¤, ¤ке зараз так активно пропагують зах≥дн≥ енергоменеджери, Ї п≥онерською розробкою в≥тчизн¤них фах≥вц≥в ≥ завжди вважалось соц≥альним надбанн¤м.

ќсновна мета та завданн¤ ѕрограми

ќсновною метою ѕрограми Ї реформуванн¤ орган≥зац≥йно-правових в≥дносин в галуз≥ теплоенергетики та технолог≥чна модерн≥зац≥¤ ≥ розвиток систем теплозабезпеченн¤ обТЇкт≥в житлово-комунального господарства дл¤ п≥двищенн¤ ¤кост≥ послуг, забезпеченн¤ можливостей њх наданн¤ у необх≥дн≥й к≥лькост≥, захист прав споживач≥в, виробник≥в та ≥нших учасник≥в д≥¤льност≥ у сфер≥ теплопостачанн¤, створенн¤ та забезпеченн¤ необх≥дних нормативно-правових та економ≥ко-ф≥нансових умов, ¤к≥ дозвол¤ть п≥дготувати дл¤ розробки та впровадженн¤ ефективн≥ орган≥зац≥йн≥ та техн≥чн≥ заходи щодо реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики з розвитку теплозабезпеченн¤ населених пункт≥в ”крањни, створить можлив≥сть п≥двищити техн≥ко-економ≥чн≥ показники роботи та над≥йност≥ устаткуванн¤, забезпечити значну економ≥ю паливно-енергетичних ресурс≥в, пол≥пшити еколог≥чний стан навколишнього середовища, стало ≥ ¤к≥сно забезпечити споживач≥в тепловою енерг≥Їю.

ƒл¤ дос¤гненн¤ зазначеноњ мети передбачаЇтьс¤ вир≥шити так≥ основн≥ завданн¤:

Ј знизити соб≥варт≥сть виробництва тепловоњ енерг≥њ;

Ј п≥двищити над≥йн≥сть теплопостачанн¤;

Ј п≥двищити еколог≥чн≥ характеристики виробництва ≥ транспортуванн¤ тепловоњ енерг≥њ.

ƒл¤ виконанн¤ цих завдань сл≥д проанал≥зувати стан речей у нижчеперел≥чених напр¤мках та п≥дготувати пропозиц≥њ по розвТ¤занню ≥снуючих проблем:

1. ” сфер≥ нормативно-правового забезпеченн¤.

2. ” сфер≥ структурних перебудов та орган≥зац≥йних перетворень.

3. ” сфер≥ техн≥чноњ пол≥тики.

4. ” сфер≥ економ≥чноњ та ц≥новоњ пол≥тики.

ѕропозиц≥њ по реформуванню орган≥зац≥йно-правових в≥дносин в галуз≥ теплоенергетики та технолог≥чноњ модерн≥зац≥њ ≥ розвитку систем теплозабезпеченн¤ обТЇкт≥в житлово-комунального господарства

1. ” сфер≥ нормативно-правового забезпеченн¤

ќдним ≥з основних принцип≥в державноњ пол≥тики у сфер≥ реформуванн¤ теплоенергетики Ї удосконаленн¤ законодавчоњ та нормативно-правовоњ бази з метою ≥нтенсиф≥кац≥њ процесу реформуванн¤ теплоенергетики ≥ створенн¤ привабливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату в ц≥й галуз≥.

«аконодавчо-правова та нормативна база повинна стати основою дл¤ соц≥ального забезпеченн¤ ≥ захисту населенн¤, а також п≥дприЇмств теплопостачанн¤.

ќсновними напр¤мками удосконаленн¤ законодавчоњ та нормативно-правовоњ бази Ї прийн¤тт¤ регул¤торних нормативно-правових та нормативних акт≥в з питань регулюванн¤ в≥дносин, що виникають у звТ¤зку з виробництвом, постачанн¤м, транспортуванн¤м ≥ споживанн¤м тепловоњ енерг≥њ, наданн¤м послуг з теплопостачанн¤, державним нагл¤дом за режимами споживанн¤ тепловоњ енерг≥њ та безпечним виконанн¤м роб≥т на обТЇктах у сфер≥ теплопостачанн¤, безпечною експлуатац≥Їю теплоенергетичного обладнанн¤:

1. ѕрийн¤тт¤ «акону ”крањни щодо регулюванн¤ у сфер≥ житлово-комунальних послуг; «акону ”крањни Дѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни Дѕро приватизац≥ю державного майнаФ в частин≥ зн¤тт¤ заборони приватизац≥њ обТЇкт≥в генерац≥њ систем теплопостачанн¤ та постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Дѕро затвердженн¤ ѕор¤дку коригуванн¤ р≥вн¤ тариф≥в на теплову енерг≥ю при впровадженн≥ заход≥в з енергозбереженн¤, що привели до економ≥њ енергонос≥њв при виробництв≥ тепловоњ енерг≥њ або до зменшенн¤ втрат при њњ транспортуванн≥ та постачанн≥Ф.

2. ¬несенн¤ зм≥н до «акон≥в ”крањни Уѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥Ф, Уѕро когенерац≥юФ, Уѕро теплопостачанн¤Ф, постанов аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Уѕро затвердженн¤ ѕравил постачанн¤ та користуванн¤ тепловою енерг≥Їю ≥ гар¤чою водоюФ, Уѕро затвердженн¤ ѕравил наданн¤ населенню послуг з централ≥зованого опаленн¤, постачанн¤ холодноњ та гар¤чоњ води ≥ водов≥дведенн¤ та типового договору про наданн¤ послуг з централ≥зованого опаленн¤, постачанн¤ холодноњ та гар¤чоњ води ≥ водов≥дведенн¤Ф ≥ Уѕро затвердженн¤ ѕор¤дку формуванн¤ тариф≥в на виробництво, транспортуванн¤, постачанн¤ тепловоњ енерг≥њ та послуги з централ≥зованого опаленн¤ ≥ постачанн¤ гар¤чоњ водиФ тощо, ¤к≥ дозвол¤ть створити правову базу дл¤ окреслених перетворень.

¬несенн¤ зм≥н до «акону ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ стосовно в≥днесенн¤ до валових витрат субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ теплоенергетичноњ галуз≥ витрат на буд≥вництво, створенн¤, модерн≥зац≥ю, реконструкц≥ю та ≥нш≥ види д≥¤льност≥, ¤к≥ покращають стан основних фонд≥в виробничого призначенн¤, що використовуЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ основноњ д≥¤льност≥.

3. –озробленн¤ та введенн¤ в д≥ю необх≥дних зм≥н та доповнень до ƒержавних буд≥вельних норм щодо енергозбереженн¤ у сфер≥ теплопостачанн¤; ƒержавних буд≥вельних норм У отельн≥ установкиФ, систематично проводити роботу по розробц≥ стандарт≥в на обладнанн¤ систем теплопостачанн¤, ¤к≥ забезпечать в≥дпов≥дн≥сть в≥тчизн¤ного виробництва д≥ючим нормам в ™— ≥ кращим св≥товим зразкам ≥ забезпечать гармон≥зац≥ю в≥тчизн¤ноњ бази стандартизац≥њ.

4. –озробка нормативно-правовоњ та методолог≥чноњ бази регулюванн¤ в≥дносин м≥ж вс≥ма субТЇктами д≥¤льност≥ у сфер≥ теплопостачанн¤, у тому числ≥ ѕор¤дку передач≥ в управл≥нн¤, оренду, концес≥ю обТЇкт≥в тепло-, водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤, що перебувають у комунальн≥й власност≥;

5. ѕодальший розвиток законодавства в сфер≥ практичних заход≥в по енергозбереженню, реал≥зац≥њ заход≥в п≥дтримки ≥ стимулюванн¤ впровадженн¤ проект≥в, спр¤мованих на розвиток теплоенергетики.

2. ” сфер≥ структурних перебудов та орган≥зац≥йних перетворень

”досконаленн¤ системи управл≥нн¤ включаЇ розмежуванн¤ та впор¤дкуванн¤ функц≥й центральних орган≥в виконавчоњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ з метою орган≥зац≥њ ефективного функц≥онуванн¤ житлово-комунального господарства в умовах ринковоњ економ≥ки, а також впор¤дкуванн¤ в≥дносин власност≥, а саме:

1. —творенн¤ орган≥зац≥йних структур управл≥нн¤, адекватних до умов ринку, а саме:

- комунальноњ форми власност≥;

- приватноњ власност≥;

- акц≥онерних товариств, компан≥й, корпорац≥й, обТЇднань сп≥ввласник≥в;

орендних п≥дприЇмства та ≥н.

ќсновними принципами використанн¤ майна теплопостачальних п≥дприЇмств, у т.ч. приватизац≥њ такого майна Ї:

- залученн¤ ≥нвестор≥в;

- наданн¤ ≥нвестору контролю над обТЇктом через передачу акц≥й в управл≥нн¤ чи концес≥ю;

- забезпеченн¤ передбачуваних умов д≥¤льност≥ на ринку теплоенергетики, прозороњ системи встановленн¤ ц≥н на теплову енерг≥ю, ¤ка дозвол¤Ї ≥нвестору розраховувати на поверненн¤ ≥нвестиц≥й.

ƒо метод≥в управл≥нн¤ корпоративними правами та використанн¤ ц≥л≥сних майнових комплекс≥в у сфер≥ теплопостачанн¤ можна в≥днести:

- продаж неконтрольного пакета акц≥й ≥нвестору;

- створенн¤ сп≥льного п≥дприЇмства на баз≥ ≥снуючого;

- концес≥¤;

- укладанн¤ договору управл≥нн¤ з визначенн¤м взаЇмних зобовТ¤зань власника ≥ ≥нвестора.

—пособи використанн¤ ц≥л≥сних майнових комплекс≥в п≥дприЇмств теплопостачанн¤

—пособи використанн¤, ¤к≥ не передбачають переходу прав власност≥

—пособи використанн¤, що передбачають перех≥д прав власност≥

онцес≥¤ п≥дприЇмства

‘≥нансовий л≥зинг майна п≥дприЇмства за умови проведенн¤ в≥дпов≥дного конкурсу

ќренда майна п≥дприЇмства, ¤к ц≥л≥сного майнового комплексу

«алученн¤ ≥нвестора у процес≥ санац≥њ п≥дприЇмства

ќренда ≥ндив≥дуально визначеного майна п≥дприЇмства

—п≥льна д≥¤льн≥сть за майновою участю п≥дприЇмства та трет≥х ос≥б без створенн¤ юридичноњ особи

ќперативний л≥зинг майна п≥дприЇмства

2. ¬провадженн¤ л≥цензуванн¤ та сертиф≥кац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥ з виробництва, транспортуванн¤ та постачанн¤ тепловоњ енерг≥њ.

3. –озвиток теплопостачанн¤ шл¤хом ефективного поЇднанн¤ централ≥зованого, пом≥рно централ≥зованого та децентрал≥зованого теплопостачанн¤.

4. —творенн¤ м≥сцевоњ системи впровадженн¤ енергозбер≥гаючих заход≥в (м≥сцева —постережна рада з енергозбереженн¤, м≥сцевий спец≥альний рахунок дл¤ ф≥нансуванн¤ енергозбер≥гаючих заход≥в, м≥сцева (або залучена) енергосерв≥сна компан≥¤, фонди енергозбереженн¤ на п≥дприЇмствах житловоЦкомунального господарства, нагл¤дов≥ ради фонд≥в енергозбереженн¤ п≥дприЇмств).

5. ¬провадженн¤, при доц≥льност≥, автономного або ≥ндив≥дуального опаленн¤.

6. ‘ормуванн¤ теплосерв≥сних служб.

3. ” сфер≥ техн≥чноњ пол≥тики

—ьогодн≥шн≥й св≥товий досв≥д ≥, в першу чергу, досв≥д крањн, ¤к≥ дос¤гли суттЇвих результат≥в на шл¤ху п≥двищенн¤ енергоефективност≥ нац≥ональноњ економ≥ки, св≥дчить про незаперечну перспективу централ≥зованого теплопостачанн¤. Ѕезперечними перевагами централ≥зованого теплопостачанн¤ перед ≥ндив≥дуальним Ї його величезн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ техн≥чн≥ можливост≥ в п≥двищенн≥ енергоефективност≥ процесу теплопостачанн¤, використанн¤ м≥сцевих вид≥в палива ≥ альтернативних енерготехнолог≥й ≥, в≥дпов≥дно, покращанн¤ економ≥чних ≥ еколог≥чних показник≥в д≥¤льност≥.

рањни ѕ≥вн≥чноњ ™вропи, ¤к≥ мають под≥бн≥ до наших кл≥матичн≥ умови, особливо в≥др≥зн¤ютьс¤ на¤вн≥стю високорозвиненоњ ≥ енергоефективноњ ≥нфраструктури централ≥зованого теплопостачанн¤ (÷“). «окрема, ƒан≥¤ славитьс¤ своњм централ≥зованим теплопостачанн¤м, що за останн≥ 20 рок≥в подвоњло свою частку на всьому ринку тепла: частка ÷“ виросла з 30% до 60%. ¬ ц≥й крањн≥ Ї непоодинок≥ приклади коли селища котеджноњ забудови, ¤к≥ традиц≥йно мали побудинков≥ теплогенератори, переключаютьс¤ на централ≥зован≥ системи теплозабезпеченн¤. ” Ўвец≥њ також централ≥зоване теплопостачанн¤ Ї найб≥льш прийн¤тним р≥шенн¤м при вибор≥ способу теплопостачанн¤ житлових район≥в у звТ¤зку з тим, що кап≥таловкладенн¤ при цьому будуть приносити прибуток на прот¤з≥ тривалого часу. Ўвец≥¤ - одна з л≥дируючих крањн св≥ту в област≥ централ≥зованого теплопостачанн¤ ≥з щор≥чним використанн¤м близько 40 “¬“*год тепла. ” середньому кожен шведський споживач одержуЇ щор≥чно 4500 к¬т*год ≥з систем централ≥зованого теплопостачанн¤.

÷ентрал≥зоване теплопостачанн¤ займаЇ м≥цне положенн¤ ¤к основний спос≥б опаленн¤ у ‘≥нл¤нд≥њ. ≤з загальноњ к≥лькост≥ будинк≥в 45% об≥гр≥ваютьс¤ центральним опаленн¤м. 2,2 м≥льйони ф≥н≥в (повне населенн¤ крањни - 5,1 м≥льйон≥в) живуть у будинках ≥з центральним опаленн¤м.

” звТ¤зку з тим, що в св≥т≥ все б≥льше уваги прид≥л¤Їтьс¤ питанн¤м скороченн¤ споживанн¤ традиц≥йних паливноЦенергетичних ресурс≥в та зменшенню шк≥дливих викид≥в, централ≥зоване теплопостачанн¤ даЇ можлив≥сть вир≥шити ц≥ питанн¤ шл¤хом когенерац≥њ та впровадженн¤м альтернативних джерел енерг≥њ в б≥льших масштабах, н≥ж це можливо при автономному теплопостачанн≥.

огенерац≥¤ розгл¤даЇтьс¤ крањнами ™— ¤к найважлив≥ший зах≥д еколог≥чно ощадноњ пол≥тики в рамках реал≥зац≥њ ≥отского протоколу. –ада м≥н≥стр≥в ™— прийн¤ла р≥шенн¤ про подвоЇнн¤ обс¤гу виробництва енерг≥њ за допомогою когенерац≥њ з 9% в 1994 роц≥ до 18% в 2010 роц≥. ÷е зменшить викиди —ќ2 приблизно на 150 млн. тонн щор≥чно. ”р¤д —Ўј вир≥шив подвоњти виробництво енерг≥њ за допомогою когенерац≥њ з 6% до 12% загального виробництва енерг≥њ до 2010 року.

«астосуванн¤ альтернативних джерел енерг≥њ при виробництв≥ тепловоњ енерг≥њ в св≥т≥ плануЇтьс¤ зб≥льшити до 2040р. в дес¤тки, а по де¤ких видах Ц в сотн≥ раз≥в. « приведеноњ нижче таблиц≥ видно, що виробництво тепловоњ енерг≥њ за рахунок застосуванн¤ альтернативних джерел енерг≥њ маЇ дос¤гти майже 50% в≥д загального споживанн¤ тепловоњ енерг≥њ.

ѕрогнозний обс¤г виробництва енерг≥њ в св≥т≥ до 2040 р. з альтернативних джерел енерг≥њ, м≥льйон≥в тон нафтового екв≥валента (Mtoe)

¬иди альтернативних джерел енерг≥њ

–≥к

2001

2010

2020

2030

2040

Ѕ≥омаса

1080

1313

1791

2483

3271

√≥дро (велика)

222,7

266

309

341

358

√≥дро (мала)

9,5

106

189

≈нерг≥¤ в≥тру

4,7

266

542

688

‘отоелектрика

0,2

221

784

—он¤чне тепло

4,1

244

480

—он¤чна термоелектрика

0,1

0,4

√еотермальна енерг≥¤

43,2

186

333

493

≈нерг≥¤ мор≥в та океан≥в

0,05

0.1

0.4

¬сього

1364,5

1745,5

2694,4

4289

6351

—в≥тове первинне споживанн¤ енерг≥њ

10038,3

10549

11425

12352

13310

¬≥тчизн¤не централ≥зоване теплопостачанн¤ сьогодн≥ кр≥м назви майже не маЇ н≥чого сп≥льного з своњми Ївропейськими та американськими аналогами. ¬икладене не означаЇ консервуванн¤ положенн¤, ¤ке реал≥зовувалос¤ в минули роки, коли н≥чого ≥ншого не будувалос¤, а дешев≥ енергонос≥њ дозвол¤ли майже не звертати уваги на техн≥ко-економ≥чн≥ показники проект≥в. Ѕезумовно ≥ зараз Ї м≥сц¤ де пом≥рно-централ≥зоване або децентрал≥зоване чи ≥ндив≥дуальне теплозабезпеченн¤ сьогодн≥ може бути доц≥льним, але при цьому завжди вс≥ р≥шенн¤ такого плану повинн≥ мати обірунтуванн¤.

ƒл¤ виконанн¤ завдань ѕрограми у сфер≥ техн≥чноњ пол≥тики сл≥д, в першу чергу, продовжити роботу по запровадженню паспортизац≥њ систем теплопостачанн¤ м≥ста (рег≥ону), ¤ка повинна стати основою д≥¤льност≥ в кожному населеному пункт≥, ¤кий маЇ централ≥зоване теплопостачанн¤.

ћета паспортизац≥њ Ц зб≥р ≥ п≥дтриманн¤ обТЇктивноњ орган≥зац≥йноњ техн≥чноњ ≥ комерц≥йноњ ≥нформац≥њ про системи теплозабезпеченн¤ м≥ста (рег≥ону) дл¤ складанн¤ схеми њњ розвитку, що Ї основним документом, по ¤кому система теплопостачанн¤ ≥снуЇ ≥ розвиваЇтьс¤.

¬ результат≥ проведенн¤ ц≥Їњ роботи дос¤гаЇтьс¤ наступне:

- розробл¤Їтьс¤ схема розвитку системи теплопостачанн¤ (а також програма допом≥жних заход≥в дл¤ забезпеченн¤ њњ реал≥зац≥њ), включаючи створенн¤ ≥ модерн≥зац≥ю генеруючих потужностей з можливим залученн¤м до них сторонн≥х джерел генерац≥њ, що забезпечить оптимальне поЇднанн¤ в межах населеного пункту р≥зних вид≥в опаленн¤: ≥ндив≥дуального, автономного, децентрал≥зованого, централ≥зованого;

- ви¤вл¤ютьс¤ резерви генеруючих потужностей, можлив≥ додатков≥ джерела палива, тепловоњ енерг≥њ, в т.ч. ¬≈–, дл¤ розгл¤ду можливостей створенн¤ оптового ринку тепловоњ енерг≥њ;

- визначаютьс¤ можлив≥ обс¤ги енергозбереженн¤ ≥ економ≥њ ѕ≈–;

- зд≥йснюЇтьс¤ плануванн¤ ≥нвестиц≥й дл¤ реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих проект≥в та ≥нших необх≥дних заход≥в дл¤ п≥дтримки ≥ розвитку системи централ≥зованого теплопостачанн¤, ¤к≥ дозвол¤ть забезпечити њњ високу конкурентоспроможн≥сть на ринку тепловоњ енерг≥њ;

- проводитьс¤ оптим≥зац≥¤ схеми прокладанн¤ мереж дл¤ децентрал≥зац≥њ теплових пункт≥в, обірунтованого зменшенн¤ загальноњ прот¤жност≥ мереж, визначаЇтьс¤ посл≥довн≥сть њх перекладанн¤ на попередньо ≥зольован≥.

- п≥двищуЇтьс¤ р≥вень контролю ≥ управл≥нн¤, зд≥йснюютьс¤ заходи з облаштуванн¤ вузл≥в обл≥ку ≥ регулюванн¤.

ƒл¤ дос¤гненн¤ в≥дпов≥дност≥ техн≥чного р≥вн¤ централ≥зованого теплопостачанн¤ вимогам сьогоденн¤ сл≥д впроваджувати на обТЇктах генерац≥њ нов≥ сучасн≥ технолог≥њ, а саме: когенерац≥ю, в тому числ≥ ≥з запровадженн¤м так званих м≥н≥“≈÷, зменшити споживанн¤ природного газу за рахунок використанн¤ вуг≥лл¤, м≥сцевих та альтернативних вид≥в палива, в тому числ≥ б≥огазу, спалюванн¤ см≥тт¤ ≥, при можливост≥, б≥омаси, розвивати альтернативн≥ енерготехнолог≥њ, в включаючи установки сон¤чн≥, теплонасосн≥ (не т≥льки з електричним приводом, а також абсорбц≥йного типу ≥ двигунами внутр≥шнього згор¤нн¤ на газовому палив≥), геотермальн≥ (в першу чергу на ≥снуючих свердловинах), проводити модерн≥зац≥ю ≥снуючого генеруючого обладнанн¤ за рахунок зам≥ни пальник≥в та автоматизац≥њ процесу приготуванн¤ спалювальноњ сум≥ш≥, поширювати використанн¤ теплоутил≥зац≥йного обладнанн¤. Ќеобх≥дно, в≥дпов≥дно до програм розвитку, приводити у в≥дпов≥дн≥сть м≥сцев≥ потреби ≥ генеруючи потужност≥, виводити надлишкове обладнанн¤ ≥з експлуатац≥њ, зменшуючи т¤гар витрат по його обслуговуванню.

¬ мережах теплопостачанн¤ необх≥дно кр≥м посл≥довноњ, крок за кроком реал≥зац≥њ програми переходу на попередньо ≥зольован≥ труби при њх зам≥н≥, в будь-¤кому випадку передбачати, де це потр≥бно, в≥дкачку води з канал≥в ≥ в≥дновленн¤ тепло≥зол¤ц≥њ на д≥л¤нках, де труби не потребують зам≥ни.

ќдночасно сл≥д проводити роботи по переходу в≥д центральних теплових пункт≥в (÷“ѕ), ¤к≥ в≥дпрацювали своњ терм≥ни ≥ потребують суттЇвоњ реконструкц≥њ, до ≥ндив≥дуальних (≤“ѕ), з оптим≥зац≥Їю схем прокладки мереж, виключенн¤ паралельних ≥ зустр≥чних прокладок що суттЇво зменшуЇ загальн≥ величини тепловтрат. —л≥д розгл¤дати, при техн≥ко-економ≥чн≥й доц≥льност≥, можливост≥ облаштуванн¤ в буд≥вл¤х ÷“ѕ автоматизованих котелень чи м≥н≥“≈÷. ≤ншим шл¤хом частковоњ техн≥чноњ санац≥њ систем централ≥зованого теплопостачанн¤ в м≥сц¤х забудови малоњ густини може бути в≥дмова в≥д централ≥зованого теплопостачанн¤ окремих споживач≥в за рахунок закритт¤ малопотужних котелень з прот¤жними мережами ≥ переведенн¤м споживач≥в на автономне або ≥ндив≥дуальне теплопостачанн¤ з урахуванн¤м нов≥тн≥х пропозиц≥й р≥зноман≥тних техн≥чних р≥шень. ѕри цьому сл≥д враховувати можлив≥сть ≥ доц≥льн≥сть (при належному обірунтуванн≥) облаштуванн¤ в таких м≥сц¤х систем теплоакумул¤ц≥йного електричного опаленн¤, ¤к≥ використовують електроенерг≥ю в години так званого Дпровалу граф≥ка електричних навантаженьФ.

¬ажливим фактором подальшого розвитку систем централ≥зованого теплопостачанн¤ Ї зб≥льшенн¤ обс¤г≥в надаваЇмих послуг та розширенн¤ њх асортименту дл¤ того, щоб зб≥льшити загальний обс¤г продажу ≥ зменшити варт≥сть тепловоњ енерг≥њ. “реба повернути споживач≥в гар¤чого водопостачанн¤, в≥дновивши системи централ≥зованого гар¤чого водопостачанн¤ ≥ запровадити тарифну пол≥тику, ¤ка буде направлена проти використанн¤ дл¤ цих ц≥лей електроводонагр≥вач≥в.

ўе одним перспективним шл¤хом розвитку систем централ≥зованого теплопостачанн¤ Ї розвиток, в першу чергу, в п≥вденних рег≥онах та центральних районах великих м≥ст, де Ї багато адм≥н≥стративних, торг≥вельних, видовищних та ≥нших буд≥вель, систем централ≥зованого холодопостачанн¤. “реба розробити в≥дпов≥дн≥ заходи дл¤ протид≥њ подальшому розповсюдженню ≥ндив≥дуальних систем кондиц≥юванн¤ пов≥тр¤ в таких буд≥вл¤х, використовуючи заходи арх≥тектурного контролю ≥ стимулююч≥ тарифи. ÷е особливо важливо, ¤кщо так≥ обТЇкти знаход¤тьс¤ в зон≥ д≥њ когенерац≥йних станц≥й.

¬ кл≥матичних умовах ”крањни забезпеченн¤ р≥вном≥рноњ прот¤гом року завантаженост≥ теплогенеруючоњ потужност≥ дозволить зменшити варт≥сть в≥дпущеноњ тепловоњ енерг≥њ на 10-20% пор≥вн¤но з ≥снуючим станом.

Ќа основ≥ викладеного можна визначити наступн≥ основн≥ напр¤мки розвитку техн≥чноњ пол≥тики в теплопостачанн≥:

1. ѕаспортизац≥¤ та оптим≥зац≥¤ схем теплопостачанн¤ населених пункт≥в ”крањни (включаючи, при необх≥дност≥, проведенн¤ в≥дпов≥дних обстежень ≥ енергоаудиту), ¤ка дозволить провадити одночасно з модерн≥зац≥Їю системи централ≥зованого теплопостачанн¤ обірунтовану пол≥тику пом≥рноњ децентрал≥зац≥њ, залучати до теплопостачанн¤ виробнич≥ джерела генерац≥њ, використовувати нов≥тн≥ технолог≥њ тепло генерац≥њ, альтернативн≥ ≥ поновлювальн≥ джерела енерг≥њ та технолог≥њ њх використанн¤, включати м≥сцев≥ види палива, перш за все твердого, розвивати при належному обірунтуванн≥ автономне ≥ ≥ндив≥дуальне опаленн¤, в т.ч. систем теплоакумул¤ц≥йного електричного опаленн¤, ¤к≥ використовують електроенерг≥ю в години так званого Дпровалу граф≥ка електричних навантаженьФ. .

2. ¬провадженн¤ когенерац≥йних установок на баз≥ д≥ючих виробничих обТЇкт≥в, ¤к≥ поЇднують еколог≥чну безпеку та найвищу ефективн≥сть використанн¤ палива, розвиток р≥зних технолог≥й використанн¤ теплових насос≥в на ≥снуючих мережах ≥ в м≥сц¤х новоњ забудови.

3. –еконструкц≥¤ ≥снуючих ф≥зично зношених встановлених потужностей з продовженн¤м њх ресурсу та п≥двищенн¤м коеф≥ц≥Їнту корисноњ д≥њ, використанн¤ при модерн≥зац≥њ та новому буд≥вництв≥ виключно котл≥в з п≥двищеним коеф≥ц≥Їнтом корисноњ д≥њ.

4. ѕодальше розповсюдженн¤ утил≥затор≥в тепла вих≥дних газ≥в, малогабаритних теплообм≥нних апарат≥в, прилад≥в диспетчерського контролю та управл≥нн¤ технолог≥чними процесами.

5. ¬провадженн¤ енергозбер≥гаючого обладнанн¤, засоб≥в обл≥ку ≥ регулюванн¤, технолог≥й та обладнанн¤ дл¤ нетрадиц≥йноњ енергетики.

6. «ниженн¤ технолог≥чних втрат при транспортуванн≥ тепловоњ енерг≥њ методами впровадженн¤ сучасних вид≥в тепло≥зол¤ц≥њ ≥ нов≥тн≥х технолог≥й ремонту мереж, проводити оптим≥зац≥ю схеми прокладок дл¤ обірунтуваного зменшенн¤ загальноњ прот¤жност≥ мереж ≥ поступового виведенн¤ ≥з експлуатац≥њ ÷“ѕ та њх зам≥на ≤“ѕ.

7. Ўироке впровадженн¤ попереджувальноњ д≥агностики стану систем теплопостачанн¤ у процес≥ експлуатац≥њ. ѕ≥двищенн¤ ефективност≥, над≥йност≥ та терм≥н≥в експлуатац≥њ теплових мереж та ≥нших основних фонд≥в п≥дприЇмств теплопостачанн¤.

8. –озвиток систем ≥ технолог≥й дл¤ централ≥зованого холодопостачанн¤, розширенн¤ перел≥ку послуг, що надаютьс¤ споживачам.

4. ” сфер≥ економ≥чноњ та ц≥новоњ пол≥тики

јнал≥з досв≥ду перебудови систем централ≥зованого теплопостачанн¤ , ¤к≥ були в державн≥й власност≥, в ринков≥ умови св≥дчить, що ≥снують дв≥ основн≥ модел≥ такого розвитку, ¤к≥ можуть використовуватис¤ поодинц≥ або комплексно: модель конкурентного розвитку ≥ модель регул¤торного розвитку. ¬ чистому вигл¤д≥ перша модель передбачаЇ в≥льну конкуренц≥ю р≥зних можливих систем, що використовують р≥зн≥ джерела енерг≥њ ≥ р≥зн≥ техн≥чн≥ р≥шенн¤ систем. ¬ наших умовах цей шл¤х маЇ дуже обмежен≥ можливост≥. Ќа даний час Їдиною реальною альтернативою централ≥зованого теплопостачанн¤ Ї децентрал≥зоване або ≥ндив≥дуальне опаленн¤, доступ до ¤кого Ї також регульованим але надаЇ можлив≥сть забезпечувати регулюванн¤ тариф≥в через розвиток конкурентних р≥шень Ц електроопаленн¤, м≥сцевого палива, ≥ндив≥дуальних ≥ систем на альтернативних джерелах енерг≥њ.

“ому, безумовно, сл≥д упор¤дкувати механ≥зм регул¤торного процесу, ¤кий би включав вс≥ необх≥дн≥ ланки, а саме: ц≥нове регулюванн¤, встановленн¤ певних техн≥ко-економ≥чних критер≥њв д≥¤льност≥ на споживчому ринку ≥ р¤д ≥нших, дозволити проводити ≥ реал≥зовувати потр≥бн≥ важел≥ впливу в дос¤гненн≥ стратег≥чних ц≥лей при в≥льн≥й повс¤кденн≥й д≥¤льност≥ дл¤ њх дос¤гненн¤, забезпечив , де це необх≥дно, розд≥ленн¤ функц≥њ управл≥нн¤ ≥ регулюванн¤.

—л≥д запровадити принцип розрахунку тариф≥в по формул≥ Днормативно обірунтован≥ витрати + розраховано визначений прибутокФ (де визначенн¤ прибутку зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до програми розвитку п≥дприЇмства) ≥ в≥дмовитись в≥д пон¤тт¤ нормативного р≥вн¤ рентабельност≥. ÷е дозволить забезпечити б≥льший прибуток не тому, хто б≥льше витрачаЇ, а тому, хто б≥льш ефективно працюЇ. Ќеобх≥дно зм≥нити процедуру розрахунку ≥ затвердженн¤ тариф≥в, суттЇво њњ скоротити ≥ спростити, зокрема вводити ≥ндексн≥ формули обчисленн¤ тариф≥в, ¤к≥ не потребують перезатвердженн¤. —л≥д поступово, перш за все в м≥стах де Ї джерела генерац≥њ тепловоњ енерг≥њ р≥зних власник≥в, розпочинати роботи по впровадженню методолог≥њ граничних тариф≥в ≥ створенню оптових ринк≥в тепловоњ енерг≥њ.

Ќеобх≥дно доопрацювати ≥снуюч≥ нормативно-методичн≥ документи щодо розпод≥лу витрат палива на комб≥новане виробництва тепловоњ та електричноњ енерг≥њ, ¤к≥ зараз майже повн≥стю вс≥ вигоди в≥днос¤ть на виробництво електроенерг≥њ та запровадити метод розпод≥лу вигоди в≥д реал≥зац≥њ когенерац≥йних технолог≥й, ¤кий дозволить забезпечити ц≥лор≥чн≥ конкурентноспроможн≥ ц≥ни на теплову енерг≥ю.

ƒ≥юча система регулюванн¤ ц≥н на енерг≥ю та енергонос≥њ неефективна, оск≥льки в н≥й не закладен≥ механ≥зми стимулюванн¤ енергозбереженн¤, зниженн¤ енергоЇмност≥, конкуренц≥њ. —л≥д розробити низку законодавчих ≥ нормативно-методичних заход≥в, ¤к≥ забезпечать економ≥чний механ≥зм стимулюванн¤ впровадженн¤ енергозбереженн¤ на р≥вн≥ п≥дприЇмств, окремих п≥дрозд≥л≥в ≥ прац≥вник≥в. ƒос¤гненн¤ певних показник≥в по п≥двищенню енергоефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства маЇ стати складовою при п≥дготовц≥ контрактних умов д≥¤льност≥ його кер≥вника, або при передач≥ п≥дприЇмства в концес≥ю чи його приватизац≥њ.

¬ажливою умовою покращенн¤ роботи п≥дприЇмств Ї перех≥д на диференц≥йован≥, двоставков≥ або сезонн≥ тарифи, що даЇ змогу п≥дприЇмству ритм≥чно працювати прот¤гом року. јле цим не вичерпуЇтьс¤ реформуванн¤ тарифноњ системи. —л≥д продовжити роботу по створенню гнучкоњ системи ц≥н ≥ тариф≥в, направленоњ на реал≥зац≥ю енергозбер≥гаючих та використанн¤ тимчасово в≥льних потужностей дл¤ њх завантаженн¤ прот¤гом доби ≥ року. ƒл¤ цього передбачити перех≥д на диференц≥йовану оплату за теплову енерг≥ю в залежност≥ в≥д пори року без зб≥льшенн¤ його середньор≥чноњ величини з можливим використанн¤м сезонного або двоставкового тарифу дл¤ нарахуванн¤ плати за теплову енерг≥ю. “акий п≥дх≥д даЇ змогу своЇчасноњ оплати за спожитий природний газ, а також створенн¤ достатн≥х об≥гових кошт≥в, спр¤мованих на ефективну роботу ремонтних фонд≥в, оновленн¤ основних засоб≥в виробництва, у тому числ≥ на виконанн¤ енергозбер≥гаючих проект≥в.

ѕроведенн¤ ефективноњ економ≥чноњ та ц≥новоњ пол≥тики спр¤мовано на використанн¤ у повному обс¤з≥ внутр≥шн≥х ≥нвестиц≥йних можливостей. ѕри д≥ючому податковому законодавств≥, бюджетн≥й пол≥тиц≥, в≥дсутност≥ державноњ п≥дтримки п≥дприЇмства не мають реальноњ можливост≥ залучати сторонн≥ ф≥нансов≥ ресурси.

ѕрот¤гом реал≥зац≥њ ѕрограми дл¤ впровадженн¤ реформ ц≥ноутворенн¤ необх≥дне вир≥шенн¤ таких завдань:

1. —творенн¤ умов дл¤ прибутковоњ роботи теплопостачальних п≥дприЇмств.

2. «ниженн¤ втрат та витрат тепловоњ та електричноњ енерг≥њ на обТЇктах теплопостачанн¤, включаючи заходи по проведенню аудиту витрат первинних ресурс≥в при визначен≥ п≥дприЇмством норматив≥в њх споживанн¤ та проектуванн¤ тариф≥в.

3. —творенн¤ спри¤тливих умов дл¤ залученн¤ ≥нвестиц≥й, в т.ч. використанн¤ механ≥зм≥в ≥отського протоколу дл¤ ≥нновац≥йного впровадженн¤ еколог≥чно виважених норматив≥в на викиди

4. ¬икористанн¤ нових тип≥в рахунк≥в та удосконаленн¤ д≥ючого пор¤дку розрахунк≥в (подальший розвиток розпод≥льчих рахунк≥в, запровадженн¤ договор≥в ком≥с≥њ, регресних позов≥в тощо).

5. «абезпеченн¤ прозорост≥ розгл¤ду та затвердженн¤ тариф≥в за участю громадських орган≥зац≥й.

—л≥д передбачити розвиток конкурентних засад дл¤ здешевленн¤ к≥нцевоњ вартост≥ тепловоњ енерг≥њ з використанн¤м наступних шл¤х≥в:

- створенн¤ конкуренц≥њ ≥нтерес≥в на вс≥х технолог≥чних етапах.

- створенн¤ оптових ринк≥в тепловоњ енерг≥њ в м≥стах, де Ї джерела р≥зних власник≥в, спри¤ти створенню таких ринк≥в там де њх нема.

- залученн¤ промислових котелень, працюючих в м≥ськ≥й зон≥ забудови, до створенн¤ оптових ринк≥в, куп≥вл¤ на п≥дприЇмствах вторинних енергетичних ресурс≥в дл¤ використанн¤ в системах централ≥зованого теплопостачанн¤.

—л≥д стимулювати зростанн¤ ≥нвестиц≥йноњ складовоњ в тарифах, в першу чергу дл¤ реал≥зац≥њ заход≥в п≥двищенн¤ енергоефективност≥ виробничоњ д≥¤льност≥. Ќеобх≥дно:

1. «робити реал≥зац≥ю енергозбер≥гаючих проект≥в основою ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ ≥ критер≥Їм ефективност≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмства.

2. ѕредставл¤ти державн≥ субсид≥њ та бюджетн≥ субвенц≥њ т≥льки рег≥онам з затвердженою програмою розвитку житлово-комунальних п≥дприЇмств ≥ п≥двищенн¤ енергоефективност≥ житлово-комунального господарства. („ерез 5 рок≥в розгл¤д результат≥в та перегл¤д). Ќормативно забезпечити проведенн¤ роб≥т по програм≥ тепловоњ модерн≥зац≥њ житлових ≥ громадських будинк≥в виключно в комплекс≥ з одночасною модерн≥зац≥Їю схеми теплозабезпеченн¤ всього м≥крорайону.

3. «апровадити часткову зам≥ну субсид≥й на безпроцентн≥ бюджетн≥ позики дл¤ реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих проект≥в, ¤к≥ дозвол¤ть зменшити варт≥сть послуг ≥, в≥дпов≥дно, к≥льк≥сть субсид≥й.

4. ѕрийн¤ти положенн¤, що при передач≥ майна теплопостачального п≥дприЇмства в концес≥ю, визначальним критер≥Їм маЇ бути тариф на в≥дпущену теплову енерг≥ю при повному виконанн≥ передбачуваних договором роб≥т по техн≥чн≥й модерн≥зац≥њ п≥дприЇмства ≥ впровадженн≥ енергозбер≥гаючих заход≥в.

«аходи щодо впровадженн¤ онцепц≥њ

¬провадженн¤ онцепц≥њ потребуЇ:

- обговоренн¤ на р≥вн≥ ћ≥нбуду, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ≥ громадських слухань;

- схваленн¤ њњ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ прийн¤тт¤ онцепц≥њ за програму подальших заход≥в;

- п≥дготовки на основ≥ даноњ онцепц≥њ ƒержавноњ програми реформуванн¤ орган≥зац≥йно-правових в≥дносин в галуз≥ теплоенергетики та технолог≥чноњ модерн≥зац≥њ ≥ розвитку систем теплозабезпеченн¤ обТЇкт≥в житлово-комунального господарства, ¤ка включаЇ:

- розробку складових ƒержавноњ програми на основ≥ даноњ онцепц≥њ на державному р≥вн≥;

- зб≥р та узагальненн¤ пропозиц≥й щодо модерн≥зац≥њ та розвитку системи теплозабезпеченн¤ по кожному рег≥ону, населеному пункту (п≥дприЇмству), ¤ке працюЇ в галуз≥ централ≥зованого теплозабезпеченн¤ житловоЦкомунального сектора, дл¤ њх подальшого врахуванн¤ при розробц≥ ƒержавноњ програми.

ƒл¤ виконанн¤ ц≥Їњ роботи Ї доц≥льним:

1 —творити в ћ≥нбуд≥ ”крањни Ц робочу групу по розробц≥ ≥ супроводженню ѕрограми.

2 Ќад≥слати ≥нформац≥йн≥ листи в облдержадм≥н≥страц≥њ з розробленою онцепц≥Їю дл¤ формуванн¤ робочих груп по створенню ≥ реал≥зац≥њ програм на рег≥ональному р≥вн≥.

3 –озробити на основ≥ затвердженоњ онцепц≥њ детальну структуру ѕрограми ≥ п≥дготувати форми дл¤ збору ≥ узагальненн¤ необх≥дноњ ≥нформац≥њ ≥ роз≥слати њњ в облдержадм≥н≥страц≥њ.

4 ѕровести нараду за участю представник≥в вс≥х рег≥он≥в, п≥дготувати пакет необх≥дних документ≥в.

5 –озробити ≥ п≥дтримувати ≥нформац≥йний портал з нормативноЦметодичною базою дл¤ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ проведенн¤ роботи в рег≥онах. —творити консультативну групу дл¤ наданн¤ допомоги рег≥ональним

6 –озробити ѕор¤док розгл¤ду ≥ затвердженн¤ рег≥ональних програм, ¤к≥ мають ц≥льове бюджетне ф≥нансуванн¤ ≥ ¤кий буде включати процедуру контролю за ц≥льовим використанн¤м кошт≥в.

7 ѕроводити накопиченн¤ та мон≥торинг виконанн¤ завдань ƒержавноњ та м≥сцевих програм.

¬ывоз мусора однороден и утилизаци¤ отходов

ћини-тэс. јвтоматизированна¤ система контр. ¬оду потребител¤м подадут францу. Ёнергосбережение в новосибирской области. ќценка инвестиционных проектов, осуществл¤емых на действующем предпри¤тии.

√лавна¤ страница -> “ехнологи¤ утилизации

Ёкологически чиста¤ мебель:

—айт об утилизации отходов: