Главная страница -> Технология утилизации
Українсько-американська екологіч. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.Виктор Точилин, Роман Подолец, Татьяна Загорская Успешная деятельность горно-металлургического комплекса (ГМК) является важным источником экономического развития Украины. Достаточно сказать, что когда ВВП в Украине на 60% формируется за счет экспорта, то 40% от его общего объема принадлежит товарной группе «Недрагоценные металлы и изделия из них», то есть черной металлургии. Экспорт продукции черной металлургии дает более 40% валютных поступлений от всего экспорта страны; отрасль обеспечивает работой свыше полумиллиона человек. Тем не менее металлургическая отрасль служит примером низкоэффективного использования материальных, энергетических и трудовых ресурсов из-за крайне изношенного, морально устаревшего оборудования, ресурсоемких и экологически опасных технологий. Модернизация действующих производственных мощностей и внедрение современных ноу-хау в течение последних лет из-за нехватки средств и отсутствия четкой государственной политики осуществлялись только на отдельных металлургических комбинатах Украины, а решению экологических проблем практически не уделялось внимания. Вследствие низкого технологического уровня металлургической отрасли на производство одной тонны стали в Украине расходуется 52,8 человеко-часа (в России — 38,1; Германии — 16,8). Энергоемкость и конкурентоспособность Для отечественной металлопродукции характерна чрезмерная энергоемкость, расходы на потребляемые энергоресурсы в структуре себестоимости различных предприятий составляют от 30 до 50% и даже более, что на 20—25% превышает общемировые уровни этого показателя. В целом потребление металлургией электроэнергии и природного газа оценивается специалистами соответственно в 15—20 и 9—10% от общего потребления в стране. В материальных затратах на производство металлопродукции доли электроэнергии и природного газа составляют около 8%. Энергозатраты при производстве мартеновской стали почти в 20 раз превышают этот показатель для кислородно-конверторной технологии. За период 1996—2004 годов структура сталеплавильного производства в Украине практически не изменилась: доля мартеновской стали достигала 49,5—46,9%, кислородно-конверторной — 45,1—48,9%. Для сравнения: мировое производство мартеновской стали не превышает 5%, а ведущие по уровню экономического развития страны вообще отказались от мартеновской технологии. В России лишь треть стали выплавляется мартеновским способом. Удельный вес расхода природного газа в доменном производстве Украины — 90—100 кубометров на 1 тонну чугуна (в странах Запада природный газ на эти цели не используется); удельные расходы условного топлива — 750 кг на 1 тонну чугуна, в странах Запада — 230—270 кг. Если доля расходов на топливо и электроэнергию в себестоимости товарной продукции металлургии составляет в Украине 40—60% в зависимости от вида производства, то в США, ФРГ, Японии — всего лишь 28—35%. Этим обусловлено наличие тесной зависимости эффективности металлургического производства, а следовательно, и конкурентоспособности металлопродукции от цен на энергоносители. Благоприятная конъюнктура на мировых рынках на металлопродукцию в течение последних лет, включая 2005-й, стимулировала наращивание объемов экспорта, даже несмотря на трудности, связанные с отсутствием у Украины статуса страны с рыночной экономикой. Особенно успешным был 2004 год, когда мировые цены на металлопрокат в среднем возросли на 60—70%. Выручка от реализации продукции 16 ведущих металлургических предприятий Украины достигала 64 млрд. грн. (на 61,8% больше, чем в 2003 году), а экспортная выручка —34,7 млрд. грн. Рентабельность в среднем увеличилась с 16,4 до 17,2%. Тем не менее преобладание предложения над спросом из-за появления новых мощных продавцов негативно повлияло на конъюнктуру мировых рынков металлопродукции. Так, Китай из импортера металлопродукции, в том числе украинской, превратился в экспортера металла, более дешевого по себестоимости, чем украинский. Он увеличил выпуск металла почти на треть и таким образом сократил импорт стали, что лишило украинских металлургов присутствия на китайском рынке. Экспорт дешевой китайской стали на мировые рынки привел к обвальному падению цен на металлопродукцию — за первый квартал 2005 года на 25—35%. Сокращение спроса на металл из Украины, резкое падение мировых цен заставило металлургов уменьшить темпы прироста объемов экспорта, однако в 2005 году сохранялась тенденция роста валютной выручки. Можно ожидать, что негативное влияние внешних факторов сохранится и в дальнейшем — по крайней мере в течение следующих двух лет. Поэтому для сохранения конкурентоспособности отечественной металлопродукции на внешних и внутреннем рынках необходимо активизировать действие внутренних факторов, направленных на снижение себестоимости. Доля кокса в себестоимости металлопродукции составляет примерно 21%. Затраты кокса на 1 тонну чугуна в Украине составляют в среднем 525 кг, тогда как в европейских странах — 350 кг. Доля железорудного сырья составляет 17,5%. На ее цену негативно повлияло повышение с первого полугодия 2005 года нормативной платы за использование недр при добыче полезных ископаемых. Соответственно эта плата за добычу железной руды для дальнейшего обогащения повысилась с 0,7 до 1,0 грн. за тонну, а за добычу «богатой» руды (содержащей свыше 55% железа) — с 2,5 до 4,0 грн. Металлургия в Украине «съедает» более половины от потребленной в промышленности электроэнергии, до 10 млрд. кубометров природного газа. В материальных расходах на производство доля электроэнергии, как и природного газа, составляет 8%. В доменном производстве расходуется около трети объема газа, остальное — в мартенах. По удельному весу мартеновского производства в выплавке стали Украина «лидирует», почти в два раза отставая по этому показателю от России. Особенно остро стоит вопрос сохранения конкурентоспособности металлопродукции сегодня, когда возникла угроза роста цен на энергоносители, причем резкого — на природный газ. Анализ показывает: вероятное поднятие цен на природный газ для металлургов до 160 долл. приведет к прямому росту себестоимости металлопродукции почти на 3%, что существенным образом повлияет на рентабельность продаж. Например, общая рентабельность продаж металлопродукции меткомбината «Азовсталь» при таких условиях снизится с 6,6 до 2,9%. При появлении других негативных факторов или при еще большем повышении цены на газ металлургическая отрасль может стать убыточной. Тарифы на электроэнергию Рынки энергоресурсов, в том числе рынки электроэнергии и природного газа, носят в основном формальный характер: тарифы для конечных потребителей почти не определяются ценовой рыночной конъюнктурой. Несовершенная структура рынков и искажение тарифной политики вследствие административного вмешательства являются причиной появления ценовых диспропорций, прежде всего выражающихся в перекрестном субсидировании бытовых потребителей за счет промышленности. Административное сдерживание тарифов для населения —дополнительный инфляционный фактор, ограничение действия которого на сегодняшний день невозможно по политическим причинам. Этот факт в сочетании с критической зависимостью от импортных поставок из одной страны, чрезмерной энергоемкостью отечественного производства и общей мировой тенденцией к росту цен на первичные виды топлива являются постоянно действующими факторами риска роста цен на энергоресурсы и в целом надежности обеспечения топливом экономики Украины. Существующая в Украине модель «единого оптового покупателя» — наименее эффективная из четырех базовых моделей. В соответствии с этой моделью вся электроэнергия, произведенная в стране крупными электростанциями, реализуется на едином оптовом рынке. Государственная монополия на оптовую торговлю электроэнергией крайне удобна для правительства, поскольку позволяет полностью контролировать движение финансовых потоков в отрасли. Однако участникам энергорынка такая модель не обеспечивает достаточного уровня экономической свободы. В частности, сегодня невозможно заключать прямые договоры между производителями и потребителями энергии, что способствовало бы установлению объективно обусловленной рыночной цены на электроэнергию, прежде всего для крупных промышленных потребителей, хотя такая возможность и предусматривается в Концепции функционирования и развития оптового рынка электроэнергии, утвержденной постановлением КМУ №1789 от 16 ноября 2002 года. Тарифы на электроэнергию продолжают оставаться искаженными вследствие административного регулирования. Согласно статье 28 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине» от 21 мая 1997 года №280/97-ВР, тарифы на жилищно-коммунальные услуги устанавливаются органами местного самоуправления (местными советами), тогда как на оптовом сегменте рынка цены устанавливаются НКРЭ (дифференцированно по регионам). Для населения тарифы на электроэнергию почти в два раза меньше, чем для остальных потребителей, и обеспечивают возмещение только около 47% себестоимости на уровне 3 цента за 1 кВт·час. Подобная диспропорция появилась в результате ограничений на повышение тарифов на жилищно-коммунальные услуги и услуги общественного транспорта в случае возникновения задолженности по выплате заработной платы, стипендий, пенсий и прочих социальных выплат. По состоянию на 1 апреля 2005-го задолженность по выплате заработной платы составляла 1295,4 млн. грн. По сравнению с 1 апреля 2001 года задолженность уменьшилась на 62%, вместе с тем тарифы на жилищно-коммунальные услуги почти не изменились. Несмотря на то, что в ноябре 2005 года Кабмин утвердил повышение цены на газ и электроэнергию для населения на 25%, уже в начале января такое решение было отменено вследствие поручения Верховной Рады придерживаться установленного парламентом 20 октября 2005 года моратория на повышение тарифов для населения. Такая диспропорция приводит к перекладыванию расходов на транспортировку и распределение электроэнергии с бытовых потребителей на промышленных. Тарифы для промышленных потребителей (дифференцированно по отдельным энергоснабжающим компаниям) ежемесячно пересматриваются и утверждаются НКРЭ в соответствии с «Условиями и правилами осуществления предпринимательской деятельности по снабжению электрической энергией по урегулированному тарифу». Продолжительное время средний тариф на электроэнергию для промышленности оставался на уровне 4,5 долл. (100 кВт·час). Начиная с первого квартала текущего года средний тариф для промышленности начал расти на 3—5% ежемесячно и сегодня составляет почти 5,5 долл. (100 кВт.час). Рост тарифов был обусловлен ростом оптовой цены на ОРЭ. Остальные составляющие отпускного тарифа (тариф на передачу и тариф на транспортировку), непосредственно регулируемые НКРЭ, практически не изменились. Рост же оптовой цены на рынке был вызван отстаиванием интересов новообразованных НАК «Энергетическая компания Украины» и НАК «Уголь Украины». Вместе с тем согласно постановлению КМУ №745 от 15 августа 2005 года «О переходе к единым тарифам на электрическую энергию, которая отпускается потребителям», НКРЭ было рекомендовано начиная с 1 сентября 2005-го применять единые тарифы на электроэнергию, отпускаемую для каждого класса потребителей, кроме тарифов на электроэнергию, отпускаемую на бытовые потребности населения, населенных пунктов и внешнего освещения. Предельный уровень ежемесячного повышения не может быть больше 5%. Фактически сегодня единые (одинаковые) тарифы было установлено лишь для 14 энергоснабжающих компаний, для всех независимых поставщиков электроэнергии, тарифы для которых устанавливаются НКРЭ, и только для 1-го класса напряжения (до 750 кВт). Введение единых тарифов однозначно станет фактором дальнейшего роста тарифов для промышленных потребителей. При региональном подходе повышение тарифов на электроэнергию, в чем были заинтересованы региональные энергоснабжающие компании, административно сдерживалось областными государственными администрациями, которые, стремясь обеспечить приемлемый уровень тарифов для крупных промышленных предприятий (за чей счет в результате формируется областной бюджет), выступали таким образом защитниками интересов всех потребителей. При установлении единых тарифов в пределах страны интересы органов государственной власти тех областей, для которых экономически обоснованы высокие тарифы (экономически отсталые непромышленные регионы), и энергоснабжающих компаний будут совпадать, то есть при формировании тарифов интересы потребителей не будут представлены даже формально. В таких условиях на ближайшую перспективу (один-два года), даже без роста цен на первичные энергоресурсы, следует ожидать постепенного увеличения тарифов на электроэнергию для всех потребителей, кроме населения, на уровне 3—5% ежемесячно. Предельным уровнем таких тарифов, учитывая введение дополнительной инвестиционной составляющей, уровня оплаты за потребленную энергию, гарантированного уровня рентабельности энергоснабжающих компаний и прочее, можно считать 7,5 долл. (100 кВт.час). Кроме задач, предусмотренных в Концепции, для успешного внедрения конкурентного рынка электроэнергии следует также создать предпосылки для формирования в Украине эффективных рынков газа и угля, а также сформировать в отрасли рынок вспомогательных услуг. Требует законодательного определения и статус НКРЭ (Национальной комиссии регулирования электроэнергетики). Комиссия должна превратиться в независимый орган исполнительной власти, что сделает невозможным административное вмешательство в работу рынка. Газоснабжение и перекрестное субсидирование Аналогично ситуации на рынке электроэнергии, на рынке природного газа уже продолжительное время наблюдается перекрестное субсидирование населения за счет промышленных потребителей. Тарифы для населения не изменялись уже достаточно давно, для предприятий — промышленных потребителей тариф на газ, начиная с февраля 2004 года, постепенно возрастал в среднем на 3—4% ежемесячно. Структура источников поставок природного газа в Украину в последнее время практически не менялась. То, что вопрос поставок газа в Украину стал традиционной темой переговоров на высшем государственном уровне, говорит о чрезмерной политизации этой проблемы, решение которой вышло за рамки исключительно экономической плоскости. Очевидно, что с ростом мировых цен на нефть и природный газ импортеры будут пытаться пересматривать условия поставок энергоресурсов. В такой ситуации в переговорном процессе на передний план должны выйти вопросы обоснованности новых тарифов с учетом себестоимости добычи, тарифов на транспортировку, цен на газ для потребителей Центральной Европы и текущей стоимости альтернативных энергоресурсов. По оценкам экспертов, для предотвращения снижения темпов экономического роста повышение тарифов на газ необходимо осуществлять постепенно, не более чем на 30—40% в год, а в соответствии с последними договоренностями с российской стороной рост цены на газ повлечет за собой повышение средневзвешенной стоимости газа до 83,2 долл. за 1000 кубометров. В случае продолжения практики перекрестного субсидирования бытовых потребителей тарифы для промышленных потребителей могут вырасти, по предварительным оценкам, на 58% — до 113 долл. за 1000 кубометров. Учитывая возможность подорожания туркменского газа, тариф для промышленности может вырасти до 120—125 долл. Утверждение НКРЭ новых тарифов для бытовых потребителей (как планировалось, увеличенных на 10%) лишь незначительно ослабило бы нагрузку на промышленность — ее тариф возрастет на 56%. Увеличение тарифов на газ актуализировало вопрос внедрения энергоэффективных технологий. Согласно утвержденной правительством еще в 1997 году комплексной государственной программе по энергосбережению (КГПЭ), потенциал экономии энергоресурсов составляет 145—170 млн. тонн у.т., или 40—50% от общего потребления энергии. Наибольший удельный вес в структуре потенциала энергосбережения имеет промышленность — 60%, отрасли ТЭК — 20 и коммунальная теплоэнергетика — 12%. Однако необходимые предпосылки для стимулирования проведения субъектами хозяйствования самостоятельной ресурсосберегающей политики созданы не были, в результате чего КГПЭ до 2002 года была выполнена всего лишь на 30—35%. Увеличение доли энергетических расходов в структуре себестоимости промышленной продукции может привести к ситуации, когда предельные расходы производства превысят стоимость единицы сокращения удельных энергозатрат. Только один этот факт может иметь значительно большую эффективность, чем создание бюджетных или внебюджетных фондов по энергосбережению. Показателен опыт развитых стран, где рост ВВП сопровождается сокращением удельного энергопотребления. Вместе с тем, несмотря на то, что в ближайшей перспективе доля возобновляемых источников энергии в энергобалансе западноевропейских стран может достичь 10%, в натуральных объемах потребление традиционных энергоресурсов к 2020 году может удвоиться. Поэтому эффект от энергосбережения будет носить разовый характер, в дальнейшем же стимулы к энергоэффективности могут быть реализованы путем либерализации отечественных энергорынков, поскольку опыт либерализации европейских рынков электроэнергии и газа доказывает: основной целью либерализации является уменьшение тарифов в результате снижения производственных затрат под давлением конкурентной борьбы. Для более четкой картины необходимо создать оптимальные рыночные условия для разных сегментов рынка газа. Во-первых, конкурентные отношения должны быть созданы в таких секторах, как добыча и розничная продажа газа. Вместе с тем регулирование тарифов для транспортных и распределительных сетей должно осуществляться государством или независимым регуляторным органом. Причем этот орган должен обеспечивать равный доступ всех субъектов рынка к транспортным магистралям. Таким образом, конкуренция между розничными продавцами газа обеспечит приемлемые уровни цен, а регулирование тарифов будет гарантировать добросовестную конкуренцию для всех участников рынка. Во-вторых, нужно разделить секторы добычи и торговли газом. В-третьих, в условиях возрастающей энергетической зависимости от одного источника поставок в Украине необходима разработка и реализация целенаправленных мероприятий по диверсификации поставок газа из альтернативных источников. В-четвертых, необходимо прекратить практику перекрестного субсидирования бытовых потребителей за счет промышленности, что может быть реализовано путем внедрения прямых адресных субсидий. В-пятых, обеспечить прозрачность газового рынка можно путем постоянного мониторинга материальных и финансовых потоков, в частности данных об объемах поставок, спросе, текущем состоянии производственных и транспортных мощностей, ценах и др. Следовательно, действие факторов, негативно влияющих на конкурентоспособность отечественной металлопродукции, можно обобщить следующим образом: 1. Совпадение во времени подорожания сырья, топливно-энергетических ресурсов, грузоперевозок и ухудшения мировой конъюнктуры на рынках металла резко снизило прирост валютной выручки от экспорта металлопродукции: объем экспорта проката в прошлом году по сравнению с 2004-м не снизился, а экспортная выручка выросла всего на 2,8% (для сравнения: увеличение валютной выручки в 2004 году достигло 60%). 2. Ожидается, что мировая конъюнктура на металл будет оставаться неблагоприятной по крайней мере еще два следующих года. Для обеспечения конкурентоспособности отечественной металлопродукции необходимо сохранять ее ценовые преимущества как на внутреннем, так и на внешних рынках. Это предотвратит расширение импорта в Украину более дешевой металлопродукции из России и Китая, а также сужение присутствия Украины на мировом рынке металла. 3. Важными факторами, влияющими на тарифы, являются уровень сформированности, а также согласованности интересов подотраслей, образующих мощный горно-металлургический комплекс Украины, с его системной результативностью. 4. Реальная угроза потери конкурентоспособности металлургии, которую может повлечь за собой резкий рост цен на газ, должна быть смягчена внутренней тарифной политикой и повышением эффективности внутреннего энергорынка. * * * Решение проблемы сохранения конкурентоспособности отечественной металлопродукции тесно связано с обеспечением сбалансированной деятельности всего ГМК — от производства железорудного сырья, ферросплавов, кокса, переработки лома, энергетического и транспортного обеспечения до собственно производства и реализации проката. Сложности обеспечения такой сбалансированности связаны с тем, что ГМК — это комплекс отраслей с разным экономико-технологическим уровнем развития, финансовым положением, разными возможностями и интересами в сфере экспорта, а также жесткими требованиями ВТО относительно всех видов субсидирования производства. Программа сбалансированного развития ГМК в составе всех его производств, подчиненная единственной цели — производству конкурентоспособной металлопродукции для удовлетворения прежде всего внутреннего спроса, а также с учетом интересов самих смежников, должна четко определить внутренние связи между ними, а также функции государственного управления в сфере тарифной политики и создании условий для эффективной деятельности базовой отрасли промышленности — черной металлургии. Безусловно, глубокая технологическая модернизация сталеплавильного производства, преследующая цель полного отказа от использования мартенов, требует огромных средств и немало времени. Например, Франция начала реконструкцию своей металлургической отрасли более 30 лет назад и на протяжении 10—15 лет ежегодно тратила на эти цели свыше 2 млрд. долл., или около 80 долл. на тонну стали. Это позволило французским металлургам значительно повысить технический и технологический уровень отрасли (сегодня всю сталь во Франции выплавляют в конвертерах). Работы в этом направлении уже ведутся и в Украине: переход на конвертерное производство стали осуществляется при реконструкции Алчевского металлургического комбината, а ММК им. Ильича планирует перейти на такую технологию в 2006—2007 годах. Но это только начало.
Ukrainian-American environmental association Повідомлення для ЗМІ Напередодні візиту українського Прим’єр-Міністра Віктора Януковича до США, Українсько-амеріканська екологічна асоціація рекомендує Сполученим Штатам Америки десять шляхів допоги Україні у сфері енергозбереження Вашингтон, округ Колумбія/Рівне, Україна – У листах, надісланих цього тижня Прем’єр-міністру України Віктору Януковичу та Президенту США Джорджу Бушу, Українсько-американська екологічна асоціація (УАЕА) рекомендувала Сполученим Штатам Америки „десять шляхів допомоги Україні у покращанні ситуації у сфері енергозбереження”. Прем’єр-міністр Янукович відвідає США з 3 по 7 грудня ц.р. та зустрінеться з представниками уряду США для обговорення ряду питань, в тому числі і тих, які стосуються енергетичної сфери. У своєму листі, УАЕА зазначила що Прем’єр-міністр „наголошував представникам української промисловості, органам місцевого самоврядування та іншим секторам українського суспільства на важливості скорочення енерговтрат та підвищення масштабів збереження енергії задля блага економіки країни та її національної безпеки”. Зазначається також „...ми віримо, що Ваш наступний візит до Сполучених Штатів Америки є чудовою нагодою для вивчення можливостей щодо українсько-американської співпраці задля досягнення поставлених Україною цілей у сфері енергозбереження”. Відповідно, УАЕА рекомендувала США десять напрямків допомоги Україні у покращанні ситуації в сфері енергозбереження – для скорочення енерговтрат та задля підвищення блага економіки країни та її національної безпеки. Рекомендації включають у себе розширення масштабів наукових обмінів та стажувань у сфері бізнесу між Україною та США, фінансова підтримка, спілкування на офіційному рівні між парламентаріями Верховної Ради України та Конгресу США, підвищення ролі Корпусу Миру США в Україні, переклад американських друкованих матеріалів та тренінгових курсів з енергозбереження на українську мову, відтворення успішних американських практик з енергозбереження в Україні, та використання нового приміщення Посольства США в Україні в якості демонстраційної моделі з енергоефективності у будівлях. Текст листа до Прем’єр-міністра Віктора Януковича та “десять напрямків допомоги” наведено нижче Українсько-американська екологічна асоціація є незалежною неурядовою громадською організацією, заснованою у 2004 році та зареєстрованою у США та Україні. Це сітка, що складається з майже l800 українських та американських НУО, наукових дослідників, представників бізнесу та уряду що об’єдналися для обміну інформацією з широкого кола екологічних питань. Ці питання включають у себе, але не обмежені такими як енергетика, зміни клімату, забруднення повітря та води, збереження грунтів, токсичні відходи, стійке сільське господарство, захист диких тварин та рослин. Українсько-американська екологічна асоціація Ukrainian-American environmental association Шановний Вікторе Федоровичу ! Впродовж останніх місяців Ви неодноразово наголошували представникам української промисловості, органам місцевого самоврядування та іншим секторам українського суспільства на важливості скорочення енерговтрат та підвищення масштабів збереження енергії задля блага економіки країни та її національної безпеки. Ми віримо, що Ваш наступний візит до Сполучених Штатів Америки є чудовою нагодою для вивчення можливостей щодо українсько-американської співпраці задля досягнення поставлених Україною цілей у сфері енергозбереження. Так як однією із задач нашої організації є допомога у встановленні зв’язків і співпраці між обома країнами, Українсько-американська екологічна асоціація хотіла б запропонувати до Вашої уваги десять пропозицій щодо можливостей того, як Сполучені Штати та Україна можуть ефективно співпрацювати з метою вирішення проблем у сфері енергозбереження України. Якщо Ви вважаєте ці пропозиції корисними, Ви можете включити їх до порядку денного дискусій з американськими урядовцями під час Вашого візиту до США. На Вашу вимогу, ми з радістю надамо більш детальну інформацію щодо зазначених нижче ініціатив. Бажаємо Вам успішної поїздки. З повагою, Тарас Личук, Кен Боссонг Українсько-американська, екологічна асоціація Українсько-американська екологічна асоціація Українсько-американська екологічна асоціація є незалежною неурядовою громадською організацією, заснованою у 2004 році та зареєстрованою у США та Україні. Це сітка, що складається з майже 800 українських та американських НУО, наукових дослідників, представників бізнесу та уряду, що об’єдналися для обміну інформацією з широкого кола екологічних питань. Ці питання включають у себе, але не обмежені такими як енергетика, зміни клімату, забруднення повітря та води, збереження грунтів, токсичні відходи, стійке сільське господарство, захист диких тварин та рослин. Десять можливостей для Сполучених Штатів Америки допомогти Україні у сфері енергозбереження 1. Агенція США з Міжнародного розвитку (USAID): Агенція США з Міжнародного розвитку нещодавно ухвалила фінансування у розмірі 1 мільйон доларів на впровадження енергоефективних технологій на промислових підприємствах України. Являючись добрим першим кроком, крім цього проекту є багато інших можливостей щодо подальшої фінансової підтримки з боку USAID у енергозбереженні України. Такими є проекти з енергозаощадження для місцевих громад, проекти громадської освіти, механізмів фінансування проектів з енергозбереження. Таким чином, плідно працюючи з Послом США в Україні та українськими урядовцями, Агенція США з міжнародного розвитку може надавати набагато більший пріоритет у фінансуванні додаткових проектів з енергозбереження в Україні. 2. Завдання тисячоліття (Millennium Challenge): Нещодавнє рішення Ради директорів корпорації „Завдання тисячоліття” (Millennium Challenge Corporation) додати Україну до списку країн, що мають право на фінансову допомогу від корпорації для зменшення бідності в країні та підвищення темпів її економічного росту, надає Україні чудову можливість залучити відповідне фінансування шляхом покращення та розвитку енергозберігаючих технологій. Уряд США може працювати зі своїми українськими колегами, американськими та українськими НУО та громадянами для написання заявок на залучення відповідного фінансування (у вигляді т.зв. „Compact proposals”), що мають на меті розвиток енергозберігаючих технологій. 3. Програма SABIT: Спеціальна американська тренінгова програма з бізнес-стажування (SABIT), що адмініструється Департаментом торгівлі США, направляє на стажування українських підприємців до американських бізнес-установ навчитися та отримати досвід з ведення бізнесу у США. Посольство США в Україні та Департамент торгівлі США можуть надати пріоритету у цій програмі питанням енергозбереження - шляхом активної роботи по пошуку американських фірм, що працюють у сфері енергоощадних технологій (розробка, виробництво, установка, фінансування) та допомогти визначити зацікавлених бізнес-лідерів у цій сфері в Україні і сприяти проходженню їх стажування та тренінгу на відповідних фірмах США. 4. Програма BISNIS: Департамент торгівлі США за допомогою програми з інформаційного бізнес сервісу (BISNIS) для держав, що нещодавно отримали свою незалежність, може більш активно вести дискусію з американськими компаніями, що працюють у сфері енергоощадних технологій щодо заохочення останніх до інвестування в Україну, або встановлення партнерських відносин з українськими фірмами в цій сфері. На даному етапі є відносно невелика частина українських компаній, що виробляють енергоефективне устаткування та таке у галузі відновлювальної енергетики, і ще менше існує ЕСКО (енергосервісних компаній), що могли б допомогти гарантувати вищезгадані інвестиції. Через свої публікації та робочі ярмарки, Держдепартамент торгівлі США може допомогти ширшому залученню американських компаній у цей сектор. 5. Програми наукового обміну: Велика кількість обмінних програм, що фінансується урядом США, включаючи FSA-FLEX, Muskie, Fulbright, можуть надавати більшого пріоритету проблемам енергозбереження та розвитку відновлювальних джерел енергії шляхом надання учасникам цих обмінних програм - українським вчителям, студентам, дослідникам, що зацікавлені у питаннях енергозбереження, відповідного місця проходження навчання або стажування у американських університетах та інших освітніх інститутах у цих галузях. Таким же чином, більший наголос може бути поставлено на надання допомоги американським фахівцям, що бажають викладати або проводити дослідження в Україні на предмет того, як Україна може покращити свій енергоощадний сектор та ситуацію у інших сферах охорони довкілля. 6. Відтворення моделей американських програм з енергозбереження: Американський уряд розробив та втілив у життя дуже успішні програми з енергозбереженя. Це такі програми як Energy Star (що повернула 75 доларів енергозаощаджень на кожен інвестований долар), Федеральна програма з енергоменеджменту (що має співвідношення „заощадження-внесені кошти” 9:1), Федеральна програма з утеплення, урядова програма з енергопостачання, програма досліджень та розвитку енергоефективних методів, а також програма стандартизації побутових приладів щодо їх енергозбереження. Багато моделей в рамках цих програм було реалізовано на рівні штату, графства та міста. Більшість з цих програм можуть бути відносно легко та аналогічно застосовані в Україні, що вимагатиме залучення незначних початкових коштів, але реалізація яких дозволить заощадити великі об’єми енергії. Таким чином, під егідою Держдепартаменту США в Україні та/або Департаменту торгівлі США, можна допомогти в організації приїзду американських спеціалістів федерального, місцевого рівня та рівня штату, що адмініструють ці програми з енергозбереження, для проведення відповідних тренінгів для українських урядовців (або, навпаки, українські фахівці можуть відвідати США для проходження таких тренінгів). 7. Обміни „Конгрес США – Верховна Рада України”: На час останніх виборів до Конгресу США, є 219 представників нижньої палати Конгресу США, які в той же час є членами блоку з енергозбереження та енергоефективності Конгресу. 34 члени американського Сенату є членами блоку з енергозбереження та енергоефективності Сенату США. Багато з цих політиків висловили свою глибоку зацікавленість в Україні (більшість членів українського блоку Конгресу США є одночасно учасниками блоку з енергозбереження та енергоефективності Конгресу та Сенату США). Можна докласти спеціальні зусилля, направлені на організацію зустрічей членів блоків з енергозбереження та енергоефективності Конгресу та Сенату США, що зацікавлені в Україні, з їх колегами у Верховній Раді. Результатом такого майбутнього можливого діалогу був би розвиток стратегій щодо розробки та втілення успішних законодавчих та нормативних актів у сфері енергозбереження, що враховував би кращі та успішні американські практики. 8. Корпус Миру США: В Україні на даний час працює більше 300 волонтерів Корпусу Миру США, що є найвищою кількістю волонтерів у одній окремо взятій країні в світі. Беручи до уваги місце роботи волонтерів – а це НУО, школи, урядові установи, волонтери Корпусу Миру були б у найбільш вигідному становищі для розробки освітніх програм з енергозбереження та дисциплін, що до нього відносяться, для студентів, НУО та місцевих жителів. Але на даний час вище означена ініціатива не є формальною програмою Корпусу Миру США в Україні, та вимагатиме формальної згоди між Корпусом миру США в Україні та Урядом України для втілення цієї ініціативи у реальність. 9. Посольство США в якості моделі: Посольство США в Україні може оголосити про проведення ініціатив з енергозбереження у своїх будівлях, щоб служити моделлю та своєрідним взірцем – і оголосити освітні тури, семінари, тренінги для українських урядовців і рядових громадян з метою вивчення та застосування американського досвіду з енергозбереження. Надзвичайно вдалою можливістю для цього є сучасний етап дизайну та розробки нового приміщення посольства у Києві. Найкращі практики енергозбереження та озеленення будівель можна застосувати при його будівництві таким чином, щоб кінцевий результат був шедевром будівлі, яка поєднує в собі екологічно безпечні технології, принципи енергозбереження і використання енергії від відновлювальних джерел. В масштабах, що дозволені заходами безпеки, українські архітектори, дизайнери, будівельники, урядовці, студенти можуть бути запрошені для презентацій та тренінгів, що мають відношення до дизайну, розробки та побудови нової будівлі посольства. 10. Переклад американських публікацій: На протязі останніх тридцяти років, американський уряд випустив велику кількість освітніх друкованих та технічних матеріалів з енергозбереження для використання американськими власниками нерухомості, лікарнями, школами, урядовими установами (та їх працівниками), водіями, бізнесовими структурами, фермерами та підприємствами. Було б корисно мати такі матеріали у перекладі на українську або російську мову для використання їх в Україні. (Так як це публікації американського уряду, вони не захищені законом про авторські права та не є інтелектуальною власністю, відповідно, можуть бути вільно використані). Копії надіслано: В. А. Ющенко, Президент України О. О. Мороз, Голова Верховної Ради України В. Тейлор, посол США в Україні Ю. А. Бойко, Міністр палива та енергетики В.М. Антонець, в.о. Міністра України з питань надзвичайних ситуацій В. В. Рибак, Міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України А. П. Клюєв, Віце-прем’єр міністр з енергетичних питань М. Я. Азаров, Перший віце-прем’єр міністр, міністр фінансів В. Г. Джарти, Міністр охорони навколишнього природного сердовища України Б. І. Тарасюк, Міністр закордонних справ В.М. Кальченко, Голова комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи І. Д. Михайленко, Голова Державного комітету України з енергозбереження Р. Тобіас, Директор Місії USAID в Україні, Молдові та Білорусі Р. Шиплі, Директор Департаменту торгівлі США в Україні К. Логсдон, Радник з політичних питань при Посольстві США в Україні А. Воробйов, Директор програми BISNIS в Україні при Посольстві США в Україні М. Хабіновський, офіцер з питань охорони довкілля Посольства США в Україні Б. Сміт, офіцер з питань енергозбереження Посольства США в Україні Р.В. Богатирьова, В.О. Кисельов, Є.П. Кушнарьов – керівники фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Вывоз мусора компаний и утилизация отходов Тепловые насосы в жилых помещениях. Проблема энергоаудита и энергопаспортизации промышленных объектов 1. Проекты и пени. Нетрадиционные варианты энергосбережения. Отчёт по проведению. Главная страница -> Технология утилизации |