|
|
Главная страница -> Технология утилизации
Новая страница 1. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.Зараз на розгляді в Кабінеті Міністрів України знаходиться Положення про створення вже другої агенції, яка отримає повноваження всієї діяльності з впровадження Кіотського протоколу в Україні. І це при тому, що в Міністерстві охорони навколишнього природного України середовища давно існує відділ супроводу Кіотського протоколу, який фактично виконує всю роботу. Що це – усвідомлення урядом необхідності рятувати клімат планети чи бажання перевести процес продажу квот в більш тіньову структуру? Офіційно координатором діяльності з впровадження Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату та Кіотського протоколу є Міністерство охорони навколишнього природного середовища. Над ним є наглядова рада – Міжвідомча комісія, очолювана віце-прем’єр-міністром п. Андрієм Клюєвим, а план діяльності міністерства затверджено відповідною постановою. Така інституційна структура дає можливість офіційно запитувати інформацію, плани роботи та звіти по діяльності міністерства, по використанню коштів національного бюджету, а також брати учать в процесах прийняття рішень. Згідно з проектом нового Положення, що розглядається Кабміном, «Про створення Національного Агентства екологічних інвестицій» (http://www.menr.gov.ua/documents/NAC_AG_EKO_INV.doc) створюється новий орган виконавчої влади, який перетягне на себе всі повноваження з впровадження конвенції зі зміни клімату та Кіотського протоколу в Україні і буде підпорядкований персонально Міністру охорони навколишнього природного середовища. Агенції нададуть низку повноважень, необмежене використання бюджету на виконання цих повноважень, право створення бюджетних підприємств, організацій та установ, право представляти Кабінет Міністрів на міжнародних переговорах - і все це за відсутності будь-якого зовнішнього контролю за діяльністю. За словами природоохоронних організацій, на жаль, Уряд сприймає реалізацію Кіотського протоколу лише як продаж квот і, в кращому випадку, як схвалення проектів спільного впровадження. Натомість основним зобов’язанням України є впровадження політики зниження викидів парникових газів в секторах енергетики, транспорту, промисловості, сільському і лісовому господарствах. “Наявність в Україні додаткових квот на викиди парникових газів в рамках Кіотського протоколу виправдовує бездіяльність уряду з їх зниження, а фокусування лише на продаж квот розвиває корупцію”, вважають громадські організації, що займаються проблемою зміни клімату. Якби Україна взяла жорстке міжнародне зобов’язання на обмеження викидів парникових газів, це стимулювало б розвиток в Україні більш чистих відновлюваних джерел енергії, енергозбереження на підприємствах, прискорило б реформування і модернізацію комунальних підприємств та використання біопалив в транспорті. В цілому, від такої політики економіка і населення лише б виграли. Додаткова інформація: Робоча Група екологічних неурядових організацій України з питань зміни клімату (РГ НУО ПЗК) діє з 2001р. та об’єднує 16 організацій, а також вчених та експертів. Основними нашими завданнями є сприяння впровадженню кліматоохоронної політики в Україні та проведення освітньої роботи з населенням з питань зміни клімату. Представник РГ НУО ПЗК входить в міжвідомчу комісію із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, а також був включений в офіційну делегацію України на міжнародні переговори в 2006 році. Більше інформації на вебсайті www.climategroup.org.ua Текст положення про Національне Агентство Екологічних Інвестицій можна завантажити з сайту Мінприроди за адресою http://www.menr.gov.ua/documents/NAC_AG_EKO_INV.doc Кіотський протокол є міжнародною угодою до Рамкової конвенції ООН і встановлює обов’язки на зниження викидів парникових газів для розвинених країн та країн з перехідною економікою (країни Додатку 1). В сукупності за протоколом усі країни Додатку 1 повинні знизити викиди парникових газів на 5% від рівня викидів в 1990р. в період 2008-2012 рр. Яка роль України в вирішенні глобальної проблеми? Україна ратифікувала Кіотський протокол у 2004 році із зобов’язанням не перевищити до 2012 року обсягу викидів, що мала в 1990р. Реальні викиди на 2004 становили лише 45% від обсягу 1990р. Але навіть з таким зниженням, на 2005 р. за викидами парникових газів Україна входить в двадцятку найбільших забруднювачів планети, несучи певну відповідальність перед світовою спільнотою за негативні наслідки від зміни клімату. Уряд планує продати до 1мрд 200 млн. тон вуглецевих квот в період з 2008-2012 роки. Що таке гнучкі механізми Кіотського протоколу? Країни, що взяли на себе зобов’язання на зниження можуть досягнути їх шляхом впровадження заходів в своїх країнах та додатково вони можуть виконувати проекти в інших країнах, зараховуючи зниження викидів парникових газів собі. Парникові гази носять глобальний негативний характер, тому не має значення де саме відбулися зниження. Такі проекти називаються (1)«механізмом чистого розвитку», якщо вони виконуються в країнах, що розвиваються та (2)«спільного впровадження», якщо виконуються в інших країнах, що також взяли зобов’язання на зниження викидів за Кіотським протоколом. Такі проекти є економічно вигідними обом країнам: підприємства, що приймають проекти отримують часткове фінансування за рахунок продажу знижень викидів, а країни/підприємства, що купляють мають економічну вигоду, бо на досягнення ще більшої енергоефективності на їх підприємствах потрібно докласти більших фінансових затрат. (3) Третім гнучким механізмом є міжнародна торгівля квотами. Якщо країна перевиконала свої зобов’язання за Кіотським протоколом і досягла більшого зниження викидів, то вона може продати їх іншій країні. В реальності, країни що мають квоти (найбільше у Росії, України, Білорусі, Польщі, Румунії) досягли їх не за рахунок цілеспрямованої політики урядів, а за рахунок спаду та реструктуризації економіки після 1990 року. Екологічні організації виступають проти продажу таких квот, тому що на глобальному рівні це не призведе до додаткового зниження викидів парникових газів. Як працюють гнучкі механізми в Україні? Потенціал механізму спільного впровадження оцінюється експертами в 130 млн. тонн знижень СО2е на рік3 (для порівняння у 2004 році загальні викиди СО2 в Україні становили 425 млн. тонн СО2) із залученням понад 3 мільярдів євро на реалізацію проектів за період 2008-2012 рр. За механізмом спільного впровадження в Україні попередньо ухвалено 52 проекти, але лише 8 отримали остаточне схвалення та вже реалізуються. Зараз ціна 1 тонни СО2 для українських підприємств коливається в межах 4-10 євро. Серед проектів: утилізація шахтного метану, комбіноване виробництво тепла та електроенергії, енергозбереження, розвиток альтернативних джерел енергії, збор метану з полігонів твердих побутових відходів тощо. Нажаль, Міністерство охорони навколишнього природного середовища гальмує процес схвалення проектів, тим самим дискредитуючи весь механізм. Торгівля квотами наразі в Україні не ведеться. Внутрішня політика країн, що є потенційними покупцями не дозволяє купити „пусті” квоти, а лише зафіксовані зниження викидів парникових газів, що є результатом певних заходів. Із торгівлею квотами є два великі питання: 1. Чи є покупці українських квот? Із відмовою США та Австралії ратифікувати протокол та невизначеністю Канади у України потенційно є лише два покупці – ЕС та Японія. А от квот на ринку втричі більше, ніж потрібно і перевага надається механізмам спільного впровадження та чистого розвитку. 2. Чи є в Україні проекти на фінансування? Працюючи в умовах ринкової економіки, надання коштів окремим підприємствам лише посилить корумпованість в країні. Як для приватних, так і для державних підприємств вигіднішим є механізм спільного впровадження, бо вартість одиниці скорочення викидів за механізмом спільного впровадження на ринку є однозначно більшою, ніж у пустої квоти. Що відбуватиметься по завершенню першого звітного періоду Кіотського протоколу і які на Україну чекають майбутні зобов’язання? Україні потрібно дивитися заздалегідь, бо очевидно, що після 2012 р Україна вже не отримає вільних квот і потрібно починати впроваджувати політику зниження викидів. В травні 2007 на засіданні країн-членів Кіотського протоколу було прийнято рішення, що сукупно країни Додатку 1 (куди входить Україна) повинні взяти зобов’язання знизити 25-40% викидів у порівнянні з 1990 р. до 2020 року. Джерело:
И. Семенов Нормативная база по применению Киотского протокола в России пока не принята Немецкий энергоконцерн RWE и РАО «ЕЭС России» объявили о начале разработки проекта по повышению энергоэффективности станций одной из генкомпаний отечественного энергохолдинга – ТГК-4. Речь в данном случае идет о торговле сертификатами на выбросы двуокиси углерода. Сейчас немецкие энергоконцерны ищут возможность в рамках Киотского протокола приобретать права на выбросы СО2. Концерн RWE, по данным германской экономической и финансовой газеты Handelsblatt, сегодня отвечает за 1% мировой эмиссии двуокиси углерода. И ему выгодно осуществлять инвестиции в модернизацию старых электростанций для снижения выбросов и использовать полученные таким образом сертификаты в самой Германии. Это связано, с одной стороны, с жесткими нормами на эмиссию СО2 в ЕС и с относительно низким уровнем эмиссии в России, в которой экономический спад 90-х годов привел к закрытию многих промышленных предприятий, загрязнявших атмосферу. Поэтому в России, ратифицировавшей Киотский протокол, уровень выбросов все еще ниже базового 1990 года, и это обстоятельство позволяет России продавать свои права на эмиссию СО2 в обмен на инвестиции в технологии, повышающие уровень экологичности окружающей среды. На первом этапе проекта немцы оценят потенциал сокращения выбросов СО2 и увеличения экономических показателей оборудования на электростанциях ТГК-4, после чего на основе полученных данных будет подготовлен проект по повышению энергоэффективности и сокращению выбросов парниковых газов. Полученные в результате права на эмиссию, или так называемые единицы сокращений выбросов, будут выкуплены компанией RWE и использованы в Германии. Как известно, Германия обязалась сократить свои выбросы до 2012 года на 21% по сравнению с уровнем 1990 года. А в ЕС в целом сейчас образуется ежегодная «дыра» в размере 160 млн. тонн двуокиси углерода. Она представляет собой разницу между действительными выбросами и правами на эти выбросы, которые предоставляются государствами ЕС своей промышленности и транспорту. Таким образом, RWE получит возможность в результате сделки с Россией компенсировать приобретенными российскими сертификатами выбросы своих электростанций. Как пояснили в Энергетическом углеродном фонде РАО «ЕЭС России», в данном случае речь не идет о столь масштабном инвестиционном проекте, как в случае с заключенной два года назад, но так и не реализованной из-за отсутствия в России нормативной базы сделкой с Датским агентством по охране окружающей среды. В первую очередь сделка с RWE подразумевает обмен опытом и современными технологиями в области энергоэффективности. «Нам надо заглянуть немного в будущее, а именно в посткиотский период, – говорит генеральный директор Энергетического углеродного фонда Андрей Горьков. – Евросоюз планирует в этот период ужесточить требования к странам, подписавшим Киотский протокол. Задание по сокращениям выбросов парниковых газов может быть повышено до 20% от уровня 1990 года, а это целых 100 млн. тонн CO2. И если в первый отчетный период Россия, даже по самым пессимистическим прогнозам, не превысит допустимого уровня выбросов, то в дальнейшем у нас могут возникнуть проблемы». По мнению Андрея Горькова, 100 млн. тонн CO2 – это объем выбросов, который невозможно сократить исключительно за счет реализации крупных проектов совместного осуществления. «Безусловно, проекты совместного осуществления – это инструмент номер один в борьбе за сокращение выбросов, но этого мало. Поэтому именно такие проекты, как с RWE, когда мы не получаем сразу масштабных инвестиций, но при этом закладываем важнейшие инструменты энергоэффективности на наших предприятиях, будут для нас большим подспорьем в посткиотский период. И чем их будет больше, тем лучше», – заключает Горьков. По данным Энергетического углеродного фонда, на сегодняшний день в РАО «ЕЭС России» к регистрации подготовлено более 30 проектов по повышению энергоэффективности и сокращению выбросов CO2. Их реализация уже сегодня может принести российской электроэнергетике более 300 млн. евро инвестиций. Однако для этого в России все еще отсутствует необходимая законодательная база, хотя ее правительство планировало подготовить еще два года назад. Напомним, что в июне 2005 года две дочерние компании РАО «ЕЭС России» – «Оренбургэнерго» и «Хабаровскэнерго» – подписали с Датским агентством по охране окружающей среды договор о продаже квот на выбросы парниковых газов в результате реконструкции двух станций. Ключевым условием получения «зеленых» денег от Дании было хотя бы создание правовых рамок для подобного бизнеса. Это могло бы быть, по мнению экспертов РАО «ЕЭС России», даже постановление российского правительства по поводу реализации условий Киотского протокола в России. Однако этого не произошло до сих пор, и компании вынуждены модернизировать станции за счет собственных средств. Главной причиной того, что отечественные эмиттеры не могут развернуть свою деятельность в рамках Киотского протокола, является отсутствие в России нормативной базы для его практического применения. Это отсутствие обусловлено в основном чиновничьей волокитой двух основных министерств: Минпромэнерго и Минэкономразвития, которые и должны дать зеленый свет реализации Киотского протокола. RWE AG – второй по величине энергетический концерн Германии был основан как Rheinisch-Westfalisches Elektrizitatswerk AG в 1898 году для снабжения электроэнергией города Эссена. Ему принадлежат более 20 электростанций, в том числе работающие на буром и каменном угле, на природном газе, использующие гидроресурсы и ядерную энергетику. В распоряжении концерна энергосети, залежи бурого угля, железнодорожные линии, предприятия по переработке угля и мусора. 66% электроэнергии концерн производит из органических видов энергоносителей, 23% – с использованием атомной энергии, 11% приходится на возобновляемые виды энергии. Компания RWE AG является также одним из самых крупных и активных партнеров России в проектах «Совместное осуществление природоохранной деятельности» и «Механизм чистого развития». Вывоз мусора возникновения и утилизация отходов Письмо. Оценка рентабельности проекта когенерации. Правові, фінансові та технічні аспекти. Новая страница 1. Таблица 2. Главная страница -> Технология утилизации Экологически чистая мебель: |
