|
|
Главная страница -> Технология утилизации
Управління енергозбереженням на підприємствах. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.Абсорбционный холодильник дает возможность полезного использования в летний период утилизируемого тепла, которое может быть получено от системы когенерации. Это качество особенно важно для многих промышленных предприятий и учреждений, где летняя потребность в отоплении помещений и нагреве воды может быть незначительной. При отсутствии необходимости отапливать помещение, суммарная летняя потребность в тепле сводится к необходимости нагрева незначительного количества воды для бытовых целей. В период с мая по октябрь большое количество утилизируемого тепла теряется, и снижение производственных расходов имеет место почти исключительно за счет снижения энергопотребления. Фактически шесть месяцев установка работает в режиме когенерации, и еще шесть месяцев - в режиме обычной электростанции. В этот период система утилизации (и соответствующие капвложения) не работают. Теперь представим себе, что существующий холодильник заменен абсорбционной системой. В летний сезон потребление электроэнергии понижено, а расход топлива повышен. Применение абсорбционного холодильника резко увеличит потребность в тепловой энергии, которая может быть удовлетворена за счет утилизируемого тепла, продлив период его использования до одиннадцати месяцев. Может оказаться так, что цена, по которой электричество отдается в энергосистему, настолько низка, что работа двигателя становится рентабельной только при наличии достаточной потребности в утилизируемом тепле. В этом случае, при отсутствии абсорбционного кондиционера система будет работать при полной нагрузке 4000 часов в год. При наличии же абсорбционного кондиционера эта цифра возрастает до 8000 часов в год. Применение абсорбционного кондиционера дает сокращение производственных расходов на 50%. Фактическая экономия может быть подсчитана только в результате более подробного анализа. Таким образом, абсорбционное охлаждение позволяет использовать утилизируемое тепло, получаемое из системы охлаждения двигателя и от выхлопа, для охлаждения воды. Это обуславливает целесообразность применения систем когенерации в условиях умеренного и жаркого климата при полном или почти полном отсутствии потребности в отоплении и подогреве, а также в зданиях типа офисных, где упомянутые потребности летом приближаются к нулю. Принцип работы абсорбционных холодильников Абсорбционные (поглощающие) холодильные машины производят холод за счет кипения хладагента при последующей его конденсации. Вместо расхода механической энергии для компрессора в абсорбционной холодильной машине необходимо затрачивать тепло (1) в виде дымовых газов высокой температуры, горячей воды, водяного пара и пр. В системе абсорбционной холодильной машины кроме холодильного агента (обычно аммиака) имеется поглотитель (вода), образующий с парами хладагента бинарный водоаммиачный раствор. Упрощенная схема абсорбционной холодильной машины приведена на рисунке: Первый контур: В генераторе-кипятильнике за счет подвода тепла (1) происходит выпаривание крепкого раствора при относительно высоких давлениях и температуре. Выделяющиеся из раствора пары аммиака направляются в конденсатор (охлаждение водой (3)), из которого жидкий аммиак после дросселирования его в регулирующем вентиле кипит в испарителе при низкой температуре и давлении (полезное охлаждение (4)). Пары аммиака из испарителя поглощаются в абсорбере, в котором увеличивается крепость раствора, а теплота поглощения отводится водой (2). Второй контур: Полученный в абсорбере крепкий раствор нагнетается насосом в генератор-кипятильник, в котором в результате выпаривания (1) раствор становиться слабым. Этот слабый раствор проходит через регулирующий вентиль и направляется в абсорбер для увеличения своей крепости за счет поглощения (абсорбирования) холодных паров из испарителя.
Підрозділи з енергозбереження. На підприємствах створюються підрозділи, діяльність яких полягає в складанні енергобалансів, проведенні необхідних для аналізу ефективності енергоспоживання ПЕР вимірів, а також у розробленні та впровадженні енергозберігаючих заходів. Головним завданням підрозділу з енергозбереження є здійснення енергоменеджменту для скорочення витрат підприємства на вироблення продукції через зниження витрат на енергетичні ресурси. Для досягнення головної мети енергоменеджменту підрозділи з енергозбереження виконують такі роботи: - створення цілісної картини споживання підприємством енергоресурсівта складання енергобалансів; - створення системи обліку й контролю за споживанням енергоресурсів; - проведення регулярного аналізу ефективності використання енергоресурсів; - розроблення ЕЗЗ; - впровадження (реалізація) ЕЗЗ. Структуру служби енергоменеджменту визначають для кожного конкретного випадку, для кожного підприємства. Першочерговими завданнями служби енергоменеджменту на етапі становлення (1-1,5 роки від моменту її створення) є: - щоденно доводити до відома керівництва підприємства інформацію щодо: а) фактичних рівнів питомих витрат енергетичного ресурсу на виробництво; б) результатів аналізу та рекомендації щодо зниження питомого енергоспоживання; в) конкретних винуватців негативної ситуації з неефективного використання ПЕР (якщо остання мала місце); г) тих підрозділів, що спрацювали найкраще (для подальшого їх заохочення) та ін. розробити карти енергоспоживання (розробити енергобаланси) всіх ланок технологічного процесу та за допомогою цього виявити основних споживачів енергоресурсів та з’ясувати “вузькі місця”; поетапно відлагодити систему обліку й контролю за енергоспоживанням: а) окремих цехів; б) окремих технологічних процесів; в) окремих бригад, змін, а в перспективі й окремих працівників. - постійно забезпечувати візуальною (ілюстративною) інформацією щодо ефективності енергоспоживання керівництво підприємства; - брати участь у налагодженні та вдосконаленні процесу бюджетування на виробництві; - здійснювати розроблення, впровадження та контроль за реалізацією ЕЗЗ; - здійснювати контроль за якістю ПЕР, що їх отримує підприємство від постачальників. Служба енергоменеджменту повинна провадити щотижневі робочі зустрічі з енергетиками цехів та щомісячні, щоквартальні й щорічні наради з керівництвом цехів і основних служб підприємства за участю головного інженера або заступника генерального директора з виробництва. Під час роботи служба енергоменеджменту повинна дотримуватися таких правил енергоменеджменту: - жодна компанія не повинна думати про інвестиції у високі технології доти, доки не буде вичерпано всі можливості щодо правильного ведення господарської діяльності та ефективного управління й контролю з боку керівництва. Тут мається на увазі реалізація перш за все організаційних заходів, що, зазвичай, є безвитратні; - енергоменеджер повинен піддавати аналізу всі, без будь-якого винятку, дії персоналу підприємства, пов’язані з використанням ПЕР; - слід інвестувати саме ті проекти, що мають найкращі економічні показники; - слід реалізовувати тільки ті проекти, економічні показники яких найкращі для вкладання коштів, враховуючи можливиі ризики. До завдань служби енергоменеджменту підприємства слід також віднести: - організацію міжцехових взаєморозрахунків за енергоресурси; - контроль та аналіз енергоспоживання структурними підрозділами підприємства; створення дієвої системи контролю за використанням ПЕР; - прогнозування потреби в енергоресурсах залежно від планованих обсягів виробництва. Питомі витрати електроенергії при виробництві продукції. Норматив витрат палива та енергії - регламентоване значення витрат палива та енергії для конкретного виробництва, продукції, роботи, послуги. Питома витрата палива – кількість палива (в умовному вираженні), що споживається енергетичною установкою або об’єктом на одиницю виробленої продукції чи роботи. Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження. Постановою ж Кабінету Міністрів України від 15.07.97 року №786 Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів енергоресурсів у суспільному виробництві нормування витрат енергоресурсів поширене на виробничу сферу регіонів України. З метою надання методичної допомоги галузям та регіонам у реалізації постанови Держкоменергозбереження розроблено та затверджено наказом від 14.10.97р. №93 Основні методичні положення з нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві. Постановою Кабінету Мiнiстрiв України вiд 27 червня 2000р. №1040 “Про невідкладні заходи щодо виконання Комплексної державної програми енергозбереження України”, внесено зміни до постанови Кабінету Мiнiстрiв України №786 вiд 15 липня 1997 р. відповідно до чого відтепер підлягають погодженню з Держкоменергозбереження норми питомих витрат ПЕР для підприємств енергоспоживанням понад 10 000 тонн умовного палива та для казенних підприємств. Загальне положення “Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві” передбачає, що нормування не передбачає втручання держави у господарську діяльність підприємств, пов'язану з обмеженням обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів або обсягів виробленої продукції. Воно є інструментом усунення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, викликаного безгосподарністю та застосуванням застарілих технологій, основними важелями цього механізму є матеріальне заохочення економії паливно-енергетичних ресурсів та фінансова відповідальність за їх нераціональне використання. Система нормування питомих витрат ПЕР знайшла своє відображення і в законопроектах, підготовлених Держкоменергозбереження, якими формується економічний механізм стимулювання ефективного використання енергоресурсів. Це і Закон України “Про внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яким передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб за порушення у сфері використання енергоресурсів, зокрема за невиконання встановлених норм питомих витрат. Це і пакет законопроектів щодо внесення змін і доповнень до Законів України “Про енергозбереження”, “Про оподаткування прибутку підприємств” і “Про систему оподаткування” передбачено запровадження енергозберігаючих заходів за рахунок коштів від економії енергоресурсів. Основою запропонованого механізму визначення економії коштів є система нормув. питомих витрат ПЕР. Норми витрат на підприємствах встановлюються на всі види паливно-енергетичних ресурсів незалежно від джерел їх постачання та характеру споживання. Вони визначаються, як правило, на натуральну одиницю кожного з видів товарної продукції (послуг) підприємства. До товарної продукції належать також похідні енергоносії, самостійно вироблені підприємством і відпущені стороннім споживачам (теплова енергія, кисень, стиснене повітря, вода тощо), а також напівфабрикати, товари народного споживання та всі інші види робіт і послуг для сторонніх споживачів. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю товарної продукції визначаються як наскрізні показники. До них включаються всі витрати паливно-енергетичних ресурсів, віднесені на цей вид товарної продукції протягом повного технологічного циклу виробництва основними, а також і допоміжними цехами та службами підприємства. Норми підлягають систематичному перегляду з урахуванням змін у технології виробництва. Якщо обсяги виробництва товарної продукції продовжують змінюватися, перегляду підлягає також організація виробництва з метою зменшення умовно-постійної складової питомих витрат ПЕР. Методи розробки норм питомих витрат ПЕР. Основними вихiдними даними для визначення норм питомих витрат ПЕР є: первинна технологiчна документацiя (технологiчнi регламенти та iнструкцiї); параметри сировини (матерiалiв); паспортні данi технологiчного та енергетичного обладнання; стандарти з енергозбереження; енергобаланси та енергетичнi характеристики технологiчного i енергетичного обладнання (заводські або визначенi у процесi його експлуатацiї); нормативнi показники, що характеризують найбільш раціональні та енергоефективнi умови виробництва (коефіцієнт використання потужностi, витрати енергоносiїв та втрат енергiї пiд час передачi та перетворення, санiтарнi норми, тепловi характеристики примiщень тощо); данi про асортимент та обсяги виробництва продукцiї; данi про плановi та фактичнi питомi витрати ПЕР за минулi перiоди, а також акти перевiрок використання палива та енергiї у виробництвi; данi про досвiд з економiї та рацiонального використання ПЕР на вiтчизняних та зарубiжних об`єктах, що випускають аналогiчну продукцiю; план органiзацiйно-технiчних заходiв з економiї ПЕР. Основні принципи встановлення наскрізних питомих витрат ПЕР. За складністю розрахунку наскрізних норм витрат підприємства можна розділити на дві підгрупи: - підприємство з простим технологічним циклом має одну-дві технологічні стадії переробки продукції і віднесення затрат палива за видами та електроенергії на готову продукцію здійснюється за калькуляційними витратами; - підприємство із складною технологією характеризується багатостадійністю процесу і великою кількістю допоміжних виробництв, які поставляють до основних виробництв власну продукцію у вигляді напівфабрикатів і послуг, а також похідні енергоносії (гаряча вода і пара, дуття, стиснене повітря, кисень, вода, азот, аргон тощо). Це особливо характерно для підприємств металургії, хімії, окремих підгалузей машинобудівної промисловості та деяких інших. Для розрахунку наскрізних норм питомих витрат ПЕР необхідні: - нормативна база (система індивідуальних норм) витрат усіх видів ПЕР (як покупних, так і власного виробництва) на усі види продукції основних технологічних і допоміжних цехів; - планові обсяги виробництва як товарної продукції підприємства, так і продукції усіх допоміжних цехів. На основі нормативної бази і об'ємів виробництва продукції складаються планові баланси споживання усіх видів енергоресурсів і похідних енергоносіїв на плановий період, які відображають кількісну величину використовуваних ПЕР з розподіл їх за цехами підприємства. Енерговитрати на утримання загальнозаводських адміністративних та службових будівель, охорону, освітлення загальнозаводської території повинні бути віднесені на профілюючу товарну продукцію підприємства. За одержаними наскрізними нормами витрат енергоресурсів і плановими об'ємами товарної продукції складається плановий баланс споживання електроенергії і котельно-пічного палива підприємства. Нормуванню підлягають всі види продукції і робіт, передбачені діючою номенклатурою за статистичною звітністю по формі №11-МТП, та інші види основної продукції підприємства з розрахунку охоплення нормуванням не менше 95% кожного з видів споживаних покупних ПЕР при віднесенні питомих норм до натуральних або умовних (зведених) одиниць вимiру обсягiв виробництва товарної продукції. Підприємства звітують про ефективність використання ПЕР в терміни та порядку, передбаченими діючими інструкціями з статистичної звітності по формі №11-МТП по лінії статистичних органів та паралельно перед центральними та місцевими органи виконавчої влади відповідно. Стимулювання енергозбереження. Механізм нормування витрат ПЕР на виробництво продукції закладено в основу Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві , яке затверджене спільним наказом Держкоменергозбереження та Мінекономіки від 21.06.2000 р. №47/127. Відповідно до Положення матерiальне стимулювання за ефективне використання енергоресурсiв здiйснюється шляхом премiювання працiвникiв у межах встановленої частки (30 відсотків вартостi зекономлених купованих енергоресурсiв) вартостi зекономлених ПЕР за здійснення робіт з підвищення ефективності використання ПЕР, впровадження енергозберiгаючих технологiй, проведення структурної перебудови виробництва, створення i впровадження науково обгрунтованої нормативної бази для ефективного використання енергоресурсiв. На багатьох підприємствах Дніпропетровської області, наприклад КГДМК “Криворіжсталь”, ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” розроблені та впровадженні відповідні положення по підприємству. За 4 місяці поточного року на КГДМК “Криворіжсталі” зекономлено палива на суму 19000 тис.грн., електроенергії на суму 3408 тис.грн. На преміювання працівників комбінату направлено: 156,4 тис.грн., або 0,8% від вартості зекономленого палива, 159,6 тис.грн., або 4,7 від вартості зекономленої електроенергії. Типовий склад норм витрат ПЕР для промислового пiдприємства Види норм та статтi витрат ПЕР Види енергоресурсів Паливо Теплова енергія Електроенергія Технологiчнi норми Витрати палива, теплової та електричної енергiї на технологiчнi процеси виробництва з урахуванням витрат палива та енергiї на пiдтримання технологічних агрегатiв у гарячому резерві, на їх розiгрiв та пуск пiсля поточних ремонтiв та холодних простоїв, а також технiчно неминучi втрати енергiї у технологiчних агрегатах. + + + Загальновиробничi цеховi норми 1. Витрати палива, теплової та електричної енергiї, що входять до складу технологiчних норм. 2. Витрати теплової та електричної енергiї на допомiжнi потреби цеху (дiльницi): опалення ; вентиляцiю ; освiтлення; роботу внутрiшньоцехового (дiльничного) транспорту; роботу цехових (дiльничних) ремонтних майстерень; господарчо-побутовi та санiтарно- гiгiєнiчнi потреби цеху або дiльницi (душовi, умивальники, кабiнети особистої гiгiєни та iн.). 3.Технiчно неминучi втрати теплової та електричної енергiї у внутрішньо цехових (дiльничних) мережах та перетворювачах. - - - - - - - - + + + - - + + + + + + + + + + + Загальновиробничi заводськi норми 1. Витрати теплової та електричної енергiї, що входять до складу загальновиробничих цехових дiльничних норм. 2. Витрати теплової та електричної енергiї на допомiжнi потреби пiдприємства: виробництво стисненого повiтря; виробництво холоду; виробництво кисню, азоту; виробництво генераторного газу; водопостачання ; виробничі потреби допоміжних та обслуговуючих цехiв та служб (ремонтних, iнструментальних та iнших цехiв, заводських лабораторiй, складiв, адмiнiстративних будiвель та iн.), включаючи витрати енергiї на їх освiтлення, опалення та вентиляцiю; робота внутрiшньозаводського транспорту (електрокарiв, мотовозiв, кранiв, пневматичного, залiзничного транспорту та iн.; зовнiшнє освiтлення територiї ; пiдiгрiв заводських трубопроводiв. 3.Технiчно неминучi втрати теплової та електричної енергiї у заводських мережах та перетворювачах до цехових пунктiв облiку. - - - - - - - - - - - + + + + + + + - - + + + + + + + + + + + - + Енергобаланс (промислового підприємства) – система показників, що відображають кількісну відповідність між надходженням та витратою всіх видів енергетичних ресурсів на промислових об’єктах. Електробаланс відображає відповідність надходжень та витрат в частині використання електричної енергії. Він використовується для організації робіт з економії електроенергії необхідно знати її розподіл як по підприємству так і по окремим технологіям та агрегатам. Електробаланс дозволяє виявити втрати та оцінити ефективність того чи іншого заходу з економії електроенергії. Існують кілька видів електробалансів: фактичні, нормалізовані та перспективні. Фактичні відображають виробничі умови в цеху чи на підприємстві. Нормалізовані враховують оптимальні умови роботи обладнання з мінімальними механічними та електричними втратами та розраховуються на основі науково обґрунтованих питомих норм витрат електроенергії. Перспективні складаються на основі планованого на перспективу розвитку виробництва, його якісних змін і впровадження нової техніки та технології. Всякий електробаланс складається з двох частин: приходної та витратної. В приходній частині електробаланса вказується електроенергія або потужність (активна і реактивна), що отримується від енергопостачальної організації. У витратній частині вказуються корисні (технологічно необхідні) витрати електроенергії і втрати електроенергії (механічні і електричні) за окремими видами споживання. або більш розширено (з розшифруванням окремих втрат). Витратна частина електробалансу має бути розділена на наступні статті витрат: - прямі затрати електроенергії на технологічний процес з виділенням корисних витат енергії на випуск продукції без врахування втрат в різних ланцюгах електрообладнання (електричні печі, компресорні установки, прокатні стани). - непрямі затрати електроенергії на основний технологічний процес внаслідок його недосконалості або порушення технологічних норм (волога шихта, недогрів злитків). - затрати електроенергії на допоміжні потреби (освітлення, транспорт, водопостачання). - втрати електроенергії в елементах електрообладнання і системах електропостачання (лініях, трансформаторах, двигунах). - Відпуск електроенергії сторонім споживачам. Електробаланс більш розширено (з розшифруванням окремих втрат). електричні втрати в електродвигуні; - електричні втрати в мережах; - електричні втрати в трансформаторах; - механічні втрати, які не залежать від навантаження; - механічні втрати, які звіюються в залежності від навантаження; *100=50-83%; *100=12-16%; *100=5-30%; Завданням складання електробалансу є: виявлення і надходження витрат електроенергії по статтям, щоб чітко виділити витрати електроенергії на основну продукцію підприємства; визначення дійсних питомих витрат електроенергії на одиницю продукції підприємства; виявлення можливостей економії електроенергії. В залежності від галузі промисловості, специфіки технології та обладнання відношення окремих статей витратної частини електробалансу до його приходної змінюється, що дозволяє акцентувати увагу енергоменеджерів на необхідності реалізації енергозберігаючих заходів для зниження за окремими статтями витратної частини електробалансу. Приклад. Скласти електробаланс зварювальної дільниці механічного цеху, що складається із 4-х зварювальних трансформаторів: ТС-500 – 1 шт; СТН-700 – 1 шт; СТЭ-24 – 2 шт. Середньодобові витрати електродів складають 85 кг. Вторинна напруга =30 В. Зварювання відбувається електродами типу АНО-1, з коефіцієнтом на плавки =15 г/А.г, втрати електродного проводу складають 2%. Норма витрат електроенергії при ручному дуговому зварюванні змінним струмом складають 3 кВт.г/кг. Технічні характеристики і час роботи протягом доби зварювальних трансформаторів зведені в таблицю: Тип трансформатора Час роботи протягом доби, годтн В холосту під навантаженням ТС-500 200 30 0,74 3,2 5,0 СТН-700 200 30 1,08 2,5 3,5 СТЭ-24 300 30 0,19 8,5 8,2 Розрахунок. Витрати електроенергії на основний технологічний процес визначається за формулою: =166,6кВт.г, де - вага наплавленого матеріалу. , кг, де - час горіння дуги, г. За умовами прикладу, середньодобові витрати електроенергії не задані (немає фідерного обліку), то визначимо нормативні витрати електроенергії за формулою: =196 кВ.г, кВт.г, Сумуючи величину нормативної кількості витраченої електроенергії із сумарними втратами при холостому ході, отримаємо прихідну частину електробалансу. Сумарні втрати при холостому ході зварювальної установки визначаються втратами холостого ходу у трансформаторів, перетворювачів, випрямлячів, тоді =196+15,7=211,7 кВт.г, де - середні витрати електродів за визначений час, кг, - розраховані питомі витрати електроенергії на дугове зварювання, - коефіцієнт використання електродів, приймається у межах 1,3-1,5, враховує втрати електроенергії на огарках (10-15%) і вагу покриття електроду до ваги прутка (18-25%) зварювального проводу. Постійні втрати електроенергії: =15,7 кВт.г Навантажувальні втрати електроенергії: = 211,7-166,6-15,7=29,4 кВт.г. Зведемо дані в таблицю: Витратна частина електробалансу Витрати енергії КВт.г % На основний технологічний процес на плавки металу 166,6 78,5 Постійні втрати 15,7 7,5 Втрати при навантаженні 29,4 14,0 Всього 211,7 100 Із складеного електробалансу видно, що навантажувальні втрати є переважаючими і необхідно шукати шляхи їх зниження. Вывоз мусора депрессии и утилизация отходов Винтовые компрессоры - это закон. Маркировка энергоэффективности о. Виступ глави української делегац. Экономические последствия измене. Энергоаудит. Главная страница -> Технология утилизации Экологически чистая мебель: |
