Главная страница ->  Технология утилизации 

 

Система нормування питомих витра. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов.


г. Волгоград пр.Ленина 67 - 1
тлф \ факс 22 - 735077
г. Волжский ул. Молодёжная 13А
тлф 23 – 228894

 

Предложения по Концепции реализации Закона Волгоградской области
“Об энергосбережении”

 

Рост цен на топливноэнергетические ресурсы, увеличение доли энергетической составляющей в себестоимости выпускаемой продукции с 2-5 % в 1993 году до 25 – 30 % на энергоёмких предприятиях в 2000г, и далее в наши дни значительное возрастание энергоёмкости производства заставляют по новому рассмотреть комплекс проблем энергопользования на предприятиях и в бюджетной сфере.

 

Несмотря на ряд директивных документов, принятых:

 

на уровне Президента: Указ № 425 от 28.04.97г “О концепции реформы в ЖКХ”
на уровне Правительства: Закон РФ “Об энергосбережении” от 03.04.96г № 28 – ФЗ

 

Федеральная целевая программа “Энергосбережение России на 1998 – 2000 гг.”
постановление “О неотложных мерах по энергосбережению” № 1087 от 02.11.95г;
постановление “О повышении эффективности использования энергетических ресурсов и воды предприятиями и организациями бюджетной сферы” № 832 от 08.06.97г.
на областном уровне: Закон Волгоградской области “Об энергосбережении”;
программа “Экономия энергоресурсов Волгоградской области в 1996 – 2000 гг”, утверждённая постановлением 275 от 20.05.96г Администрацией Волгоградской области,

 

в регионе не сложилась практика постоянной работы по энергоресурсосбережению, конечными целями которой являются:
Снижение материало- и энергоёмкости продукции, производимой региональными предприятиями;
Сокращение потерь энергоносителей при их производстве, транспортировке и распределении;
Сокращение затрат на содержание жилой и социальной сферы

 

Причиной этого является отсутствие финансово – экономических основ функционирования механизма энергоресурсосбережения, отсутствие управления со стороны законодательной и исполнительной власти, а также отсутствие механизма стимулирования субъектов хозяйствования, потребляющих энергоносители, на действия по их экономии.

 

Боле того, статистические данные говорят о серьёзном отставании страны в энергосбережении:

 

Эффективность использования электроэнергии в России в 1,4 раза ниже, чем в Индии и Китае;

 

Ограждающие конструкции зданий: окна, двери, кровельные покрытия, стены, даже в зданиях, построенных за последние годы, не позволяют снизить затраты на нужды отопления в год менее, чем до 350 - 600 кВтч\м2, в то время как в Щвеции и Финляндии эти затраты составляют 135 кВтч\м2;

 

Средняя долговечность тепловых сетей составляет 12 – 15 лет при нормативном сроке – 25: в зарубежных странах этот срок в 1,5 – 2 раза выше;

 

Коэффициент эффективности автотранспорта – отношение среднетехнической скорости к контрольному расходу топлива у отечественных автомобилей КАМАЗ, МАЗ в 1,3 – 1,9 раза хуже, чем у импортных автомобилей “Вольво, Мерседес – Бенц” при наработке на отказ в 17 раз уступающей этим же автомобилям;

 

Российские серийно выпускаемые дизельные двигатели имеют расход топлива 206 – 225 г\кВт.ч, тогда как для дизеля западной фирмы уже сегодня норма расхода топлива 190 – 195 г\кВт.ч

 

В стране более 70 % трубопроводов изготовлены из стали со сроком эксплуатации 10 – 15 лет и лишь 30 % - из неметаллических материалов, в то время как в Европе лишь 20 – 30 % трубопроводов из стали, остальные пластмассовые со сроком эксплуатации 30 – 50 лет;

 

На предприятиях региона имеет место:

 

отмена системы моральной и материальной заинтересованности в снижении энергоёмкости и экономии энергоресурсов;
разрушена система нормирования энергоресурсов по видам продукции и производства;
отсутствует внутризаводской технологический учёт расхода энергоносителей;

 

В результате этого имеется практически неконтролируемый рост фактических удельных расходов и прямое расточительство.

 

Целью данных предложений является создание концепции внедрения закона Волгоградской области “Об энергосбережении”, попытка внести коренные изменения в энергетическую политику на региональном уровне.

 

Предложения по концепции определяют основные направления энергоресурсосбережения и позволяют начать целенаправленную работу, которая должна обеспечить наращивание производства валового продукта в регионе в условиях растущего дефицита энергоносителей.

 

Концепция охватывает все уровни регионального управления и определяет схему организации работ и их координацию

 

Структура управления энергоресурсосбережением в регионе требует пересмотра, так как оно рассматривает это направление работы как задачу Госэнергонадзора, в то время как в условиях растущего дефицита энергоносителей в странах Запада это направление развилось до самостоятельной отрасли хозяйствования.

 

Предлагаемая административная структура управления энергоресурсосбережением приведена в приложении 1.

 

На начальном этапе для выработки окончательной концепции предлагается на уровне городов и районов области организовать ряд зон высокой энергетической эффективности согласно Закону Волгоградской области “Об энергосбережении”, где сконцентрировать скудные финансовые возможности региона.

 

2. Тарифная политика

 

Мы подошли к черте, когда новое увеличение тарифов на энергоносители начинает разрушать промышленность и сельское хозяйство. Если говорить об электроэнергии и газе, то выходом из создавшегося положения могут быть:

 

введение региональной энергетической комиссией (РЭК) по Волгоградской области многозоновой тарифной системы оплаты энергоносителей среди промышленных предприятий и двухтарифной оплаты в пищевой промыщленности и здравоохранении (выполнено);

 

внедрение систем предварительной оплаты за энергоносители и биллинговых услуг (оплата за абонента) в первую очередь среди злостных неплательщиков;

 

реализация программ энергосбережения за счёт использования потенциала высоких технологий в энергетических предприятиях, что должно привести к снижению себестоимости энергоносителей и стабилизировать за счёт этого отпускные цены на них.

 

В тоже время новые тарифы на энергоресурсы, отражающие затраты на их производство, должны оказать стимулирующую роль в реализации энергосберегающих мероприятий. По оценкам специалистов наибольшая экономия энергоресурсов может быть достигнута за счёт совершенствования технологических процессов, внедрения энергосберегающего оборудования, нормирования и строгого учёта на предприятиях региона. В машиностроении по экспертным оценкам эта экономия может достигать до 70 %.

 

3. Учёт и регулирование потребления энергоресурсов и воды

 

Первоочередной является задача организации учёта энергоресурсов на всех стадиях их производства, транспортировки и потребления.

 

В результате проведения работ приборы учёта энергоресурсов должны быть установлены на каждой границе сфер ответственности энергоснабжающего предприятия и потребителя.

 

3.1. Выбор оптимальной тактики оснащения приборами учёта по категориям пользователей энергоресурсов и воды предусматривает:

 

выбор и оптимизацию номенклатуры приборов учёта энергоресурсов. Широкий выбор приборов учёта энергоресурсов заставляет провести их анализ для ограничения их применения в целях сокращения затрат на организацию метрологического обеспечения их эксплуатации, сокращения стоимости поверки при обеспечении точности измерений.

 

Если очерёдность установки приборов учёта в коммерческих предприятиях города определяется только способностью предприятия оплатить стоимость приборов учёта, то в бюджетной и социальной сфере положение усугубляется хищением как счётчиков, так и электроэнергии. В этих условиях тактика оснащения должна предусматривать следующие направления:

 

А) по электроэнергии: замена индукционных счётчиков на электронные в бюджетных организациях города и передача индукционных счётчиков после их поверки МУП ЖКХ для установки в жилом секторе взамен похищенных;

 

- установка многотарифных электронных счётчиков на предприятиях города с целью перевода предприятий на многотарифную оплату;

 

установка двухтарифных электронных счётчиков в организациях здравоохранения, на предприятиях хлебобулочной и молочной отрасли с круглосуточным режимом работы с целью перевода их на двухтарифную оплату;
установка электронных счётчиков при новом строительстве с целью исполнения новой редакции Правил учёта;

 

внедрение предварительной оплаты за электроэнергию за счёт установки у абонентов счётчиков нового типа и ввода в эксплуатацию системы расчётов с электронной кредитной картой.

 

Перевод учёта электроэнергии на электронные приборы позволит приступить к созданию автоматизированной системы учёта как в жилом секторе, так и в бюджетной сфере

 

Б) по тепловой энергии и воде: модернизация тепловых домовых узлов и установка домовых приборов учёта тепла в бюджетных организациях города;
установка узлов учёта и домовых расходомеров горячей воды и тепла в имеющемся жилом фонде, а также квартирных расходомеров воды при новом строительстве. Этой работе должен предшествовать организационно – технологический анализ границ раздела ответственности, так как установка узла учёта может потребовать её изменения и пересмотра, что однако необязательно для совпадения её с границей балансовой ответственности;

 

В) по газу: модернизация узлов учёта и домовых расходомеров газа бюджетной сфере в имеющемся жилом фонде и при новом строительстве.

 

внедрение предварительной оплаты за газ за счёт установки у абонентов счётчиков нового типа и ввода в эксплуатацию системы расчётов с электронной кредитной картой.

 

Внедрение приборов учёта требует необходимость создания в городе лаборатории по ремонту, диагностике и поверке приборов учёта расхода энергоносителей.
Выбор оптимальных схем организации учёта энергоресурсов и эксплуатации приборов учёта энергоресурсов.

 

Рассматривая приборы учёта как нижний уровень систем сбора информации, а именно их создание в ближайшее время позволит сократить до предела трудозатраты на учёт, номенклатура приборов учёта сразу ограничивается применением приборов с телеметрическим выходом для подключения их к автоматизированной системе учёта, с опытом внедрения которой можно познакомиться в АО “ВТЗ, Химпром, Оргсинтез, ВПЗ – 15”.
Создание экономического механизма энергоресурсосбережения должно быть обеспечено за счёт привлечения следующих финансовых механизмов:
Фонды энергоресурсосбережения предприятий региона, которые должны быть созданы с целью аккумуляции средств для исполнения программ энергоресурсосбережения на предприятиях, формируемые за счёт прибыли и отчислений, полученных от экономии;

 

Городской фонд стимулирования энергоресурсосбережения, формируемый за счёт отчислений от полученной экономии энергоресурсов;

 

Налоговые льготы при проведении энергоресурсосберегающих мероприятий и долговое финансирование;
Фонд энергосбережения Волгоградской области;

 

Энергетический займ ЕБРР, а также участие в международном проекте “Энергетическая эффективность – 2000” Европейской экономической комиссии ООН.

 

Сегодня сформирован лишь областной фонд энергосбережения, потому что отсутствует законодательная база для стимулирования создания остальных фондов, а также действия по привлечению иностранных инвестиций. В целях запуска энергосберегающего механизма необходимо:

 

А) организовать финансовую поддержку развития местной базы по производству энергосберегающего оборудования и целевых программ энергосбережения путём привлечения Администрации области к непосредственному участию в этих программах в качестве гаранта возврата банковских кредитов и средств вышеуказанных фондов. Также необходимо предоставить льготы по налогообложению, инвестиционно - налоговые кредиты, предусмотренные в Законе Волгоградской области “Об энергосбережении”, сохранение объёма финансирования бюджетных организаций в первый год получения экономии от реализации целевых программ энергосбережения.

 

Б) разработать и утвердить Положения по вышеуказанным формам финансовой поддержки, в том числе порядка получения гарантии органов местного самоуправления или Администрации области по кредитам для предприятий с целью внедрения энергосберегающих проектов.
Экономия расходования ресурсов и снижение теплопотерь.
Тепловая изоляция теплопроводов, увеличение термического сопротивления ограждающих конструкций зданий.
Организация проведения энергоаудита зданий, сооружений и предприятий с целью определения:
отклонения фактических параметров энергетического и технологического оборудования, зданий и сооружений от их паспортных и проектных данных;
потенциала энергосбережения на предприятии;
нерационального и расточительного расходования энергоресурсов.
необходимости и эффективности их изоляции.

 

Эта задача решается в регионе Госэнергонадзором и Волжским филиалом МЭИ, но требует решения на каждом предприятии, где кадры должны пройти переподготовку в этой области.
Согласно статистическим данным удельная повреждаемость тепловых сетей достигает в год до 60 аварий на 100 км тепловых сетей, что вызвано интенсивной коррозией трубы. Использование теплоизолированной трубы заводской готовности позволит сократить удельную повреждаемость тепловых сетей в 10 раз и увеличить долговечность в 2 раза. Выполнение работ по технологии бесканальной прокладки теплоизолированной трубы производства гг. Ростов на Дону, Москва, С.-Петербург.

 

Внедрение энергоэкономичных источников света отечественных разработок позволяют в 3 – 4 раза сократить затраты на освещение и повысить при этом в 10 раз наработку на отказ. Сегодня затраты на освещение по статистике достигают в регионах до 15 % всех расходов на электроэнергию и распределяются следующим образом:
промышленность – 54 %;
быт - 24 %;
общественные здания – 17 %;
малые потребители - 5 % , что делает привлекательным работу в этом направлении.

 

5.1.4. Внедрение на насосных агрегатах частотно – регулируемых приводов обеспечивает экономию не менее 30 % электроэнергии, что является одним из самых эффективных способов модернизации, которая кроме экономического эффекта исключает в трубопроводе гидравлические удары, что крайне важно при эксплуатации ветхих сетей.

 

5.1.5. Освоение в производстве окон с однокамерным стеклопакетом на основе:
деревоалюминиевых и алюминиевых оконных профилей;
деревянных рам,

 

с целью повышения срока службы окна и сокращения потерь тепла в зимнее время.

 

5.1.6. Внедрение во внутренних системах водоснабжения и отопления полипропиленовых и металлополимерных трубопроводов, а также полиэтиленовых и поливинилхлоридных труб для наружных сетей водопровода и канализации.

 

5.1.7. Внедрение на распределительных газопроводах полиэтиленовых труб, объём прокладки которых в Астраханской области в 1998г достиг 57 %, а в Саратовской области – 50 % от общего объёма проложенных сетей.

 

5.1.8. Вытеснение рубероида из номенклатуры кровельных покрытий из-за его низких эксплуатационных качеств новыми материалами:

 

рубемаст, стекломаст, элабит, освоенные ООО “РУФ”

 

эластомер , освоенное НПФ “Эластомер”

 

бутикров, освоенное АО “Волжский РШРЗ”

 

вента , освоенное ООО “Вента +”

 

5.2. Модернизация энергетических систем тепло- и водоснабжения.

 

5.2.2. Внедрение в котельных региона систем КОМПЛЕКСОН для водоподготовки с целью исключения накипеобразования и принудительной чистки тепловых сетей от отложений, хотя это мероприятие требует опытной эксплуатации и имеет такие альтернативные варианты, как магнитная обработка воды, а также применение коллоидных ингибиторов.

 

5.2.3. Восстановление подземных трубопроводов способом антикоррозийного покрытия без вскрытия траншей

 

5.2.4. Модернизацию систем автоматики для управления котлами с целью оптимизации процессов горения в топках котлов с использованием микропроцессорной техники выполняет ЗАО “Налком – Сервис”, что сокращает расход топлива на 10 % и обеспечивает безаварийную работу котла.

 

5.2.5. Внедрение водосберегающей запорной арматуры и сантехустройств является малозатратным мероприятием, но позволяет получить немедленные результаты после организации домового учёта расхода воды.

 

5.3.Использование нетрадиционных источников энергии вновь становится на повестке дня в связи с ростом стоимости энергоносителей всех видов, и особенно нефтепродуктов.

 

5.3.1. На автомобильном транспорте, несмотря на то, что процесс перевода автомобилей на сжиженный газ набирает силу, следует вновь рассмотреть возможность наращивания парка автомобилей, работающих на сжатом природном газе, как наиболее дешёвом виде топлива. Перевод 1000 автомобилей на сжатый природный газ позволяет заместить около 7000 тонн бензина в год, повысить ресурс двигателей и увеличить срок службы масла. В то же время необходимо учитывать, что применение газа снижает на 8 – 12 % мощность двигателя, на 6 – 10 % грузоподъёмность автомобиля, ухудшает динамику автомобиля, требует дополнительных затрат на комплектование автомобиля, но позволяет получить экономический эффект за счёт снижения затрат на топливо в эксплуатации и экологический эффект.

 

Освоение в производстве альтернативного бензину топлива:

 

метанола для применения в летнее время;

 

бессвинцового высооктанового топлива эмульсионного типа,

 

позволяет не только обеспечить улучшение работы двигателя внутренного сгорания , но и сократить токсичность выбросов в атмосферу

 

5.3.3. В энергетике подача электрической энергии в отдалённые населённые пункты становится проблематичной по причине высокой стоимости линий электропередачи и участившимися хищениями провода на линиях электропередачи и разукомплектования энергетического оборудования. В этих условиях требуется организовать производство электроэнергии и тепла в этих отдалённых пунктах. Такая задача может быть решена за счёт использования
газа, учитывая высокую степень газификации области. В газовой отрасли наиболее перспективным направлением является создание для населённых пунктов теплоэлектроцентрали на основе газодизельных и газотурбинных установок, а также использовать эту технику совместно с действующими котельными, которые переводятся на работу в пиково – резервный режим. Применение этой техники позволяет обеспечить населённый пункт тепловой энергией и электрической энергией, однако целесообразность их применения имеет место при стоимости 1 кВт установленной мощности до $140 – 160 при привлечении кредитных ресурсов и до $350 при использовании собственных средств. Кроме того, задача получения электроэнергии может быть решена за счёт применения турбодетандерных генераторов, используя перепад давления газа.

 

ветра, учитывая интенсивные ветры в степных районах Заволжья. Ветроэлектрогенераторы, поставляются на рынок, недоступны в цене для индивидуального использования, поэтому необходимо провести экономическую оценку возможности коллективного использования этой техники;

 

солнца, учитывая географическое положение Волгоградской области. Наиболее ёмкий рынок здесь для солнечных коллекторов, конструкция которых претерпела за последние годы значительное развитие. Требуется продолжить исследования в этом направлении Опыт их производства имеет Волгоградский опытный механический завод, кроме того предложения по поставке и монтажу солнечных коллекторов имеет инновационное предприятие ООО “Царина”.

 

К сожалению, печальный опыт применения малой гидроэнергетики не позволяет рекомендовать её для дальнейшего использования в регионе из-за порождаемых ею экологических проблем, возникающих на малых реках.

 

5.3.4. Утилизация тепла сточных вод за счёт применения тепловых насосов давно внедрена на Западе: общий ежегодный выпуск тепловых насосов в США, Японии и Западной Европе достиг 1 миллиона штук.

 

5.3.5. Освоение в производстве теплоаккумуляторов в автомобильной технике позволит решить вечную проблему зимнего запуска двигателя, а в при отоплении здания эффективно использовать возможности двухтарифной оплаты электроэнергии за счёт выработки тепла ночью и его аккумуляции для расхода в дневное время.

 

Научное, информационное и кадровое обеспечение

 

Создание общественных комиссий при органах местного самоуправления позволит выработать местные Программы энергоресурсосбережения, проводить анализ предложений и определять возможность финансирования мероприятий по энергоресурсосбережению из вышеуказанных источников.

 

Создание в г.Волгограде или г. Волжском энергосберегающей компании, как исполнительного органа предлагаемой концепции, с привлечением в качестве методического руководителя Центра энергосбережения, созданного Администрацией области на базе Волгоградского технического университета позволит накопить опыт реализации крупных проектов в энергоресурсосбережении.

 

Организация школы энергоаудита при Волжском филиале МЭИ обеспечит подготовку необходимого количества специалистов для предприятий региона.

 

Курсы повышения квалификации работников ЖКХ обеспечат грамотный подход к вопросам энергосбережения в бюджетной сфере. Кроме того необходимо организовать пропаганду энергосбережения в образовательных учреждениях региона.

 

 

за та проти - запрошення до обговорення

 

Суходоля О.М., к.т.н.

 

Начальник управління правового та нормативного

 

забезпечення енергозбереження Держкоменергозбереження

 

Проблема

 

З моменту запровадження в Україні системи нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 р. №786 “Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві” точаться дискусії про ефективність та доцільність використання такого механізму стимулювання енергозбереження на підприємствах національної економіки. Свою точку зору висловлюють і спеціалісти, які займались проблемами нормування енергоресурсів ще за економічних умов розвиненого соціалізму, і спеціалісти, які розпочали вирішувати питання використання енергоресурсів підприємством за нинішніх кризових явищ у економіці незалежної України, і спеціалісти теоретики, які займаються на теоретичному рівні пошуком об’єктивних критеріїв оцінки ефективності використання енергоресурсів на виробництві.

 

Дискусії виникають навколо одного питання: чи можливо використовувати стару систему нормування витрат енергоресурсів за нових економічних умов господарювання. Причому під час запальних дискусій багато спеціалістів традиційно не звертають увагу на смислове навантаження тих аргументів, які вони висловлюють публічно. Крім того, плутаницю створює також різне трактування одних і тих же понять та термінів. Давайте уважно розглянемо це питання та знайдемо спільну позицію як у відношенні до застосування систем питомого нормування енергоресурсів, так і до подальших кроків вдосконалення системи оцінки роботи підприємств з ефективності використання енергоресурсів.

 

Вихідна позиція

 

У СРСР система нормування енергоресурсів була елементом централізованої планової системи економіки. При запланованій нормі витрат на одиницю продукції та плані випуску продукції визначались необхідні обсяги енергоресурсів для забезпечення виробництва, перевищувати які не дозволялось. Звідси на рівні держави планувався розвиток систем енергопостачання, видобування, переробки енергоресурсів і т.д. Критерієм раціонального використання енергоресурсів на виробництво продукції служили норми витрат енергоресурсів.

 

Існуюча в Україні економічна система функціонування суспільного виробництва значно відрізняється від жорсткої централізованої економічної системи СРСР. На сьогодні, за ринкових умов, при конкуренції імпортної продукції, негарантованому обсязі виробництва продукції, незавантаженності обладнання, нестабільності цін на енергоресурси, а також за умов необхідності включення суб’єктивного фактору, стара система нормування витрат ПЕР не може виконувати ту роль, що була їй притаманна в економічній системі СРСР. В сучасних умовах система нормування не може служити механізмом планування обсягів постачання енергоресурсів на виробництво. І вона вже не є тим механізмом.

 

Згаданою вже постановою Кабінету Міністрів України “Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві” запроваджено інший механізм використання звичної для спеціалістів-практиків системи нормування. Але системи нормування питомих витрат ПЕР. У чому ж полягає різниця? Звернемось до Закону України “Про енергозбереження” (далі - Закон), на реалізацію положень якого і запроваджено систему нормування питомих витрат.

 

Стаття 1 Закону визначає, що економія паливно-енергетичних ресурсів визначається як відносне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів, що виявляється у зниженні їх питомих витрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг встановленої якості.

 

Стаття 20 Закону передбачає, що норми і нормативи витрат паливно-енергетичних ресурсів в обов'язковому порядку включаються в енергетичні паспорти обладнання, режимні карти, технологічні інструкції та інструкції з експлуатації, а також у технічні умови та паспорти на всі види машин і механізмів, що споживають паливно-енергетичні ресурси. На період до введення в дію систем енергетичних стандартів допускається застосування прогресивних норм і нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів. Контроль за дотриманням нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів здійснюється уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом.

 

Таким чином, нормативні витрати ПЕР встановлюються для конкретного виробництва на конкретному підприємстві, це своєрідне наближення до стандартизованих показників, що враховують всі ланки виробництва та обладнання, а для оцінки економії ПЕР використовується порівняння фактичних та встановлених питомих витрат ПЕР на виробництво продукції.

 

Іншими словами, для знаходження спільної позиції в дискусії перш за все необхідно визначитись - з тим, про що ми говоримо: або ми говоримо про ефективність використання норм та нормативів витрат ПЕР як стандартизованого показника енергоспоживання конкретного підприємства, або ми говоримо про ефективність використання системи питомих норм витрат ПЕР як критерію оцінки роботи підприємства у сфері енергозбереження.

 

Нормативи витрат ПЕР та стандарти на використання ПЕР

 

Методичне забезпечення системи нормування питомих витрат встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 р. №786 “Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві” та наказом Держкоменергозбереження від 14.10.97р. №93 “Про затвердження Основних методичних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві”. Норми витрат ПЕР на підприємстві встановлюються на основі конкретного обладнання, конкретного технологічного процесу, що мають свої стандартизовані показники енергоспоживання. Необхідність та ефективність використання стандартів на обладнання ні у кого не викликає сумніву, і саме ці стандартизовані показники використовуються при розрахунку норм. Сумніви в опонентів системи нормування питомих витрат ПЕР викликає ефективність та доцільність врахування в розроблених нормах питомих витрат ПЕР суб’єктивного фактору, тобто впливу людини на роботу обладнання. Також, у зв’язку із нестабільністю роботи підприємств, поставок сировини невідповідної якості аргументується неможливість визначити терміни роботи та завантаженість обладнання, що потім, через використання коефіцієнтів завантаження, впливає на розрахунки норм витрат ПЕР, відповідно спотворюючи реальну картину ефективності використання енергоресурсів при виробництві продукції. Аргументи, безумовно, досить серйозні.

 

Проте, чи зашкодить підприємствам проведення такої роботи, чи зашкодить підприємствам проведення своєрідної інвентаризації, аналізу технологічного процесу, проведення розрахунків та складання балансу витрат енергоресурсів? Однозначно, це буде лише сприяти покращенню роботи підприємства, в крайньому разі, надасть інформацію для роздумів про ефективність використання енергоресурсів. І це теж великий плюс, що сприяє закріпленню енергозберігаючого світогляду працівників підприємства, і буде сприяти, врешті, успіху енергозберігаючої політики в державі. Таким чином наявність на підприємствах питомих витрат ПЕР є своєрідним індикатором, що вказує на розуміння керівництвом підприємства проблем енергозбереження, що є першочерговим завданням формування енергозберігаючого світогляду. Отже, в будь-якому разі, частину свого завдання система нормування вже виконує.

 

Інше питання, що викликає дискусії: чи відображають питомі витрати ПЕР, реальну картину ефективності використання енергоресурсів при виробництві продукції і чи є вони таким чином, достатнім критерієм оцінки роботи підприємства? Відповідь: в повній мірі не відображають, враховуючи вище приведені аргументи опонентів системи нормування. Проте, це не є самоціллю системи нормування - розробити та затвердити норми, і вважати, що робота з питань енергозбереження на підприємстві завершена. За великим рахунком пред’явлення норм витрат ПЕР при перевірці підприємства Державною інспекцією з енергозбереження є лише підтвердженням того, що підприємство працює в цьому напрямку і не є доказом ефективного чи неефективного використання енергоресурсів.

 

Наріжний камінь стимулювання енергозбереження

 

Розроблені норми питомих витрат ПЕР є лише вихідною точкою, навколо якої можна задіяти механізм стимулювання енергозбереження на підприємстві. Цей механізм може складатись із двох важелів впливу: економічного і матеріального стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів та накладання відповідальності і санкцій за не проведення цієї роботи. І саме норми питомих витрат ПЕР є тією точкою, навколо якої будується цей механізм.

 

Стимулювання. У механізм стимулювання закладається наступний алгоритм. При досягненні зниження питомих затрат енергоресурсів на виробництво продукції в поточному році в порівнянні із показником, визначеним в результаті науково-обгрунованих розрахунків чи встановленим в результаті енергетичного аудиту, і тим самим підвищення ефективності використання енергоресурсів, підприємство заслуговує на матеріальне стимулювання.

 

Таким чином, механізм економічного стимулювання енергозбереження пов’язується з результатами роботи підприємства в напрямку підвищення ефективності використання енергоресурсів, а критерієм оцінки цієї роботи є зменшення питомих витрат ПЕР на виробництво продукції в порівнянні з розрахованим, науково-обгрунтованим показником. Назвемо цей показник прогресивними питомими витратами, а процес розрахунку питомих витрат - нормуванням питомих витрат ПЕР. Ми можемо назвати їх по-іншому, сутність механізму економічного стимулювання не зміниться.

 

На такому механізмі базується Положення про матеріальне стимулювання колективів підприємств за економію паливно-енергетичних ресурсів, затвердженого спільним наказом Держкоменергозбереження та Мінекономіки. Наказ Держкоменергозбереження та Мінекономіки від 21.06.2000 № 47/127. Зареєстровано в Мінюсті 10.07.2000 р. за №405/4626. Матеріальне стимулювання за ефективне використання енергоресурсів здійснюється шляхом преміювання працівників у межах встановленої частки вартості зекономлених ПЕР. Загальна сума коштів, що спрямовуються на матеріальне стимулювання, не повинна перевищувати 30 відсотків вартості зекономлених купованих енергоресурсів. Економія енергоресурсів визначається як різниця між наскрізними нормативними (базовими) i фактичними (звітними) питомими витратами ПЕР, помножена на кількість виробленої продукції.

 

Державною інспекцією з енергозбереження здійснено вибіркову перевірку впровадження Положення в Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Луганській та Львівській областях. На багатьох підприємствах Дніпропетровської області, наприклад, КГДМК “Криворіжсталь”, ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” розроблені та впровадженні відповідні положення по підприємству. За 4 місяці поточного року на КГДМК “Криворіжсталі” зекономлено палива на суму 19000 тис.грн., електроенергії на суму 3408 тис.грн. На преміювання працівників комбінату направлено: 156,4 тис.грн., або 0,8% від вартості зекономленого палива, 159,6 тис.грн., або 4,7% від вартості зекономленої електроенергії.

 

За аналогічною схемою побудовано механізм наповнення спеціальних фондів енергозбереження, що пропонується створити на підприємствах. Держкоменергозбереження розроблено пакет законопроектів щодо внесення змін і доповнень до Законів України “Про енергозбереження”, “Про оподаткування прибутку підприємств” і “Про систему оподаткування”, який передбачає створення фондів енергозбереження підприємств за рахунок економії коштів, що досягається у результаті запровадження енергозберігаючих заходів.

 

Законопроектами пропонується звільнити від оподаткування частину прибутку платників податків, яка отри­мана в результаті ефективного використання паливно-енер­ге­тичних ресурсів енерго­ємни­ми підприємствами, що дорівнює різниці витрат на паливно-енергетичні ресурси в обсягах виробництва звітного періоду по відношенню до нормативних питомих витрат (читай - показник енергоефективності) за цей же період. Звільнена від оподаткування економія коштів підприємств використовується на наповнення спеціальних фондів енергозбереження підприємств. Використані не за призначенням кошти цих фондів підлягають оподаткуванню у загальному порядку.

 

На жаль, пропозиції Держкоменергозбереження не знаходять розуміння в Міністерстві фінансів України, що гальмує подання погоджених усіма іншими зацікавленими відомствами законопроектів на розгляд не тільки Верховної Ради України.

 

Відповідальність. Іншим важелем стимулювання енергозбереження є застосування санкцій до підприємств, що не зацікавленні в підвищенні ефективності використання енергоресурсів. І в цьому випадку норми питомих витрат ПЕР (читай - показник енергоефективності) служать лише точкою відліку. При перевищенні питомих затрат енергоресурсів на виробництво продукції в поточному році в порівнянні із встановленою нормою питомих витрат ПЕР і, тим самим, зниженні ефективності використання енергоресурсів, підприємство має нести відповідальність.

 

Проте, тут необхідно врахувати наші попередні зауваження. Чи відображають норми витрат точну картину ефективності використання енергоресурсів при виробництві продукції і таким чином чи можуть вони використовуватись для оцінки роботи підприємства? Чи можна за таких припущень накладати стягнення на підприємства? Чи достатньо кваліфіковано зроблені розрахунки? Звичайно, недоречно застосовувати санкції до підприємств за деяке перевищення встановлених питомих норм, які були розраховані із значними припущеннями. Це і не робиться.

 

Проте держава має повне право застосовувати санкції до підприємств, які взагалі занедбали виробництво, байдуже використовують енергоресурси, що призводить до значного перевищення всіх допустимих показників витрат енергоресурсів на виробництво продукції, а свою безгосподарність включають до ціни на продукцію. Що особливо характерно для практики роботи енергопостачальних підприємств.

 

Ось цією межею, після перевищення якої вже застосовуються санкції служать, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №786, міжгалузеві та галузеві (граничні) норми питомих витрат ПЕР. Ці норми встановлюються для всіх підприємств України, і конкретні норми витрат конкретних підприємств не можуть їх перевищувати. При перевищенні споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію — граничними міжгалузевими та галузевими нормами питомих витрат енергоресурсів, до підприємств застосовуються санкції, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №1071 від 07.07.00 Про заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів та розробленим Держкоменергозбереження та зареєстрованим у Мін’юсті “Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання”.

 

Крім того, встановлюється адміністративна відповідальність за порушення у сфері використання енергоресурсів. Зокрема, статтею 1011 Закону України від 21 червня 2001 року Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про енергозбереження” передбачена адміністративна відповідальність керівників підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, за недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (порушенням вважається відсутність норм питомих витрат на підприємствах з річним споживанням ПЕР понад 10000 тонн умовного палива, встановлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.97р. №786, або за перевищення встановлених відповідно до законодавства норм (мова йде саме про міжгалузеві норми).

 

На сьогодні такі норми встановлено:

 

- на виробництво продукції деревообробки (наказ Держкоменергозбереження від 05 липня 1999 №58 “Про затвердження міжгалузевих норм питомих витрат електроенергії на виробництво продукції деревообробки”, зареєстрований у Мін’юсті 6 серпня 1999 року за №539/3832);

 

- на споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери (наказ Держкоменергозбереження від 25 жовтня 1999 року №91 “Про затвердження Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери”, зареєстрований у Мін’юсті 17 березня 2000 року за №175/4396);

 

- щодо витрат палива для опалювальних котлів (наказ Держкоменергозбереження від 7 травня 2001 року №46 “Про затвердження Міжгалузевих норм витрат палива для опалювальних котлів, які експлуатуються в Україні”, зареєстрований у Мін’юсті 10 серпня 2001року за N 688/5879).

 

Насамкінець

 

Не можна не погодитись із тим, що система нормування питомих витрат ПЕР не є єдино можливим критерієм оцінки роботи підприємств в напрямку підвищення ефективності використання енергоресурсів. Є й інші підходи, більш точні, проте потребують штучного підходу до кожного підприємства. На сьогодні на загальнодержавному рівні може працювати лише запропонована і діюча система нормування питомих витрат (читай - система встановлення показника енергоефективності). Питомі витрати енергоресурсів на виробництво продукції дають можливість з деяким наближенням отримати критерій оцінки ефективності використання енергоресурсів на підприємстві і, таким чином, впливати на зацікавленість підприємств в енергозбереженні.

 

Ця система має свої недоліки, але вона працює і відкрита для вдосконалення.

 

Вывоз мусора квартир и утилизация отходов

 

Рассуждения на тему энергоаудита. Последний геостратегический ресу. Инструкция. Шаг к единому тарифу. Правительство москвы москомархитектура.

 

Главная страница ->  Технология утилизации 

Экологически чистая мебель:


Сайт об утилизации отходов:
Hosted by uCoz